ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_______________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"02" січня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/4536/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Ємельянової О.О.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика", 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, оф. 411
до Фізичної особи - підприємця Євтушенко Вероніки Юріївни, АДРЕСА_1 ,
простягнення коштів
без виклику учасників справи
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" звернулось до Господарського суду Харківської області із позовом до Фізичної особи - підприємця Євтушенко Вероніки Юріївни про стягнення заборгованості у сумі 119 745,87 грн., з яких: сума прострочених платежів по тілу кредиту - 50 000,00 грн., сума прострочених платежів по процентах - 66 717,42 грн., сума прострочених платежів за комісією - 3 028,45 грн., яка виникла на підставі договору № 391156-КС-001 про надання кредиту від 06.09.2021 року.
Також до стягнення заявлені судові витрати.
Крім того, позивачем у пункті 2 прохальної частини позовної заяви заявлено клопотання про витребування в АТ КБ "ПРИВАТБАНК" інформації, що містить банківську таємницю, та у пункті 5 прохальної частини позовної заяви заявлено клопотання про здійснення розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Ухвалою суду від 30.10.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/4536/23. Задоволено клопотання позивача викладене у 5 пункті прохальної частини позовної заяви про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження. Розгляд справи № 922/4536/23 призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачу 15 (п'ятнадцятиденний) строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов. Задоволено клопотання позивача викладене у 2 пункті прохальної частини позовної заяви про витребування доказів. Витребувано у Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК», інформацію, що містить банківську таємницю, а саме: - чи випускалася банківська картка № НОМЕР_1 на ім'я Євтушенко Вероніка Юріївна (РНОКПП - НОМЕР_2 ); - інформацію про рух коштів (виписку) по банківській картці № НОМЕР_1 за період з 06.09.2021 року по 15.02.2023 року включно. Акціонерному товариству Комерційний банк "ПРИВАТБАНК", у разі неможливості подати витребувану інформацію у встановлені строки, повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали.
23.11.2023 року від Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК» через канцелярію суду надійшла інформація на виконання ухвали суду (вх. № 32185/23).
25.12.2023 року від Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК» через канцелярію суду надійшла інформація на виконання ухвали суду (вх. № 35517/23).
Проте, відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався. Як вбачається із матеріалів справи, ухвалу суду від 30.10.2023 року про відкриття провадження у справі № 922/4536/23 було направлено на адресу Фізичної особи - підприємця Євтушенко Вероніки Юріївни, АДРЕСА_1 (тер номер поштового відправлення 0600231067954), яка відповідає адресі, зазначеній у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як адреса місцезнаходження. Вищевказана адреса, також була визначена позивачем у позовній заяві.
Ухвалу Господарського суду Харківської області від 30.10.2023 року у справі № 922/4536/23 було повернуто поштовим відділення «Укрпошта» на адресу суду 04.12.2023 року.
Згідно з пунктами 3, 4, 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку визначають Правила надання послуг поштового зв'язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 року (надалі - Правила), і які регулюють відносини між ними.
Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю. Рекомендовані поштові картки, листи та бандеролі з позначкою "Вручити особисто", рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка" приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення (пункти 11, 17 Правил).
Пунктом 99 Правил визначено, що рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначкою Судова повістка), рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об'єкта поштового зв'язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім'ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.
Рекомендовані поштові відправлення з позначкою Судова повістка, адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв'язку робить позначку адресат відсутній за вказаною адресою, яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду (п. 992 Правил).
Відповідно до пунктів 116, 117 Правил у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.
Системний аналіз статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил свідчить, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічна позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 року у справі № 910/22873/17 та від 14.08.2020 року у справі № 904/2584/19).
Встановлений порядок надання послуг поштового зв'язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.
У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 року у справі № 902/1025/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Крім того, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.12.2022 року у справі № 910/1730/22 Верховний Суд зробив висновок, що якщо судове рішення направлено судом за поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про прийняття певного рішення суду. Господарського процесуального кодексу України не передбачено обов'язку суду повторно направляти на адреси учасників справи процесуальні документи, які раніше вже повернулися до суду з відміткою про неможливість вручення.
Разом з тим, суд зазначає, що згідно з приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013, Папазова та інші проти України від 15.03.2012 року).
Європейський суд, щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз'яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.
У зв'язку із чим, судом огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, з метою дотримання розумного строку, та забезпечення прав позивача та відповідача у справі, судом було здійснено розгляд справи по суті поза межами строку встановленого Господарським процесуальним кодексом України, та здійснено розгляд справи у впродовж розумного строку.
Враховуючи вищевикладене, судом було вжито усіх належних заходів, щодо повідомлення відповідача про розгляд справи у суді.
Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд, має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Згідно вимог статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
При цьому, будь-яких клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до вимог статті 252 Господарського процесуального кодексу України від учасників справи не надходило.
Разом з тим, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.
Як зазначає позивач, 06.09.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» (позивач) та фізичною особою - підприємцем Євтушенко Веронікою Юріївною (відповідач) було укладено договір № 391156-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Також зазначає, що позивачем 06.09.2021 року було направлено відповідачу пропозицію (оферту) укласти договір № 391156-КС-001 про надання кредиту.
06.09.2021 року Фізична особа - підприємець Євтушенко Вероніка Юріївна, прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору № 391156-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою, та із своєї сторони позивачем було направлено відповідачу через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор G-0292 , на номер телефону НОМЕР_3 (що зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті),
Вищевикладене за твердженнями позивача свідчить про укладання між сторонами договору № 391156-КС-001 про надання кредиту, який підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до пункту 1 договору кредиту, кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 50 000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором про надання кредиту, та Правилами про надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям.
Тип кредиту: Кредит. Строк кредиту: 24 тижнів.
Процентна ставка: в день 0,86645542, фіксована.
Комісія за надання кредиту 7 500,00 грн.
Загальний розмір наданого кредиту: 50 000,00 грн.
Термін дії договору до 21.02.2022 року.
Орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 110 040,00 грн.
Цілі (мета) кредиту: для придбання товарів (робіт, послуг) для здійснення підприємницької, господарської діяльності, незалежної професійної діяльності або будь-якої іншої незабороненої законом діяльності. Цей кредит не є споживчим кредитом.
Пунктом 2 договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом (надалі - проценти за користування кредитом), нараховуються на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно Графіку платежів.
Відповідно до пункту 3 кредитного договору було встановлена графік платежів, які має здійснювати позичальник для належного виконання умов договору кредиту.
Згідно з пунктом 4 договору кредиту у разі прострочення позичальником дати сплати чергового платежу визначеного Графіком платежів, кредитодавець має право нараховувати штраф за кожен випадок такого порушення позичальником у розмірі 10 процентів від загальної суми простроченої заборгованості в порядку, визначеному розділом 5 Правил.
Відповідно до пункту 5 договору кредиту позичальник підтверджує, що він ознайомлений з договором про надання кредиту та правилами, текст яких розміщено на сайті кредитодавця, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань та погоджується неухильно дотримуватись їх, та, відповідно, укладає договір.
Згідно з пунктом 6 договору кредиту позичальник надав дозвіл кредитодавцю на збір, обробку, зберігання та поширення його персональних даних з метою оцінки його кредитоспроможності, забезпечення виконання зобов'язань за цим договором, інформування про кредитоспроможність та добросовісність, а також на передачу в будь-який момент будь-яких персональних даних позичальника та інформації про укладення і виконання цього договору в будь-якій формі будь-яким третім особам з метою захисту прав та інтересів кредитодавця та повного виконання зобов'язань за цим договором, а також позичальник надав дозвіл на відступлення права вимоги за договором, при цьому без особистого повідомлення позичальника про таку обробку, передачу чи відступлення.
Відповідно до пункту 7 договору кредиту позичальник надав кредитодавцю (його довіреним особам, та/або колекторським компаніям, та/або третім особам) дозвіл телефонувати та/або направляти йому інформаційні повідомлення, вимоги про сплату, та використовувати для цього будь-які доступні канали зв'язку з Позичальником, включаючи телефон, акаунти, електронну пошту, і т.п.
Згідно з пунктом 8 договору кредиту підписанням цього договору позичальник підтверджує, що до укладання договору отримав від кредитодавця інформацію, надання якої передбачені законодавством України, зокрема передбачену частиною 2 статті 12 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".
Пунктом 9 договору кредиту сторони погодили, що договір може бути змінений та/або припинений за взаємною згодою сторін, а також в інших випадках, передбачених чинним законодавством України, договором та правилами.
Згідно з пунктом 10 договору кредиту інші умови цього правочину регулюються правилами, які є невід'ємною частиною договору. Усі неврегульовані договором правовідносини сторін регулюються законодавством України.
Відповідно до пункту 11 договору кредиту місцем виконанням цього договору є місцезнаходження кредитодавця. Претензії приймаються за адресою кредитодавця.
Як зазначає позивач, останній свої зобов'язання за договором кредиту виконав належним чином, надав відповідачу грошові кошти у розмірі 50 000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 , що підтверджується платіжною інструкцією № 31433 від 06.09.2021 року на суму 50 000,00 грн. (призначення платежу: #5168757388808588 ІПН НОМЕР_2 , перерахування коштів Євтушенко В.Ю. згідно кредитного договору № 391156-КС-001 від 06.09.2021 року без ПДВ).
Проте відповідач в порушення умов договору, свої зобов'язання за договором кредиту належним чином не виконала, а лише часткового сплатив кошти на загальну суму 10 970,00 грн.
За розрахунком позивача, станом на 15.02.2023 року в відповідача наявна заборгованість за договором № 391156-КС-001 про надання кредиту, у розмірі 119 745,87 грн., що складається з: - суми прострочених платежів по тілу кредиту - 50 000,00 грн.; - суми прострочених платежів по процентах - 66 717,42 грн.; - суми прострочених платежів за комісією - 3 028,45 грн.
Вищевказані обставини, стали підставою із звернення позивача з відповідним позовом до суду.
Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно частини 1 статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Статтею 207 Цивільного кодексу України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Як вбачається із матеріалів справи, та відповідно до наданої позивачем візуальної форми послідовності дій клієнта, відповідачем 06.09.2021 року на сайті https://bizpozyka.com/ позивача було здійснено послідовність дій, щодо укладання електронного договору про надання кредиту 391156-КС-001 від 06.09.2021 року в інформаційно - телекомунікаційній системі товариства на сайті, а саме відповідно до послідовності дій відповідача, останнім було здійснено наступні дії: вхід в особистий кабінет, отримання інформації про статус клієнта, передача інформації обраних клієнтом умов кредиту, формування шаблону оферти, запит на формування одноразового ідентифікатора для підписання договору, запит на відправку шаблону акцепту, підписання договору клієнта, формування інформаційного повідомлення про успішне підписання договору, відправка документів на електронну пошту, відображення документів у особистому кабінеті.
Підпунктами 3.1.1. - 3.1.6 пункту 3.1. Правил надання грошових коштів у кредит фізичним особам - підприємцям Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» визначено, що після отримання заявником від кредитодавця повідомлення про прийняте рішення щодо можливості надання кредиту в особистому кабінеті заявника розміщається оферта, яка є пропозицією у розумінні частини 4 статті 11 Закону України «Про електрону комерцію» та, відповідно до частини 5 статті 11 Закону України «Про електрону комерцію», включає умови, викладені у цих Правилах, які є невід'ємною частиною договору. Після отримання заявником оферти заявнику надсилається одноразовий ідентифікатор.
Позичальник може відмовитись від укладання договору (акцепту оферти) шляхом вибору відповідних опцій в особистому кабінеті.
У випадку відмови від укладення заявником договору чи не підписання його шляхом використання Електронного підпису одноразовим ідентифікатором, оферта вважається неакцептованою заявником і втрачає силу. При цьому заявник не позбавляється права знову подати заявку на отримання кредиту.
Відповідь заявника/позичальника, якому адресована пропозиція укласти договір про надання кредиту, про повне та безумовне її прийняття (акцепт) надається шляхом надсилання електронного повідомлення кредитодавцю, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Позичальник отримує підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа у момент укладання договору.
Договір про надання кредиту (додаткова угода), укладений в порядку визначеному Законом України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору (додаткової угоди), укладеного у письмовій формі.
З наявних у матеріалах справи документів вбачається, що 06.09.2021 року було направлено пропозицію укласти договір (оферта) № 391156-КС-001 про надання кредиту (Електронна форма).
06.09.2021 року відповідачем було прийнято (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладання договору № 391156-КС-001 про надання кредиту (Електронна форма).
На підставі вищезазначених дій, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" та Фізичною особою - підприємцем Євтушенко Веронікою Юріївною було укладено договір № 391156-КС-001 про надання кредиту (Електронна форма).
Згідно з підпункту 4.4.4. Правил вказаний позичальником (з метою отримання кредиту) поточний (картковий) рахунок, а також інший поточний (картковий) рахунок, який у разі потреби, зазначеної в пункту 4.3.1.2. правил, буде надано позичальником кредитодавцю, належить саме йому і треті особи не мають до нього доступу.
З наявних у матеріалах справи документів вбачається, що відповідач підтвердила, що вказаний нею (з метою отримання кредиту) поточний (картковий) рахунок НОМЕР_1 належать саме йому і треті особи не мають до нього доступу.
Статтею 3 Закону України "Про електрону комерцію" визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних праві обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України "Про електронну комерцію").
Важливо, щоб електронний договір містив усі істотні умови для відповідного виду договору, необхідно розуміти, в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації.
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" моментом підписання електронної правової угоди є використання:
- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди;
- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет - магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
З аналізу вищевикладеного слідує, що кредитний договір підписаний боржником за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджує укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між заявником/кредитором та боржником/позичальником не був би укладений.
Надані позивачем докази свідчать про те, що сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.
Аналогічної позиції притримується Верховний Суд у постанові від 12.01.2021 року у справі № 524/5556/19, у постанові Верховного Суду у справі №127/33824/19 від 07.10.2020 року.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно зі статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно піддягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно із частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
З наявних у матеріалах справи документів вбачається, що позивачем на виконання своїх зобов'язань за договором було надано відповідачу грошові кошти у розмірі 50 000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку відповідача НОМЕР_1 , зазначену останнім при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті, що підтверджується платіжною інструкцією № 31433 від 06.09.2021 року на суму 50 000,00 грн. (призначення платежу: #5168757388808588 ІПН НОМЕР_2, перерахування коштів Євтушенко В.Ю. згідно кредитного договору № 391156-КС-001 від 06.09.2021 року без ПДВ).
Про надходження коштів у розмірі 50 000,00 грн. на рахунок відповідача також свідчить виписка банку, яка була надана Акціонерним товариством Комерційний банк "ПРИВАТБАНК» на виконання вимог ухвали суду від 30.10.2023 року.
Проте відповідач в порушення умов договору, свої зобов'язання за договором кредиту належним чином не виконав, а лише часткового сплатив кошти на загальну суму 10 970,00 грн.
З аналізу вищевикладеного слідує, що відповідач здійснивши часткову оплату із метою виконання умов вказаного договору кредиту, вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору кредиту і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором кредиту.
Аналогічної позиції притримується Верховний Суд в пункті 76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), у якій зазначено, що не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач в порушення домовленості сторін, зобов'язання за вказаними договорами належним чином та вчасно не виконав (розрахунок заборгованості позивача), не сплатив необхідні кошти для погашення заборгованості за кредитом у розмірі 50 000,00 грн., суми прострочених платежів по процентах у розмірі - 66 717,42 грн.; та суми прострочених платежів за комісією у розмірі 3 028,45 грн., та не надав до суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.
Судом здійснено перевірку наданого позивачем розрахунку суми заборгованості за кредитом у розмірі 50 000,00 грн., суми прострочених платежів по процентах у розмірі - 66 717,42 грн. (за період з 06.09.2021 року по 21.02.2022 року) та суми прострочених платежів за комісією у розмірі 3 028,45 грн. (за період з 06.09.2021 року по 05.11.2021 року), та встановлено, що відповідні нарахування здійснено арифметично вірно та не спростовані відповідачем.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитом у розмірі 50 000,00 грн., суми прострочених платежів по процентах у розмірі - 66 717,42 грн.; та суми прострочених платежів за комісією у розмірі 3 028,45 грн., та не надав до суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.
Частинами 1, 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (стаття 74 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Доказів здійснення повної оплати суми боргу за кредитним договором, або спростування суми боргу, відповідач суду не надав.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог, про стягнення із відповідача заборгованості за кредитом у розмірі 50 000,00 грн., суми прострочених платежів по процентах у розмірі - 66 717,42 грн.; та суми прострочених платежів за комісією у розмірі 3 028,45 грн., та не надав до суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 2 частини 1 та пункту 2 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у разі відмови в позові - на позивача. Таким чином, судовий збір у даній справі у розмірі 2 147,20 грн. підлягає стягненню із відповідача.
На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Євтушенко Вероніки Юріївни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, оф. 411, ідентифікаційний код 41084239) заборгованість за договором № 391156-КС-001 про надання кредиту від 06.09.2021 року, що становить 119 745,87 грн., а саме:
суми прострочених платежів по тілу кредиту у розмірі - 50 000,00 грн.;
суми прострочених платежів по процентах у розмірі - 66 717,42 грн.;
суми прострочених платежів за комісією у розмірі - 3 028,45 грн. та судовий збір у розмірі 2 147,20 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду, у межах апеляційного округу, протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.
Інформацію щодо роботи суду та щодо розгляду конкретних судових справ можна отримати на сайті суду, а також за допомогою Телеграм-бота Господарського суду Харківської області https://t.me/GospSud_kh_bot.
Реквізити сторін:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, оф. 411, ЄДРПОУ 41084239).
відповідач: Фізична особа-підприємець Євтушенко Вероніка Юріївна ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ).
Повне рішення складено "02" січня 2024 р.
Суддя О.О. Ємельянова