Справа № 947/29519/23
Провадження № 2/947/4457/23
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.12.2023 року Київський районний суд м. Одеси в складі:
головуючий - суддя Васильків Олена Василівна
секретар судового засідання - Бродецька Тетяна Вікторівна,
за участі представника позивача Дмитрієва Вячеслава Петровича ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_3 (РНОКПП невідомий, місце проживання: АДРЕСА_2 ) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-
ВСТАНОВИВ:
І. ПРОЦЕДУРА
15.09.2023 року в інтересах позивача ОСОБА_2 до суду звернувся адвокат Дмитрієв В.П. з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної в наслідок пошкодження майна в розмірі 60814,87 грн., а також моральної шкоди в розмірі 20000,00 грн.
Позов пред'явлено на підставі ст.ст. 22, 23, 1166, 1167, 1192 ЦК України.
Ухвалою від 24.10.2023 року провадження у справі відкрито та призначено справу до розгляду в спрощеному позовному провадженні з повідомленням сторін.
06.11.2023 року відповідач ОСОБА_3 отримав ухвалу про відкриття провадження по справі разом з позовом і додатками та судовою повісткою, що вбачається з рекомендованого повідомлення /а.с.26/.
28.11.2023 року до суду представником відповідача - адвокатом Ошаріним Д.С. подано клопотання про перенесення розгляду справи.
Відзив на позовну заяву стороною відповідача до справи не надано.
В судове засідання 28.11.2023 року ні відповідач, ні його представник не з'явилися.
На наступне судове засідання 22.12.2023 року сторона відповідача не з'явилася, адвокат повідомленний належним чином, будь-яких заяв до суду не направив, відповідач судову повістку не отримав, за приписом листоноші, адресат відсутній.
В судовому засіданні 22.12.2023 року представник позивача адвокат Дмитрієв В.П. року позов підтримав та просить задовольнити в повному обсязі.
ІІ. АРГУМЕНТИ (ДОВОДИ) УЧАСНИКІВ СПРАВИ
В позовній заяві позивач ОСОБА_2 посилається на те, що 10.07.2023 року він на належному йому транспортному засобі - екскаваторі-навантажувачі здійснював роботи, коли відповідач кинув камінь в екскаватор-навантажувач, в результаті чого розбив заднє скло та скло дверей зліва, чем заподіяв шкоду. Матеріальна шкода визначається позивачем в розмірі 60814,87 грн., а також позивач мав психічну травму, переживання, страх за життя, в зв'язку з чим заявляє вимоги про стягнення моральної шкоди в розмірі 20000,00 грн.
Відповідач ОСОБА_3 та його адвокат Ошарін Д.С. не скористались процесуальним правом та не надали відзиву на позовну заяву.
ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
З довідки офіційного дилера будівельної техніки JCB в Україні - ТОВ "Констракшн Машинері" вбачається, що вартість скла дверей лівого становить 16 639,13 грн., вартість скла заднього становить 26 792,06 грн., вартість робіт 17 383,68 грн., а всього 60 814,87 грн.
Відповідно до постанови судді Київського районного суду м. Одеси від 11.08.2023 року ОСОБА_3 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.173 КпАП України. В постанові судом встановлено, що 10.07.2023 року біля 08:15 годин ОСОБА_3 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , під час виниклого конфлікту з приводу демонтажу огорожі у дворі, кинув камінь у трактор JCB 3CX, який проводив демонтаж огорожі, та розбив скло трактору, чим вчинив дрібне хуліганство.
IV. ПРАВОВІ НОРМИ, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ
Згідно з частиною першою та пунктом 1 частини другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Положеннями ст. 1192 ЦК України визначено, що якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.
V. ОЦІНКА ДОВОДІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ВИСНОВКИ СУДУ
Суд зазначає, що для настання деліктної відповідальності за статтями 1166, 1167 ЦК України необхідна наявність складу правопорушення, а саме: наявність шкоди; протиправна поведінка заподіювача шкоди; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина.
При цьому, незважаючи на те, що цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди, позивач повинен довести, що протиправні дії вчинено саме особою, до якої пред'явлено позов.
В ході судового розгляду справи достеменно встановлено, що в результаті дій відповідача ОСОБА_3 було пошкоджено майно позивача ОСОБА_2 , а саме екскаватор-навантажувач, загальна вартість відновлення якого відповідно до наданих позивачем доказів становить 60814,87 грн.
Щодо вимог про відшкодування моральної шкоди суд приймає доводи сторони позивача, викладені в позові, стосовно того, що протиправними діями відповідача завдано позивачу також і моральну шкоду, оскільки, перебуваючи в кабіні трактора під час хуліганських дій відповідача, позивач ОСОБА_2 обгрунтовано відчував страх та невпевненість щодо особистої безпеки та безпеки свого майна під час виконання роботи. При цьому, будучи особисто не знайомим з відповідачем та зазнавши з його боку протиправних дій, позивач поніс моральні втрати у вигляді негативних емоцій та психічних переживань, витрачаючи час на відновлення пошкодженого майна та захист порушених прав, в зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення моральної шкоди також підлягають задоволенню.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Проаналізувавши встановлені обставини та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню, так як обґрунтовані та недоведені.
VI. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням задоволення позовних вимог сума сплаченого при поданні позовної заяви судового збору підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 2, 76-83, 141, 158, 263-265, 273, 280-289, 354-355 ЦПК України ст. ст. 22, 23, 1166-1167, 1192 ЦК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_3 (РНОКПП невідомий, місце проживання: АДРЕСА_2 ) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП невідомий, місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 60814,87 грн. /шістдесят тисяч вісімсот чотирнадцять гривень 87 копійок/.
Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП невідомий, місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) відшкодування моральної шкоди в розмірі 20000,00 грн. /двадцять тисяч гривень 00 копійок/.
Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП невідомий, місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1073,60 грн. / одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок/.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення суду складено 02.01.2024 року.
Суддя Васильків О.В.