Справа № 212/7869/23
2-а/212/44/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2023 року м. Кривий Ріг
Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
суддя - Ведяшкіна Ю.В.,
секретар судового засідання - Івашко А.А.
у адміністративній справі № 212/7869/23 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови серії АА №00011120 від 13.07.2023 року у справі про адміністративне правопорушення.
В судовому засіданні брали участь:
представник позивач - адвокат Терновська О.А.,
представники відповідача - Башинська О.С., Бугаєнко С.С.
ВСТАНОВИВ:
10 жовтня 2023 року адвокат Терновська О.А., яка діє в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому просила скасувати Постанову про адміністративне правопорушення серії АА № 00011120 від 13.07.2023 року про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 34000 грн. Справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 132-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю у її діях складу такого правопорушення.
Також просила суд поновити строк на подачу позову (оскарження) Постанови про адміністративне правопорушення серії АА №00011120 від 13.07.2023 року про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 34000 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що 25.09.2023 року ОСОБА_1 через клієнт - банк стало відомо про накладення арештів на її особисті рахунки; того ж дня через відкрите джерело - Автоматизовану систему виконавчих проваджень (АСВП) стало відомо про існування виконавчого провадження № НОМЕР_2 в провадженні Покровського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 22.09.2023 року. 26.09.2023 року представник ознайомилась з матеріалами виконавчого провадження, відкритого на підставі Постанови АА № 00011120 від 13.07.2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, з якого було встановлено, що 13.07.2023 року головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті Соколюк Л.М. винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування АДРЕСА_1 , на території України, якою є ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 34000 грн.
На момент подачі позовної заяви, позивач не отримувала постанову від 13.07.2023 року АА № 00011120, яку відповідач був зобов'язаний надіслати поштою на адресу ОСОБА_1 . Оскільки на адресу позивача не надходила постанова серії АА № 00011120 від 13.07.2023 року до пред'явлення відповідачем її на примусове виконання, це унеможливило її виконання в добровільному порядку, а безпідставні її відповідача по пред'явлення постанови до виконання в органи ДВС призвели до незаконного покладання на позивача зобов'язання сплачувати штраф в подвійному розмірі.
В оскаржуваній постанові зазначено, що 06.06.2023 року о 10 год. 04 хв. за адресою: Н-11, км 76+702, Дніпропетровська область, за допомогою технічних засобів «WIM78, WAGA -WIM 78, зав. № 16», зафіксовано транспортний засіб «HOWO zz1257-N3641, державний номерний знак НОМЕР_1 ». Відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктами 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 22,538% (5,86 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 26 тон. Навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 22,463 % (4,268 тон), при дозволеному максимальному навантаженні на здвоєні осі 19 тон та відстані між осями від 1,3 м до 1,8 при спарених колесах, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.
З вказаною постановою позивач не згоден, вину у вчиненні правопорушення не визнає, викладені у постанові обставини та відомості не відповідають дійсності, постанова складена з порушенням вимог чинного законодавства, тому вважає, що оскаржувана постанова є незаконною, протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
Всупереч вимогам Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Інфраструктури України від 27.09.2021 року № 512, в оскаржуваній постанові не міститься наступна інформація: смуга руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь; категорія транспортного засобу, тип транспортного засобу, розподіл навантаження за вісями транспортного засобі (сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей), фактична шинність (кількість коліс) на вісі), а також допустимі габаритно - вагові параметри транспортних засобів для проїзду на даній ділянці автомобільної дороги. Відсутність в оскаржуваній постанові вищевказаної інформації визначеної Інструкцією, підтверджує протиправність та безпідставність твердження відповідача про перевищення транспортним засобом, який належить ТОВ «Атлас Авто Тран АГ», загальної маси транспортного засобу та перевищенням допустимого навантаження на вісі транспортного засобу. Відсутність повної інформації не давало можливості прийняти об'єктивне та законне рішення, що вказує на не повний розгляд обставин справи відповідачем при прийнятті рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Крім того, докази, розміщені на веб сайті «Сервіс перевірки адміністративних правопорушень в галузі безпеки на транспорті, зафіксованих в автоматичному режимі», на який міститься посилання в оскаржуваній постанові, не підтверджують склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, оскільки постанова в електронній формі відсутня, відсутня обов'язкова інформація про засіб вимірювальної техніки, місце фіксації, найменування автомобільної дороги, смугу руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на віс, категорію та тим транспортного засобу, повну масу транспортного засобу, ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу.
Також вважають, що враховуючи зміст оскаржуваної постанови, загальна маса транспортного засобу HOWO державний номер НОМЕР_1 складала 31860 кг (тобто 31 тону 860 кг), що не перевищує дозволену загальну масу транспортного засобу в розмірі 40 тон, що вказує на відсутність порушення положень пункту 22.5 Правил дорожнього руху України.
Крім того, звертають увагу на те, що п. 22.1 ПДР України передбачено, що маса вантажу, що перевозиться, і розподіл навантаження на осі не повинні перевищувати величин, визначених технічною характеристикою даного транспортного засобу. Відповідно до технічної характеристики транспортного засобу HOWO zz1257-N3641, державний номерний знак НОМЕР_1 , вантажопідйомність авто складає 25000 кг, споряджена маса - 11615 кг, тобто загальна маса авто та максимально дозволена вага вантажу в сукупності не має перевищувати 36615 кг (36 тон 615 кг). Враховуючи визначену в оскаржуваній постанові загальну вагу транспортного засобу в розмірі 31050 кг (31тона 50 кг), то відсутні жодні порушення ПДР України, оскільки фактична вага на момент складання постанови не перевищувала визначену технічними характеристиками вагу, яку може перевозити вказаний транспортний засіб.
Крім того, вважають, що в порушення норм чинного законодавства відповідачем було здійснено розрахунок перевищення загальної маси транспортного засобу за власним розрахунком, а не визначеною чинним законодавством формулою, що призвело до некоректного та безпідставного розрахунку та помилкового визначення нібито перевищення загальної маси транспортного засобу на 22,528%. При розрахунку навантаження на здвоєні осі транспортного засобу відповідачем також не було враховано похибку пристрою в розмірі 16%, тому вважають правильним розрахунком - перевищення на 18,86%, внаслідок чого має настати відповідальність за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП за перевищення від 10% до 20%.
Крім того, вважають обставиною, яка впливає на обґрунтованість розрахунків ваги та навантаження на осі транспортного засобу та яка не була взята до уваги відповідачем є те, що транспортним засобом перевозився наливний вантаж (бетон марки М400), який є рухомим, його маса не є сталою у різних точках автомобіля під час руху (змінюється навантаження на відповідну вісь при гальмуванні, прискоренні та інших маневрів автомобіля), що не дає можливості за відсутності відповідної Методики, щодо вимірювання перенавантаження на окрему вісь транспортного засобу, що здійснює перевезення наливного вантажу, з достовірністю встановити перевищення вагових обмежень на окрему вісь, що не було взято до уваги відповідачем при складанні оскаржуваної постанови.
Крім того, враховуючи той факт, що позивач своєчасно не отримав оскаржувану постанову, а ознайомився з її текстом 26.09.2023 року в матеріалах виконавчого провадження, просив суд поновити строк на подачу позову.
23 жовтня 2023 року ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
23 жовтня 2023 року ухвалою суду за заявою представника позивача - адвоката Терновської О.А. зупинене стягнення на підставі постанови АА № 00011120 від 13.07.2023 року.
15 листопада 2023 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від представника відповідача, згідно якого відповідач позов не визнає та просить відмовити у його задоволенні посилаючись на те, що оскаржувана постанова ухвалена уповноваженою посадовою особою, в порядку та спосіб, встановлені законодавством, стягнення накладено в межах санкції статті КУпАП та з дотриманням строків накладення адміністративного стягнення. На спростування доводів позивача зазначено, що здійснюючи перевезення вантажу із певними відхиленнями від встановлених нормативів, користувач транспортним засобом завідомо погоджується на перевищення встановлених вагових та габаритних параметрів транспортного засобу. Таке Рішення призводить до негативної ситуації з автодорогами, оскільки перевезення вантажів із перевищенням нормативних вагових та/або габаритних параметрів передусім пошкоджує дорожнє покриття, порушуючи його міцність та цілісність, що в подальшому спричиняє руйнування дорожнього полотна. Тобто, встановлення відповідних нормативів та притягнення до відповідальності за їх перевищенням слугує превентивним та компенсаційним заходом, що в свою чергу підвищує безпеку руху на автодорогах та слугуватиме збереженню українських автошляхів. Як наслідок, саме від обачності водіїв при дотримання встановлених параметрів транспортних засобів під час здійснення перевезення вантажу та збереження стану доріг залежить якість та своєчасність забезпечення потреб економіки, соціальної сфери громадян.
Укртрансбезпека з метою забезпечення виконання покладених на неї законодавством завдань, зокрема в частині здійснення габаритно - вагового контролю транспортних засобів, має право: проводити рейдові перевірки (перевірки на дорозі); використовувати засоби фото - і відеофіксації процесу перевірки, зокрема в автоматичному режимі. Відповідно до п. 17 Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 № 1174, у постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно - вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги. Посилання позивача на відсутність факту вчинення адміністративного правопорушення, відсутність інформації у постанові та доказів на підтвердження цього, є необґрунтованим та суперечать Методиці розрахунку відсоткового перевищення фактичної загальної маси та окремих вагових параметрів транспортного засобу, яка була застосована при проведені розрахунків при складанні оскаржуваної постанови. При цьому перевищення нормативних вагових параметрів транспортного засобу, визначених пунктом 22.5 ПДР України, було встановлено із врахуванням допустимої похибки вагового комплексу, як передбачено ДСТУ OIML R 134-1:2010 (OIML R 1334 - 1:2006, IDT).
Крім того, зазначають, що Інструкцію з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства Інфраструктури України від 27.09.2021 № 512, затверджено лише форму, а не вимоги до змісту постанови. Дана форма визначає перелік інформаційних даних, які можуть міститись у постанові в залежності від обставин вчинення правопорушення, тому вважають висновки позивача про те, що постанова не відповідає Інструкції, а подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, відсутні, є суб'єктивними.
Також зазначено, що враховуючи вимоги ч. 2 ст. 258 КУпАП, відповідно до яких, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень передбачених ч. 2, 3 ст. 132-1, ст. 132-2 КУпАП, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису), тому основним доказом у приведених випадках є показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, працюючими в автоматичному режимі, внесені до автоматично сформованої постанови, що свідчить про те, що така постанова є належним та допустимим доказом правопорушення, та закріплений в законодавстві та реалізований на практиці механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі унеможливлює механічне втручання в роботу системи.
В судовому засіданні представник позивача - адвокат Терновська О.А. позов підтримала з наведених підстав та просила його задовольнити.
В судовому засіданні представники відповідача -Башинська О.С., Бугаєнко С.С., позов не визнали, з підстав наведених у відзиві, та просили відмовити у його задоволенні, пославшись також на те, що оскаржувана постанова була своєчасно направлена позивачу за місцем реєстрації поштовим відправленням, але була повернута у зв'язку з тим, що позивач не отримав поштове відправлення у поштовому відділенні.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов наступних висновків.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
З матеріалів справи судом встановлено, що оскаржувана постанова ухвалена посадовими особами відповідача 13.07.2023 року, яка 14.07.2023 року поштовим відправленням направлено позивачу за місцем її реєстрації, а саме, за адресою: АДРЕСА_1 , а 19.08.2023 року за закінченням встановленого терміну зберігання повернуто на зворотну адресу, та отримано відправником 26.08.2023 року»; 22.09.2023 року відкрито виконавче провадження за оспорюваною постановою та ухвалено постанову про арешт коштів боржника. 10.10.2023 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому повідомив, що про існування оскаржуваної постанови йому стало відомо 25.09.2023 року через клієнт - банк, у зв'язку з накладенням арешту на її особові рахунки, після чого 26.09.2023 року представник позивача ознайомилась з виконавчим провадженням, відкритим за оскаржуваною постановою.
За таких підстав, враховуючи, що твердження позивача про неотримання оспорюваної постанови, є логічним, виходячи з досліджених матеріалів справи, доказів на підтвердження того, що позивач відмовилась отримувати поштове відправлення, яке мало в собі оспорювану постанову, відсутні, тому суд визнає причини пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними та у відповідності до ст. 121 КАС України, поновлює пропущений позивачем процесуальний строк.
Що стосується заявлених позовних вимог, то з матеріалів справи судом встановлено, що 13.07.2023 року головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті Соколюк Л.М. ухвалено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно ОСОБА_1 , відповідно до якої, 06.06.2023 року о 10 год. 04 хв. за адресою: Н-11, км 76+702, Дніпропетровська область, за допомогою технічних засобів «WIM78, WAGA -WIM 78, зав. № 16», зафіксовано транспортний засіб «HOWO zz1257-N3641, державний номерний знак НОМЕР_1 ». Відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктами 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 22,538% (5,86 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 26 тон. Навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 22,463 % (4,268 тон), при дозволеному максимальному навантаженні на здвоєні осі 19 тон та відстані між осями від 1,3 м до 1,8 при спарених колесах, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 132-1 КУпАП; якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 34000 грн.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Згідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують фактичної маси: вантажні автомобілі трьохвісний автомобіль - 25 (26) тон; навантаження на вісь: від 1,3 до 1,8 метра при спарених колесах, за умови, що навантаження на кожну вісь не перевищує 9,5 тонни - 19 тон.
Відповідно до ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.
Відповідно до ч. 2 ст. 258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, адміністративних правопорушень, передбачених частиною другою статті 122-2, частинами другою, третьою статті 132-1, статтею 132-2 цього Кодексу, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).
Згідно з ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Аналізуючи встановлені по справі обставини та наведені норми чинного законодавства, суд вважає, що уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті належним чином виявлено та зафіксовано факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та розглянуто справу про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, в порядку та спосіб, встановлені законодавством України, стягнення накладено в межах санкції статті КУпАП та з дотриманням строків накладення адміністративного стягнення.
При цьому доводи представника позивача про те, що всупереч вимогам Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Інфраструктури України від 27.09.2021 року № 512, в оскаржуваній постанові не в повній мірі наведена необхідна інформація для ухвалення об'єктивного та законного рішення у справі, та докази, на які міститься посилання в оскаржуваній постанові, не підтверджують склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, та відповідно порушення положень п. 22.5 ПДР України, оскільки постанова в електронній формі відсутня, відсутня обов'язкова інформація про засіб вимірювальної техніки, місце фіксації, найменування автомобільної дороги, смугу руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь, категорію та тим транспортного засобу, повну масу транспортного засобу, ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу, - суд визнає такими, що не заслуговують на увагу, оскільки такі доводи спростовуються дослідженими матеріалами справи;
доводи представника позивача на те, що позивачем в даному випадку не було порушено вимоги п. 22.1 ПДР України, суд до уваги не приймає оскільки такі обставини виходять за межі предмету доказування у зазначеній справі;
доводи представника позивача про те, що уповноваженими посадовими особами відповідача у оспорюваній постанові було зроблено власний розрахунок, а не за визначеною чинним законодавством формулою, тому вважають правильним розрахунком - перевищення на 18,86%, внаслідок чого має настати відповідальність за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП за перевищення від 10% до 20%,простовується дослідженими по справі доказами;
доводи представника позивача про те, що транспортним засобом перевозився наливний вантаж (бетон марки М400), який є рухомим, його маса не є сталою у різних точках автомобіля під час руху (змінюється навантаження на відповідну вісь при гальмуванні, прискоренні та інших маневрів автомобіля), що не дає можливості із достовірністю встановити перевищення вагових обмежень на окрему вісь, - суд визнає таким, що не заслуговує на увагу, враховуючи встановлені по справі обставини та наданий відповідачем розрахунок.
За таких підстав, позов задоволенню не підлягає.
З огляду на вищевикладене, керуючись ст. ст. 2, 5, 6 - 10, 72 - 79, 90, 241 - 246, 250, 255, 286, 292, 295 КАС України, суд,
УХВАЛИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови серії АА № 00011120 від 13.07.2023 року у справі про адміністративне правопорушення - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення суду складено 26 грудня 2023 року.
Суддя: Ю. В. Ведяшкіна