Справа №760/17592/23
2/760/9139/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 грудня 2023 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі головуючого - судді Шереметьєвої Л.А., за участю секретаря - Мех В.Ю., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства »Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського р-ну м.Києва» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, суд
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом і просить стягнути з відповідачів відповідно до їх часток у праві власності на квартиру заборгованість за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, з яких:
- 26 834, 00 гр.- основного боргу;
- 3 266, 67 гр.- індексу інфляції;
- 1 183. 64 гр. - 3% річних.
З відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просить стягнути по 10 062. 75 гр. основного боргу, по 1 225, 00 гр. індексу інфляції та по 443, 90 гр. річних, а з відповідача ОСОБА_3 - 6 708. 50 гр. основного боргу, 816, 66 гр. індексу інфляції та 295, 91 гр. річних.
Посилається в позові на те, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності відповідачам на підставі свідоцтва про право власності на житло від 30 травня 2008 року та свідоцтва про право на спадщину за законом від 05 серпня 2014 року.
Між КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва» та відповідачем існують відносини з приводу надання житлово - комунальних послуг, відповідно до яких позивач надає, а відповідачі зобов'язані оплачувати спожиті ними житлово-комунальні послуги.
Починаючи з 01 січня 2017 року по 01 червня 2023 року відповідачі не в повному обсязі проводять оплату наданих послуг, у зв'язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 26 834, 00 гр.
Протягом зазначеного строку споживачі не викликали виконавця житлової послуги для перевірки кількості та якості наданих послуг.
В газеті Київської міської ради «Хрещатик» №99(4695) від 14 липня 2015 року опубліковано договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, підготовлений на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 529 « Про затвердження Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій», який є договором приєднання відповідно до ст.634 ЦК України.
Отримання послуг мешканцями будинків є вольовим актом приєднання до договору.
Незважаючи на неодноразові попередження про необхідність своєчасної оплати, відповідачі борг не погашають, чим завдають збитків КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом«янського району м. Києва».
Станом на 01 червня 2023 року заборгованість становить 31 284. 31 гр., з яких: 26 834, 00 гр.- основного боргу; 266, 67 гр.- індексу інфляції;1 183. 64 гр. - 3% річних.
Виходячи з цього, просить задовольнити позов.
Позовна заява була зареєстрована 04 серпня 2023 року в канцелярії суду та відповідно до ст. 33 ЦПК України було визначено склад суду.
Ухвалою суду від 09 серпня 2023 року в справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження, відповідачам копію позовної заяви з додатками на адресу їх зареєстрованого місця проживання.
Конверти з копією ухвали про відкриття провадження та копією позовної заяви з додатками з пропозицією надати відзив на позов, який направлявся відповідачам, повернулися до суду з відміткою про закінчення терміну зберігання.
Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої в постанові від 11 червня 2021 року в справі № 2-6236/11, сам лише факт неотримання заявником поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки це зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надала суду таку адресу для направлення кореспонденції.
Так, ухвала суду про відкриття провадження в справі з копією позову та додатками до нього направлялася відповідачам за місцем знаходження їх майна, яке є їх зареєстрованим місцем проживання.
Їх адреса реєстрації підтверджується і Інформацією про задеклароване/зареєстроване місце проживання з питань реєстрації місця проживання/місця перебування фізичних осіб Солом'янської районної в м.Києві державної адміністрації.
Розшук учасників справи не віднесено до повноважень суду і такі можливості у суду відсутні.
З урахуванням цього, не дивлячись на те, що вище приведена ухвала стосується позивача в справі, суд вважає виконаним судом обов'язок, врегульований цивільним процесуальним законодавством, при прийнятті справи до провадження суду та відкриття провадження в ній.
Відповідачам був наданий строк для надання відзиву.
На день ухвалення рішення відповідачі своїм правом не скористалися, відзив на позов не подали.
Виходячи з цього, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними в справі доказами.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 30 травня 2008 року відділом приватизації державного житла Солом'янської районної у м.Києві державної адміністрації була передана у приватну власність сторонам у справі та ОСОБА_4 в рівних частках.
Після смерті ОСОБА_4 його частку в квартирі успадкували відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - по частині у спадщині.
05 серпня 2014 року відповідачу ОСОБА_2 видано свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/8 частину квартири.
Інформація про видачу свідоцтва про право на спадщину відповідачу ОСОБА_1 відсутня, однак у силу ч.3 ст.1268 ЦК України він є таким, що прийняв спадщину.
Таким чином, відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є власниками 3/8 частин квартири кожний.
Відповідач ОСОБА_3 є власником частини квартири.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за період з 01 січня 2017 року по 01 червня 2023 року заборгованість за надані послуги становить у загальному розмірі 31 284. 31 гр., з яких: 26 834, 00 гр.- основного боргу; 266, 67 гр.- індексу інфляції та 1 183. 64 гр. - 3% річних.
Відповідно до ч.1 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Згідно зі ст.5 Закону до житлово-комунальних послуг належить послуга з управління багатоквартирним будинком.
Послуга з управління багатоквартирним будинком включає:
забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо.
За змістом ч. 1 ст. 16 Закону надання комунальних послуг та надання послуги з управління багатоквартирним будинком здійснюються безперервно.
Таким чином, відповідачі були та є споживачами житлово-комунальних послуг.
Відповідно до п.п.1,5 ч.2 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов'язаний: укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом,оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Встановлено також, що в газеті Київської міської ради «Хрещатик» №99(4695) від 14 липня 2015 року опубліковано договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, підготовлений на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 529 « Про затвердження Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій».
Відповідно до ст.634 ЦК України такий договір є договором приєднання.
Відповідно до ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.
За змістом ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
У тих випадках, коли закон не встановлює обов'язковість певної форми, сторони можуть обирати її на власний розсуд, але в межах чинного законодавства.
Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.
Таким чином, якщо умови усного договору виконуються сторонами, то він вважається укладеним, а умови прийнятими обома сторонами.
За змістом ч. 1 ст. 633 ЦК України договір про надання комунальних послуг є публічним договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.
Відповідно до вимог закону споживачі зобов'язані вносити плату за надані послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення відповідача від оплати послуг в повному обсязі.
Це відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом України 20 квітня 2016 року в справі 6-2951цс15, яка, з точки зору ч.4 ст.263 ЦПК України, має враховуватися судом.
В порушення вимог закону відповідачі плату за надані послуги не вносять, що привело до виникнення заборгованості.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Виходячи з того, що відповідачі не вносили плату за надані послуги, що привело до виникнення заборгованості, суд приходить до висновку про обгрунтованість вимог позивача.
Суд також враховує, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 206 від 05 березня 2022 року « Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги; припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі; стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, утвореної після 24 лютого 2022 року на певних територіях та з певної категорії осіб, зазначених у даній постанові.
Так, з розрахунку позивача вбачаться, що інфляційні втрати та річні на суму заборгованості нараховані до 01 лютого 2022 року.
Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як зазначено вище, заборгована відповідачами сума за надані послуги становить 26 834. 00 гр.
З розрахунку позивача, перевіреного судом, вбачається, що інфляційні нарахування на дану суму за період часу з 01 січня 2017 року до 01 лютого 2022 року становлять 3 266, 67 гр.. а 3% річних - 1 183, 64 гр.
Відповідачі даних розрахунків не спростували, інших також не надали.
Враховуючи викладене вище, неналежне виконання відповідачами своїх обов'язків щодо сплати наданих послуг, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, з відповідачів підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 684, 00 гр.
Керуючись ст. ст. 15, 16, 509, 525, 625 ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст. ст. 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 141, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України,
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства'Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського р-ну м.Києва» 10 062. 75 гр. основного боргу, 1 225, 00 гр. індексу інфляції та 443, 90 гр. річних.
Стягнути з ОСОБА_2 користь Комунального підприємства'Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського р-ну м.Києва» 10 062. 75 гр. основного боргу, 1 225, 00 гр. індексу інфляції та 443, 90 гр. річних.
Стягнути з ОСОБА_3 користь Комунального підприємства'Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського р-ну м.Києва» 6 708. 50 гр. основного боргу, 816, 66 гр. індексу інфляції та 295, 91 гр. річних.
Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 користь Комунального підприємства'Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського р-ну м.Києва» 2 684, 00 гр. судового збору.
Позивач: Комунальне підприємство'Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського р-ну м.Києва», адреса: 03186 м.Київ вул. Левка Мацієвича, 6, ЄДРПОУ 35756919.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: невідомий.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л .А. Шереметьєва