Справа № 944/6886/23
Провадження №3/944/169/24
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.01.2024 рокум.Яворів
Суддя Яворівського районного суду Львівської області Колтун Ю.М., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 ,
за ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
23.10.2023 о 22 год. 15 хв. в смтШкло перехрестя вулиць Курортна-Сагайдачного водій ОСОБА_1 керував автомобілем д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп'яніння, неприродна блідість обличчя, тремтіння пальців рук, зіниці очей не реагують на світло. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння категорично відмовився. Чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, тобто вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Також, 26.10.2023 о 21 год. 03 хв., в м.Новояврівськ вул.Т.Шевченка,18, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом марки «ВАЗ 2107», д.н.з. НОМЕР_3 , в стані наркотичного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння, зі згоди водія, проводився у КНП «Новояворівська лікарня ім.Ю.Липи», що підтверджується висновком лікаря №60 від 27.10.2023. Чим порушив п.2.9а Правил дорожнього руху, тобто вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Крім того, 26.10.2023 о 21 год. 03 хв., в м.Новояврівськ вул.Т.Шевченка,18, водій ОСОБА_1 , повторно протягом року керував транспортним засобом марки «ВАЗ 2107», д.н.з. НОМЕР_3 , не маючи права керування таким транспортним засобом, а саме не отримував посвідчення водія, чим порушив п.2.1а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.5 ст 126 КУпАП.
Постановою судді Яворівського районного суду Львівської області від 04.01.2024 матеріали справ про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі ст.36 КУпАП об'єднано в одне провадження та присвоєно об'єднаній справі №944/6886/23.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, хоча повідомлявся про час та місце такого шляхом надсилання повістки на адресу, зазначену в протоколі про адміністративне правопорушення. Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення повернуто суду із відміткою «адресат відступній за вказаною адресою». Причину неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не подав.
Згідно із ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.14) наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
При цьому суддею зауважується, що ОСОБА_1 , в тому числі, мав об'єктивну можливість особисто або через представника в повній мірі реалізувати свої права, передбачені ст. 268 КУпАП, та не був позбавлений можливості надати письмові клопотання, заяви, звернення чи пояснення з приводу обставин правопорушення, однак такими своїми правами останній не скористався.
За таких обставин, суддя вважає за можливе провести розгляд справи без участі особи, що притягується до адміністративної відповідальності, за наявними в справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП виходячи з наступного.
Відповідно до ч.3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення відповідно до ст. 245 КУпАП зокрема є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Стаття 7 КУпАП визначає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23.10.1995 року зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення».
Статтею 251 КУпАП України визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами".
Частиною 5 статті 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, а саме: керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом ; керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами; керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Відповідно до п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Диспозицією частини першої статті 130 КУпАП встановлено, що відповідальність за вказаною нормою закону настає у разі, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до підп."а" п.2.9 Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Проте, вимоги Правил дорожнього руху ОСОБА_1 дотримано не було.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Порядок проведення огляду водіїв на стан сп'яніння визначається Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858 (надалі Інструкція).
Згідно з п.2 Загальних положень Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п.4 Загальних положень зазначеної Інструкції ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Пунктом 6 Загальних положень Інструкції визначено, що огляд проводиться двома альтернативними способами: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, або лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Згідно п. 3.,7 розділу 3 Інструкції, огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством. Проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове.
Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Винуватість ОСОБА_1 у порушенні ПДР підтверджується наявними у справі доказами, а саме:
-даними протоколу про адміністративне правопорушення від 23.10.2023 серії ААД № 548860, який складений уповноваженою на те особою, а його зміст у повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки, окрім іншого, протокол містить виклад суті адміністративного правопорушення, виходячи з характеру вчинених дій, в ньому вказані ознаки наркотичного сп'яніння, що були виявлені поліцейським у ОСОБА_1 та дії водія щодо ухилення від огляду; де поясненнях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності зазначено: «Керував автомобілем, був зупинений працівниками поліції, на протязі дня курив марихуану, від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння категорично відмовляюся»;
-направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебуванням під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 23.10.2023;
-постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАД №589254 від 23.10.2023, за якою до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу за вчинене ним порушення передбачене ч.2 ст.126 КУпАП;
-довідками з інформаційного порталу органів Національної поліції, відповідно до якої встановлено, що відсутні відомості щодо отримання посвідчення водія на території України ОСОБА_1 ;
-даними протоколу про адміністративне правопорушення від 27.10.2023 серії ААД № 653419, який складений уповноваженою на те особою, а його зміст у повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки, окрім іншого, протокол містить виклад суті адміністративного правопорушення, виходячи з характеру вчинених дій; де поясненнях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності зазначено: «Провину визнаю, обіцяю таке більше не повториться»;
-висновком КНП «Новояворівська лікарня ім.Ю.Липи» щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 27.10.2023. За результатами обстеження ОСОБА_1 перебував в стані наркотичного сп'яніння;
-даними протоколу про адміністративне правопорушення від 27.10.2023 серії ААД № 548809, який складений уповноваженою на те особою, а його зміст у повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки, окрім іншого, протокол містить виклад суті адміністративного правопорушення, виходячи з характеру вчинених дій;
- даними відеофайлів, із нагрудної камери спостереження поліцейського, що містяться на оптичних дисках в матеріалах справи, з яких вбачається, що 23.10.2023 ОСОБА_1 не заперечував факт керування транспортним засобом та категорично відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння. Суддя звертає увагу на те, що звернення поліцейського про необхідність проходження огляду на стан сп'яніння було доволі чітким і зрозумілим для сприйняття, а відмова ОСОБА_1 була категоричною і такою, яка не ставила під сумнів його твердження. Окрім цього, 26.10.2023 ОСОБА_1 не висловлював будь-яких заперечень чи зауважень про складанні протоколів про адміністративні правопорушення. Вказані відеозаписи узгоджується з іншими наявними у справі доказами.
Зазначені докази вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч.5 ст.126, ч.1 ст.130 КУпАП є повними, такими, що доповнюють одне одного, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки у відповідності до ст.ст.251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.
Суд вважає, що дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ч.5 ст.126, ч. 1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Згідно положень ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
З врахуванням вищенаведеного, суддя дійшов висновку, що до ОСОБА_1 з метою виховання правопорушника та попередження наступних правопорушень, доцільним буде обрати стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, за якою він притягається до адміністративної відповідальності у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Дане стягнення буде достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягається до адміністративної відповідальності, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи на яку накладено адміністративне стягнення, стягується судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст. ст. 36, 221, 283, 284 КУпАП, п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених за ч. 5 ст. 126, ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) грн 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови, шляхом подання апеляційної скарги через Яворівський районний суд Львівської області.
Суддя Ю.М.Колтун