ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
29 грудня 2023 року м. ДніпроСправа № 360/1539/23
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисіль С. В., перевіривши матеріали позовної заяви Територіального управління Служби судової охорони у Луганській області до ОСОБА_1 про стягнення вартості предметів однострою, строк експлуатації (носіння) яких не закінчився,
ВСТАНОВИВ:
27 грудня 2023 року до Луганського окружного адміністративного суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» надійшла позовна заява Територіального управління Служби судової охорони у Луганській області (далі - позивач, ТУ ССО у Луганській області) до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якій представник позивача просить стягнути з відповідача на користь ТУ ССО у Луганській області вартість предметів однострою, строк експлуатації (носіння) яких не закінчився, у розмірі 2924,97 грн.
У пунктах 3, 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суддя дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, у зв'язку з чим вона має бути залишена без руху на таких підставах.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Статтею 122 КАС України визначені строки звернення до адміністративного суду.
Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частинами першою, другою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини третьої статі 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною п'ятою статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відповідно до пункту 17 статті 4 КАС України публічна служба діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Служба судової охорони є державним органом у системі правосуддя для забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах (частина перша статті 161 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VІІІ).
У цій справі спірні правовідносини виникли у зв'язку зі звільненням відповідача з публічної служби та виникненням у нього, на переконання позивача, обов'язку з відшкодування видних йому під час служби предметів однострою, строк експлуатації яких не закінчився.
Суд зауважує, що спори стосовно проходження публічної служби охоплюють спори, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема й питання відповідальності за невідшкодування вартості предметів однострою, навіть якщо подання відповідного позову про їх відшкодування відбувається після її звільнення з публічної служби, а тому до таких спорів підлягають застосуванню положення частини п'ятої статті 122 КАС України.
У пункті 34 постанови Верховного Суду від 11 лютого 2021 року у справі № 360/917/19 зазначено, що спори стосовно проходження публічної служби охоплюють спори, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема й питання відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що зумовлює відшкодування фактичних витрат, пов'язаних із утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з публічної служби, а тому до таких спорів підлягають застосуванню приписи частини п'ятої статті 122 КАС України, якою передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
В ухвалі від 25 жовтня 2021 року у справі № 360/1934/21, якою відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Луганській області на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 24 травня 2021 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2021 року у справі за позовом Головного управління Національної поліції в Луганській області про стягнення вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився, Верховний Суд вказав, що зазначена справа є публічно-правовим спором, а отже необхідно застосовувати положення частини п'ятої статті 122 КАС України, якою визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Із матеріалів позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 звільнено зі служби в Службі судової охорони у запас Збройних Сил (із постановкою на військовий облік) відповідно до підпункту 5 пункту 2 розділу ХІІ Положення про проходження служби співробітниками Служби судової охорони (через службову невідповідність), з 05 серпня 2022 року.
Отже правовідносини, з приводу яких позивач звернувся до суду, виникли з 06 серпня 2022 року, а із цим позовом до суду позивач звернувся 27 грудня 2023 року. Тобто позивачем пропущено місячний строк звернення до суду, встановлений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Заяви про поновлення строку звернення та доказів поважності причин його пропуску, матеріали позову не містять.
Згідно з частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку (частина перша статті 123 КАС України).
Таким чином, позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду з позовом та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини другої статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Отже, на виконання вимог частини першої статті 123 КАС України позивач протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали має право подати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.
У частині четвертій статті 161 КАС України визначено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно з частинами першою, другою статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Судом установлено, що наказом від 05 серпня 2022 року № 280о/с «По особовому складу» відповідача звільнено зі служби в Службі судової охорони у запас Збройних Сил (із постановкою на військовий облік) відповідно до підпункту 5 пункту 2 розділу ХІІ Положення про проходження служби співробітниками Служби судової охорони (через службову невідповідність), з 05 серпня 2022 року. Згідно з довідкою-розрахунком від 05 серпня 2022 року з грошового забезпечення, матеріальної допомоги, компенсації за невикористану відпустку та інше підлягає утриманню вартість речового майна, строк експлуатації (носіння) яких не закінчився, у розмірі 2924,97 грн.
Разом з тим, до позовної заяви не надано доказів вручення відповідачу копії зазначеного наказу, довідки-розрахунку від 05 серпня 2022 року та докази ознайомлення з ним відповідача.
Також позивачу необхідно надати суду копії першої-третьої сторінок паспорту відповідача та сторінки з інформацією про його зареєстроване місце проживання (якщо паспорт у формі ID-картки лицьовий та зворотний боки паспорту, довідку про зареєстроване місце проживання), довідку про присвоєння відповідачу реєстраційного номеру облікової картки платника податків, або повідомити суду про неможливість надання таких документів через їх відсутність у позивача.
Для усунення вказаного недоліку позивачу необхідно надати зазначені документи.
Крім того, у частині третій статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).
Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до абзацу першого частини третьої статті 6 Закону № 3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Згідно із частиною другою статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру суб'єктом владних повноважень, юридичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
Станом на 01 січня 2023 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2684,00 грн. Ціна позову становить 2924,97 грн.
Отже, судовий збір у цій справі складає 2684,00 грн.
Разом з тим, відповідно до частини третьої статті 4 Закону № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Позивачем судовий збір за подання до суду адміністративного позову з позовними вимогами майнового характеру в електронній формі у розмірі 2147,20 грн (2 684,00 х 0,8) не сплачено.
Позивачем заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору на строк не пізніше ухвалення судового рішення у справі. Підставою для відстрочення сплати судового збору позивач зазначає, що у плані асигнувань загального фонду бюджету, що затверджений у складі кошторису ТУ ССО у Луганській області на 2023 рік, не передбачені видатки для сплати судового збору у грудні 2023 року та, відповідно, ТУ ССО у Луганській області не має права брати бюджетне зобов'язання та здійснювати платіж на суму 2147,20 грн.
Згідно з частиною першою статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі (частина друга статті 133 КАС України).
Приймаючи рішення про звільнення від оплати судових витрат, суд оцінює наявність обставин, що зумовлюють винесення відповідної ухвали, з урахуванням доказів, що містяться в матеріалах справи та керуючись законом.
Право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням. У випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пунктові 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (див. рішення у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, п. 57, cерія А, № 93).
Отже, відповідно до частини першої статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Тобто, в даному випадку доступ до суду обмежений Законом.
Крім того, підвищення Україною ефективності адміністративного процесу, відповідно до вимог положення підпункту «b» пункту 35 Меморандуму про економічну та фінансову політику (між Україною і міжнародним валютним фондом) згідно з узятими зобов'язаннями, забезпечується подвоєння доходів від судового збору, що підтверджується змінами до Закону України «Про судовий збір», які набули чинності від 1 вересня 2015 року.
Зміни до Закону України «Про судовий збір», які призведуть до зменшення надходження державного бюджету від сплати судового збору, будуть наслідком невиконання Україною узятих на себе зобов'язань перед Міжнародним валютним фондом.
Разом з тим, відповідно до вимог частини третьої статті 9 Закону України «Про судовий збір» кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади. Судовий збір є джерелом фінансового забезпечення судової системи із цільовим його спрямовуванням виключно на потреби судочинства.
Статтею 13 Конституції України передбачено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів.
Суд наголошує на важливості судового збору, як елементу забезпечення незалежності судової влади, що складає основу справедливого і неупередженого правосуддя.
Таким чином, стаття 133 КАС України та стаття 8 Закону України «Про судовий збір» визначає можливість, а не обов'язок відстрочення сплати судових витрат або звільнення від їх сплати, тому суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі.
Зазначений недолік позовної заяви може бути усунений шляхом подання оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 2147,20 грн за такими реквізитами для сплати судового збору: отримувач коштів - ГУК у Луг. обл./МТГ м. Сєвєр/22030101, код отримувача - 37991110, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), рахунок отримувача - UA288999980313101206084012499, відомча ознака - «84» Окружні адміністративні суди, призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків-фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Луганський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа), або клопотання про звільнення від сплати судового збору із доказами та зазначенням підстав для такого звільнення.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні клопотання Територіального управління Служби судової охорони у Луганській області про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі.
Позовну заяву Територіального управління Служби судової охорони у Луганській області до ОСОБА_1 про стягнення вартості предметів однострою, строк експлуатації (носіння) яких не закінчився, залишити без руху.
Запропонувати Територіальному управлінню Служби судової охорони у Луганській області протягом 10-ти (десяти) календарних днів з дати отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» зі скріпленням електронним підписом учасника справи (його представника):
- заяви про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням та документальним підтвердженням наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду з цим адміністративним позовом;
- належним чином завірених копій першої-третьої сторінок паспорту ОСОБА_1 та сторінки з інформацією про його зареєстроване місце проживання (якщо паспорт у формі ID-картки лицьовий та зворотний боки паспорту, довідку про зареєстроване місце проживання), довідку про присвоєння відповідачу реєстраційного номеру облікової картки платника податків, доказів вручення відповідачу копії наказу від 05 серпня 2022 року № 280о/с, довідки-розрахунку від 05 серпня 2022 року та докази ознайомлення з ними ОСОБА_1 ;
- оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 2147,20 грн.
Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовна заява буде повернута позивачу та вважатиметься неподаною.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяС.В. Кисіль