ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 грудня 2023 рокусправа № 380/23907/23
м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Грень Н.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Репласт" до Державної податкової служби України, Відокремленого підрозділу Державної податкової служби України Головне управління ДПС у Львівській області про скасування рішення, -
ВСТАНОВИВ:
товариство з обмеженою відповідальністю "Репласт" звернувся в суд з позовом до Державної податкової служби України, Відокремленого підрозділу Державної податкової служби України Головне управління ДПС у Львівській області, в якому просить:
- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Відокремленого підрозділу Державної податкової служби Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №9430187/37656175 від 29.08.2023 р. про відмову у реєстрації податкової накладної №16 від 23.06.2023;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну ТОВ “РЕПЛАСТ” №16 від 23.06.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою подання її на реєстрацію.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що товариство з обмеженою відповідальністю ""Репласт"" скерувало на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 16 від 23.06.2023. Згідно з отриманою квитанцією про прийняття податкової накладної повідомлено, що податкову накладну прийнято, але реєстрація зупинена та вказано, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України обсяг постачання товару/послуги 3921, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК. Товариство з обмеженою відповідальністю "Репласт" надало пояснення та документи. Проте, комісія, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної прийняла рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивач вважає вказане рішення протиправним, оскільки надав усі первинні документи, що стосуються господарських операцій, проте такі безпідставно не взято до уваги контролюючим органом.
Представник відповідача, ГУ ДПС у Львівській області, подав до суду відзив на позовну заяву від 03.11.2023 (вх. № 84085), відповідно до якого вказує, що комісією прийнято рішення про відмову у державній реєстрації податкових накладних, з підстав ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні. Стверджує, що у Головного управління ДПС у Львівській області були законні підстави для прийняття рішень про відмову у реєстрації податкової накладної, а тому такі є правомірними. Просить відмовити в задоволенні позову.
Позивач подав до суду відповідь на відзив у якій наводить спростування доводів відповідача викладених у відзиві на позовну заяву.
Ухвалою судді від 16.10.2023 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін.
Представник відповідача ДПС України у зазначений в ухвалі строк відзив на позовну заяву не подав.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕПЛАСТ", податковий номер 37656175, перебуває на обліку Головне управління ДПС у Львівській області. Товариство є платником податку на прибуток та з 01.06.2014 року є платником податку на додану вартість. Юридична адреса: Україна, 79015, Львівська обл., м. Львів, Франківський р-н, вул. Кульпарківська, буд. 25, кв. (офіс) 5-А. Фактичне місце провадження підприємницької діяльності: Україна, Львівська область, м. Пустомити, вулиця Гайдамацька 16.
Основним видом діяльності ТОВ " РЕПЛАСТ " є:
22.21 Виробництво плит, листів, труб і профілів із пластмас.
Додаткові види:
22.29 Виробництво інших виробів із пластмас;
46.76 Оптова торгівля іншими проміжними продуктами;
46.90 Неспеціалізована оптова торгівля;
22.22.Виробництво тари з пластмас
22.23 Виробництво будівельних виробів із пластмас
72.19 Дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук
74.10 Спеціалізована діяльність із дизайну.
Відповідно до договору суборенди № 01/12-20 року від 01 грудня 2020 року ТОВ "РЕПЛАСТ" орендує нежитлове офісне приміщення площею 43.5 кв.м. і частину нежитлового приміщення першого поверху, що має площу 484.2 кв.м.. Орендодавець приміщення ТОВ “ТАЙЛ”, ЄДРПОУ 36621796. Приміщення передано відповідно до акту приймання - передачі від 01.12.2020 року. Вказане приміщення використовуються підприємством як офіс, виробничий цех, склад. Інформація про основні фонди, що використовуються підприємством була заявлена органам ДПС шляхом подання повідомлення за формою 20-ОПП.
Між ТзОВ «РЕПЛАСТ» та ТзОВ «РЕМСПЕЦБУД» укладено Договір №01/05 від 01.05.2023.
Відповідно до умов даного Договору Постачальник ( ТзОВ «РЕПЛАСТ») бере на себе зобов'язання виготовити і поставити Замовнику (ТзОВ «РЕМСПЕЦБУД») товар, а Замовник прийняти та оплатити товар, а саме: пластикові вироби «Кліпса», «Пряма пластина» і «Навкісна пластина» на умовах визначених цим Договорм.
Між Сторонами Договору укладено Додаткову угоду №1, якою внесено зміни до Договору: термін поставки товару буде відбуватися протягом терміну дії договору і оплати, які вже відбувались, зарахувати як авансові платежі без жодних претензій з кожної сторони даного Договору. Після налагоджуваного процесу виробництва товар буде відвантажено в повному обсязі.
Оплата покупцем Товару згідно умов Договору №01/05 від 01.05.2023 р, здійснювалась авансовими платежами.
Вперше було здійснено авансовий платіж 02.05.2023 р. на загальну суму 300 000,00 грн. у т.ч. ПДВ 20% грн. та по першій події була складена податкова накладна, яка була успішно зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.
За результатами господарської діяльності вище зазначеного Договору складено та направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних ПН/РК ПН №16 від 23.06.2023 на загальну суму 200 000,00 грн. у т.ч. ПДВ 33 333,33 грн.
Згідно з отриманою позивачем квитанцією від 18.07.2023 податкову накладну №16 від 23.06.2023 прийнято, але реєстрацію зупинено відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України. Також зазначено, що обсяг постачання товару/послуги 3921, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів, щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомлено показник: «D»=10.0989%, «Р» = 39804.97.
22.08.2023 року позивач скерував відповідачу-1 повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, а саме: Копія Договору №01/05 від 01 травня 2023 р., Копія Специфікації №1 до Договору, Копія Додаткової Угоди №1 до Договору, Копія Сертифікату відповідності сировини, Копія Акту звірки за період січень 2023 р. - травень 2023 р., Копія Акту звірки за період з 01.05.2023 р. - 16.07.2023 р., Платіжна інструкція №19 від 23 червня 2023 р., Копія Договору суборенди №01/12-20 від 01 грудня 2020 р., копія Додаткова угода №1 від 01 травня р., копія Додаткової угоди №2 від 01 квітня 2022 р., копія Додаткової угоди №3 від 30 грудня 2021 р., копія Додаткової угоди №4 від 24 квітня 2023 р., Акт приймання-передачі нежитлового приміщення від 01 грудня 2020 р., Копія Акту надання послуг №3705 від 30 червня 2023 р., копія Акту надання послуг №3586 від 30 червня 2023 р., Копія Акту надання послуг №3823 від 30 червн 2021 р., Копія Рахунку на оплату №4292 від 30 червня 2023 р., Копія Рахунку на оплату №4173 від 30 червня 2023 р., Копія Наказу №2 про затвердження штатного розкладу від 28 квітня 2023 р., Копія Штатного розкладу за станом на 01 травня 2023 р., розрахункова відомість за червень 2023 р., відомості сум для зарахування на картрахунки(зарахування заробітної плати за червень 2023 р.) Оборотно-сальдова відомість по рахунку 361 за травень 2023 р. - червень 2023 р., оборотно- сальдова відомість по рахунку 10 за 01.01.2023 р. - 23.06.2023 р.; Копія Контракту №23.101/2023 від 09/02/2023 від 09/02/2023 р., копія інвойсу про покупку обладнання, митна декларація від №15935.
Комісією Головного управління ДПС в Львівській області прийнято рішення 29.08.2023 року № 9430187/37656175 про відмову в реєстрації податкової накладної № 16 від 23.06.2023.
Підставою для відмови вказано "наданням платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. Додаткова інформація, зазначено: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявніості певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків".
Не погоджуючись з цим рішенням позивач подав до ДПС України скаргу щодо рішення № 9430187/37656175 від 29.08.2023 р. про відмову в реєстрації податкової накладної № 16 від 23.06.2023 в ЄРПН
Рішенням ДПС України від 19.09.2023 р. № 68765/37656175/2 скаргу позивача залишено без задоволення, рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН без змін.
Підстава прийняття такого рішення - "ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних".
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду із цим позовом.
При вирішенні спору по суті суд керувався таким.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим Кодексом України (далі - ПК України).
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з абзацами 1, 10 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
На виконання цієї норми постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165).
Пунктом 7 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Додатком 3 до Порядку № 1165 визначено Критерії ризиковості здійснення операцій, відповідно до пункту 1 якого відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Згідно з пунктами 10, 11 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Як встановлено зі змісту квитанції про зупинення реєстрації складеної позивачем податкової накладної, підставою для зупинення реєстрації податкової накладної слугувало те, що податкова накладна відповідає вимогам пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Водночас, аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, чого вимагає пункт 11 Порядку № 1165.
Однак, відсутність у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначення конкретного критерію ризиковості здійснення операцій, про які йдеться у пункті 1 додатку 3 до Порядку № 1165, із розрахованим показником за відповідним критерієм, якому відповідає платник податку, свідчить про необґрунтованість віднесення господарської операції до відповідного критерію, що визначений пунктом 1 Критеріїв ризиковості господарських операцій.
Крім цього, законодавцем не визначено чіткого переліку документів, які платник податку може подати до контролюючого органу в залежності від підстав зупинення реєстрації податкової накладної, а тому при зупиненні реєстрації податкової накладної з посиланням на ненадання платником податків достатніх документів, контролюючий орган має чітко зазначити конкретний вид критерію ризиковості платника податку та навести у розрізі визначеного критерію перелік документів, надання яких дасть можливість прийняти податкову накладну до реєстрації.
Можливість надання платником податків достатніх документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного переліку необхідних документів для прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної. Необґрунтоване обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд, призводить до правової невизначеності, що не відповідає критерію обґрунтованості та пропорційності акта індивідуальної дії, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22.07.2019 р в справі № 815/2985/18 (адміністративне провадження № К/9901/14651/19).
Отже, квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної від 23.06.2023 № 16 не відповідає вимогам, що встановлені до неї пунктом 11 Порядку № 1165 в частині необхідності зазначення критерію (їв) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (их) зупинено реєстрацію податкових накладних в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.
Крім цього, у квитанції не зазначено, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкової накладної стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованої квитанції вимогам до таких, що визначені пунктом 11 Порядку № 1165.
Водночас, механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 520).
Пунктом 2 Порядку № 520 визначено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.
Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
Разом із тим, пунктом 5 Порядку № 520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, серед яких:
- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
При цьому, письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (пункти 6, 7 Порядку № 520).
Згідно з вимогами пунктів 9, 10 та 11 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Підставами для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Суд встановив та підтверджується матеріалами справи, що ТОВ «Репласт» надіслало повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, до якого долучено копії підтверджуючих господарську операцію документів, а саме: Копія Договору №01/05 від 01 травня 2023 р., Копія Специфікації №1 до Договору, Копія Додаткової Угоди №1 до Договору, Копія Сертифікату відповідності сировини, Копія Акту звірки за період січень 2023 р. - травень 2023 р., Копія Акту звірки за період з 01.05.2023 р. - 16.07.2023 р., Платіжна інструкція №19 від 23 червня 2023 р., Копія Договору суборенди №01/12-20 від 01 грудня 2020 р., копія Додаткова угода №1 від 01 травня р., копія Додаткової угоди №2 від 01 квітня 2022 р., копія Додаткової угоди №3 від 30 грудня 2021 р., копія Додаткової угоди №4 від 24 квітня 2023 р., Акт приймання-передачі нежитлового приміщення від 01 грудня 2020 р., Копія Акту надання послуг №3705 від 30 червня 2023 р., копія Акту надання послуг №3586 від 30 червня 2023 р., Копія Акту надання послуг №3823 від 30 червн 2021 р., Копія Рахунку на оплату №4292 від 30 червня 2023 р., Копія Рахунку на оплату №4173 від 30 червня 2023 р., Копія Наказу №2 про затвердження штатного розкладу від 28 квітня 2023 р., Копія Штатного розкладу за станом на 01 травня 2023 р., розрахункова відомість за червень 2023 р., відомості сум для зарахування на картрахунки(зарахування заробітної плати за червень 2023 р.) Оборотно-сальдова відомість по рахунку 361 за травень 2023 р. - червень 2023 р., оборотно- сальдова відомість по рахунку 10 за 01.01.2023 р. - 23.06.2023 р.; Копія Контракту №23.101/2023 від 09/02/2023 від 09/02/2023 р., копія інвойсу про покупку обладнання, митна декларація від №15935.
Разом з тим, після подання позивачем копій документів та письмових пояснень, що стосуються складення податкової накладної від 26.06.2023 № 16 контролюючий орган такі документи не врахував, прийнявши оскаржене рішення про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної у зв'язку з наданням платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. Додаткова інформація (зазначити конкретні документи): первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункових документів та/або банківські виписки з особових рахунків.
Вказані обставини є свідченням невідповідності рішення контролюючого органу про зупинення реєстрації податкових накладних вимозі правової визначеності, оскільки можливість виконання платником податків обов'язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом переліку цих документів.
Натомість платником податків надано до податкового органу та до суду первинні документи на підтвердження господарських операцій, із здійснення яких було виписано відповідну податкову накладну.
При цьому, судом встановлено, що позивач надав контролюючому органу копії документів на власний розсуд, оскільки відповідачем в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено, які саме конкретно документи та в підтвердження якої обставини необхідно подати.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленій, зокрема, у постанові від 23.10.2018 у справі № 822/1817/18, прийнятий суб'єктом владних повноважень акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, повинен бути обґрунтованим та вмотивованим, що передбачає наведення в даному випадку податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
А тому, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 821/1173/17.
Крім цього, відповідач не надав доказів на обґрунтування того, що обсяг постачання перевищує величину залишку обсягу придбаного товару/послуги та обсягу його постачання.
У зв'язку із вказаним, суд вважає, що оскаржене рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області про реєстрацію/відмову реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 9430187/37656175 від 29.08.2023 прийняте не у спосіб, визначений законом, а тому, є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 16 від 23.06.2023, суд зазначає таке.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у разі задоволення позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
Аналізуючи положення КАС України, можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов'язувати суб'єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.
При цьому, згідно з нормами пунктів 19, 20 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);
неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Отже, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням Державної податкової служби України.
У справі, яка розглядається, обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної № 16 від 23.06.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд не встановив.
З огляду на висновок суду щодо протиправності та скасування рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області, суд вважає за необхідне зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 16 від 23.06.2023, датою її подання.
Суд також зауважує, що рішення суду має бути не тільки законним та обґрунтованим, а й повинно ефективно захищати порушені права позивача. Тому, суд вважає, що покладення на ДПС України обов'язку зареєструвати податкові накладні не вважатиметься втручанням у її дискреційні повноваження.
Згідно з вимогами ст. 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.
Щодо відшкодування позивачу витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 3000,00 грн., то суд зазначає таке.
Відповідно до ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
За правилами ч.9 ст.139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до ч.1 ст.34 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч.2 ст.134 КАС України).
За правилами ч.3 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.4 ст.134 КАС України).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.5 ст.134 КАС України).
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч.6 ст.134 КАС України).
За правилами ч.7 ст.134 КАС України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI) гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
На підтвердження обставин щодо понесення витрат суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу адвоката в сумі 3000,00 грн. стороною позивача надані суду копії наступних документів: договір про надання правової (професійної правничої) допомоги від 20.07.2023 укладений між Адвокатським бюро «Богданова» та ТОВ «Репласт», ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АВ№1081553; Акт виконання робіт про надання правової (професійної правничої) допомоги від 06.11.2023, квитанцію до прибуткового касового ордеру №147 від 06.11.2023.
Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону №5076-VI установлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
Відповідно до ст.19 Закону №5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Статтею 30 Закону №5076-VI передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Суд зазначає, що позивачем надані належні та допустимі докази понесення витрат на правничу допомогу адвоката.
У постанові Верховного Суду від 30.09.2020 по справі №201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19) міститься висновок про те, що розглядаючи питання стягнення витрат на правничу допомогу адвоката, суд має право самостійно визначати розмір таких витрат, виходячи з критерію розумної необхідності та співмірності, враховуючи характер виконуваної адвокатом роботи (послуг), складність виконуваної роботи (послуг), їх значимості, складності категорії справи тощо.
При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (пункт 268 названого рішення).
Вказаний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 по справі№755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).
У постанові Верховного Суду від 04.02.2020 по справі №280/1765/19 (адміністративне провадження №К/9901/607/20) зазначено, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим, суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема складності справи, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Суд констатує, що позивач надав належні та допустимі докази понесення витрат на правничу допомогу адвоката, а також співмірності витрат обсягу наданих послуг (консультації, пошук та аналіз судової практики, підготовка позову, підготовка відповіді на відзив, друк та копіювання документів).
Тому, суд дійшов висновку про необхідність стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів судових витрат на правничу допомогу адвоката у сумі 3000,00 грн.
Щодо стягнення судового збору зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів на користь позивача слід стягнути судовий збір, сплачений ним при зверненні до суду з цим позовом.
Керуючись статтями 6, 14, 242, 243, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
позов товариство з обмеженою відповідальністю "Репласт" (адреса: вул. Кульпарківська, 25/5А, м. Львів, Львівська обл., Львівський р-н, 79029; ЄДРПОУ 37656175) до Головного управління ДПС у Львівській області (адреса: вул.Стрийська,35,м.Львів,79003; ЄДРПОУ 43968090), Державної податкової служби України (пл. Львівська, 8, м. Київ, 04053; ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Львівській області від 29.08.2023 року №9430187/37656175 про відмову в реєстрації податкової накладної №16 від 23.06.2023року товариства з обмеженою відповідальністю “Репласт”.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №16 від 23.06.2023року товариства з обмеженою відповідальністю “Репласт” датою фактичного подання на реєстрацію.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Репласт" судовий збір у сумі 1342,00 грн (одна тисяча триста сорок дві) гривні.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Репласт" судовий збір у сумі 1342,00 грн (одна тисяча триста сорок дві) гривні.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Репласт" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1500,00 грн (одна тисяча п'ятсот) грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Репласт" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1500,00 грн (одна тисяча п'ятсот) грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
СуддяГрень Наталія Михайлівна