Справа № 297/3499/23
УХВАЛА
про відмову у скасуванні арешту майна
03 січня 2024 року м. Берегове
Слідчий суддя Берегівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 , який брав участь дистанційно, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника власника майна ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023071060000299 від 02.05.2023 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,
встановив:
29 грудня 2023 року до слідчого судді Берегівського районного суду звернувся представник власника майна ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 із клопотанням про скасування арешту майна, накладеного слідчим суддею Берегівського районного суду 30.11.2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023071060000299 від 02.05.2023 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, а саме на мобільний телефон Apple IPhone 15 pro mах, imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 , серійний номер НОМЕР_3 ; паспорт громадянина України для виїзду за кордон на ім'я - ОСОБА_6 , НОМЕР_4 .
Клопотання мотивоване тим, що відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР було внесено 02.05.2023 року, обшук проведено у листопаді 2023 року, а досудове розслідування станом на теперішній час проводиться вже 7 місяців, дійсним власником вилученого майна є ОСОБА_4 , та йому не повідомлено про підозру у вчиненні злочину у даному кримінальному провадженні.
Представник зазначає, що до на даний час жодні експертизи щодо вилученого у ОСОБА_4 майна - мобільного телефону та паспорту не призначені. Натомість, в ході проведення обшуку, ОСОБА_4 добровільно надав мобільний телефон для огляду його змісту слідчому та співробітникам УСБУ в Закарпатській області. Однак, під час обшуку телефон не було оглянуто. Натомість слідчий вилучив телефон.
Щодо паспорта громадянина Україну для виїзду за кордон ОСОБА_4 , питання про його підробку не ставиться та такий факт в ЄРДР не вносився. Паспорт містить інформацію про перетин кордону, яка також відображена в базах даних Державної прикордонної служби. Паспорт є особистим документом особи та після його огляду з копіюванням, мав бути повернутий володільцю, оскільки не містить даних, які не можуть буди встановлені іншим шляхом. Разом з тим, в паспорті відсутні дані та відмітки про перетин кордону ОСОБА_4 до країн, які відвідувалися не з метою відрядження.
В судовому засіданні представник володільця майна ОСОБА_5 підтримав своє клопотання та пояснив, що 22.11.2023 року за місцем проживання ОСОБА_4 в ході обшуку був виявлений та вилучений його мобільний телефон та паспорт для виїзду за кордон. ОСОБА_4 пропонував слідчому надати пароль доступу до телефону, однак останній не захотів його оглядати на місці. Після проведеного обшуку приблизно через два тижні ОСОБА_4 був допитаний як свідок. На даний час мобільний телефон слідчим не оглянутий, експертиза по ньому не призначена у зв'язку з чим, представник вважав, що немає підстав для подальшого арешту на вказане майно. Крім того, представник зазначив, що оскільки в ЄРДР були внесені відомості за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, а не по факту підробки документів, зокрема паспортного, тому і підстав у подальшому арешті паспорта для виїзду за кордон ОСОБА_4 , немає. Крім того, мобільний телефон містить персональні дані власника ОСОБА_4 , у зв'язку з чим він потрібний останньому.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечив у задоволенні клопотання посилаючись на те, що мобільний телефон, та закордонний паспорт, які були вилучені у ОСОБА_4 , визнані речовими доказами та на даний час орган досудового розслідування проводить оперативно-розшукові дії відносно мобільного телефону ОСОБА_4 в порядку ст. 258 КПК України та очікує ухвалу слідчого судді апеляційного суду в рамках проведеного НСРД. Крім того, ОСОБА_4 є депутатом Ужгородської міської ради, та оскільки відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023071060000299 від 02.05.2023 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, були внесені за фактом незаконного виїзду депутатів Ужгородської міської ради за кордон, тому вважав, що підстав для скасування арешту на закордонний паспорт також немає.
Власник майна ОСОБА_4 та заступник начальника СВ Берегівського РВП ОСОБА_7 на розгляд клопотання не з'явилися.
Заслухавши думку учасників процесу та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.
Відповідно до абзацу 1 ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно абзацу 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Із системного аналізу вказаних норм КПК України можливо зробити висновок, що слідчому судді при вирішення питання накладення арешту майна, при обґрунтованості такого клопотання, слід обирати такий спосіб арешту майна, який не призведе до надмірного обмеження прав володільця майна, яке суттєво позначиться на його інтересах.
При цьому, слід зазначити, що до компетенції органу досудового розслідування належить встановлення чи є вказане майно знаряддям чи предметом злочину, та з метою його збереження, запобігання приховування, пошкодження, псування, зникнення, втраті, знищення, використання, пересування, передачі, відчуження, слідчим суддею було накладено на нього арешт як на речовий доказ.
Згідно з п.13 інформаційного листа ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ № 223-558/0/4-13 від 05.04.2013 «Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження», слідчий суддя скасовує ці заходи забезпечення лише у випадках: надходження від підозрюваного/обвинуваченого, його захисника, законного представника, іншого власника чи володільця майна клопотання про скасування повністю або частково арешту майна, якщо зазначені особи: 1) не були присутні при розгляді питання про арешт майна; 2) доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу минула потреба; 3) доведуть, що арешт накладено необґрунтовано.
Так, з ухвали слідчого судді вбачається, що 30.11.2023 року був накладений арешт на тимчасово вилучені в ході обшуків майно, зокрема вилучені в ході обшуку 22.11.2023 року у будинку за адресою АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон на ім'я ОСОБА_6 , НОМЕР_4 , мобільний телефон Apple 15 Pro Mах, imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 (а.с. 11-14).
Підставою для накладення арешту було те, що речі та документи можуть містити відомості, які можуть бути використані, як доказ факту обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, та з метою збереження речових доказів.
Постановою слідчого від 22.11.2023 року вищевказані речі визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
Слід зазначити, що мобільний телефон ОСОБА_4 на даний час слідчим не оглянутий, що свідчить про те, що пароль доступу до нього слідчому не був наданий, у зв'язку з чим, як зазначив прокурор орган досудового розслідування проводить оперативно-розшукові дії відносно вказаного мобільного телефону, в порядку ст. 258 КПК України в рамках проведеного НСРД з метою зняття інформації із вказаного мобільного телефону.
Крім того, із змісту ухвали слідчого судді про арешт майна від 30.11.2023 року вбачається, що в ході досудового розслідування встановлено, що 05.10.2023 на адресу Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області надійшов лист Управління СБУ в Закарпатській області, що ними отримано інформацію про використання депутатами Ужгородської міської ради схеми незаконного виїзду за кордон, на підставі недостовірних документів, у службові відрядження, які вони використовують в особистих цілях, здебільшого для відпочинку. За такою схемою ряд депутатів Ужгородської міської ради перетнули Державний кордон України через пункти пропуску.
У зв'язку з цим, наявність або відсутність у паспорті громадянина України для виїзду за кордон на ім'я ОСОБА_6 , НОМЕР_4 штампів прикордонної служби може бути підставою для доведеності чи спростування обставин законності виїзду за кордон її володільця.
Отже, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання представника власника майна про скасування арешту на майно ОСОБА_4 є необґрунтованим та на даній стадії розслідування кримінального провадження передчасним, позаяк вилучене майно визнано речовим доказом, тому слідчий суддя приходить до висновку, що у клопотанні про скасування арешту на майно ОСОБА_4 , накладеного ухвалою слідчого судді Берегівського районного суду від 30.11.2023 року слід відмовити.
Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду в своїй ухвалі від 19.02.2019 року у справі №569/17036/118 провадження № 51-598кмо19 висловила свою позицію щодо оскарження ухали слідчого судді.
Перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування, визначено ч.ч.1, 2 ст. 309 КПК України.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК України під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про арешт майна, або відмову в ньому, тобто судові рішення, які були постановлені в порядку ст. 173 КПК України.
При цьому можливості оскарження ухвал слідчого судді, які прийняті в порядку ст. 174 КПК України, зокрема про відмову і скасуванні арешту майна, кримінальний процесуальний закон не передбачає.
Керуючись ст. ст. 174, 392, 395 КПК України,
ухвалив:
У клопотанні представника власника майна ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023071060000299 від 02.05.2023 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Лайош ГАЛ