ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
УХВАЛА
"02" січня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/2951/23
Господарський суд Одеської області у складі судді Літвінова С.В. розглянувши заяву громадської організації "Центр захисту інвалідів" (вх. №2-1920/23 від 26.12.2023) про відвід судді Желєзної С.П. від розгляду справи, -
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю „Дінаре"
до відповідача: громадської організації „Центр захисту інвалідів"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
виробничо-торгівельної фірми „Галатея" у виді дочірнього
підприємства
про стягнення (витребування з володіння) корпоративних прав.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю „Дінаре" (далі по тексту - ТОВ „Дінаре") звернулось до господарського суду із позовною заявою до громадської організації „Центр захисту інвалідів" (далі по тексту - ГО „Центр захисту інвалідів") про стягнення (витребування з володіння) відповідача рухомого майна (корпоративних прав) у вигляді 100% частки у статутному капіталі виробничо-торгівельної фірми „Галатея" у виді дочірнього підприємства (далі по тексту - ВТФ „Галатея"). Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем зобов'язань, прийнятих на себе за умовами договору купівлі-продажу корпоративних прав №4 від 16.03.2017р. в частині оплати вартості придбаних корпоративних прав, вартість яких складає 42 290 442,59 грн.
Ухвалою суду від 02.08.2023 дана справа була призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження із залученням до участі у дану справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ВТФ „Галатея".
26.12.2023 до суду від ГО „Центр захисту інвалідів" надійшла заява про відвід судді Желєзної С.П. від розгляду даної справи, підписана представником Сабліною Юлією Сергіївною (далі по тексту - Сабліна Ю.С.).
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.01.2024 визнано заяву громадської організації "Центр захисту інвалідів" необґрунтованою та передано заяву громадської організації "Центр захисту інвалідів" про відвід судді від розгляду справи №916/2951/23 на розгляд судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу.
Розпорядженням керівника апарату суду від 01.01.2024 № 1 призначено повторний автоматичний розподіл заяви про відвід судді (вх. № 2-1920/23 від 26.12.2023) від розгляду справи № 916/2951/23, за результатами проведення якого заяву розподілено судді Господарського суду Одеської області Літвінову С.В.
Розглянувши, подану громадською організацією "Центр захисту інвалідів" заяву про відвід судді від розгляду справи № 916/2951/23, суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні, виходячи з такого:
Згідно положень ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Так, дійсно, право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді, і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Обгрунтовуючи заяву про відвід судді Желєзної С.П. від розгляду справи № 916/2951/23 заявник зазначає, що у підготовчому засіданні суддею було названо дії адвоката такими, що свідчать про зловживання відповідачем процесуальними правами. Однак, адвокат вбачає у цьому втручання у тактику та стратегію адвоката у судовому процесі, що є неприпустимим і є втручанням у право особи на судовий захист. Адвокат оцінює необхідність здійснення будь-якої процесуальної дії віддає їм звіт, у тому числі, узгоджує дії з клієнтом. Дії адвоката узгоджуються з правовою позицією її клієнта.
Окрім цього, адвокат Сабліна Ю.С. вбачає у поведінці судді особисту неприязнь до адвоката, що вбачається з коментарів суду як щодо поданих процесуальних клопотань, так і поданих до справи документів. Так, у адвоката складається враження, що суду байдуже до з'ясування істини у цій справі, головне - закінчити підготовче судове засідання до кінця року, не з'ясовуючи обставин справи, без перевірки їх на предмет допустимості у судовому процесі.
За переконанням представника ГО „Центр захисту інвалідів" у суду не має наміру досліджувати питання про наявність у ОСОБА_1 права на витребування на свою користь особливо цінного майна. Проте, замість з'ясування вказаних обставини, судом відкладається розгляд майже усіх заявлених заяв і клопотань відповідача та третьої особи з оголошенням перерв у судових засіданнях на один день, що робить підготовку до засідань утрудненою та підриває нормальний уклад життя представника відповідача як людини, як жінки, як адвоката.
Адвокат Сабліна Ю.С. повідомляє, що у зв'язку із завершенням 25.12.2023 судового засідання близько 17.00 вона не змогла підготувати святкову Різдвяну вечерю. При цьому, їй довелося забути про відвідування салону для нарощення зламаних нігтів та фарбування волосся. Про існування інших (загальнолюдських і професійних справ) довелося забути через призначення судових засідань рівно кожного дня.
Таким чином, у представника складається враження, що учасники даного судового процесу не повинні мати жодних інших справ, окрім даної справи. Адвокат Сабліна Ю.С. 25.12.2023, очікуючи на засідання в коридорі, почула, що суддя Желєзна С.П. оголошує перерви у інших справах на 12.01.2024, дотримуючись розумних строків для призначення засідань. Але чомусь дана справа має якийсь особливий пріоритет для судді, тому засідання призначають майже кожного дня. Таким чином, суддя особисто зацікавлена у розгляді даної справи, відтак, у відповідача є усі необхідні підстави для відводу судді.
Ухвалою суду від 12.12.2023 підготовче засідання по даній справі було призначено на 20.12.2023 о 15:00 год.
У підготовчому засіданні 20.12.2023, яке було проведено за участю представника позивача та відповідача, судом було оголошено перерву до 21.21.2023 о 15:00 год.
У підготовчому засіданні 21.12.2023, яке було проведено за участю всіх сторін, судом було оголошено перерву до 25.12.2023 о 15:45 год.
У підготовчому засіданні 25.12.2023, яке було проведено за участю всіх сторін, судом було оголошено перерву до 26.12.2023 о 14:00 год.
Однією із підстав для відводу судді, яка була наведена відповідачем, є незгода ГО „Центр захисту інвалідів" із діями суду, які полягають у призначенні підготовчих засідань із незначним проміжком часу, що мало наслідком неможливість для представника виконання інших загальнолюдських і професійних справ.
Господарський суд зазначає, що суд, з огляду на фактичні обставини справи самостійно визначає на яку дату слід призначити розгляд справи. При цьому, усі підготовчі засідання по даній справі були призначені та проведені у робочі години суду.
Проте, незгода ГО „Центр захисту інвалідів" із порядком ведення судового процесу або висловлення суддею думки щодо зловживання відповідачем процесуальними правами згідно з ч. 4 ст. 35 ГПК України, не може бути підставою для відводу складу суду.
Крім того, адвокат Сабліною Ю.С. в обґрунтування заяви про відвід також стверджує, що призначення засідань із невеликим інтервалом, завершення 25.12.2023 судового засідання близько 17.00 мало наслідком порушення її звичайного укладу життя (відсутність можливості приготувати святкову Різдвяну вечерю, наростити зламані нігті, пофарбувати волосся).
Господарський суд звертає увагу заявника, що наведені обставини особистого життя адвоката Сабліною Ю.С. не стосуються розгляду даної справи.
Отже, суд зазначає, що обставини, які викладені у заяві громадської організації "Центр захисту інвалідів" про відвід судді, ніяк не можуть бути розцінені як факти, що підтверджують обґрунтованість сумнівів у неупередженості та об'єктивності судді Желєзної С.П., а зводяться виключно до надання оцінки та до незгоди з процесуальними рішеннями судді Желєзної С.П. щодо відкладання розгляду справи та особистого життя адвокат Сабліною Ю.С., що в силу вимог ч.4 ст.35 ГПК України не може бути підставою для відводу.
Суд звертає увагу, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Проте, подана громадською організацією "Центр захисту інвалідів" заява не містить обґрунтованих посилань на дійсні обставини, які викликають сумнів у об'єктивності або неупередженості судді Желєзної С.П. та можуть бути підставою для відводу відповідно до статей 35, 36 Господарського процесуального кодексу України.
Інших доводів на підтвердження існування обставин, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді, заявником не наведено, що, з урахуванням обізнаності заявника про приписи ч. 4 ст. 35 ГПК України, може свідчити про завідоме вчинення дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи.
Незгода відповідача з процесуальними діями судді, або з його тлумаченням норм матеріального чи процесуального права, має викладатись в заявах по суті справи, письмових поясненнях або ж апеляційній скарзі на рішення суду, а не у заяві про відвід судді.
Європейським судом з прав людини у рішенні по справі «Білуха проти України» (заява N 33949/02) від 09.11.2006 зауважено наступне: стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного; стосовно об'єктивного критерію слід визначити чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність - це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Згідно ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
З огляду на вищевказані положення Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доведення наявності підстав для відводу судді від розгляду справи покладений саме на заявника - Виробничо-торгівельну фірму «Галатея» у виді дочірнього підприємства. Проте, всупереч наведеному припису процесуального закону, третьою особою не надано належних доказів, за наслідком дослідження яких виникають сумніви в неупередженості або об'єктивності судді Желєзної С.П..
Разом із тим, надання оцінки процесуальним рішенням судді не входить до компетенції суду, який розглядає заяву про відвід судді від розгляду справу в порядку ст. 39 ГПК України.
Застосовуючи практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі «Занд проти Австрії», суд зазначає, що термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)», звертає увагу, що вирішення питання стосовно правомірності судового рішення суду першої інстанції відноситься виключно до дискреційних повноважень суду апеляційної інстанції. Відтак в разі незгоди з ухваленим рішенням за результатами розгляду справи сторони мають право скористатись передбаченим діючим господарським процесуальним законодавством порядком апеляційного оскарження.
З урахуванням встановленого суд зазначає, що самі лише припущення заявника про існування обставин щодо упередженості та необ'єктивності судді Желєзної С.П. не можуть бути підставою для відводу судді від розгляду справи.
Крім того, суд зазначає наступне:
У відповідності до практики Європейського суду з прав людини наявність неупередженості відповідно до п.1 ст.6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями.
Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.
Згідно об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (справи «Білуха проти України», «Паскала проти України»).
Рекомендаціями СМ/Кес (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов'язки встановлено, що саме незалежність суддів, є невід'ємним елементом верховенства права, необхідним для неупередженості суддів та функціонування судової системи.
Судді повинні мати необмежену свободу, щодо неупередженого розгляду справ відповідно до законодавства та власного розуміння фактів.
Під час розгляду всіх справ судді повинні діяти незалежно та неупереджено, забезпечувати сторонам можливість бути об'єктивно вислуханими, пояснювати за потреби процедурні питання.
В Бангалорських принципах поведінки суддів від 19.05.2006, які схвалені Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 №2006/23, зазначено, що довіра суспільства до судової системи, а також до авторитету судової системи в питаннях моралі, чесності та непідкупності судових органів посідає першочергове місце в сучасному демократичному суспільстві.
В рішеннях у справах «Ветштайн проти Швейцарії» та «Ферантелі та Сантанжело проти Італії», Європейським судом з прав людини висловлювалась позиція, згідно якої при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною, важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві.
З врахуванням наведеного, суд зауважує, що заявлений відвід судді Желєзній С.П. має ознаки завідомо безпідставного, що, залежно від обставин справи, може бути визнано як зловживання процесуальними правами, згідно приписів п.1 ч. 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, та є таким, що спрямований на затягування розгляду справи.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що обставини, на які посилається громадська організація "Центр захисту інвалідів" в заяві про відвід судді від розгляду справи № 916/2951/23, не можуть бути підставою для відводу судді Желєзної С.П. в зв'язку з чим, відповідно до положень ст.ст.35, 36, 38, 39 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що дана заява не підлягає задоволенню.
При цьому, суд зауважує представнику заявника, що згідно ч.1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається, як не допускається і тиск на суддю.
Керуючись ст.ст. 35, 36, 38, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу, суд -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні заяви громадської організації "Центр захисту інвалідів" (вх. № 2-1920/23 від 26.12.2023) про відвід судді Желєзної С.П. від розгляду справи № 916/2951/23 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили 02.01.2024 та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.
Суддя С.В. Літвінов