Справа № 138/3456/23
Провадження №:3/138/9/24
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 січня 2024 року м. Могилів-Подільський
Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі головуючого судді Ясінського Ю.А., з участю секретаря судового засідання Сілантьєвої Л.А., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , захисника Пограничного А.М., розглянувши в приміщенні міськрайсуду матеріали, які надійшли з Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, не працюючого, тел. НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ААД № 258809 від 20.11.2023 ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що 20.11.2023 о 14 год. 11 хв. по вул. Заводській, 2 в с. Юрківці Могилів-Подільського району Вінницької області керував автомобілем «Renault Kangoo», державний номерний знак НОМЕР_3 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, хитка хода. Від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився.
Крім того відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ААД № 290328 від 20.11.2023 ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що 20.11.2023 о 14 год. 11 хв. по вул. Заводській, 2 в с. Юрківці Могилів-Подільського району Вінницької області, керуючи автомобілем «Renault Kangoo», державний номерний знак НОМЕР_3 , в порушення п. 12.1 Правил дорожнього руху України не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався із керуванням та скоїв наїзд на дерево. При ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав, пояснивши, що 20.11.2023 він з товаришем ОСОБА_2 у себе вдома вживав алкогольні напої і тому попросив свою сестру ОСОБА_3 відвезти ОСОБА_2 додому. Від'їхавши недалеко вона в'їхала в дерево і зателефонувала до нього. Коли він прибув на місце ДТП, то відправив сестру додому, залишившись чекати евакуатор. Водійського посвідчення у сестри немає, але вона вміє керувати авто. Під час ДТП ОСОБА_2 розбив обличчя, а сестра після зіткнення з деревом сама від'їхала кілька метрів від нього на дорогу. Під час спілкування з працівниками поліції про сестру він нічого не розповідав, бо хвилювався, що її притягнуть до кримінальної відповідальності, так як пасажир отримав ушкодження. Від огляду на стан сп'яніння відмовився, оскільки дійсно перебував в такому стані. Поліцейським він заперечував, що саме він керував авто.
Свідок ОСОБА_3 пояснила, що ОСОБА_1 є її братом. 20.11.2023 до її брата прийшов товариш ОСОБА_2 , з яким вони випивали, після чого брат попросив її відвезти ОСОБА_2 додому, хоч посвідчення водія у неї немає, бо лише вона була твереза. Коли вона відвозила ОСОБА_2 , оскільки дорога була слизькою, на повороті в'їхала в дерево. Після зіткнення з деревом вона сама від'їхала від нього на кілька метрів, зателефонувала брату, який прийшов і відправив її додому, а сам залишився очікувати евакуатор.
Свідок ОСОБА_4 пояснив, що 20.11.2023 разом з ОСОБА_1 вдома в останнього вживав спиртні напої, після чого сестра ОСОБА_1 повезла його п'яного додому, оскільки була твереза. На повороті автомобіль занесло і вдарило об дерево. Вона зателефонувала до ОСОБА_1 , який згодом прийшов на місце ДТП. Хто саме від'їхав від дерева на дорогу не пам'ятає, оскільки був п'яний і забився. ОСОБА_3 пішла додому, а він з ОСОБА_1 чекали евакуатор. Коли приїхали працівники поліції, він з ними спілкувався, проте не пам'ятає про що саме і згодом пішов додому, бо від місця ДТП до його хати залишалось кількасот метрів.
Захисник Пограничний А.М. просив закрити провадження в справі відносно ОСОБА_1 за ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, оскільки працівником поліції, який складав протокол взагалі не доведено факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом того дня.
В судовому засіданні було переглянуто відеозапис з нагрудної камери поліцейського, на якому зафіксовано вже наслідки дорожньо-транспортної пригоди, спілкування ОСОБА_1 з працівниками поліції, в ході якого останній дає плутані пояснення, спочатку заперечуючи факт свого керування транспортним засобом, а потім начебто не заперечуючи такий факт і згодом знову заперечуючи, та відмовляється від проходження огляду на стан сп'яніння, а також процес складання протоколів про адміністративне правопорушення.
Крім того, досліджено матеріали справи, зокрема протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 258809 від 20.11.2023, в якому зазначено обставини правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, підписаний працівником поліції, що його склав, із зазначенням про відмову від підпису ОСОБА_1 ; довідку начальника САП Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області Олійника М. про те, що ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП протягом року не притягувався та отримував посвідчення водія; акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого ОСОБА_1 від проходження огляду відмовився; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого ОСОБА_1 від проходження огляду відмовився.
Крім того, досліджено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 290328 від 20.11.2023, в якому зазначено обставини правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, підписаний працівником поліції, що його склав, із зазначенням про відмову ОСОБА_1 від підпису; схему місця ДТП від 20.11.2023; копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 572603 від 20.11.2023, відповідно до якої на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ще й ч. 1 ст. 126 КУпАП накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 425 гривень.
Відповідно до п. 12.1 Правил дорожнього руху України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Санкцією ст. 124 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністратив-ної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 2 ст. 255 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Ст. 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна ця особа в його вчиненні.
Як зазначено в п. 27 Постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 23.12.2005 Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті, судам слід враховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою
буксирування.
Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
У своїй постанові від 20.02.2019 у справі № 404/4467/16-а (2-іс/811/3/17), провадження № К/9901/21130/18 Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду також зазначив, що само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
Аналогічно відповідальність за ст. 124 КУпАП несуть особи, які були учасниками дорожнього руху на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, позицію захисника, дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що поліцейським, який склав протоколи про адміністративне правопорушення не доведено факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом 20.11.2023. Так, на відео видно лише наслідки ДТП, факту керування ОСОБА_1 автомобілем чи здійснення ним руху не зафіксовано та працівником поліції не зібрано та не надано суду беззаперечних доказів керування саме ОСОБА_1 транспортним засобом.
Крім того, допитані свідки вказали, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом того дня, а прибув на місце ДТП вже після його скоєння.
Згідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.
Відповідно до цієї ж статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок сприяти максимальному забезпеченню процесуальних прав учасників судового провадження.
Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У відповідності до п. 4.1 рішення Конституційного суду України № 23-рп/2010 від 22.12.2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Конституційний Суд України у рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 у справі № 1-135/2018 (5846/17) зазначив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubio pro reo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Суд враховує, що стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено ЄСПЛ й на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінова проти України» рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02).
Суд, керуючись принципом «поза розумним сумнівом» вважає, що протоколи про адміністративне правопорушення як юридичні документи, що містять дані про обставини вчиненого правопорушення, за відсутності інших належних та допустимих доказів щодо обставин правопорушення є недостатніми для твердження про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ст. 124 КУпАП та ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки не являють собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджуються із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».
У той же час, у справі «Barbera, MesseguandJabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю якщо відсутня подія і склад адміністративного правопорушення.
Отже, приймаючи до уваги, що всі сумніви щодо доведеності вини правопорушника слід тлумачити на його користь, за відсутності переконливих доказів вини ОСОБА_1 , а саме відсутності належних доказів, які б засвідчували факт того, що він взагалі керував транспортним засобом, при цьому перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, і скоїв ДТП, оскільки навіть його відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння без доведення факту керування ним транспортним засобом не може бути підставою для притягнення до адміністративної відповідальності як за ст. 124 КУпАП, так і за ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд доходить висновку, що при розгляді справи не доведено наявності в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 КУпАП та ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому провадження у справі слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 124, 130 ч. 1, 247 ч. 1 п. 1, 251, 255, 268, 280, 283, 284 ч. 1 п. 3 КУпАП, -
ПОСТАНОВИВ:
Закрити провадження в справі відносно ОСОБА_1 за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Могилів-Подільський міськрайонний суд протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення.
Суддя Ю. А. Ясінський