ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21
E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.12.2023 Справа № 917/1645/23
Господарський суд Полтавської області у складі судді Дмитра Сіроша, за участю секретаря судового засідання Людмили Бойченко, розглянув у порядку загального позовного провадження справу за позовом
Кротівського психоневрологічного будинку - інтернату, вул. Польова, 1, с. Кроти, Пирятинський р-н, Полтавська обл., 37054
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Татнєфть-АЗС-Україна", вул. Половки, 62, м. Полтава, 36010
про стягнення суми основного боргу, неустойки та штрафу
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явились
від відповідача: не з'явились.
Обставини справи: Кротівський психоневрологічний будинок - інтернат звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Татнєфть-АЗС-Україна" про стягнення 32 682,60 грн основного боргу за не отриманий товар згідно з договором від 12.03.2021, 16 766,17 грн неустойки та 2 287,78 грн штрафу.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору в частині поставки товару.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 06.09.2023 суд залишив позовну заяву без руху на підставі частини 1статті 174 Господарського процесуального кодексу України, встановив спосіб усунення недоліків позовної заяви та строк усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивач, у встановлений судом строк, усунув недоліки позовної заяви.
Ухвалою від 25.09.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду й відкрив провадження у справі, постановив справу розглядати в порядку загального позовного провадження, призначив підготовче засідання у справі на 10:20 08.11.2023.
Ухвалою від 08.11.2023 суд закрив підготовче провадження у справі № 917/1645/23 та призначив справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 10:00 20.12.2023.
Відповідно до статті 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у цій справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів.
Розглянувши матеріали справи, суд
УСТАНОВИВ:
12.03.2021 Кротівський психоневрологічний будинок-інтернат та Товариство з обмеженою відповідальністю «Татнєфть-АЗС-України» уклали договір поставки № 52 про закупівлю бензину А-92 в кількості 6500 літрів, А-95 - 2 500 літрів, дизельного палива в кількості 8000 літрів та Оливи дизельної 600 літрів код згідно з ДК 021:2015 - 09130000-9 (нафта та дистиляти) на загальну суму 409710,00 грн (чотириста дев'ять тисяч сімсот десять гривень нуль копійок) з ПДВ.
Згідно з умовами договору відпуск товару (бензину А-92 та дизельного палива) здійснюється за талонами Постачальника, безпосередньо на власних автомобільних заправних станціях (далі - АЗС), що обслуговують талони Постачальника, окремими партіями згідно з потребами Замовника шляхом обміну талону на Товар в кількості та асортименті, зазначених в талоні.
Протягом 2021 року на адресу Кротівського психоневрологічного будинку - інтернату відповідно до видаткових накладних від 13.05.2021 № ТН000001864, від 18.08.2021 № ТН000003453 та від 18.11.2021 № ТН000005038, № ТН000003750 надійшли талони (скретч картки) на загальну суму 409 710,00 грн (чотириста дев'ять тисяч сімсот десять гривень нуль копійок) з ПДВ.
Відповідно до умов договору про закупівлю від 12.03.2021 Кротівський психоневрологічний будинок-інтернат своєчасно та в повному обсязі провів оплату за одержаний товар, що підтверджується платіжними дорученнями № 479 від 23.06. 2021, № 679 від 30.08.2021, № 994, від 26.11.2021, № 955 від 19.11.2021.
У Кротівського психоневрологічного будинку-інтернату залишилися невикористаними талони на 1290 літрів бензину А-92 та на 80 літрів бензину А-95.
Відповідно до пункту 5.3 договору термін дії талонів становить не менше одного календарного року з моменту отримання талону. У разі, якщо у встановлений в талоні термін його дії Замовник не отримав товар. Постачальник на вимогу Замовника протягом двох днів зобов'язаний обміняти такий талон, термін дії якого закінчився на нові талони на один календарний рік, відповідним асортиментом та якістю товару.
Згідно з пунктом 6.3.1 договору Постачальник зобов'язаний:
- забезпечити поставку талонів і товару у строки, встановлені договором.
- забезпечити поставку товару, якість якого відповідає умовам, встановленим договором (пункт 6.3.2 договору);
- негайно передати товар в асортименті і кількості, вказаній в талонах, що надаються Покупцем (пункт 6.3.3 договору).
Термін дії договору - до 31.12.2021, в частині взаєморозрахунків - до їх повного проведення, тобто до вказаного терміну.
Отже, ТОВ «Татнєфть - АЗС-Україна» зобов'язувалося своєчасно та якісно надати послуги, що зазначені в договорі, але не виконало свої зобов'язання в повному обсязі, що є порушенням умов договору.
Листом № 01-212 від 10.03.2022 Товариство повідомило про неможливість виконання договірних зобов'язань у зв'язку з форс-мажорними обставинами, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
На підтвердження існування форс-мажорних обставин відповідач надав лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 вих. № 2024/02.0-7.1.
Позивач звертався до відповідача з претензію (№ 02/392 від 29.09.2022) щодо невиконання умов договору № 52 від 12.03.2021 про поставку нафтопродуктів.
Проте, позивач товар не поставив, кошти в розмірі 32 682,60 грн не повернув.
Проте, як зазначає позивач, претензія залишена без відповіді та задоволення.
Відповідно до пункту 7.1 договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором Сторони несуть відповідальність, передбачену чинним Законодавством України та цим договором.
Згідно з пунктом 7.2 договору незалежно від сплати неустойки (штрафу, пені) сторона, що порушила договірні зобов'язання, відшкодовує іншій стороні завдані в результаті цього збитки без урахування розміру неустойки.
Відповідно до пункту 7.3 договору сплата неустойки і відшкодування збитків, завданих не виконанням або неналежним виконанням обов'язків, не звільняють Сторони від виконання зобов'язань за договором в натурі, крім випадків, передбачених законодавством та цим договором.
За прострочення поставки товару позивач нарахував відповідачеві 16 766,17 грн неустойки та 2 287,78 грн штрафу.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позову, суд виходив з наступного.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Положення аналогічного змісту міститься у статті 526 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 693 Цивільного кодексу України визначено якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу.
Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Ураховуючи те, що відповідач не поставив товар, відповідач повинен повернути позивачеві грошові кошти в сумі 32 682,60 грн.
Також, позивач заявив до стягнення з відповідача 16 766,17 грн неустойки та 2 287,78 грн штрафу за прострочення понад 30 днів.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі статтею 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачені правові наслідки порушення зобов'язання, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до пункту 7.1 договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором Сторони несуть відповідальність, передбачену чинним Законодавством України та цим договором
Пунктом 4 статті 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (пункт 6 статті 231 Господарського кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
За змістом статей 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.
Частиною 2 статті 549 Цивільного кодексу України встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Перевіривши розрахунок штрафних санкцій, суд встановив, що розрахунок є правильним.
Ураховуючи, що відповідач порушив умову договору, вимоги про стягнення 16 766,17 грн неустойки та 2 287,78 грн штрафу за прострочення понад 30 днів, є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Задовольняючи позовні вимоги про стягнення пені та штрафу суд також врахував правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 19.09.2019 № 904/5770/18. Відповідно до позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 Цивільного кодексу України, частиною шостою статті 231 Господарського кодексу України та статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», а право визначити у договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 Господарського кодексу України. Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 Господарського кодексу України. При цьому в інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, передбаченою статтею 627 Цивільного кодексу України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За таких обставин одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Відповідно до приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 252, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Татнєфть-АЗС-Україна" (вул. Половки, 62, м. Полтава, 36010, код ЄДРПОУ 38194448) на користь Кротівського психоневрологічного будинку - інтернату (вул. Польова, 1, с. Кроти, Пирятинський р-н, Полтавська обл., 37054, код ЄДРПОУ 05392756) 32 682,60 грн боргу за не отриманий товар згідно з договором від 12.03.2021, 16 766,17 грн неустойки та 2 287,78 грн штрафу.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 29.12.2023, у зв'язку з перебуванням судді на лікарняному.
Суддя Дмитро СІРОШ