ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21
E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
УХВАЛА
про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі
29.12.2023 Справа № 917/2236/23
Суддя Господарського суду Полтавської області Дмитро Сірош, розглянувши матеріали позову
Приватного акціонерного товариства "Полтавський алмазний інструмент", вул. Ціолковського, 34, м. Полтава, 36023
до Товариства з обмеженою відповідальністю " Алмазний мір", проспект Шакарим Кудайбердиєвич, 17/6, кв. 108, район Алмати, м. Нур-Султан, Республіка Казахстан
про стягнення суми основного боргу,
УСТАНОВИВ:
Приватне акціонерне товариство "Полтавський алмазний інструмент" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю " Алмазний мір", в якому просить стягнути заборгованість за договором поставки товару № 373-220001 від 18.04.2022 з додатковими угодами 1, 2, 3, 4, 5, 6 за специфікацією № 31 від 06.07.2023 в сумі 233 784 євро, специфікацією № 32 від 06.07.2023 в сумі 239 050,13 євро, специфікацією № 33 від 03.08.2023 в сумі 12 102,14 євро, специфікацією № 34 від 31.08.2023 в сумі 15 197,95 євро, специфікацією № 35 від 31.08.2023 в сумі 4,14 євро до договору в загальній сумі 500 138,36 грн євро.
Правовими підставами позові визначені статті 11, 509, 510, 610, 611 Цивільного кодексу України.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 20.12.2023 суд залишив позовну заяву без руху на підставі частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, установив спосіб усунення недоліків позовної заяви та строк усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивач, в установлений судом строк, усунув недоліки позовної заяви.
Згідно з частиною 3 статті 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
Частиною 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Справа підлягає розгляду у порядку загального позовного провадження.
Зі змісту позовної заяви убачається, що відповідач у справі є нерезидентом, який не має свого представництва на території України.
Як убачається з тексту позовної заяви, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "Алмазний мір" є проспект Шакарим Кудайбердиєвич, 17/6, кв.108, район Алмати, м. Нур-Султан", 010000, Республіка Казахстан. Товариство є юридичною особою, що створена та діє за законодавством іншої держави та є нерезидентом, місцезнаходження - Республіка Казахстан. Інформації щодо наявності на території України представництва відповідача матеріали справи не містять.
Згідно з частиною 1 статті 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.
18.042022 Приватне акціонерне товариство "Полтавський алмазний інструмент" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Алмазний мір" уклали договір поставки товару № 373-220001.
Додатковою угодою № 4 від 07.04.2023 сторони домовилися викласти пункт 10.2 розділу 10 договору в наступній редакції: "10.2. Усі спори, розбіжності або вимоги, що виникають за цим договором або у зв'язку з ним, у тому числі ті, що стосуються його виконання, порушення, припинення або недійсності, підлягають вирішенню в Господарському суді Полтавської області, за місцем знаходження постачальника".
Отже, справа підсудна Господарському суду Полтавської області.
Відповідно до статті 19 Закону України "Про міжнародні договори України", чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.
У справах за участю нерезидентів для передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном господарськими судами застосовується Конвенція про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965, яка була імплементована в національне законодавство Законом України "Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах" від 19.10.2000 № 2052-III і набрала чинності для України з 26.11.2000.
Статтею 365 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що іноземні особи мають такі самі процесуальні права і обов'язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Порядок вручення викликів, повідомлень та судових рішень іноземним юридичним особам регулюється Господарським процесуальним кодексом, двосторонніми та багатосторонніми міжнародними договорами, ратифікованими Україною.
Відповідно до частини 1 статті 367 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Згідно зі статтею 1 Конвенції "Про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах", остання застосовується у цивільних та комерційних справах щодо всіх випадків, коли існує потреба в передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном.
В пункті 46 Практичного керівництва із застосування Конвенції, яке розміщене на сайті Гаазької конференції (третє видання 2006 року та четверте видання 2016 року) та на сайті "Законодавство" Верховної Ради України (третє видання, 2006 року, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/998_a890, тут і далі саме на це видання надається посилання) проаналізована практика застосування Конвенції судами держав - учасниць, вказано, що термін "вручення" має усталене техніко - юридичне значення і визначає вручення судом документів з дотриманням формальних вимог, які є юридично достатніми з точки зору інформування відповідача щодо судового процесу.
У Практичному керівництві зазначається, що суд кожної країни відповідно до національного законодавства визначає, чи підлягає документ відправленню за кордон. Звертається увага на те, що національна належність, місцезнаходження юридичної особи - нерезидента не є вирішальним для застосування Конвенції.
Тобто національне законодавство та судова практика можуть передбачати випадки, коли суд не направляє відповідачам-нерезидентам судові документи за кордон.
В Україні існує усталена судова практика (постанова Верховного Суду від 18.01.2022 у справі № 910/5257/21 та ін.) що судові документи можуть не відправлятися за кордон для вручення у разі, якщо іноземна юридична особа: має представника на території України, призначеного відповідно до вимог ГПК, має офіційне представництво на території України.
Суд установив, що відповідач - нерезидент не має представників чи зареєстрованих представництв на території України.
Кожен суд може здійснювати процесуальні дії виключно на території своєї держави, що випливає із принципу державного суверенітету. Повноваження суду не поширюються на територію іноземної держави. Відтак, якщо суд направляє судові документи без дотримання спеціального порядку вручення документів, передбаченого міжнародним договором, такі документи не розглядаються як судове повідомлення, повістка, рішення тощо, а мають статус звичайної кореспонденції приватної особи. Шляхом підписання міжнародного договору держава надає дозвіл іноземним судам офіційно вручати судові документи на своїй території. Якщо документ вручений не у порядку, визначеному міжнародним договором, то сторона, яка отримала такий документ, завжди може стверджувати, що вона не була повідомлена належним чином про судовий розгляд, не отримала ухвалу чи рішення суду. Вручення судового документу іноземній фізичній чи юридичній особі поза спеціальним порядком, встановленим міжнародним договором, може розглядатися як неповага суду до суверенітету іноземної держави. Таким чином, якщо суд, керуючись національним законодавством, певними міркуваннями та доводами, не дотримається встановленого Конвенцією формального порядку повідомлення всіх відповідачів, це може призвести до неможливості визнання та примусового виконання рішення суду за кордоном (у країні місцезнаходження відповідача чи його майна).
Спосіб (канал) вручення судових документів обирається судом, який ухвалив відповідний документ.
Оскільки позивач в позовній заяві вказав адресу відповідача у Республіці Казахстан (підтверджується довідкою про державну реєстрацію юридичної особи відповідача №10100675035216 від 05.10.2023), то вручення судових документів має відбуватися за кордоном. Відтак застосуванню підлягає Конвенція (Україна та Республіка Казахстан є сторонами цієї Конвенції).
Конвенція передбачає можливість використання судом різних каналів вручення документів за кордоном:
1) основний (статті 5, 6, 7) - через Центральний орган держави, що запитується;
2) альтернативні: прямі консульські канали без застосування заходів примусу (ч. 1 ст. 8); непрямі консульські канали (ч. 1 ст. 9 Конвенції); непрямі дипломатичні канали у виключних обставинах (ч. 2 ст. 9); поштові канали (ст. 10(а)); прямі зв'язки між судовими та іншими посадовими особами, чи іншими компетентними особами (ст. 10(б)); прямі зв'язки між особою, що бере участь у судовому процесі та судовими посадовими особами чи іншими компетентними особами (ст. 10(с));
3) інші канали, які не регулюються Конвенцією: відповідно інших міжнародних угод (статті 11, 24, 25); національного законодавства держави яка вручає документи (ст. 19).
У Практичному керівництві роз'яснюється, що поштові канали зв'язку - це відправка листів у вигляді звичайного поштового відправлення, рекомендованого листа та з повідомленням про вручення. Поштові канали також можуть охоплювати відправку електронною поштою та іншими сучасними засобами електронної комунікації, якщо це передбачено національним законодавством.
Пунктом "а" ст. 10 Конвенції передбачено, якщо запитувана держава не заперечує, то ця Конвенція не обмежує можливості надсилати судові документи безпосередньо поштою особам, які перебувають за кордоном.
Заяви і застереження, висловлені державами до міжнародного договору, є його невід'ємною частиною. При застосуванні багатостороннього міжнародного договору його положення діють з урахуванням заяв і застережень України, висловлених у законі під час ратифікації чи приєднання, та відповідної іноземної держави.
Згідно з інформацією, розміщеною на офіційному сайті Гаазької конференції з міжнародного приватного права (www.hcch.net) Республіка Казахстан заявила, що вона не заперечує проти способів передачі документів, передбачених статтями 8 та 10 Конвенції.
Суд має право обрати канал вручення документів з урахуванням вимог Конвенції. Основний та альтернативні канали є рівнозначними, тому суд з урахуванням принципу пропорційності (конкретних обставин справи) має обирати відповідний канал вручення документів.
Відповідно до статті 15 Конвенції кожна договірна Держава може заявити, що суддя незалежно від положень частини першої цієї статті може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку, у разі, якщо виконані всі наступні умови:
a) документ було передано одним із способів, передбачених цією Конвенцією,
b) з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців,
c) не було отримано будь-якого підтвердження, незважаючи на всі розумні зусилля для отримання його через компетентні органи запитуваної Держави.
Відповідно до статті 7 Конституції Казахстану, у Республіці Казахстан державною мовою є казахська.
Отже, для належного повідомлення відповідача про час і місце судового засідання, відповідно до розділу ІХ Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне зобов'язати позивача надати суду примірник нотаріально засвідченого перекладу на казахську мову копії цієї ухвали.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 12, 176, 228, 234, 235, 247, 250 - 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
Розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.
Призначити підготовче засідання у справі на 08.02.2024 09:00.
Підготовче засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Полтавської області за адресою: м. Полтава, вул. Зигіна, 1, зал № 50.
Зобов'язати позивача протягом 10 днів з дня отримання цієї ухвали подати суду її нотаріально засвідчений переклад казахською мовою.
Запропонувати учасникам справи:
- відповідачу: протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду надати суду відзив на позов, оформлений згідно з вимогами частини 3 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, з додатками, передбаченими частинами 6 та 7 статті 165 Господарського процесуального кодексу України. Після отримання від позивача відповіді на відзив - подати до суду заперечення в строк до 5 днів з моменту отримання від позивача відповіді на відзив (статті 167, 184 Господарського процесуального кодексу України);
- позивачу: надати суду відповідь на відзив, оформлену згідно з вимогами статті 166 Господарського процесуального кодексу України, з додатками, передбаченими частиною 6 статті 165 Господарського процесуального кодексу України в строк до 5 днів з моменту отримання від відповідача відзиву на позов.
Попередити відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (частина 2 статі 178 Господарського процесуального кодексу України).
Ухвалу надіслати учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 Господарського процесуального кодексу України.
Рекомендувати учасникам справи всі необхідні документи подавати суду в електронному вигляді на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі «Електронний суд», поштою, факсом та подавати заяви про розгляд справи за відсутності представників сторін, за наявними в справі матеріалами.
Повідомити учасників справи про те, що вони можуть отримати інформацію у справі, що розглядається, на вебсторінці офіційного вебпорталу судової влади у мережі Інтернет за адресою: pl.arbitr.gov.ua.
Роз'яснити учасникам судового процесу, що гідно зі статтею 118 Господарсько процесуального кодексу України: право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку; заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Роз'яснити учасникам справи особливості розгляду справ у період дії правового режиму воєнного стану та порядку дій учасників судового процесу під час сигналу "Повітряна тривога" - після надходження стану "Повітряна тривога" розгляд справ, призначених до розгляду у відкритому судовому засіданні, не здійснюється, а про дату, час і місце наступного судового засідання учасники справи будуть повідомлені ухвалою.
Повідомити учасників справи про можливість:
- відповідно до приписів статті 197 Господарського процесуального кодексу України, брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно - телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів);
- забезпечити проведення всіх судових засідань у справі для представників сторін в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає (статті 235, 255 Господарського процесуального кодексу України).
Суддя Дмитро СІРОШ