ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
29 грудня 2023 року м. ДніпроСправа № 360/1510/23
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисіль С. В., перевіривши матеріали за позовною заявою ОСОБА_1 до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання протиправними дії, стягнення компенсації за невикористані дні щорічних відпусток, стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні,
ВСТАНОВИВ:
25 грудня 2023 року до Луганського окружного адміністративного суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач), в інтересах якої звернувся адвокат Прийма Роман Сергійович (далі - представник позивача), до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - відповідач-1 ), Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (далі - відповідач-2), в якій представник позивача просить:
- визнати протиправними дії Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) щодо ненарахування та невиплати позивачу компенсації за невикористану відпустку за період роботи з 28 грудня 2019 року по 16 листопада 2022 року;
- стягнути зі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь позивача компенсацію за невикористані дні щорічних відпусток за період роботи з 28 грудня 2019 року по 16 листопада 2022 року у розмірі 22124,27 грн;
- стягнути зі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь позивача середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 28 лютого 2023 року по 17 листопада 2023 року у розмірі 25935,58 грн.
У пунктах 3, 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши матеріали адміністративного позову, суддя дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, у зв'язку з чим вона має бути залишена без руху з огляду на наступне.
Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з частиною другою статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина друга статті 132 КАС України).
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).
Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною другою статті 4 Закону № 3674-VI передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позивачем у позовній заяві, яка подана в електронній формі, заявлено вимогу майнового характеру, а саме стягнення зі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні починаючи з 28 лютого 2023 року по 17 листопада 2023 року у розмірі 25935,58 грн.
Станом на 01 січня 2023 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2684,00 грн. Тобто, за одну вимогу майнового характеру у цій справі позивач має сплатити судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
Разом з цим, відповідно до частини третьої статті 4 Закону № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Позивачем судовий збір за подання до суду адміністративного позову в електронній формі у розмірі 858,88 грн (1073,60 х 0,8) не сплачено. Клопотання про звільнення від сплати судового збору представником позивача не надано, жодних доказів, які б надавали пільги щодо сплати судового збору за подання адміністративного позову в цій частині, не представлено.
Крім того, суд звертає увагу позивача на те, що у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 711/4010/13-ц Великою Палатою Верховного Суду зроблено висновок, що вихідна допомога та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (зокрема, і за час затримки виплати такої допомоги) не належать до структури заробітної плати, тобто не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є іншою заохочувальною чи компенсаційною виплатою, що входить до такої структури. Окрім того, Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що як вихідна допомога, так і середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні мають разовий характер (пункти 53, 54).
Згідно з пунктом 104 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 761/9584/15-ц з урахуванням висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 та поставі Верховного Суду України від 30 листопада 2016 року у справі № 226/168/15-ц, з 01 вересня 2015 року працівник не вважається звільненим від сплати судового збору за звернення до суду з позовними вимогами про стягнення з роботодавця середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Оскільки середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не належить до структури заробітної плати, позивач в спірних правовідносинах не звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI.
Зазначений недолік позовної заяви може бути усунений шляхом подання оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 858,88 грн за такими реквізитами для сплати судового збору: отримувач коштів - ГУК у Луг. обл./МТГ м. Сєвєр/22030101, код отримувача - 37991110, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), рахунок отримувача - UA288999980313101206084012499, відомча ознака - «84» Окружні адміністративні суди, призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків-фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Луганський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа), або клопотання про звільнення від сплати судового збору із доказами та зазначенням підстав для такого звільнення.
Крім того, відповідно до частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя статті 122 КАС України).
Відповідно до частини п'ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
У цій справі представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому оскаржує дії відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу компенсації за невикористану відпустку за період роботи з 28 грудня 2019 року по 16 листопада 2022 року та стягнення коштів.
Суд зазначає, що положення статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці (грошового забезпечення військовослужбовців).
Такі правовідносини регулюються положеннями статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).
Так, до 19 липня 2022 року строк звернення до суду з позовом про стягнення належного працівникові, зокрема, грошового забезпечення, як складової оплати праці не обмежувався.
Однак, 19 липня 2022 року набув чинності Закон України від 01 липня 2022 року № 2352-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (далі - Закон № 2352-ІХ), яким внесені зміни до діючого законодавства про працю, зокрема, частини першої і другої статті 233 КЗпП України викладено в наступній редакції (пункт 18 частини 1 розділу І Закону № 2352-IX):
«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).».
Отже, Законом № 2352-IX внесено зміни до статті 233 КЗпП України, а відтак змінено нормативне регулювання правовідносин, які виникли з питань щодо стягнення заробітної плати, зокрема, починаючи з 19 липня 2022 року у КЗпП України відсутня норма, яка передбачає право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати, у разі порушення законодавства про оплату праці, без обмеження будь-яким строком.
Тобто, після внесення Законом № 2352-IX вказаних змін, частиною другою статті 233 КЗпП України встановлено строк звернення до суду у справах про звільнення (місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення) та у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні (тримісячний строк з дня одержання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні).
Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2352-IX не передбачають особливої дії норм права для зміненої ним частини другої статті 233 КЗпП України, не містять жодних застережень щодо застосування цього Закону, а тому він застосовується за загальними правилами дії у часі, у просторі та на коло осіб.
Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» , який набрав чинності 02 квітня 2020 року, главу XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України доповнено пунктом такого змісту:
«1. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».
Постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2023 року № 382 «Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 р. № 338 і постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236» продовжено дію карантину на всій території України до 30 червня 2023 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Отже, визначені у статті 233 КЗпП України строки продовжувались на строк дії карантину до 30 червня 2023 року.
Оскільки у межах спірних правовідносин тримісячний строк звернення до суду почав перебіг під час дії карантину (до 30 червня 2023 року), то після закінчення карантину з наступного дня (01 липня 2023 року) потрібно обчислювати строк звернення до суду та його тривалість буде складати: кількість днів до закінчення карантину + визначений законом процесуальний строк. Тобто на період дії карантину обчислення процесуальних строків зупиняється.
Із матеріалів позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 із займаної посади звільнена 28 лютого 2023 року.
За результатами розгляду заяв позивача від 11 липня 2023 року і від 18 липня 2023 року та доданих до них документів відповідачем-2 здійснено розрахунок грошової компенсації за невикористані додаткові відпустки працівникам, які мають дітей відповідно до статті 19 Закону України «Про відпустки» (зі змінами) за 2019, 2020, 2021 роки, про що зазначено в листі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 02 серпня 2023 року № 298/472/23/10.1, який отримано позивачем 14 вересня 2023 року.
Проте, представник позивача до суду із цим позовом звернулася лише 25 грудня 2023 року, тобто з пропуском строку, встановленого статтями 233, 234 КЗпП України.
Заяви про поновлення строку звернення та доказів поважності причин його пропуску, матеріали позову не містять.
Згідно з частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку (частина перша статті 123 КАС України).
Таким чином, усуваючи недоліки позовної заяви позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду з позовом та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини другої статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Отже, на виконання вимог частини першої статті 123 КАС України позивач протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали має право подати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до пунктів 4, 5 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
У частині четвертій статті 161 КАС України визначено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
У позовній заяві зазначено, що 14 вересня 2023 року від Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) отримано розрахунок грошової компенсації за невикористання щорічних відпусток за період з 28 грудня 2019 року по 16 листопада 2022 року. Разом з тим, до позовної заяви вказаний розрахунок не додано.
Відповідно до частини першої статті 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
У свою чергу, за вимогами частини дев'ятої статті 44 КАС України у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Оглядом переліку документів, доданих до позовної заяви, встановлено, що позивачем не надано до суду доказів надсилання іншим учасникам справи копій позову та поданих до суду документів.
Представником позивача в якості додатків до позовної заяви серед іншого у додатку під № 12 зазначено наказ від 15 листопада 2022 року про призначення позивача на посаду.
Разом з цим, в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд», через яку представником позивача подано позовну заяву, не виявилося вище вказаного документу, про що відділом діловодства та обліку звернень громадян (канцелярією) складено акт про втрату документів або перепідшивання справи, відсутність вкладень або порушень цілісності, пошкодження конверта (паковання) від 26 грудня 2023 року.
27 грудня 2023 року представником позивача надіслано заяву від 26 грудня 2023 року, в якій зазначено, що 26 грудня 2023 року отримано акт про втрату додатку до позовної заяви - наказу про призначення від 15 листопада 2022 року. Ознайомившись з актом, представник позивача вказав про повторне надіслання копії наказу про призначення.
Так, у додатках під № 2 зазначено наказ про призначення від 15 листопада 2022 року. Однак, при відкритті вказаного файлу виявлено, що цим документом є наказ від 15 листопада 2022 року № 5744/к «Про звільнення ОСОБА_1 ».
Тобто наказу від 15 листопада 2022 року про призначення позивача на посаду представником позивача не надано.
Згідно з частиною четвертою статті 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Окрім того, представником позивача до позовної заяви не додано у належним чином засвідченій копії сторінки паспорта позивача з інформацією про зареєстроване місце проживання.
Отже, представнику позивача необхідно надати суду вищезазначені документи.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки вищевказані обставини перешкоджають відкриттю провадження у справі, позовну заяву необхідно залишити без руху, з встановленням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання протиправними дії, стягнення компенсації за невикористані дні щорічних відпусток, стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні залишити без руху.
Запропонувати представнику ОСОБА_1 - адвокату Приймі Роману Сергійовичу протягом 10-ти (десяти) календарних днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» зі скріпленням електронним підписом учасника справи (його представника):
- оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 858,88 грн;
- заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску;
- розрахунок грошової компенсації за невикористані дні щорічних відпусток за період роботи з 28 грудня 2019 року по 16 листопада 2022 року, доданий до листа Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 02 серпня 2023 року № 298/472/23/10.1;
- доказів надсилання копії позовної заяви із додатками листом з описом вкладення відповідачам;
- належним чином засвідчену копію сторінок паспорту з інформацією про зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 ;
- належним чином засвідчену копію наказу від 15 листопада 2022 року про призначення на посаду ОСОБА_1 .
Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовна заява буде повернута позивачу та вважатиметься неподаною.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяС.В. Кисіль