Справа № 405/8462/23
провадження № 1-кс/405/4412/23
02.01.2024 м. Кропивницький
слідчий суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 клопотання старшого слідчого ВР ОТЗ СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.11.2023 за №42023121550000110 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, про арешт майна,
встановив:
старший слідчий ВР ОТЗ СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_3 за погодженням з заступником керівника Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді з клопотанням, в якому просить з метою збереження речових доказів накласти арешт, який полягає у позбавленні права відчуження, розпорядження та/або користування, на майно вилучене 27.12.2023 під час обшуку гаража № НОМЕР_1 в ГО «Автогаражне об'єднання Север», що знаходиться за адресою: Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Ціолковського, 1 - яким користується ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на пусту укупорку для заряда снаряда М 231 155 мм, яку упаковано до безбарвного полімерного мішка горловону якого опломбовано пломбою № СР 00001078.
В обґрунтування клопотання вказав, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023121550000110 від 15.11.2023 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Під час здійснення досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходячи службу у ВЧ НОМЕР_2 , перебуваючи на посаді фото кореспондента служби зав'язків з громадськістю, у невстановлений під час досудового розслідування час, але не пізніше 13 год. 50 хв. 18.11.2023, у невстановленому місці та за невстановлених обставин, діючи умисно та усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, без передбаченого законом дозволу в порушення вимог п. п. 1, 2 Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об'єднань міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України, затвердженого Постановою Верховної Ради України №2471-ХІІ від 17.06.1992 «Про право власності на окремі види майна», з подальшими змінами та доповненнями, згідно з якими зброя, боєприпаси, вибухові речовини й засоби вибуху віднесені до майна, яке не може перебувати у власності громадян, Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою КМУ №576 від 17.10.1992, «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України № 622 від 21.08.1998, незаконно придбав (отримав у володіння та розпорядження), зберігав, носив та збув нарізну вогнепальну зброю - 5,45-мм автомат Калашникова (АК-74) та 60 набоїв калібру 5,45 мм ОСОБА_6 .
Так, 18.11.2023, особисто прибувши на автомобілі марки «Volkswagen Passat», номерний знак « НОМЕР_3 », в заздалегідь обумовлене з покупцем вогнепальної зброї місце зустрічі не пізніше 13 год. 50 хв., а саме на територію подвір'я будинку АДРЕСА_1 , ОСОБА_5 незаконно продав ОСОБА_6 нарізну вогнепальну зброю - 5,45-мм автомат Калашникова (АК-74), за що отримав від останнього грошові кошти у сумі 700 (сімсот) доларів США в якості оплати за передану ним нарізну вогнепальну зброю.
У цей день, по домовленості з ОСОБА_6 , ОСОБА_5 отримавши від нього грошові кошти у сумі 700 доларів США за збутий ним автомат, пообіцяв йому, що за отримані ним гроші до автомату добавить і набої, передачу яких здійснить у визначений попередньо день.
В подальшому, 21.11.2023, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, ОСОБА_5 приїхав на автомобілі марки «Volkswagen Passat», номерний знак « НОМЕР_3 », в заздалегідь обумовлене з покупцем місце зустрічі не пізніше 20 год. 17 хв., а саме на автостоянку магазину «Епіцентр» по вул. Космонавта Попова, 8, у м. Кропивницький, Кіровоградської області, де незаконно передав ОСОБА_6 60-т набоїв калібру 5,45-мм.
Таким чином, ОСОБА_5 , підозрюється у придбанні, зберіганні, носінні та збуті вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу, тобто у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України, про що йому повідомлено 22.11.2023.
27.12.2023, під час проведення обшуку гаража № НОМЕР_1 в ГО «Автогаражне об'єднання Север», що знаходиться за адресою: Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Ціолковського, 1 - яким користується ОСОБА_5 , виявлено та вилучено пусту укупорку для заряда снаряда М 231 155 мм, яку упаковано до безбарвного полімерного мішка горловону якого опломбовано пломбою № СР 00001078.
Враховуючи, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину пов'язаного із незаконним збутом вогнепальної зброї та бойових припасів, а тому не виключається його причетність до вчинення інших злочинів пов'язаних із незаконним поводженням зі зброєю, бойовими припасами та вибуховими речовинами.
Слід зазначити, що вилучена укупорка використовується для зберігання заряда до снаряда М 231 155 мм, з огляду також на те що досудове розслідування ще триває та в цілому з урахуванням всього викладеного вище, вона може бути використана як доказ у даному кримінальному провадженні оскільки могла використовуватись ОСОБА_5 як засіб вчинення злочину.
Отже, вилучена укупорка є речовим доказом та містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому 28.12.2023 слідчим винесено відповідну постанову.
Відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України, при обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Слід зазначити, що вилучена укупорка не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, тому вона вважається тимчасово вилученим майном.
З огляду на викладене на вилучену в ході обшуку укупорку необхідно накласти арешт, оскільки існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що вона є доказом злочину.
Слід також звернути увагу й на той факт, що завданням арешту майна є саме запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, а тому після повернення вказаного майна, ОСОБА_5 або його близькі, з метою приховування злочинних дій підозрюваного, можуть знищити або вчинити інші дії для недопущення використання його як доказу.
Крім того, вилучену укупорку слід детально оглянути та за необхідності призначити відповідні експертизи, що виключить можливість проведення даних дій у випадку повернення, а тому володільця потрібно позбавити права відчуження, розпорядження та/або користування вилученим майном.
У судове засідання слідчий не з'явився, звернувся до суду з заявою про розгляд клопотання без його участі, клопотання підтримав в повному обсязі, просив задовольнити.
Власник гража №270 в ГО «Автогаражне об'єднання Север», в якому було проведено обшук, подав до суду заяву про розгляд клопотання про арешт майна без його участі, не заперечував щодо задоволення клопотання.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Враховуючи вказані обставини, слідчий суддя ухвалив здійснити розгляд клопотання про арешт майна за відсутності його власника оскільки це є необхідним для забезпечення арешту майна.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступних висновків.
Згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, (кримінальне провадження № 42023121550000110 від 15.11.2023 року, правова кваліфікація кримінальних правопорушень - ч.1 ст.263 КК України) органом досудового розслідування даного кримінального правопорушення є ГУНП в Кіровоградській області (а.к. 3).
В рамках вказаного кримінального провадження 27.12.2023, під час проведення обшуку гаража № НОМЕР_1 в ГО «Автогаражне об'єднання Север», що знаходиться за адресою: Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Ціолковського, 1 - яким користується ОСОБА_5 , виявлено та вилучено пусту укупорку для заряда снаряда М 231 155 мм, яку упаковано до безбарвного полімерного мішка горловону якого опломбовано пломбою № СР 00001078, про що складено відповідний протокол (а. 22-25).
22.11.2023 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України (а.к. 9-12).
Частиною 1 статті 131 КПК України передбачено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.
У відповідності до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до ч.1,2 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду (ч.2 ст. 168 КПК України).
Згідно ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий судя відповідно до ч.2 ст. 173 КПК України, повинен врахувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Частиною 3 статті 170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України - речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Слідчим доведено, що пуста укупорка для заряда снаряда М 231 155 мм об'єктивно могли зберегти на собі сліди вчинення кримінального правопорушення ( п.1 ч.2 ст.170 КПК України) та можуть містити відомості про факти чи обставини, що встановлюється під час кримінального провадження, тобто відповідають критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, та у випадку не накладення арешту на вказане майно, це може призвести до подальшого відчуження або до інших наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню.
Постановою старшого слідчого ВР ОТЗ СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_3 від 28.12.2023 вилучену пусту укупорку для заряда снаряда М 231 155 мм визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №42023121550000110 від 15.11.2023 (а.к. 3).
Таким чином, у даному випадку арешт накладається у відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України - з метою забезпечення збереження речових доказів.
Під час ухвалення рішення враховується також, практика Європейського суду з прав людини, згідно якої для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі «АГОСІ проти Об'єднаного Королівства»). Заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування. Стаття 1 Протоколу Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод забороняє будь-яке невиправдане втручання у право власності державних органів.
Матеріали клопотання слідчого свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою попередження настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Водночас слідчий суддя відзначає, що відповідно до ч.1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Таким чином, за викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання слідчого про накладення арешту на майно підлягає задоволенню з метою збереження речових доказів задля забезпечення дієвості та об'єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні, оскільки незастосування арешту може призвести до приховування майна, його пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, передачі та відчуження.
Слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 173 КПК України, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, зокрема: заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно.
Керуючись ст.ст. 170-173 КПК України,
постановив :
клопотання слідчого задовольнити.
Накласти арешт у кримінальному провадженні №42023121550000110 від 15.11.2023, на майно вилучене 27.12.2023 під час обшуку гаража № НОМЕР_1 в ГО «Автогаражне об'єднання Север», що знаходиться за адресою: Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Ціолковського, 1 - яким користується ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на пусту укупорку для заряда снаряда М 231 155 мм, яку упаковано до безбарвного полімерного мішка горловону якого опломбовано пломбою № СР 00001078.
Заборонити розпоряджатися та користуватися вищевказаним майном.
Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.
Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_7