ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без розгляду
"01" січня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/3156/23
Господарський суд Одеської області у складі судді Сулімовської М.Б., розглянувши справу
за позовом: Концерну "Військторгсервіс" в особі відокремленого структурного підрозділу філія "Південна" Концерну "Віськторгсервіс" (код ЄДРПОУ 35123222, 65012, м. Одеса, пров. Штабний, 1)
до відповідача: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )
про стягнення 660256,25 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач Концерн "Військторгсервіс" в особі відокремленого структурного підрозділу філія "Південна" Концерну "Віськторгсервіс" звернувся до Господарського суду Одеської області із позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення 660256,25 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору про надання послуг від 08.11.2022 №ВКС-1076.
Ухвалою від 25.07.2023 позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків.
03.08.2023 до суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.08.2023 позовну заяву Концерну "Військторгсервіс" в особі відокремленого структурного підрозділу філія "Південна" Концерну "Військторгсервіс" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Разом з тим, при розгляді означеної справи по суті судом встановлено, що позивачем не в повному обсязі було усунуто недоліки позовної заяви.
Так, в ухвалі від 25.07.2023 суд, крім іншого, зазначив, наступне.
За приписами п.2 ч.3 ст.162 ГПК України, позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
В даній позовній заяві відповідачем визначено фізичну особу ОСОБА_1 . Водночас, як слідує з відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 з 25.12.1998 зареєстрований у встановленому порядку як фізична особа-підприємець.
При цьому, в позовній заяві позивачем не обґрунтовано обставин визначення відповідача як фізичної особи, а не фізичної особи-підприємця; а також обставин укладення договору з відповідачем саме як з фізичною особою. У зв'язку з чим суд вказав на необхідність позивачу визначитись з суб'єктним складом сторін, що стосується відповідача, про що подати уточнену позовну заяву.
Разом з тим, вимоги суду в цій частині позивачем виконані не були.
Ухвалою суду від 23.11.2023, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, постановлено розглянути справу у розумні строки; позовну заяву залишено без руху; позивачу протягом п'яти днів з дня отримання ухвали усунути недоліки позовної заяви, а саме - визначитись з суб'єктним складом сторін, що стосується відповідача, про що подати уточнену позовну заяву; попереджено позивача, що в разі невиконання вимог суду у встановлений строк, позовна заява буде залишена без розгляду.
Вище вказана ухвала суду доставлена до електронного кабінету позивача 24.11.2023 о 19:14.
Відповідно до ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Суд відзначає, що станом на дату постановлення даної ухвали позивачем недоліки позовної заяви не усунуті, будь-які докази, заяви, клопотання чи повідомлення від позивача до суду не надходили, при цьому в матеріалах справи відсутні докази щодо неможливості усунення позивачем недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, з огляду на введення в Україні воєнного стану або з інших підстав.
Частиною 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд наголошує, що доступ до правосуддя, в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини, не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.
Крім викладеного суд враховує практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), що визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У рішенні ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 визначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
В рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання
Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі "Тойшлер проти Германії" від 04.10.2001 наголошено, що обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.
Також суд зазначає, що Держава Україна, витративши значні ресурси, створила інформаційне поле, де зацікавлена особа може знайти інформацію про судову справу. Функціонує ЄДРСР. На сайті судової влади доступні персоналізовані відомості про автоматичний розподіл справ та розклад засідань. Працює підсистема "Електронний кабінет" ЄСІТС. Використання цих інструментів та технологій забезпечує добросовісній особі можливість звертатися до суду, брати участь у розгляді справи у зручній формі. Тобто Держава Україна забезпечила можливість доступу до правосуддя і право знати про суд.
Крім цього, суд звертає увагу на таке.
Закріплення на конституційному та галузевому рівнях права на звернення до суду за судовим захистом, з якого найчастіше і виводиться принцип доступності правосуддя, означає, що держава гарантує кожній особі можливість звернутися до суду за захистом своїх прав, а суд зобов'язаний відкрити провадження у справі та вчинити всі необхідні дії щодо надання такого захисту. Проте це не означає, що держава не може на рівні галузевого законодавства передбачити умови, додержання яких внаслідок специфічності діяльності щодо здійснення правосуддя є необхідним для реалізації вказаного права.
Підтвердженням наведеного вище висновку є припис частини 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України: право на звернення до господарського суду в установленому цим кодексом порядку гарантується. Таким чином, кожен вправі звернутися до господарського суду за захистом своїх прав, проте таке звернення повинно підпорядковуватися процесуальним правилам.
Потрібно наголосити і на тому, що доступ до правосуддя стосується не лише позивача, а й відповідача, до якого звернуті певні вимоги. Відповідачу також закон гарантує дотримання його прав, у тому числі щодо відсутності зловживань позивача чи щодо дотримання строків вирішення спору.
Суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
В ухвалі від 23.11.2023 суд детально вказав на виявлені недоліки позовної заяви та надав строк для їх усунення. Наведені в зазначеній ухвалі приписи процесуального закону є цілком чіткими та однозначними.
Попри те, що наведені правила можуть видаватися формальними, це не означає, що їх дотримання не є обов'язковим. Більше того, їх наявність зумовлена потребою в дотриманні певних завдань господарського судочинства, які спрямовані на ефективний, у розумні строки розгляд господарської справи.
При цьому, господарським судом було ретельно вивчено матеріали позовної заяви, та, з урахуванням приписів ГПК України, надано можливість позивачу усунути недоліки позовної заяви.
Частиною 13 статті 176 Господарського процесуального кодексу України встановлено, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Пунктом 8 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд залишає позов без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172, 173 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.
Враховуючи викладене, те, що станом на 01.01.2024 Концерном "Військторгсервіс" в особі відокремленого структурного підрозділу філія "Південна" Концерну "Віськторгсервіс" не усунуто недоліки, встановлені ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.11.2023, позовна заява Концерну "Військторгсервіс" в особі відокремленого структурного підрозділу філія "Південна" Концерну "Віськторгсервіс" підлягає залишенню без розгляду.
Додатково суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на наступне.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Частиною 1 статті 52 ЦК України встановлено, що фізична особа-підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.06.2018 по справі № 338/180/17 викладено позицію стосовно того, що фізична особа-підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до відповідного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою (частина 8 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань"). У разі припинення підприємницької діяльності фізичною особою її права й обов'язки за укладеними під час здійснення підприємницької діяльності договорами не припиняються, а залишаються за нею як за фізичною особою. Відтак, з 15 грудня 2017 року господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини 1 статті 20 ГПК України у вказаній редакції спорів, в яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов'язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою зареєстрованою підприємцем.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", єдиною державною інформаційною системою, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, є єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Згідно з ст. 4 вказаного Закону, державна реєстрація базується на таких основних принципах, як, зокрема, обов'язковість державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі; об'єктивність, достовірність та повнота відомостей у Єдиному державному реєстрі.
Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру (ч.1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців").
Разом з тим, як слідує з відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 з 25.12.1998 зареєстрований у встановленому порядку як фізична особа-підприємець, станом на дату звернення позивача до суду із даною позовною заявою підприємницька діяльність відповідача не припинена.
Наведене слід врахувати позивачу при визначенні суб'єктного складу сторін при повторному зверненні до суду із даним позовом.
Керуючись ч.13 ст.176, п.8 ч.1 ст.226, ст.ст.234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
УХВАЛИВ:
1. Позов Концерну "Військторгсервіс" в особі відокремленого структурного підрозділу філія "Південна" Концерну "Віськторгсервіс" до відповідача ОСОБА_1 про стягнення 660256,25 грн. залишити без розгляду.
2. Ухвалу направити сторонам.
Суддя М.Б. Сулімовська
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст.ст. 255-257 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу складено і підписано 01.01.2024.