ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_______________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.12.2023м. ХарківСправа № 922/4211/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Суслової В.В.
при секретарі судового засідання Саєнко А.А.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЛАСІВСЬКИЙ МІРОШНИК" (63258, Харківська обл., Красноградський р-н, селище Палатки, вул. Визволення, буд. 1)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРІЛЬКАЛАТІНВЕСТ" (64131, Харківська обл., Первомайський район, с. Грушине, вул. Центральна, буд.4)
про стягнення коштів
за участю представників:
позивача - не з'явився;
відповідача - не з'явився;
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЛАСІВСЬКИЙ МІРОШНИК" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРІЛЬКАЛАТІНВЕСТ", в якому просить:
- Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРІЛЬКАЛАТІНВЕСТ" (Код ЄДРПОУ 350027361, 64131, Харківська обл., Первомайський с. Грушине, вул. Центральна, буд.4.) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЛАСІВСЬКИЙ МІРОШНИК" (код ЄДРПОУ 34895482, Україна, 63258, Харківська обл., Красноградський район., селище Палатки, вул. Визволення, буд.1) суму заборгованості за надані послуги за договором складського зберігання № 6 від 02 вересня 2022 року в розмірі 10 031 600, 49 грн (десять мільйонів тридцять одна тисяча шістсот гривень) грн49 коп., з яких сума боргу за надані послуги за договором 7 299 999,98грн. (сім мільйонів двісті дев'яносто дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять гривень 98 коп.) та:
- пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ 2 570 242,68 грн.,
- 3 % річних у розмірі 160 499,92 грн.,
- інфляційне збільшення боргу 857,91 грн.;
- Стягнути з Відповідача на користь Позивача витрати на оплату судового збору.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.10.2023 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЛАСІВСЬКИЙ МІРОШНИК" (вх. № 4211/23)- залишено без руху. Встановлено позивачу на усунення недоліків позовної заяви десятиденний строк з дня вручення ухвали шляхом подання до суду: доказів того, що Ісачкін Едуард Анатолійович є адвокатом; доказів, відповідно до вимог ст.60 ГПК України, на підтвердження права підпису Ісачкіним Едуардом Анатолійовичем позовної заяви як адвокатом (ордер або довіреність).
06.10.2023 представником позивача через систему "Електронний суд" подано заяву про усунення недоліків за вх. № 27229 разом з доказами повноважень особи, що підписала позовну заяву.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/4211/23. Постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін. Призначено підготовче засідання на 23 жовтня 2023 року о 12:30 год.
Підготовче засідання, призначене на 23.10.2023 об 12:30 год., не відбулось у зв'язку з відрядженням судді.
В порядку ст. ст. 120-121 ГПК України ухвалою суду від 07.11.2023 сторони повідомлено, що підготовче засідання у справі відбудеться 13 листопада 2023 року о(б) 13:10 год.
В судовому засіданні 13.11.2023 на підставі ч.3 ст.177 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів з ініціативи суду та на підставі п.3 ч.2 ст.183 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 11.12.2023р. о 12:45 год.
07.12.2023 через систему «Електронний суд» позивачем подані письмові пояснення за вх. № 33754 стосовно наявності у представника Позивача по справі Ісачкіна Едуарда Анатолійовича повноважень щодо представництва або самопредставництва інтересів Відповідача та наявності трудових, договірних або інших відносин співпраці з ТОВ «ОРІЛЬКАЛАТІНВЕСТ».
11.12.2023 через систему «Електронний суд» представником відповідача подані письмові пояснення за вх. № 34015.
В судовому засіданні 11.12.2023 письмові пояснення сторін долучено до матеріалів справи, на підставі п.3 ч.2 ст.185 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 25.12.2023р. о 12:30 год.
В призначене судове засідання по суті 25.12.2023 сторони своїх представників не направили.
В той же час, відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд звертає увагу на те, що явка сторін у судове засідання обов'язковою не визнавалась, а брати участь у судових засіданнях є правом учасників справи, що встановлено ст. 42 ГПК України. Окрім того, за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Між ТОВ «ВЛАСІВСЬКИЙ МІРОШНИК» (надалі по тексту - Зерновий склад, Позивач) та ТОВ «ОРІЛЬКАЛАТІНВЕСТ» (надалі по тексту - Поклажодавець, Відповідач) було укладено договір складського зберігання № 6 від 02 вересня 2022 року (надалі за текстом Договір).
Пунктом 1.1. Договору передбачено, що порядку, строки та на умовах, визначених Договором, Поклажодавець зобов'язується передати на зберігання сільськогосподарську продукцію зернових, зернобобових та олійних культур врожаю 2022 року (надалі - «Продукція» або «зерно»), сплатити Зерновому складу усі визначені Договором платежі, а також отримати Продукцію зі зберігання, а Зерновий склад зобов'язується прийняти Продукцію на зберігання, надати послуги та виконати роботи, передбачені Договором стосовно Продукції, та повернути її Поклажодавцеві.
Згідно пункту 1.2. Договору визначено найменування (асортимент, види), обсяги, строки зберігання Зерна, що передається.
Тарифи на послуги Зернового складу наводяться у Додатку № 1 та додаткових угодах до Договору до Договору і є невід'ємною частиною Договору.
Додатком № 1 до Договору сторонами погоджено перелік видів сільськогосподарських культур, перелік та вартість послуг зернового складу.
Згідно з п.3.2.1. Договору Поклажодавець зобов'язується своєчасно розраховуватися за надані йому послуги з приймання, сушіння, очищення, зберігання, вентилювання, відвантаження та надання додаткових послуг, пов'язаних зі зберіганням продукції.
Згідно п 6.3. Договору послуги Зернового складу з приймання, очищення, сушіння та зберігання, інші платежі, передбачені цим Договором або додатками до нього, повинні бути оплачені Поклажодавцем протягом 3-х робочих днів з дня одержання виставленого Зерновим складом рахунку, але у будь-якому випадку не пізніше 15-го числа місяця наступного за місяцем надання послуг. Виставлення, виписування, надання Поклажодавцю рахунку не є обов'язковою передумовою для оплати наданих Зерновим складом послуг. Достатньою підставою для оплати є отримання акту здачі - приймання виконаних робіт або акту-розрахунку, які складені та надані Поклажодавцю у відповідності до умов даного Договору та дають можливість Сторонам чітко розуміти вартість наданих послуг. Кінцева оплата наданих послуг згідно вказаних в цьому пункті документів має відбутись не пізніше 15-го числа місяця наступного за місяцем надання послуг (складання вказаних документів).
Строк зберігання зерна - до подання Поклажодавцем вимоги про його повернення; але, в усякому разі, повернення зерна Поклажодавцю відбувається не пізніше «30» червня 2024 року (граничний строк зберігання) (пункт 1.2. Договору).
На виконання умов договору, у період з 02.09.2022 по 31.08.2023 року Позивач надав Відповідачу послуги із приймання, зберігання, сушіння, очищення, переоформлення урожаю зернових, зернобобових та олійних культур урожаю 2022 року згідно з умовами укладеного Договору.
За результатами надання послуг сторонами були підписані наступні Акти здачі - прийняття робіт (надання послуг):
Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 147 від 30.09.2022 року на суму 745 034,56 грн. з ПДВ;
Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 149 від 04.10.2022 року на суму 66 919,16 грн. з ПДВ;
Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 212 від 31.12.2022 року на суму 132 623,18 грн. з ПДВ;
Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 13 від 31.01.2023 року на суму 2 805 451,44 грн. з ПДВ;
Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 37 від 28.02.2023 року на суму 7 645 967,38 грн. з ПДВ;
Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 56 від 31.03.2023 року на суму 1 326 723,07 грн. з ПДВ;
Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 77 від 30.04.2023 року на суму 402 705,74 грн. з ПДВ;
Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 98 від 31.05.2023 року на суму 420 872,40 грн. з ПДВ;
Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 100 від 30.06.2023 року на суму 447 588,31 грн. з ПДВ;
Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 114 від 31.07.2023 року на суму 392 470,97грн. з ПДВ;
Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 138 від 31.08.2023 року на суму 392 470,97грн. з ПДВ.
Зазначеними вище Актами зафіксовано, що Замовник претензій по об'єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має.
Також з матеріалів справи вбачається, що у відповідності з п. 6.3 Договору Зерновим складом були надані для сплати рахунки за надані послуги згідно умов Договору. А саме:
Рахунок на оплату № 202 від 02.09. 2022 року на суму 716 100,00 грн з ПДВ;
Рахунок на оплату № 209 від 30.09.2022 року на суму 64 207,96 грн з ПДВ;
Рахунок на оплату № 229 від 04.10.2022 року на суму 66 919,16 грн з ПДВ;
Рахунок на оплату № 315 від 31.12.2022. року на суму 132 623,18 грн з ПДВ;
Рахунок на оплату № 2 від 05.01.2023 року на суму 17 839,18 грн з ПДВ;
Рахунок на оплату № 7 від 19.01.2023 року на суму 967 959,42 грн з ПДВ;
Рахунок на оплату № 26 від 31.01.2023 року на суму 2 805 451,44 грн з ПДВ;
Рахунок на оплату № 56 від 28.02.2023 року на суму 7 645 967,38 грн з ПДВ;
Рахунок на оплату № 86 від 31.03.2023 року на суму 1 326 723,07 грн з ПДВ;
Рахунок на оплату № 123 від 30.04.2023 року на суму 402 705,74 грн з ПДВ;
Рахунок на оплату № 146 від 31.05.2023 року на суму 420 872,40 грн з ПДВ;
Рахунок на оплату № 151 від 30.06.2023 року на суму 447 588,31 грн з ПДВ;
Рахунок на оплату № 174 від 31.07.2023 року на суму 392 470,97 грн з ПДВ;
Рахунок на оплату № 204 від 31.08.2023 року на суму 392 470,97 грн з ПДВ.
Однак, як вказує позивач, Поклажодавець (відповідач) сплачував за надані у період з 02.09.2022 по 31.08.2023 послуги несвоєчасно та розрахувався не в повному обсязі, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість.
Позивач зазначає, що 08.08. 2023 року на адресу Відповідача була направлена претензія (вих. № 454 від 04.08.2023) з вимогою сплатити існуючу заборгованість, проте вимоги претензії були виконані відповідачем лише частково.
Так, за твердженнями позивача, загальна сума заборгованості за договором, з урахуванням оплат, які були здійснені відповідачем, станом на 28.09.2023 року складає 7 299 999,98 грн. Крім того, внаслідок порушення відповідачем строків оплати послуг за договором, позивачем нараховано пеню, 3% річних та інфляційні втрати.
Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути з відповідача суму заборгованості за надані послуги за договором складського зберігання № 6 від 02 вересня 2022 року в загальному розмірі 10 031 600, 49 грн., з яких: сума боргу за надані послуги за договором 7 299 999,98 грн., пеня у розмірі 2 570 242,68 грн., 3 % річних у розмірі 160 499,92 грн., інфляційне збільшення боргу у розмірі 857,91 грн.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Статтею 174 ГК України визначено, що підставою виникнення господарських зобов'язань зокрема є господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачених законом, але такі, які йому не суперечать.
Згідно статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.
Згідно частини 1 статті 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених дим Кодексом.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ст. 525, ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно ч. 1-4 ст. 24 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" зерно підлягає зберіганню у зернових складах. Власники зерна мають право укладати договори складського зберігання зерна на зберігання зерна у зернових складах з отриманням складських документів на зерно, а також зберігати зерно у власних зерносховищах. При прийманні зерна на зберігання зерновий склад зобов'язаний здійснити аналіз його якості. Зерновий склад зобов'язаний вживати усіх заходів, передбачених цим Законом, нормативно-правовими актами, договором складського зберігання зерна, для забезпечення схоронності зерна, переданого йому на зберігання. Зерновий склад є складом загального користування і зобов'язаний приймати на зберігання зерно від будь-якої особи (ст. 25 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні").
Відповідно до ч. 1-3 ст. 26 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" договір складського зберігання зерна є публічним договором, типова форма якого затверджується Кабінетом Міністрів України. За договором складського зберігання зерна зерновий склад зобов'язується за плату зберігати зерно, що передане йому суб'єктом ринку зерна. Договір складського зберігання зерна укладається в письмовій формі, що підтверджується видачою власнику зерна складського документа.
Плата за зберігання зерна, строки її внесення встановлюються договором складського зберігання зерна (ч. 1 ст. 28 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні").
Згідно з ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Зважаючи на встановлені обставини та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи те, що відповідач в установленому Господарським процесуальним кодексом України порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, доказів оплати заборгованості не надав, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача в частині примусового стягнення з відповідача 7 299 999,98 грн. основного боргу за Договором складського зберігання № 6 від 02 вересня 2022 року обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами і підлягають задоволенню.
Щодо стягнення пені у розмірі 2 570 242,68 грн., 3 % річних у розмірі 160 499,92 грн. та інфляційних втрат у розмірі 857,91 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно положень статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно із пунктом 4 статті 231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Відповідно також до частини другої статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням інфляційних витрат на суму боргу та процентів річних виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки за порушення виконання зобов'язання.
Отже, в даному випадку, за порушення виконання грошового зобов'язання на відповідача покладається відповідальність відповідно до статті 625 ЦК України, яка полягає у приєднанні до невиконаного обов'язку, нового додаткового обов'язку у вигляді відшкодування матеріальних втрат позивача від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми.
Відповідно до 7.2. Договору у разі несвоєчасної сплати Поклажодавцем наданих Зерновим складом послуг (виконаних робіт), Поклажодавець несе відповідальність, встановлену ст.625 Цивільного кодексу України, та сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент нарахування пені, від вартості простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.
До матеріалів справи позивачем надано детальний розрахунок пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат, відповідно до частини другої статті 625 ЦК України. Перевіривши надані позивачем розрахунки, суд встановив, що наведені нарахування не суперечать вимогам чинного законодавства та є арифметично вірними, у зв'язку із чим позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 2 570 242,68 грн., 3 % річних у розмірі 160 499,92 грн. та інфляційних втрат у розмірі 857,91 грн., є обґрунтованими і такими, що також підлягають задоволенню.
Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Отже, підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, не спростованими відповідачем та визнаються судом такими, що підлягають до задоволення у повному обсязі.
Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв'язку із задоволенням позову в повному обсязі, судовий збір у розмірі 120 379,21 грн. покладається на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 612, 625 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРІЛЬКАЛАТІНВЕСТ" (Код ЄДРПОУ 350027361, 64131, Харківська обл., Первомайський с. Грушине, вул. Центральна, буд.4) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЛАСІВСЬКИЙ МІРОШНИК" (код ЄДРПОУ 34895482, Україна, 63258, Харківська обл., Красноградський район., селище Палатки, вул. Визволення, буд.1) суму заборгованості за надані послуги за договором складського зберігання № 6 від 02 вересня 2022 року в розмірі 10 031 600, 49 грн., з яких: сума боргу за надані послуги за договором 7 299 999,98 грн., пеня у розмірі 2 570 242,68 грн., 3 % річних у розмірі 160 499,92 грн., інфляційне збільшення боргу у розмірі 857,91 грн.; витрати зі сплати судового збору у розмірі 120 379,21 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЛАСІВСЬКИЙ МІРОШНИК" (код ЄДРПОУ 34895482, Україна, 63258, Харківська обл., Красноградський район., селище Палатки, вул. Визволення, буд.1).
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ОРІЛЬКАЛАТІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 350027361, 64131, Харківська обл., Первомайський с. Грушине, вул. Центральна, буд.4).
Повне рішення складено "01" січня 2024 р.
Суддя В.В. Суслова
справа № 922/4211/23