Справа № 472/622/23
Провадження №3/472/486/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 листопада 2023 року смт Веселинове
Веселинівський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді - Орленко Л.О.,
з участю секретаря
судового засідання - Горбаненка А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду №3 смт Веселинове матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Калинівка Веселинівського району Миколаївської області, громадянки України, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
11 жовтня 2023 року до Веселинівського районного суду Миколаївської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 110923 від 28.06.2023 року, 28.06.2023 року об 11.00 годині по АДРЕСА_3 ОСОБА_1 вчинила сварку з колишньою свекрухою ОСОБА_2 , в ході якої ображала її словами нецензурної лайки, тобто вчинила домашнє насильство психологічного характеру, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
В судове засідання 27.11.2023 року ОСОБА_1 та її захисник - адвокат Вендель О.М. не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується їх розписками про вручення судових повісток. До суду від захисника Венделя О.М. надійшло клопотання, в якому він просив розглядати справу у їх відсутність. Крім того, подав клопотання, в якому просив закрити провадження у справі, в зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи, що дана категорія справ не передбачає обов'язкової участі особи, яка притягується до відповідальності, суд прийняв рішення щодо розгляду цієї справи у відсутність ОСОБА_1 , яка була належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, однак не прибула до суду.
В судове засідання 27.11.2023 року заявник ОСОБА_2 не прибула, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, що підтверджується її розпискою про вручення судової повістки.
Суд, вивчивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути безумовно доведено достатніми доказами, які установлюють об'єктивну істину у справі.
Оскільки протокол є важливим процесуальним документом, який засвідчує факт неправомірних дій, за які передбачена адміністративна відповідальність, то такий та його невід'ємні складові повинні бути оформлені належним чином, містити в собі всі дані, необхідні для своєчасного та об'єктивного вирішення питання про наявність в діях особи складу адміністративного правопорушення.
В протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 110923 від 28.06.2023 року зазначено, що 28.06.2023 року об 11.00 годині по АДРЕСА_3 ОСОБА_1 вчинила сварку з колишньою свекрухою ОСОБА_2 , в ході якої ображала її словами нецензурної лайки, тобто вчинила домашнє насильство психологічного характеру, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
В матеріалах справи міститься заява ОСОБА_2 від 28.06.2023 року (а.с. 2) начальнику Вознесенського РУП ГУ НП в Миколаївській області, в якій вона просить вжити заходів до ОСОБА_1 , яка 28.06.2023 року вчинила з нею сварку, в ході якої висловлювалася в її адресу словами нецензурної лайки та погрожувала фізичною розправою.
Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_2 та її дочки ОСОБА_3 (а.с. 3-4) від 28.06.2023 року, 28.06.2023 року колишня співмешканка сина ОСОБА_2 . ОСОБА_1 вчинила з ОСОБА_2 сварку, в ході якої висловлювалася в її адресу словами нецензурної лайки та погрожувала фізичною розправою.
Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_1 (а.с. 5) від 28.06.2023 року, 28.06.2023 року в неї сталася сварка із ОСОБА_2 , в ході якої вона висловлювалася в її адресу словами нецензурної лайки.
За змістом статей 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з положеннями статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з диспозицією статті 173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства - це умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Для встановлення події адміністративного правопорушення, зазначеного у частині 1 статті 173-2 КУпАП, необхідно з'ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.
Пунктом 3 частини 1 статті 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" визначено, що домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно з пунктом 14 статті 1 цього Закону, психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру (пункт 17 статті 1 цього Закону).
Обов'язковими ознаками об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, є діяння (будь-які дії фізичного, психологічного чи економічного характеру, в тому числі погрози та образи), його шкідливі наслідки (шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, яка була або могла бути завдана потерпілому) та причинний зв'язок між діянням та наслідками.
Отже, для правильної кваліфікації дій особи за статтею 173-2 КУпАП у виді психологічного насильства необхідною умовою є встановлення не лише застосування кривдником образливих, зокрема, нецензурних слів до потерпілої особи, а установлення факту, що такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 110923 від 28.06.2023 року, 28.06.2023 року об 11.00 годині по АДРЕСА_3 ОСОБА_1 вчинила сварку з колишньою свекрухою ОСОБА_2 , в ході якої ображала її словами нецензурної лайки, тобто вчинила домашнє насильство психологічного характеру, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
З досліджених матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 сталася побутова сварка, в ході якої ОСОБА_1 висловлювалася в адресу ОСОБА_2 словами нецензурної лайки.
Разом з тим, сварка, із застосуванням нецензурної лайки, яка склалася між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , за відсутності доказів на підтвердження завдання шкоди психологічному здоров'ю потерпілої не охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, оскільки завдання шкоди в даному випадку є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони даного проступку.
Будь-яких інших доказів на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 28 червня 2023 року адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять.
Тобто єдиною підставою для складення протоколу відносно ОСОБА_1 була заява ОСОБА_2 .
У матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того факту, що під час сварки ОСОБА_1 діяла з умислом спричинити ОСОБА_2 емоційну невпевненість, нездатність захистити себе, а відтак завдати шкоди її психічному здоров'ю.
Крім того, відповідно до п. 3 ч. 1 ЗУ "Про запобігання та протидію домашньому насильству" домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 3 ЗУ "Про запобігання та протидію домашньому насильству" дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: 1) подружжя; 2) колишнє подружжя; 3) наречені; 4) мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); 5) особи, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти; 6) особи, які мають спільну дитину (дітей); 7) батьки (мати, батько) і дитина (діти); 8) дід (баба) та онук (онука); 9) прадід (прабаба) та правнук (правнучка); 10) вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка); 11) рідні брати і сестри; 12) інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука); 13) діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими; 14) опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням; 15) прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім'ї патронатного вихователя. Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється також на інших родичів, інших осіб, які пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, за умови спільного проживання, а також на суб'єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
Таким чином, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не входять до кола осіб, визначених ч. 2 ст.3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Будь - яких доказів того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є членами однієї сім'ї в розумінні ч. 3 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», в матеріалах справи відсутні.
Положення статті 62 Конституції України встановлюють, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення
Враховуючи, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, то суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 221, 251, 280, 283 КУпАП, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП в зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Веселинівський районний суд Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя Веселинівського районного суду
Миколаївської області Л.О. Орленко