Сквирський районний суд Київської області
Справа № 376/2314/15-ц
Провадження № 4-с/376/1/2023
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" січня 2023 р. Сквирський районний суд Київської області
в складі: головуючого судді Коваленка О.М.,
за участю секретаря Щур Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сквира Київської області цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Подільський відділ ДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на дії, бездіяльність державного виконавця,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаною скаргою.
Скарга обґрунтована тим, що 22 грудня 2015 року Сквирський районний суд Київської області ухвалив рішення у справі № 376/2314/15-ц, яким задовольнив позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення з останнього 92 040,00 грн заборгованої суми за договором позики від 02.10.2014 року, 46 236,83 грн подвійної облікової ставки Національного банку України за договором позики від 02.10.2014 року, 3 010,84 грн 3% річних за договором позики від 02.10.2014 року, 1 454,23 грн індексу інфляції за договором позики від 02.10.2014 року, 1 427,42 грн судових витрат.
На підставі рішення за заявою стягувача Сквирський районний суд Київської області 10.05.2016 року видав виконавчі листи, загальна сума боргу за якими складає 141 287,67 грн.
Отримавши виконавчі листи, головний державний виконавець Сквирського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Поляруш А.М. своїми постановами від 01.12.2017 року відкрила виконавчі провадження №55283114 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 46 236,83 грн подвійної облікової ставки Національного банку України за договором позики від 02.10.2014 року і №55283327 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 92 040,00 грн заборгованості за договором позики від 02.10.2014 року.
10.02.2020 року державний виконавець Сквирського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Драч І.А. своєю постановою відкрила виконавче провадження № 55283162 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 боргу в сумі 3 010,84 грн.
У ході проведення виконавчих дій боржник ОСОБА_2 надав пояснення, згідно яких він постійно проживає у АДРЕСА_1 , що за територіальністю належить до Подільського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). Дана адреса проживання ОСОБА_2 була вказана у повідомленні Сквирського відділу поліції ГУ національної поліції в Київській області від 28.12.2019 №1069.
У зв'язку з цим головний державний виконавець Сквирського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Поляруш А.М. 10.02.2020 року прийняла постанови про передачу виконавчих проваджень №55283114 і №55283327 до Подільського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
10.02.2020 року державний виконавець Сквирського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Драч І.А. прийняла постанову про передачу виконавчого провадження №55283162 в Подільський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
17.02.2020 року держаний виконавець Подільського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гладищенко В.А. своєю постановою у виконавчому провадженні №55283114 прийняв до виконання виконавчий лист Сквирського районного суду Київської області № 2/376/384/2016 виданий 10.05.2016 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 46 236,83 грн - подвійної облікової ставки Національного банку України за договором позики від 02.10.2014 року.
17.02.2020 року держаний виконавець Подільського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гладищенко В.А. своєю постановою у виконавчому провадженні №55283327 прийняв до виконання виконавчий лист Сквирського районного суду Київської області № 2/376/384/2016 виданий 10.05.2016 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 92 040,00 грн - заборгованості за договором позики від 02.10.2014 року.
Лише через 10 місяців після цього, а сааме: 16.12.2020 року держаний виконавець Гладищенко В.А. своєю постановою у виконавчому провадженні №55283162 прийняв до виконання виконавчий лист № 367/2314/15-ц, виданий Сквирським районним судом Київської області 10.05.2016 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 боргу в сумі 3 010,94 грн.
Причини такої тривалої перерви у здійсненні виконавчих дій зі стягнення боргу за виконавчим листом № 367/2314/15-ц, виданим Сквирським районним судом Київської області 10.05.2016 року, не відомі.
У матеріалах виконавчого провадження № 55283162 відсутня постанова про зупинення виконавчих дій, або рішення суду про зупинення стягнення, або будь-який інший документ, передбачений статтями 34, 38 Закону України «Про виконавче провадження».
31.12.2020 року держаний виконавець Гладищенко В.А. прийняв постанову у виконавчому провадженні № 55283114, якою передав виконавчий лист Сквирського районного суду Київської області № 2/376/384/2016 від 10.05.2016 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 46236,83 грн. до Сквирського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ). В якості підстави для такої передачі в названій постанові вказано: “Виходом державного виконавця адресою: м. Київ, проспект Гонгадзе, 14/6, боржника не розшукано.
Аналогічні постанови про передачу виконавчих листів до Сквирського районного відділу державної виконавчої служби держаний виконавець Подільського районного відділу державної виконавчої служби Гладищенко В.А. 31.12.2020 року прийняв і у виконавчих провадженнях №№ 55283162, 55283327.
У матеріалах виконавчих проваджень № 55283114, 55283162, 55283327 відсутні копії запитів державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гладищенко В. А. до компетентних державних органів та/або органів місцевого самоврядування про місце реєстрації проживання боржника ОСОБА_3 . В матеріалах виконавчих проваджень відсутні також відомості і документи, які могли б свідчити про підготовку і проведення державним виконавцем відповідних дій для отримання можливості проникнення до квартири боржника ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , тобто за адресою, вказаною в постановах головного державного виконавця Поляруш А.М. і державного виконавця Драч І А. Сквирського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 10.02.2020 року про передачу виконавчих проваджень №55283114, №55283162 і №55283327.
Натомість в постановах державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гладищенко В. А. від 31.12.2020 року про передачу виконавчих проваджень №55283114, №55283162 і №55283327 говориться про вихід цього державного виконавця за неіснуючою адресою: АДРЕСА_1 .
21.01.2021 року головний державний виконавець Сквирського районного відділу державної виконавчої служби Поляруш А.М. видала постанови про прийняття виконавчих проваджень №55283114, №55283162 і №55283327.
Після цього головний державний виконавець Сквирського районного відділу державної виконавчої Поляруш А.М. провела виконавчі дії, які повинен був провести, але не провів державний виконавець Подільського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Гладищенко В.А.
Як зазначається в постановах головного державного виконавця Сквирського районного відділу державної виконавчої служби Поляруш А.М. від 19.07.2021 року про передачу виконавчих проваджень №55283114, №55283162 і №55283327 за результатами розшуку боржника згідно ухвали №376/2311/15-ц від 14.11.2019 р. Сквирського районного суду за поданням державного виконавця Сквирського РВ ДВС боржника розшукано - проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; згідно повідомлення Білоцерківського РУП ВП №1 від 16.02.2021 боржник за адресою, вказаною у виконавчому документі: АДРЕСА_2 не зареєстрований та не проживає; згідно повідомлення ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області боржник з 2018 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що за місцем виконання належить до Подільської ВДВС у м. Києві ЦУМ МЮ (м. Київ); згідно повідомлення Сквирської міської ради ОСОБА_2 13.01.2018 року знятий з реєстрації в с. Шамраївка та вибув в м. Київ; відповідно до вимог ст. 36 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування боржника - фізичної особи виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника.
27.07.2021 року державний виконавець Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Гладищенко В.А. повторно прийняв до виконання виконавчі провадження №55283114, №55283162 і №55283327, однак після цього протягом майже двох місяців не здійснював жодний дій направлених на виконання згаданого вище рішення Сквирського районного суду Київської області від 22 грудня 2015 року у справі № 367/2314/15-ц.
14.09.2021 року державний виконавець Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Гладищенко В.А. прийняв дві постанови у виконавчому проваджені №55283162, за яким стягненню підлягає найменша з трьох заборгованість ОСОБА_2 в розмірі 3 010,84 грн. а саме: постанови про арешт коштів і майна боржника.
При цьому державний виконавець Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Гладищенко В.А. не прийняв постанов про арешт майна і коштів боржника у виконавчих провадженнях №55283114 і №55283327 з сумами стягнення 46 236,83 грн і 92 040,00 грн.
Згідно частини 3 статті 56 Закону України “Про виконавче провадження” арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
В зв'язку з цим 23.09.2021 року позивач звернувся до державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Гладшценка В.А. з клопотанням про арешт коштів і майна боржника, про проведення опису майна боржника та про обмеження виїзду боржника за межі України.
Не зважаючи на це, в порушення вимог частин 1, 2 статті 18 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Гладищенка В.А. в межах обумовленого законом строку не вчинив жодних виконавчих дій у виконавчих провадженнях №55283114, №55283162 і №55283327, а тільки прийняв постанову про об'єднання згаданих вище виконавчих проваджень №55283114, №55283162, №55283327 і виконавчих проваджень №55405685, №55405706 у зведене виконавче провадження №67771090.
27.12.2021 року позивач звернувся до державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гладищенка В.А. з клопотанням про арешт коштів і майна боржника, про проведення опису майна боржника та обмеження виїзду боржника за межі України.
Після цього 16.02.2022 року державний виконавець Гладищенко В.А. прийняв постанову про арешт коштів боржника на суми, які зазначені у виконавчих листах зведеного виконавчого провадження №67771090, але проігнорував необхідність вчинення інших виконавчих дій, на яких я наполягав у клопотанні від 27.12.2021 року.
У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відсутня інформація про квартиру АДРЕСА_3 , в якій проживає боржник ОСОБА_2
16.09.2022 року я звернувся до державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Гладищенка В.А. з клопотанням про арешт майна боржника, про проведення опису майна боржника за адресою його проживання, про обмеження виїзду боржника за межі України та про звернення із запитом до Київського бюро технічної інвентаризації, надіславши рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Дане поштове відправлення було вручене отримувачу 19.09.2022 року.
Оскільки протягом тижня з дня отримання мого клопотання державний виконавець Гладищенка В.А. не вчинив та не почав вчиняти жодної з запропонованих виконавчих дій, передбачених Законом України “Про виконавче провадження”, позивач вимушений в межах строку окресленого частиною 5 статті 74 Закону України “Про виконавче провадження” та частиною 1 статті 449 Цивільного процесуального кодексу України звернутися до суду зі скаргою на дії, бездіяльність посадової особи.
За таких обставин ОСОБА_1 просить суд:
Визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гладищенка Владислава Андрійовича у виконавчих провадженнях №55283114, №55283162 і №55283327 зведеного виконавчого провадження №67771090.
Зобов'язати державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гладищенка Владислава Андрійовича накласти арешт на майно боржника ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 в межах сум, зазначених у виконавчих листах Сквирського районного суду Київської області, на підставі яких відкриті виконавчі провадження №55283114 і №55283327.
Зобов'язати державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гладищенка Владислава Андрійовича провести опис майна боржника ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 за адресою його проживання: АДРЕСА_1 .
Зобов'язати державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гладищенка Владислава Андрійовича звернутися до суду з поданням про тимчасове обмеження виїзду боржника ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 за межі України.
Зобов'язати державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гладищенка Владислава Андрійовича звернутися до Київського бюро технічної інвентаризації із запитом про надання інформації про державну реєстрацію речових прав на квартиру АДРЕСА_3 та про зареєстрованого власника (власників) цієї квартири.
Заявник ОСОБА_1 та його представник адвокат Роїк Володимир Іванович у судове засідання не з'явились, представник надав суду заяву, в якій просить скаргу розглянути без участі представника (а. с. 68-69,71).
Заінтересовані особи в судове засідання не з'явилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином, будь-яких заяв та клопотань на адресу суду не надали (а.с.73).
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вважає за можливе розглянути справу на підставі вимог ст. 247, 450 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню з огляду на таке.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 ЦПК України.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За змістом ст. 129, 129-1 Конституції України та у відповідності до ст. 18 ЦПК України, судове рішення, що набрало законної сили, обов'язкове для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 до Конвенції» (далі Конвенція).
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Згідно з ч.1 ст. 18 Закону «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Статтею 10 Закону визначені заходи примусового виконання рішень, зокрема: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Матеріали виконавчого провадження не містять доказів будь-яких дій державного виконавця Гладищенка В.А. направлених на стягнення з ОСОБА_2 заборгованої суми за договором позики від 02.10.2014 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.
З матеріалів виконавчого провадження вбачається, що державний виконавець Гладищенко В.А. не вчинив дій щодо примусового виконання рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до вимог ч. 1 та 2 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.
Статтею 18 Закону України “Про виконавче провадження” визначаються права та обов'язки виконавців, обмеження щодо вчинення окремих виконавчих дій, а також встановлюється принцип обов'язковості вимог виконавців.
Згідно частини 1 статті 18 Закону України “Про виконавче провадження” виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
У відповідності до частини 2 статті 18 Закону України “Про виконавче провадження” виконавець зобов'язаний:
здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом;
надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження;
розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання;
заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом;
роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки;
невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після одержання відповідного звернення від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства в оборонно-промисловому комплексі, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", вчинити дії щодо зняття арешту з майна, щодо якого було здійснено заходи із заміни майна, передбачені статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".
Згідно пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” держана реєстрація прав у Держаному реєстрі прав є обов'язковою. У відповідності до частини 3 цієї статті Закону речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.
Згідно пункту 3 частини 4 статті 18 Закону України “Про виконавче провадження” виконавець має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.
Згідно пункту 4 частини 3 статті 18 Закону України “Про виконавче провадження” виконавець має право за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення.
Згідно пункту 19 частини 3 статті 18 Закону України “Про виконавче провадження” виконавець має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Згідно абзацу другого частини 4 статті 18 Закону України “Про виконавче провадження” залучення для проведення виконавчих дій працівників поліції здійснюється за вмотивованою постановою виконавця, яка надсилається керівнику територіального органу поліції за місцем проведення відповідної виконавчої дії. У залученні поліції для проведення виконавчих дій може бути відмовлено лише з підстав залучення особового складу даного територіального органу поліції до припинення групового порушення громадської безпеки і порядку чи масових заворушень, а також для подолання наслідків масштабних аварій чи інших масштабних надзвичайних ситуацій.
Згідно частини 1 статті 439 Цивільного процесуального кодексу України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.
Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. (ст. 447 ЦПК України).
У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника) (ч.2 ст. 451 ЦПК України).
Будь-яких відомостей про виконання чи вжиті заходи з примусового виконання рішення Сквирського районного суду Київської області від 22.12.2015 року у справі № 376/2314/15-ц, яке здійснювалося Подільського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гладищенком В.А. суду не надано.
На підставі ст. 452 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.
Згідно з вимогами ст.453 ЦПК України про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.
В зв'язку з чим, суд вважає, що державний виконавець не вчинив всіх виконавчих дій на належне і повне виконання рішення суду, враховуючи встановлені судом обставини, скарга підлягає задоволенню, а визнання бездіяльність та дії державного виконавця неправомірними та зобов'язує здійснити необхідні виконавчі дії у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом, Законом України "Про виконавче провадження", ст. 451 ЦПК України та усунути порушення (поновити порушене право заявника).
На підставі викладеного та керуючись ст. 19, 55, 129, 129-1 Конституції України, ст. 10, 13, 18, 57, 59 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 2, 4, 12, 13, 18, 56, 76, 77, 81, 247, 258-261, 351-354, 447-453 ЦПК України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, суд
ухвалив:
Скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Подільський відділ ДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на дії, бездіяльність державного виконавця - задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гладищенка Владислава Андрійовича у виконавчих провадженнях №55283114, №55283162 і №55283327 зведеного виконавчого провадження №67771090.
Зобов'язати державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гладищенка Владислава Андрійовича накласти арешт на майно боржника ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 в межах сум, зазначених у виконавчих листах Сквирського районного суду Київської області, на підставі яких відкриті виконавчі провадження №55283114 і №55283327.
Зобов'язати державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гладищенка Владислава Андрійовича провести опис майна боржника ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 за адресою його проживання: АДРЕСА_1 .
Зобов'язати державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гладищенка Владислава Андрійовича звернутися до суду з поданням про тимчасове обмеження виїзду боржника ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 за межі України.
Зобов'язати державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гладищенка Владислава Андрійовича звернутися до Київського бюро технічної інвентаризації із запитом про надання інформації про державну реєстрацію речових прав на квартиру АДРЕСА_3 та про зареєстрованого власника (власників) цієї квартири.
Про виконання даної ухвали суду Подільський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) повідомити суд і заявника ОСОБА_1 не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання, згідно ст.453 ЦПК України.
З текстом ухвали можливо ознайомитися за адресою: court.gov.ua
Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 15 днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення справи) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя О.М. Коваленко