Справа №:755/14032/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"02" січня 2024 р. Дніпровський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Слободянюк А.В., розглянувши у приміщенні суду в місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи: Дніпровський відділ Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), Солом'янський відділ Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), про зняття арештів з нерухомого майна,
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2022 року ОСОБА_6 звернувся до суду з вищенаведеним позовом, в якому просив суд зняти арешт, накладений постановами АК № 275596 від 10 січня 2006 року та АК № 209542 від 10 січня 2006 року відділом державної виконавчої служби Дніпровського району міста Києва. Позивач вказує, що він є власником кв. АДРЕСА_1 ;боргові зобов'язання за виконавчими провадженнями ним виконано у повному обсязі; виконавчими органами йому було відмовлено у знятті арешту з підстав знищення виконавчих провадження за закінченням строку їх зберігання.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 22 вересня 2023 року позовну заяву залишено без руху (а.с. 37-38).
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 20 жовтня 2023 року відкрито у справі провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с.44, 45).
Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 судом про розгляд були належним чином повідомлені (а.с.54-57), не скористались правом подачі відзиву на позовну заяву.
Треті особи суду не надали своїх пояснень.
Відповідачі належним чином повідомлені про розгляд справи, строки для подання відзиву та відповіді на відзив закінчились, а тому відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України та частини п'ятої статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані позивачем докази, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, відповідно до Інформації № 319497894 від 03 січня 2023 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, позивач ОСОБА_1 є власником кв. АДРЕСА_1 ; відносно квартири встановленні обтяження: арешт нерухомого майна №6, накладений постановою АК № 275596 від 10 січня 2006 року ВДВС Дніпровського району м. Києва, зареєстрований Десятою київською державною нотаріальною конторою 25 січня 2006 року за реєстраційним номером обтяження 2815208; арешт нерухомого майна, заборона № 152, накладений постановою АК № 209542 від 10 січня 2006 року ВДВС Дніпровського району міста Києва, зареєстрований Десятою київською державною нотаріальною конторою 28 вересня 2006 року за реєстраційним номером обтяження: 3798592 (а.с.6-7).
З листа Дніпровського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) від 13 липня 2022 року № 42006 вбачається, що виконавчі провадження № 3561388, 3561389, 3561391, 3561392, 3561393, щодо боржника ОСОБА_1 , які перебували на виконанні у відділі, знищені за закінченням строків зберігання. Вказується, що перевіркою АСВП не вдалося ідентифікувати на підставі якого виконавчого документу накладено арешт на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_2 , власником якого є ОСОБА_1 . Згідно інформації з Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна, наявні записи про арешти вказаного майна, а саме: обтяження за постановою АК № 275596 від 10 січня 2006 року, видана ВДВС Дніпровського району м. Києва, та обтяження за постановою АК № 209542 від 10 січня 2006 року, видана ВДВС Дніпровського району м. Києва (а.с.8).
Відповідно до постанови ВДВС у Дніпровському районі міста Києва про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 10 січня 2006 року № АК 275596, накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_1 , а саме на кв. АДРЕСА_1 (а.с. 11).
Також з листа Солом'янського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) від 01 вересня 2023 року № 135045 вбачається, що на виконанні у відділі перебували виконавчі провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого листа № 2-16, виданого 14 липня 2005 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 боргу у сумі 357,30 грн., № 23705879 з примусового виконання виконавчого листа № 2-16, виданого 14 липня 2005 року Дніпровським районним судом м. Києва, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 боргу у сумі 1 500,00 грн., № 23706636 з примусового виконання виконавчого листа № 2-16, виданого 14 липня 2005 року Дніпровським районним судом м. Києва, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 боргу у сумі 1 500,00 грн. У ході проведення виконавчих дій державним виконавцем за вказаними виконавчими провадженнями щодо боржника ОСОБА_1 арешт не накладався. 24 грудня 2012 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчих проваджень № НОМЕР_2, № 23705879, № 23706636, у зв'язку із виконання рішення суду. Листом роз'яснюються строки зберігання завершених виконавчих проваджень та повідомляється про відсутність механізму зняття арешту з майна по виконавчих провадженнях, які знищені у зв'язку із закінченням строків їх зберігання (а.с.28,29).
Як вбачається з довідки Київської митниці Державної митної служби України № 7.8-4/22/10/1468 від 01 лютого 2023 року, наданої за місцем роботи ОСОБА_1 , розпорядження державного виконавця Донецького О.Л. за номерами 506/23, 507/23, 509/23, 510/23 від 22 вересня 2008 року щодо утримання 20% від заробітної плати для погашення боргу, а саме у розмірі 1 500 грн., 1 500 грн, 6 890,00 грн., 6 600 грн. виконано, що також вбачається з копії розрахункових листків заробітної плати ОСОБА_1 за 2008-2009 роки (а.с.15-26).
Крім того, заступником начальника Київської регіональної митниці листом від 21 січня 2013 року № 14/4-9/782 повідомлено старшого державного виконавця ВДВС Солом'янського районного управління юстиції у м.Києві Євдокімову К.М. про виконання листів ВДВС Солом'янського районного управління юстиції у м.Києві щодо відрахування із доходів ОСОБА_1 здійснено на користь ОСОБА_2 у сумі 6 600,00 грн., ОСОБА_3 -1 500,00 грн., ОСОБА_4 - 6 890,00 грн. та ОСОБА_5 - 1 500,00 грн. (а.с.27).
Отже, за матеріалами справи ОСОБА_1 виконано боргові зобов'язання перед відповідачами за наведеними виконавчими провадженнями.
Позивач, як власник нерухомого майна, яке перебуває під обтяженням у виді накладного арешту позбавлений можливості вільно володіти, користуватися, розпоряджатися своїм нерухомими майном.
Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду (ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження»).
Отже, зняття арешту з майна боржника здійснюється на підставі постанови державного (приватного) виконавця, судового рішення та з підстав передбачених цією статтею.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року (справа № 904/51/19) визначено, що у разі, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем або приватним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.
Згідно з ч. 5 цієї статті державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав, який зобов'язаний надавати інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом. Державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в порядку черговості надходження заяв.
Аналогічні положення містяться і в Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127.
У ст. 319 ЦК України зазначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Статтею 391 ЦК України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
У ч. 1 ст. 321 ЦК України вказано, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Наведе свідчить про те, що позивач має право на звернення до суду з позовом для усунення свого порушеного права, оскільки безпідставне обтяження більше 10 років на майно шляхом накладання арешту створює перешкоди у його використанні, зокрема, неможливості розпорядитись ним.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно положень ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на наведене, зокрема факт повного виконання позивачем грошових зобов'язань у виконавчих провадженнях, які на момент розгляду справи є закінченими у зв'язку із повним виконанням рішення суду, що відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» є підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника, однак у зв'язку з тим, що матеріали виконавчих провадженьзнищені через закінчення строків зберігання, а Законом України «Про виконавче провадження» та Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02 квітня 2012 року не передбачено механізм та порядок зняття арешту по виконавчому провадженню, яке є знищеним, тому суд дійшов висновку про задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 319, 321, 391 ЦК України, ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст.ст. 12, 13, 76-81 178, 259, 263-265, 268, 273,279 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи: Дніпровський відділ Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), Солом'янський відділ Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про зняття арештів з нерухомого майна, задовольнити.
Зняти арешт з квартири АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_1 , який накладено на підставі постанови Відділу державної виконавчої служби Дніпровського району міста Києва АК № 275596 від 10 січня 2006 року, арешт № 6, реєстраційний номер обтяження 2815208 від 25 січня 2006 року.
Зняти арешт з квартири АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_1 , який накладено на підставі постанови Відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі міста Києва АК № 209542 від 10 січня 2006 року, заборона № 152, реєстраційний номер обтяження 3798592 від 28 вересня 2006 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення чи складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справ:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .
Відповідач - ОСОБА_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платників податків невідомо.
Відповідач - ОСОБА_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платників податків невідомо.
Відповідач - ОСОБА_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платників податків невідомо.
Відповідач - ОСОБА_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платників податків невідомо.
Третя особа - Дніпровський відділ Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), адреса: 02002, м.Київ, вул.Є.Сверстюка, буд. 15, код ЄДРПОУ 35011660.
Третя особа - Солом'янський відділ Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), адреса: 03151 ,м.Київ, просп. Повітряфлотський,76-Б.
Повний текст судового рішення складено 02 січня 2024 року.
Суддя А.В. Слободянюк