ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
29 грудня 2023 року м. ДніпроСправа № 360/1540/23
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Захарова О.В., розглянувши матеріали позовної заяви Територіального управління Служби судової охорони у Луганській області до ОСОБА_1 про стягнення вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився,
ВСТАНОВИВ:
28 грудня 2023 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Територіального управління Служби судової охорони у Луганській області (далі - позивач, ТУ ССО в Луганській області) до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився, у розмірі 395,35 грн.
Згідно із пунктами 3, 5 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Перевіривши матеріали адміністративного позову, суд дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, у зв'язку з чим вона має бути залишена без руху з таких підстав.
У відповідності до частини першої статті 26 КАС України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (частина четверта статті 161 КАС України).
Оглядом позовної вбачається, що позивач зазначає відносно відповідача зареєстроване місце мешкання та фактичне місце мешкання, однак жодних доказів на підтвердження зазначених відомостей позивача (паспорту, довідки про реєстрацію внутрішньо переміщеної особи) до матеріалів позовної заяви не додано.
Таким чином, з метою дотримання правил територіальної підсудності, що визначені статтею 26 КАС України, представнику позивача слід надати докази зареєстрованого та фактичного місця мешкання ОСОБА_1 .
Крім того, позивачем в позовній заяві зазначений ідентифікаційний код відповідача, однак в порушення частини четвертої статті 161 КАС України представником позивача до матеріалів позовної заяви не додано належним чином засвідченої копії довідки про присвоєння ідентифікаційного коду.
Суд, звертає увагу позивача, що вимоги про надання паспорту, довідки про реєстрацію внутрішньо переміщеної особи та довідки про присвоєння ідентифікаційного коду відповідача не є формальними, оскільки зазначене унеможливлює дотримання судом вимог частини першої статті 26 КАС України щодо з'ясування чи подано дану позовну заяву з дотримання правил територіальної підсудності та виконання судом приписів частини третьої статті 171 КАС України.
Крім того, у відповідності до частини п'ятої статті 246 КАС України в резолютивній частині рішення мають бути зазначені, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та по батькові (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін (для фізичних осіб), за його наявності, або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (пункт 4).
Для усунення вказаного недоліку позовної заяви представнику позивача необхідно надати паспорт відповідача та довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру, у належним чином засвідчених копіях.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до частини першої статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Згідно із частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень (абзац другий частини другої статті 122 КАС України).
Частиною третьою статті 122 КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини п'ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Згідно із пунктом 17 частини першої статті 4 КАС України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Відповідно до частини першої статті 161 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII) Служба судової охорони є державним органом у системі правосуддя для забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах.
Згідно з частиною першою статті 162-1 Закону № 140-VIII, до працівників Служби судової охорони належать особи, яким присвоєно спеціальні звання співробітників Служби судової охорони, державні службовці та особи, які уклали трудовий договір із Службою судової охорони.
Відповідно до частини третьої статті 165 Закону № 1402-VIII, співробітникам Служби судової охорони гарантується інший соціальний захист в обсягах та порядку, передбачених Законом України «Про Національну поліцію» для поліцейських, за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на фінансування Служби судової охорони.
Отже, служба в судовій охороні є державною службою.
Відповідно до частини восьмої статті 163 Закону № 1402-VIII, співробітники Служби судової охорони забезпечуються за рахунок держави одностроєм і знаками розрізнення.
Наказом Служби судової охорони від 01.11.2023 № 264 затверджено Інструкцію із речового забезпечення у Службі судової охорони (далі - Інструкція).
Згідно з пунктом 3.4 розділу ІІ Інструкції у разі звільнення співробітників Служби з підстав, передбачених підпунктами 5-8, 10, 11 пункту 2 розділу XII Положення про проходження служби співробітниками Служби судової охорони, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 4 квітня 2019 року № 1052/0/15-19 (зі змінами), вартість виданих їм предметів речового майна утримується з урахуванням строків носіння (експлуатації), які не закінчилися, що відображається в довідці-розрахунку на утримання вартості речового майна. Вартість речового майна вираховується з зазначених співробітників пропорційно часу, що минув з дати видачі речового майна включно до дати звільнення, зазначеної в наказі про звільнення.
З системного аналізу вищенаведених норм слідує, що в разі звільнення працівника служби судової охорони зі служби, ним повинна відшкодовуватись вартість предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився.
Тобто, видача предметів однострою особистого користування особі, так само як і відшкодовування вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився, нерозривно пов'язане із проходженням особою публічної служби.
В даному випадку строки звернення до суду із даним адміністративним позовом встановлені частиною п'ятою статті 122 КАС України, яка передбачає місячний строк звернення до суду, оскільки цей спір віднесений до спору пов'язаного з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями, що призвели до стягнення грошових коштів за вартість предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився.
Як слідує з матеріалів справи, позивача звільнено зі служби 07 листопада 2023 року, отже з 08 листопада 2023 року розпочався перебіг місячного строку звернення до суду з даним позовом, який сплив 08 грудня 2023 року.
Проте до адміністративного суду позивач звернувся тільки 28 грудня 2023 року, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду, встановленого частиною п'ятою статті 122 КАС України.
При цьому Інструкцією не передбачено направлення претензії про сплату боргу відповідачу.
Тому посилання відповідача на направлення відповідачу претензії про сплату боргу в сумі 395,35 грн від 21.11.2023 № 43.07-310 не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав у відповідній частині вимог, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.
Відповідно до частин першої та другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно із частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Однак представником позивача до позовної заяви не додано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з цим позовом та доказів поважності причин його пропуску.
Отже, згідно із частиною першою статті 123 КАС України позивач (представник позивача) має право подати суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати підстави для поновлення пропущеного строку.
Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).
Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з частиною другою статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, збір становить - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Станом на 01 січня 2023 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 2684,00 грн.
В прохальній частині позовної позивачем заявлено вимоги про стягнення вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився, у розмірі 395,35 грн.
Відтак, позивач за подання даної позовної заяви повинен був сплатити судовий збір, з урахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, у розмірі 2147,20 грн (1,5% від 1195,10 грн (але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023) х коефіцієнт 0,8).
Оглядом матеріалів позовної заяви встановлено, що позивачем документ про сплату судового збору в сумі 2147,20 грн до позовної заяви не доданий.
До позовної заяви позивачем додане клопотання про відстрочення сплати судового збору, в обґрунтування якого зазначено, що оскільки у плані асигнувань загального фонду бюджету, що затверджений у складі кошторису територіального управління Служби судової охорони у Луганській області на 2023 рік, не передбачені видатки для сплати судового збору у грудні 2023 року та, відповідно, ТУ ССО у Луганській області не має права брати бюджетне зобов'язання та здійснювати платіж на суму 2147,20 грн.
Позивач звернувся до розпорядника бюджетних коштів вищого рівня - Служби судової охорони, щодо внесення змін до кошторису, плану асигнувань загального фонду бюджету. Після прийняття Службою судової охорони, як головним розпорядником бюджетних коштів, рішення про збільшення відкритих асигнувань ТУ ССО у Луганській області для здійснення відповідних видатків, виділені бюджетні кошти в обов'язковому порядку будуть спрямовані на сплату судового збору за подання позовної заяви.
Розглянувши клопотання позивача суд встановив таке.
Відповідно до частини першої статі 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до частин першої, другої статті 8 Закону № 3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
У розумінні приписів статті 8 Закону № 3674-VI відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.
Статтею 5 Закону № 3674-VI визначено вичерпний перелік суб'єктів, які мають пільги та звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
Судом встановлено, що позивач не відноситься до жодної з пільгових категорій, та повинен сплачувати судовий збір за подання позовної заяви до суду.
Слід зазначити, що не передбачення видатків у плані асигнувань установи для сплати судового збору не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкт владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Тоді як, невмотивоване звільнення від оплати повністю або частково, відстрочення або розстрочення сплати судових витрат утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб'єктів звернення за судовим захистом.
З урахуванням викладених вище обставин, у суду відсутні правові підстави для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору.
Більше того, позивач є державним органом, а тому, на думку суду, посилання на відсутність коштів для сплати судового збору в цьому випадку є недоречним. Наведена норма, що дає право зменшити, відстрочити або звільнити від сплати судового збору, враховуючи майновий стан, насамперед стосується сторін соціально вразливої верстви населення з метою вільного їх доступу до правосуддя.
Отже, для усунення вказаних недоліків необхідно надати документ про сплату судового збору в розмірі 2147,20 грн.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 122, 160, 169, 172, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання Територіального управління Служби судової охорони у Луганській області про відстрочення сплати судового збору відмовити.
Позовну заяву Територіального управління Служби судової охорони у Луганській області до ОСОБА_1 про стягнення вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився залишити без руху.
Запропонувати позивачу (представнику позивача) протягом 10-ми (десяти) календарних днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису:
- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску;
- належним чином засвідчені докази на підтвердження зареєстрованого та фактичного місця перебування відповідача (копію паспорта громадянина України ОСОБА_1 , довідки про реєстрацію внутрішньо переміщеної особи);
- належним чином засвідченої копії довідки ОСОБА_1 про присвоєння ідентифікаційного номеру;
- документу про сплату судового збору в розмірі 2147,20 грн, сплаченого за такими реквізитами:
Отримувач коштів ГУК у Луг.обл./МТГ м.Сєвєр/22030101;
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37991110;
Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.);
Рахунок отримувача UA288999980313101206084012499;
Код класифікації доходів бюджету 22030101;
Призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8);Судовий збір, за позовом ____ (назва установи, організації позивача), Луганський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
У разі ненадання вищевказаних документів позовна заява буде вважатися неподаною і підлягатиме поверненню.
Копію даної ухвали невідкладно надіслати представнику позивача.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
СуддяО.В. Захарова