Єдиний унікальний номер: 448/1783/23
Провадження № 2/448/536/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.12.2023 року м.Мостиська
Мостиський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Юрія БІЛОУСА,
за участю секретаря судового засідання Ірини РОМАНЧЕНКО,
сторони:
позивач ОСОБА_2 ,
відповідач Мостиська міська рада Львівської області,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Мостиська цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Мостиської міської ради Львівської області,третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - приватний нотаріус Яворівського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицький Роман Степанович,
суть спору: про продовження строку для прийняття спадщини,
учасники справи:
позивачка ОСОБА_2 - не з'явилася (заява),
представник відповідача - Мостиської міської ради Львівської області,- не з'явився (заява),
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
І. Стислий виклад обставин справи:
Позивачка ОСОБА_3 , звернулася до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її тітка ОСОБА_4 . Стверджує, що після смерті останньої залишилось спадкове майно, в тому числі земельна ділянка, що розташована на території Хлиплівської сільської ради (правонаступник Мостиська міська рада Львівської області), площею 1,44 га.
Зазначає, що за життя ОСОБА_4 , заповіту не складала, своїм майном не розпорядилася.
Стверджує, що вона (Позивачка) має намір прийняти спадщину після смерті тітки, однак у встановлений законом строк не звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, у зв'язку із тим, що хворіла та перебувала під наглядом лікаря. Таким чином, вважає, що строк для прийняття спадщини було пропущений нею з поважних причин.
З огляду на наведене, просить суд ухвалити рішення, яким продовжити їй додатковий строк для подання нею заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
ІІ. Позиція учасників справи:
Позивачка ОСОБА_3 в підготовче судове засідання не з'явилась, однак подала заяву, в якій зазначила, що позовні вимоги підтримує, просить суд її позов задоволити в повному обсязі.
Представник відповідача - Мостиської міської ради Львівської області, в підготовче судове засідання не з'явився, проте подав клопотання, в якому вказав, що не заперечує щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_3 та просить розглядати справу у їх відсутності.
Третя особа - Приватний нотаріус Яворівського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицький Р., в підготовче судове засідання не з'явився, проте подав клопотання про розгляд справи у його відсутності.
ІІІ. Процесуальні дії у справі:
Ухвалою судді від 26.10.2023 року позовну заяву було залишено без руху у зв'язку з наявними у ній недоліками.
Ухвалою судді від 30.10.2023 року відкрито провадження у даній справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
ІV. Установлені фактичні обставини справи і зміст правовідносин, що виникли між сторонами, із посиланням на докази, у тому числі й ті, що відхилені судом, а так само і оцінка аргументів сторін:
Суд, дослідивши усі надані йому докази, оцінивши їх з точки зору належності, допустимості і достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв'язку, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому дослідженні усіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору, керуючись законом, при цьому, створивши учасникам справи всі необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання обов'язків, виходив із такого.
У відповідності з пунктом 1 статті 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз. десятий п. 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп2003).
Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюванних прав, свобод чи інтересів.
Частиною першою статті 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Обраний позивачем спосіб захисту цивільного права, має призводити до захисту порушеного чи оспорюваного права або інтересу. Якщо таке право чи інтерес мають бути захищені лише певним способом, а той, який обрав позивач, може бути використаний для захисту інших прав або інтересів, а не тих, за захистом яких позивач звернувся до суду, суд визнає обраний позивачем спосіб захисту неналежним і відмовляє у позові (постанова Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 331/6927/16-ц (пункт 69)).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту.
Такі висновки сформульовані в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (провадження № 12-204гс19, пункт 63), від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20, пункт 6.13), від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (провадження № 12-140гс19, пункт 98).
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилась спадщина внаслідок смерті ОСОБА_5 (тітки Позивачки).
Факт родинних відносин між спадкодавцем ОСОБА_6 та Позивачкою підтверджується: копією свідоцтва про народження позивачки серії НОМЕР_1 від 12.03.1969 року, копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 від 01.12.1981 року, витягом з ДРАЦСу про державну реєстрацію народження батька позивачки - ОСОБА_7 , копією свідоцтва про народження тітки ОСОБА_8 серії НОМЕР_3 від 10.02.1950 року, копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_4 від 20.03.1979 року.
До складу даної спадщини входить право власності на земельну ділянку, що розташована на території Хлиплівської сільської ради (правонаступник Мостиська міська рада Львівської області), площею 1,44 га.
Як вбачається із матеріалів справи, за життя спадкодавець ОСОБА_4 , заповіту не складала, своїм майном не розпорядилася, спадкова справа не заводилася.
В свою чергу, Позивачка бажає прийняти спадщину та отримати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину, однак після смерті тітки у шестимісячний строк не звернулася вчасно в нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини, у зв'язку із чим була змушена звернутися до суду із даним позовом.
Як вбачається з матеріалів справи, з приводу спадщини, яка відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок смерті ОСОБА_5 , до нотаріальної контори ніхто, окрім позивачки не звертався. Натомість, нотаріусом Яворівського районного нотаріального округу Яксманицьким Р. у заяві позивачки про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті спадкодавиці ОСОБА_5 було відмовлено та повідомлено про необхідність звернення позивачки до суду з позовом про продовження додаткового строку для подання заяви про прийняття даної спадщини.
Вказані обставини сторонами не оспорюються та підтверджуються наявними у справі письмовими доказами: копією свідоцтва про народження позивачки серії НОМЕР_1 від 12.03.1969 року, копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 від 01.12.1981 року, витягом з ДРАЦСу про державну реєстрацію народження батька позивачки - ОСОБА_7 , копією свідоцтва про народження ОСОБА_8 серії НОМЕР_3 від 10.02.1950 року, копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_4 від 20.03.1979 року, копія Сертифікату на право приватної власності на землю (середню земельну частку) серії ЛВ №8806, копією медичної картки амбулаторного хворого - ОСОБА_9 , 1960 року народження, з якої відомо, що остання не мала змоги своєчасно звернутись в нотаріальну контору з приводу оформлення спадкових прав, оскільки постійно хворіла, копією паспорта позивачки ОСОБА_3 , повідомленням приватного нотаріуса Яксманицького Р. від 30.11.2023 року.
V. Застосоване судом законодавство:
В статті 55 Конституції України закріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Статтею 524 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) зазначено, що спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.
Статтею 525 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) визначено, що часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в статті 21 цього Кодексу.
Статтею 548 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) зазначено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Статтею 549 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:
1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;
2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Статтею 550 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) визначено, що строк для прийняття спадщини, встановлений статтею 549 цього Кодексу, може бути продовжений судом, якщо він визнає причини пропуску строку поважними. Спадщина може бути прийнята після закінчення зазначеного строку і без звернення до суду при наявності згоди на це всіх інших спадкоємців, які прийняли спадщину.
ЦПК України встановлено, що:
- відповідно до положень ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом і кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (статті 12 і 81);
- суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (стаття 13);
- обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання (стаття 82);
- доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (стаття 76);
- належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (стаття 77);
- згідно ст.78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування;
- у відповідності до ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи;
- статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання;
- відповідно до положень ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів);
VI. Висновки суду за результатами розгляду даної справи:
Відповідно до статті 129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У відповідності до статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Європейський суд з прав людини наголошує, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право порушити в суді чи відповідному органі будь-який позов, який стосується його цивільних прав та обов'язків; таким чином, пункт передбачає «право на суд», одним з аспектів якого є право доступу до суду, тобто право порушувати в судах позов для вирішення цивільного спору.
Беручи до уваги вищенаведені, викладені у позовній заяві пояснення Позивачки щодо пропуску нею строку для прийняття спадщини, які підтверджуються матеріалами справи, суд вважає, що зазначені обставини зумовили істотні труднощі для Позивачки щодо вчинення нею дій оформленню своїх спадкових прав.
Таким чином, з огляду на наведені положення закону та враховуючи встановлені судом обставини справи, суд вважає, що визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить закону та не порушує права свободи чи інтереси інших осіб, а тому є всі підстави для задоволення позовних вимог позивачки ОСОБА_3 і продовження такій додаткового строку у три місяці, який буде достатнім для подання нею заяви про прийняття спадщини після смерті тітки ОСОБА_5 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відомості, які б спростовували даний висновок суду, відсутні, а інше вирішення спору не відповідало б таким засадам цивільного законодавства як справедливість, добросовісність та розумність (ст.3 ЦК України).
VII. Розподіл судових витрат між сторонами:
Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи думку Позивачки ОСОБА_3 та виходячи з вимог ст.141 ЦПК України, суд вважає, що понесені останньою судові витрати зі сплати судового збору слід залишити за нею.
Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 141, 200, 206, 247, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_2 до Мостиської міської ради Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - приватний нотаріус Яворівського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицький Роман Степанович, про: продовження строку для прийняття спадщини, - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , додатковий строк в 3 (три) місяці з дня набрання даним рішенням законної сили для подання нею заяви в нотаріальну контору про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Судові витрати зі сплати судового збору залишити за позивачкою.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua
Відомості щодо учасників справи:
Позивачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_5 ;
Відповідач: Мостиська міська рада Львівської області; місце знаходження: м.Мостиська, вул.Грушевського, 6, Яворівського району Львівської області; код ЄДРПОУ: 26307500.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмету спору: приватний нотаріус Яворівського районного нотаріального округу Яксманицький Роман Степанович, місцезнаходження: АДРЕСА_2.
Суддя Юрій БІЛОУС