Справа № 472/899/23
Провадження №3/472/446/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2023 року смт Веселинове
Веселинівський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді - Орленко Л.О.,
з участю секретаря
судового засідання - Горбаненка А.О.,
особи, яка притягується до
адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду №3 смт Веселинове матеріали справи про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки смт Веселинове Веселинівського району Миколаївської області, освіта повна вища, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
25 вересня 2023 року до Веселинівського районного суду Миколаївської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 983142 від 18.09.2023 року, ОСОБА_1 неналежно виконувала батьківські права та обов'язки по відношенню до сина ОСОБА_2 , який вчинив бійку з ОСОБА_3 .
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованого їй адміністративному правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 184 КУпАП, не визнала, суду показала, що дійсно її син ОСОБА_2 штовхнув ОСОБА_3 після того як останній плюнув йому в обличчя, але він його не бив і бійку не вчиняв.
Суд, вислухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , вивчивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Так, адміністративна відповідальність за ч. 1 ст.184 КУпАП настає у разі саме ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, проявляється саме у невиконанні батьками або особами, які їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей (у т. ч. незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям); незабезпечення дітям безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності; штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.
Ухилення від виконання батьківських обов'язків може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Відповідно до ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно зі ст. 150 Сімейного Кодексу України визначені обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини: 1. Батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. 2. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. 3. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. 4. Батьки зобов'язані поважати дитину. 5. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. 6. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. 7. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Таким чином, ухиленням від виконання батьківських обов'язків не повинна вважатися будь-яка дія, а є саме, невиконання обов'язків чітко передбачених законодавством.
Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 983142 від 18.09.2023 року слідує, що ОСОБА_1 неналежно виконувала батьківські права та обов'язки по відношенню до сина ОСОБА_2 , який вчинив бійку з ОСОБА_3 (а.с.1).
Проте, у вищезазначеному протоколі про адміністративне правопорушення не визначено, які неправомірні діяння ОСОБА_1 , відповідно до ч. 1 ст. 184 КУпАП, вказують саме на її ухилення від виконання батьківських обов'язків.
Натомість, зміст складеного відносно ОСОБА_1 протоколу зазначає про неналежне виконання батьківських обов'язків, що не кореспондується із диспозицією ст. 184 КУпАП.
Жодних об'єктивних даних щодо ухилення ОСОБА_1 від виконання своїх батьківських обов'язків не встановлено, а зазначена у протоколі подія у розумінні ст. 184 КУпАП не може розцінюватися як таке ухилення, оскільки їй інкримінується саме неналежне виконання батьківських обов'язків, що не входить до складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Так матеріали справи дійсно містять докази, зокрема: заява ОСОБА_4 від 11.08.2023 року, відповідно до якої вона просить вжити заходів до ОСОБА_5 , який побив її сина ОСОБА_6 ; письмові пояснення ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_7 від 11.08.2023 року, відповідно до яких ОСОБА_3 випадково плюнув на ОСОБА_2 , а останній за це почав його бити. Однак, будь-яких медичних документів про характер та ступінь тяжкості тілесних ушкоджень, які отримав 11.08.2023 року ОСОБА_3 , матеріали справи не містять, так само як і не містять доказів про те, чи взагалі такі тілесні ушкодження мали місце.
Будь-яких інших доказів, які б підтверджували винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, щодо ухилення від виконання батьківських обов'язків в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Беручи до уваги вищевказане та положення ст. 251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд вважає недостатньо обґрунтованим висновок особи, яка складала протокол про адміністративне правопорушення щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Зважаючи на відсутність в справі достатніх правових підстав для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно останньої підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 221, 251, 280, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 184 КУпАП, - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП в зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя Веселинівського районного суду
Миколаївської області Л.О. Орленко