Дата документу 02.01.2024Справа № 554/10978/23
Провадження № 1-кс/554/2/2024
УХВАЛА
02 січня 2024 року м. Полтава
Слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участі слідчого ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна в кримінальному провадженні № 12023170420002998 від 17 листопада 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,
ВСТАНОВИВ:
До провадження слідчого судді надійшло вищезазначене клопотання, в якому адвокат ОСОБА_4 , діючи в інтересах власника майна ОСОБА_5 , просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 20 листопада 2023 року, на автомобіль KIA CEED, д. н. з. НОМЕР_1 , та повернути його власнику останньому. В обґрунтування клопотання зазначив, що на цей час в кримінальному провадженні № 12023170420002998 від 17 листопада 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, проведено всі необхідні експертизи з названим транспортним засобом, в зв'язку з чим вважав, що потреба в його арешті відпала.
В судовому засіданні представник власника майна - адвокат ОСОБА_4 підтримав клопотання в повному обсязі та просив його задовольнити з мотивів, наведених у ньому.
Слідчий ОСОБА_3 заперечував проти задоволення клопотання, зазначивши, що в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та наразі вирішується питання про направлення обвинувального акта до суду для його розгляду по суті, в зв'язку з чим вважав, що питання про скасування арешту має бути вирішеним одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, а також матеріали кримінального провадження № 12023170420002998, слідчий суддя приходить до такого висновку.
Відповідно до положень ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі арешт майна, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно положень ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням власника майна, якщо він доведе, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна мають бути пропорційними щодо мети їх застосування та повинен бути встановлений справедливий баланс між завданнями кримінального провадження і вимогою захисту основних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
Із системного аналізу наведених норм КПК України можливо зробити висновок, що слідчому судді при вирішення питання накладення арешту майна, та при розгляді його скасування, при обґрунтованості такого клопотання, слід обирати або залишати такий спосіб арешту майна, який не призведе до надмірного обмеження прав володільця майна, яке суттєво позначиться на його інтересах.
Слідчим суддею встановлено, що СВ Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023170420002998 від 17 листопада 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 20 листопада 2023 року накладено арешт на автомобільKIA CEED, д. н. з. НОМЕР_1 , який зареєстрований на ОСОБА_5 , шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження, використання та проведення будь-яких дій з ним до скасування арешту у встановленому законом порядку.
Як вбачається зі змісту ухвали слідчого судді, метою накладення арешту на вказаний транспортний засіб було забезпечення його збереження, як речового доказу в кримінальному провадженні, так як він відповідає критеріям, визначеним в статті 98 КПК України.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
В свою чергу, відповідно до ч. ч. 2 і 9 ст. 100 КПК України речовий доказ зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ, зобов'язана зберігати його у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Питання про долю речових доказів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу.
Спеціальні положення про збереження речових доказів та вирішення питання про них одночасно з постановленням судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження, базується на засаді безпосередності дослідження показань, речей і документів (стаття 23 КПК України), відповідно до якої суд досліджує докази безпосередньо. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в речах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Зважаючи на те, що, як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та наразі органом досудового розслідування вирішується питання про направлення обвинувального акта та суду для його розгляду по суті, арештований транспортний засіб має статус речового доказу в кримінальному провадженні, доля якого за вказаних умов має вирішуватися у порядку, встановленому статтею 100 КПК України, одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, враховуючи правову підставу для арешту майна, слідчий суддя приходить до висновку, що на даному етапі досудового розслідування потреба у збереженні арешту майна не відпала, так як існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти з дотриманням відповідних положень національного законодавства та принципів верховенства права у кримінальному провадженні.
Водночас, з огляду на те, що названий автомобіль зберігається на відкритому майданчику для зберігання транспортних засобів, що може призвести до його пошкодження, для забезпечення збереження належних експлуатаційних властивостей та цілісності майна, на яке накладено арешт, приймаючи до уваги відсутність заперечень щодо зазначеного питання зі сторони обвинувачення, слідчий суддя вважає за можливе змінити місце зберігання транспортного засобу KIA CEED, д. н. з. НОМЕР_1 , передавши його на відповідальне зберігання заявнику ОСОБА_5 , як володільцю майна, зобов'язавши його за першою вимогою надавати транспортний засіб слідчому, прокурору в разі виникнення необхідності в цьому.
Передаючи на відповідальне зберігання автомобіль власнику, слідчий суддя враховує, що за вчинення незаконних дій щодо майна, на яке накладено арешт, передбачена кримінальна відповідальність за ст. 388 КК України, про що вважає за необхідне попередити власника цього майна.
З огляду на викладене, клопотання ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна в кримінальному провадженні № 12023170420002998 від 17 листопада 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 174 і 372 КПК України, слідчий суддя,
УХВАЛИВ:
Клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна в кримінальному провадженні № 12023170420002998 від 17 листопада 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, - задовольнити частково.
Транспортний засіб KIA CEED, д. н. з. НОМЕР_1 , передати на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_5 , зобов'язавши його за першою вимогою надавати автомобіль слідчому, прокурору в разі виникнення необхідності в цьому.
Попередити власника транспортного засобу ОСОБА_5 про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України за незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт.
В іншій частині в задоволенні клопотання відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_6