Рішення від 19.12.2023 по справі 911/2843/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" грудня 2023 р. м. Київ Справа № 911/2843/23

Господарський суд Київської області у складі судді Сокуренко Л.В., дослідивши в спрощеному позовному провадження матеріли справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП ЛІЗИНГ»

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОСВІТ ФАРМ»

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАВОРИТ АГРО 2021»

про солідарне стягнення 22 609,96 грн

Без виклику учасників судового процесу;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП ЛІЗИНГ» звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОСВІТ ФАРМ» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАВОРИТ АГРО 2021» про солідарне стягнення 22 609,96 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем-1 умов договору фінансового лізингу № 5142-AR-FL від 26.07.2019, а відповідачем-2 умов договору поруки № 5142-GA від 25.01.2022 в частині сплати лізингових платежів. У зв'язку із чим позивачем подано зазначену позовну заяву до відповідачів про солідарне стягнення 22 609,96 грн заборгованості по сплаті лізингових платежів.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.09.2023 було відкрито провадження у справі № 911/2843/23. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

З метою повідомлення відповідача-2 про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 19.09.2023 була направлена ТОВ «ФАВОРИТ АГРО 2021» на його електронну адресу.

Ухвала про відкриття провадження у справі № 911/2843/23 від 19.09.2023 в електронному вигляді була доставлена на електронну адресу (agrosvit2018@ukr.net) ТОВ «ФАВОРИТ АГРО 2021» 20.09.2023, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, копія якої наявна в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Відтак, в силу положення пункту 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

26.10.2023 через підсистему «Електронний суд» від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач не погоджується із доводами позивача та просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Разом із відзивом на позов подано до суду заяву про поновлення процесуального строку для подачі відзиву на позов.

01.11.2023 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання в порядку ст. 118 ГПК України, про залишення без розгляду відзив на позов відповідача-1.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.11.2023 у справі № 911/2843/23 ТОВ «АГРОСВІТ ФАРМ» строк для подачі відзиву на позовну заяву поновлено та прийнято до розгляду відзив на позову заяву з додатками. У задоволенні клопотання ТОВ «ОТП ЛІЗИНГ» від 01.11.2023 про залишення відзиву без розгляду відмовлено.

17.11.2023 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача-1.

30.11.2023 через підсистему «Електронний суд» від відповідача-1 надійшло клопотання про залишення відповіді на відзив позивача без розгляду.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.12.2023 у справі № 911/2843/23 ТОВ «ОТП ЛІЗИНГ» строк для подачі відповіді на відзив поновлено та прийнято до розгляду відповідь на відзив з додатками. У задоволенні клопотання ТОВ «АГРОСВІТ ФАРМ» від 30.11.2023 про залишення відповіді на відзив без розгляду відмовлено.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач-2 у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Враховуючи те, що суддя Сокуренко Л.В, починаючи з 25.10.2023 до 01.11.2023, з 06.12.2023 до 08.12.2023 та з 20.12.2023 до 28.12.2023 включно перебувала у відпустці, тому повний текст рішення складено та підписано судом після виходу судді на роботу.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області

ВСТАНОВИВ:

26.07.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП ЛІЗИНГ» (далі - лізингодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОСВІТ ФАРМ» (далі - лізингоодержувач, відповідач-1) укладено договір фінансового лізингу № 5142-AR-FL (далі - договір лізингу), за змістом пункту 1.1 якого лізингодавець зобов'язується набути у власність та передати на умовах фінансового лізингу у тимчасове володіння та користування майно (надалі - «предмет лізингу»), наведене в специфікації (додаток 1 до договору) (надалі - «специфікація»), а лізингоодержувач зобов'язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі та інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п. 1.2 вказаного правочину, строк користування лізингоодержувачем предметом лізингу (строк лізингу) складається з періодів (місяців) лізингу згідно з графіком сплати лізингових платежів (додаток 2 до договору) (надалі - графік) та починається з дати підписання сторонами акта приймання-передачі предмета лізингу (надалі - «акт приймання-передачі») за формою, встановленою лізингодавцем, та закінчується не раніше 1 (одного) року від дати підписання сторонами акта приймання-передачі предмету лізингу.

За змістом п. 1.4 договору лізингу, строк (термін) і місце передачі предмета лізингу лізингоодержувачу зазначається у специфікації.

Пунктом 1.5 договору лізингу визначено, що загальна ціна предмета лізингу на момент укладення договору зазначається в специфікації (додаток 1) до договору. Сторони погодилися, що на момент відвантаження розраховується остаточна ціна предмету лізингу згідно наступної формули: остаточна ціна = (еквівалент загальної ціни ПЛ у євро згідно специфікації * 20% * 28,4835) + (еквівалент загальної ціни ПЛ у євро згідно специфікації * 80% * КЗ), де КЗ - це курс закриття продажу євро на УМВР на день, що передує дню відвантаження предмету лізингу лізингоодержувачу, який опубліковано на сайті www.ukrdealina.com. У випадку зміни загальної ціни у гривнях на момент відвантаження, лізингоодержувач сплачує лізингодавцю суму, на яку збільшилась загальна вартість предмету лізингу, на підставі окремого рахунку, виставленого (наданого) лізингодавцем, якщо інше не передбачено у письмовій формі між лізингодавцем та лізингоодержувачем. лізингодавець та лізингоодержувач підписують додаткову угоду до даного договору, в якій визначають змінену вартість предмету лізингу.

Відповідно до додатку № 1 до договору лізингу, що є специфікацією, назва предмета лізингу: автомобіль Peugeot Prt B9 Fgn L1 1.6HDI VF37H9HKCEJ869256, вживаний, 2014 року випуску, в кількості 1 (одна) одиниця; по-позиційна ціна, в гривнях на дату укладення договору, в т.ч. ПДВ складає 208 895,00 грн; по-позиційна ціна, еквівалент євро, в т.ч. ПДВ складає 7 333,90 євро. Загальна сума гривень, в т.ч. ПДВ складає 208 895,00 грн.

Відповідно до п. 1-4 специфікації, строк (термін) передачі предмета лізингу: протягом 10 (десяти) робочих днів після здійснення першого лізингового платежу у повному обсязі. Місце передачі предмета лізингу: Київська обл., с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Озерна 5. Предмет лізингу після передачі лізингоодержувачу буде знаходитись (експлуатуватись): Україна, за виключенням АР Крим, та зон проведення військових та антитерористичних операцій. Предмет лізингу після передачі лізингоодержувачу буде зберігатись ним за наступною адресою: Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Світанок, вулиця Київська, буд. 5/4. Вказана специфікація підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена відтисками печаток сторін без будь-яких зауважень та заперечень, а копія наявна в матеріалах справи.

Додатком № 2 до договору лізингу, що є графіком слати лізингових платежів, визначено предмет лізингу: автомобіль Peugeot Prt B9 Fgn L1 1.6HDI VF37H9HKCEJ869256, вживаний, 2014 року випуску. Вартість предмета лізингу складає 208 895,00 грн. Вартість послуг за організацію фінансування до 30.07.2019 року складає 4 177,90 грн, в т.ч. ПДВ. Перший лізинговий платіж (авансовий платіж) - до 30.07.2019 в сумі 41 779,00 грн. Крім того в графіку слати лізингових платежів викладено періодичні лізингові платежі, які підлягають сплаті в кількості 36 періодичних лізингових платежів із визначеними датами платежу.

Додатком № 3 до договору лізингу є «Умови страхування».

Вказані додатки до договору лізингу також підписані уповноваженими представниками та скріплені відтисками печаток сторін без будь-яких зауважень та заперечень, а копії наявні в матеріалах справи.

Судом встановлено, що 06.08.2019 між позивачем та відповідачем-1 укладено додаткову угоду № 1 до договору фінансового лізингу № 5142-AR-FL від 26.07.2019, пунктом 1, 2 якої сторони домовились внести зміни в додаток № 1, № 2 до договору та викласти їх в редакціях, згідно з додатками до цієї додаткової угоди.

У додатковій угоді № 1 від 06.09.2019 викладена нова редакція специфікації (додаток № 1 до додаткової угоди № 1) та нова редакція графіку сплати лізингових платежів (додаток № 2 до додаткової угоди № 1).

Відповідно до специфікації в редакції додатку № 1 до додаткової угоди № 1, назва предмета лізингу: автомобіль Peugeot Prt B9 Fgn L1 1.6HDI VF37H9HKCEJ869256, вживаний, 2014 року випуску, в кількості 1 (одна) одиниця; по-позиційна ціна в гривнях на дату укладення договору, в т.ч. ПДВ складає 210 129,55 грн; по-позиційна ціна, еквівалент євро, в т.ч. ПДВ складає 7 333,90 євро. Загальна сума гривень, в т.ч. ПДВ складає 210 129,55 грн. Інші умови специфікації залишились без змін.

Відповідно до графіку сплати лізингових платежів в редакції додатку № 2 до додаткової угоди № 1, предмет лізингу: автомобіль Peugeot Prt B9 Fgn L1 1.6HDI VF37H9HKCEJ869256, вживаний, 2014 року випуску. Вартість предмета лізингу складає 210 129,55 грн. Вартість послуг за організацію фінансування до 06.08.2019 року складає 4 177,90 грн, в т.ч. ПДВ. Перший лізинговий платіж (авансовий платіж) - до 06.08.2019 в сумі 41 779,00 грн. Крім того в графіку слати лізингових платежів викладено періодичні лізингові платежі, які підлягають сплаті в кількості 36 періодичних лізингових платежів із визначеними датами платежу.

Вказана додаткова угода № 1 та додатки до неї підписані уповноваженими представниками сторін, скріплені відтисками печаток підприємств без зауважень та відповідно до п. 3 цієї додаткової угоди є невід'ємними частинами договору лізингу.

Відповідно до п. 3.1 договору лізингу, приймання лізингоодержувачем предмета лізингу в лізинг оформляється шляхом складання акта приймання-передачі, що підтверджує якість, комплектність, справність, належний стан предмета лізингу і відповідність предмета лізингу техніко-економічним показникам, встановленим лізингоодержувачем умовам і специфікаціям, та умовам договору. Акт приймання-передачі підписується повноважними представниками сторін і скріплюється печатками сторін згідно з вимогами законодавства України. Предмет лізингу приймається керівником лізингоодержувача, який діє на підставі статуту, або іншою уповноваженою особою, яка діє на підставі довіреності.

З моменту передачі предмета лізингу лізингодавець передає лізингоодержувачу на строк користування предметом лізингу права на сервісне обслуговування згідно з договором купівлі-продажу предмета лізингу. Лізингоодержувач самостійно, за власний рахунок, виконує ремонт та технічне обслуговування предмета лізингу, при цьому, не порушуючи умови гарантії. В будь-якому випадку лізингоодержувач звільняє лізингодавця від будь-яких обов'язків щодо обслуговування та будь-якого ремонту предмета лізингу і пов'язаних з цим витрат і судових позовів. З дати отримання предмета лізингу в лізинг лізингоодержувач відмовляється від будь-яких прямих і непрямих претензій до лізингодавця з приводу якості, комплектності, справності предмета лізингу, його доставки, заміни, безоплатного усунення недоліків, монтажу та введення в експлуатацію тощо (п. 3.2 договору лізингу).

Згідно з п. 3.3 договору лізингу, з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі предмета лізингу до лізингоодержувача переходять усі ризики, пов'язані з користуванням та володінням предметом лізингу.

З матеріалів справи вбачається, що 06.08.2019 позивач, на виконання умов договору лізингу та додаткової угоди № 1 до нього передав, а відповідач-1, у свою чергу, на підставі акта приймання-передачі до договору лізингу прийняв предмет лізингу - вантажний автомобіль, марка Peugeot, модель Partner, 2014 року виготовлення, номер шасі НОМЕР_1 , в кількості 1 (одна) одиниця. Загальна вартість предмета лізингу складає 210 129,55 грн, в т.ч. ПДВ. Фактичний курс продажу валюти кредиту 1 євро = 28.776927 грн. Вказаний акт підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений відтисками печаток сторін без будь-яких зауважень та заперечень.

Судом встановлено, що 25.01.2022, з метою забезпечення належного виконання зобов'язань відповідачем-1 за договором лізингу № 5142-AR-FL від 26.07.2019, між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП ЛІЗИНГ» (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФАВОРИТ АГРО 2021» (далі - поручитель, відповідач-2) було укладено договір поруки № 5142-GA (далі - договір поруки).

Відповідно до змісту договору поруки, терміни в договорі вживаються в наступному значенні: боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОСВІТ ФАРМ»; договір лізингу - договір фінансового лізингу № 5142-AR-FL від 26.07.2019 року, укладений між кредитором та боржником.

За умовами п. 1.1 договору поруки, поручитель зобов'язується відповідати за повне та своєчасне виконання боржником його боргових зобов'язань перед кредитором за договором лізингу, в повному обсязі таких зобов'язань.

Відповідно до п. 1.2 договору поруки, поручитель та боржник відповідають як солідарні боржники, що означає, що кредитор може звернутись з вимогою про виконання боргових зобов'язань як до боржника, так і до поручителя, чи до обох одночасно.

Згідно з п. 1.3 договору поруки, поручитель згоден, що його зобов'язання за цим договором є безумовним та не залежить від можливості примусового стягнення за договором лізингу, або відсутності будь-якої дії кредитора щодо стягнення за договором лізингу, або відмови кредитора від примусового стягнення за будь-яким положенням договору лізингу, або від отримання будь-якого рішення суду проти боржника або будь-якої дії, яка могла б звільнити поручителя від відповідальності за цим договором.

За змістом підп. 3.1.1 п. 3.1 договору поруки, суть і строк боргових (забезпечених) зобов'язань. Порукою за цим договором забезпечуються вимоги кредитора щодо сплати боржником кожного і всіх його боргових зобов'язань за договором лізингу у такому розмірі, у такій валюті, у такий строк і в такому порядку, як встановлено у договорі лізингу, в тому числі, будьякими змінами та доповненнями до договору лізингу, які можуть бути укладені сторонами договору лізингу в майбутньому. Зокрема, порукою забезпечуються вимоги кредитора щодо: сплати суми лізингових платежів за договором лізингу за виключенням авансового лізингового платежу. Боржник зобов'язаний сплатити кредитору суму лізингових платежів за фактичне користування об'єктом лізингу в розмірі, в терміни і в порядку, що передбачені в договорі лізингу. Сума лізингових платежів може становити 236 166,04 грн.

В пункті 3.2.1 договору поруки поручитель підтвердив, що він ознайомлений з положеннями договору лізингу, цілком розуміє його зміст та згоден виступати поручителем за борговими зобов'язаннями. Будь-яке посилання в тексті цього договору на положення договору лізингу є достатнім для виявлення волі кожної сторони щодо змісту такого посилання.

Пунктом 4.1 договору поруки передбачено, що у випадку невиконання боржником боргових зобов'язань перед кредитором за договором лізингу, кредитор має право звернутись до поручителя з вимогою про виконання боргових зобов'язань в повному обсязі чи в частині.

Відповідно до п. 4.10 договору поруки, поручитель зобов'язаний, серед іншого, відповідати перед кредитором за виконання зобов'язань боржника, що вказані в договорі лізингу тому ж обсязі, що й боржник, та виконувати будь-які та всі інші умови цього договору.

За змістом пунктів 5.1, 5.2 договору поруки, цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та скріплення печатками сторін (дата - договору) і діє до повного виконання боргових зобов'язань за договором лізингу. Відповідальність поручителя припиняється лише після виконання боргових зобов'язань боржником в повному обсязі.

Договір поруки підписаний уповноваженими представниками кредитора та поручителя та скріплений відтисками печаток сторін без зауважень та заперечень. Доказів розірвання або припинення договору поруки в судовому порядку матеріали справи не містять. Отже, договір поруки є чинним та обов'язком для його сторін.

З матеріалів справи вбачається, що в подальшому, 22.06.2022 між позивачем та відповідачем-1 укладено додаткову угоду № 2 до договору фінансового лізингу № 5142-AR-FL від 26.07.2019, пунктом 1 якої сторони погодили використання кваліфікованого електронного підпису (КЕП) та кваліфікованої електронної печатки (якщо вимагається) в документообігу в межах виконання договору, в тому числі при складанні первинних документів. Сторона, яка здійснює надсилання електронного документа вважається стороною-відправником, а сторона, яка здійснює отримання електронного документа, вважається стороною-одержувачем.

Додатковою угодою № 2 також внесені зміни в п. 14.1 договору лізингу. В пункті 3 додаткової угоди № 2 сторони домовились, що незважаючи на положення пункту 8.14. договору, повідомлення, окрім повідомлення про вилучення згідно пункту 7.3. договору, можуть надсилатися в порядку визначеному пп. 4-14 цієї додаткової угоди.

Відповідно до п. 17 додаткової угоди № 2, лізингоодержувач визнає, що на дату укладання даної додаткової угоди має прострочену заборгованість за періодичними лізинговими платежами в розмірі 53 456,51 грн, яку зобов'язується сплатити в строки зазначені в таблиці №1 наведеній в додатковій угоді, а саме: 1) 25.10.2022 в сумі 17 818,84 грн; 2) 25.11.2022 в сумі 17 818,84 грн; 3) 25.12.2022 в сумі 17 818,84 грн. Разом 53 456,51 грн.

Згідно з п. 18 додаткової угоди № 2, сторони домовились внести зміни в додаток № 2 до договору та викласти його в редакції, згідно з додатком № 1 до цієї додаткової угоди.

Відповідно до графіку сплати лізингових платежів в редакції додатку № 1 до додаткової угоди № 2, предмет лізингу: автомобіль Peugeot Prt B9 Fgn L1 1.6HDI VF37H9HKCEJ869256, вживаний, 2014 року випуску. Вартість предмета лізингу складає 210 129,55 грн. Вартість послуг за організацію фінансування до 06.08.2019 року складає 4 177,90 грн, в т.ч. ПДВ. Перший лізинговий платіж (авансовий платіж) - до 06.08.2019 в сумі 41 779,00 грн. Крім того в графіку слати лізингових платежів викладено періодичні лізингові платежі, які підлягають сплаті в кількості 36 періодичних лізингових платежів із визначеними датами платежу.

Вказана додаткова угода № 2 та додаток до неї підписані кваліфікованими електронними цифровими підписами уповноважених представників сторін та скріплені кваліфікованими електронними печатками сторін, що підтверджується наявним в матеріалах справи протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.

Одночасно, 22.06.2022, у зв'язку із укладенням між позивачем та відповідачем-1 додаткової угоди № 2 до договору лізингу, між позивачем та відповідачем-2 було укладено додаткову угоду № 1 до договору поруки, пунктом 1 якої сторони дійшли згоди викласти п. 3.1. договору поруки в наступній редакції: « 3.1.1. Сплати суми лізингових платежів за договором лізингу за виключенням авансового лізингового платежу. Боржник зобов'язаний сплатити кредитору суму лізингових платежів за фактичне користування об'єктом лізингу в розмірі, в терміни і в порядку, що передбачені в договорі лізингу. Сума лізингових платежів може становити 243 762,13 грн».

Також сторони в п. 2 додаткової угоди № 1 до договору поруки погодили використання кваліфікованого електронного підпису (КЕП) та кваліфікованої електронної печатки (якщо вимагається) в документообігу в межах виконання договору поруки, в тому числі при складанні первинних документів. сторона, яка здійснює надсилання електронного документа вважається стороною-відправником, а сторона, яка здійснює отримання електронного документа, вважається стороною-одержувачем.

Вказана додаткова угода № 1 до договору поруки підписана кваліфікованими електронними цифровими підписами уповноважених представників сторін та скріплена кваліфікованими електронними печатками сторін, що підтверджується наявним в матеріалах справи протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.

Відповідно до пп. 6.1, 6.2 договору лізингу, лізингоодержувач сплачує лізингодавцю лізингові платежі відповідно до договору.

Лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу, який включає суму, яка відшкодовує (компенсує) частину вартості предмета лізингу, вартість послуг за організацію фінансування, яка зазначається в додатку № 2 до договору, який є його невід'ємною частиною, а також періодичних лізингових платежів, кожен з яких включає: суму, яка відшкодовує (компенсує) частину вартості предмета лізингу (підп. 6.2.1); винагороду лізингодавця у зв'язку з передачею у лізинг предмет лізингу (надалі - «винагорода») (підп. 6.2.2).

Згідно з п. 6.3 договору лізингу, складові лізингових платежів. їх суми та дати платежів визначені в графіку згідно з додатком 2 до договору, який є його невід'ємною частиною.

В пункті 6.4 договору визначений склад лізингових платежів: перший лізинговий платіж. Перший лізинговий платіж складається із: а) авансу вартості предмета лізингу, що відшкодує частину вартості предмета лізингу (підп. 6.4.1); періодичні лізингові платежі, які складаються із: а) відшкодування вартості предмета лізингу; б) винагорода лізингодавця. EURIBOR - ставка пропозиції, яка адмініструється European Money Markets Institute (або іншою особою, яка уповноважена здійснювати адміністрацію цієї ставки) щодо валюти відповідного лізингового платежу за відповідний період лізингу, яка відображається (до будь-якого коригування, перерахування або перепублікації особою, яка здійснює адміністрацію цієї ставки) на сторінці EURIBOR системи РЕЙТЕРС (або будь-якої замінюючої сторінки Thomson Reuters, яка відображатиме цю ставку). Фіксується на 11.00 (одинадцяту годину рівно) за Лондонським часом для певних валют та строків кредитування. При реалізації цього договору, ставка визначається на відповідну дату за даними системи РЕЙТЕРС. Якщо узгоджена сторінка замінюється, або така послуга стає недоступною, лізингодавець може вказати іншу сторінку чи послугу, що відображає відповідну ставку.

Відповідно до п. 6.5 договору лізингу, змінна частина винагороди кожного періодичного лізингового платежу, яка зазначена в графіку, змінюється пропорційно зміні ставки EURIBOR на період 1 місяць для євро на перший робочий день місяця періодичного лізингового платежу по відношенню до ставки EURIBOR, зазначеної в додатку 2 до договору.

Згідно з п. 6.6 договору лізингу, кожний періодичний лізинговий платіж лізингоодержувач зобов'язаний сплачувати не пізніше дати, вказаної в додатку 2 (надалі - «дата платежу»).

Пунктом 6.7 договору лізингу визначено, що у зв'язку із залученням лізингодавцем кредитних коштів у в Євро (надалі - «валюта кредиту») для придбання предмету лізингу лізингоодержувач зобов'язаний коригувати винагороду, на суму курсової різниці та витрат, що виникли за відповідним поточним лізинговим платежем. Сума курсової різниці визначається за формулою: Скр=(Флп/К1)*К2-Флп, де Скр - сума курсової різниці, грн.; Флп - лізинговий платіж згідно графіку (додаток № 2 до договору) у місяці, за який нараховується курсова різниця; К1 - курс гривні до в Євро, встановлений Національним банком України на дату здійснення платежу у зв'язку з придбанням предмету лізингу, який зазначається в акті приймання-передачі; К2 - курс продажу в Євро (ASK) за українські гривні, який використовується банком AT «ОТП Банк» на момент закриття торгів на день, що передує даті виставлення рахунку. Якщо курс продажу в євро, який використовується банком AT «ОТП Банк» на момент закриття торгів на день, що передує даті сплати рахунку буде більше на 1,5% ніж курс гривні до в Євро, який використовується банком AT «ОТП Банк» на момент закриття торгів на день, що передує даті виставлення рахунку то, для цілей здійснення розрахунків за зазначеною вище формулою, у якості К2 застосовується курс продажу в Євро (ASK) за українські гривні, який використовується банком AT «ОТП Банк» на момент закриття торгів на день, що передує даті здійснення платежу. Лізингодавець публікуватиме цей курс на своєму сайті за адресою www.otpleasing.com.ua та на вимогу лізингоодержувача надасть останньому письмове підтвердження розміру курсу К 2 від AT «ОТП Банк». В будь-якому випадку, після здійснення коригування, розмір винагороди лізингодавця не може бути меншим за 1 (одну) гривню.

Відповідно до п. 6.9 договору, розрахунки за договором здійснюються на базі фактичної кількості календарних днів в місяці, та року, що складається з 365 днів.

В пунктах 6.10, 6.11 договору передбачено, що лізингодавець може письмово повідомляти лізингоодержувача про суми лізингових платежів, належних до сплати згідно з цим договором, до наступної чергової дати платежу.

Лізингодавець направляє лізингоодержувачу рахунки щодо сплати лізингових платежів. Неотримання таких рахунків лізингоодержувачем не звільняє його від обов'язку сплачувати лізингові платежі згідно з договором. У випадку наявності очевидної помилки у рахунку лізингодавця, лізингодавець повідомляє про це лізингоодержувача та надсилає новий рахунок. лізингодавець звільняється від відповідальності перед лізингоодержувачем у випадку помилки у зазначених рахунках лізингодавця. лізингодавець може здійснювати направлення рахунків як шляхом надсилання їх факсом на номер факсу лізингоодержувача, на адресу електронної пошти лізингоодержувача, шляхом надсилання їх поштовим відправленням на адресу, вказану лізингоодержувачем в реквізитах або в повідомленні про зміну реквізитів лізингоодержувача.

Усі платежі за договором лізингоодержувач зобов'язаний здійснювати в національній валюті України (гривнях) відповідно до договору шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок лізингодавця, зазначений у цьому договорі або повідомленні лізингодавця (п. 6.12 договору лізингу).

Відповідно до п. 6.15 договору лізингу, всі суми, одержані лізингодавцем від лізингоодержувача або третьої особи за лізингоодержувача, будуть зараховуватись в наступному порядку: 1) погашення неустойки (пені, штрафів); 2) сплата прострочених інших платежів за договором; 3) погашення прострочених лізингових платежів (починаючи з суми найдавнішої несплати); 4) сплата поточних лізингових платежів. Лізингодавець має право змінювати порядок погашення заборгованості, якщо останній вважає це за необхідне.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач-1 певний час належним чином виконував зобов'язання за договором лізингу в частині сплати періодичних лізингових платежів та сплатив протягом дії договору на користь позивача грошові кошти в загальному розмірі 217 496,02 грн, а саме: 05.08.2019 авансовий платіж в сумі 36938,75 грн, 25.09.2019 платіж на суму 10 475,94 грн, 24.10.2019 грн, платіж на суму 10 630,36 грн,21.11.2019 платіж на суму 10 214,82 грн, 27.12.2019 платіж на суму 9912,36 грн, 27.01.2020 платіж на суму 10 229,46 грн, 25.02.2020 платіж на суму 9 987,27 грн, 24.03.2020 платіж на суму 2 648,15 грн, 24.04.2020 платіж на суму 2 628,58 грн, 25.05.2020 платіж на суму 2 548,14 грн, 25.06.2020 платіж на суму 2 662,44 грн, 24.07.2020 платіж на суму 2 772,26 грн, 25.08.2020 платіж на суму 2877,02 грн, 25.09.2020 платіж на суму 12 513,00 грн, 21.10.2020 платіж на суму 12 465,73 грн, 24.11.2020 платіж на суму 12 519,74 грн, 12.03.2021 платіж на суму 37834,84 грн, 22.04.2021 платіж на суму 2839,44 грн, 05.07.2021 платіж на суму 8141,62 грн, 21.10.2021 платіж на суму 16 656,10 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками.

Водночас, після 21.10.2021 жодної сплати періодичного лізингового платежу відповідно до умов договору лізингу та узгодженого графіку сплати відповідачем-1 здійснено не було.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем-2, як поручителем, також було частково сплачено заборгованість за договором лізингу на загальну суму 8 652,97 грн, що підтверджується копією банківської виписки за період з 01.08.2022 до 30.09.2022.

Судом встановлено, що 11.04.2023 позивач, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем-1 зобов'язань за договором, звернувся до відповідача-2 з вимогою № 148/04/23-ю від 11.04.2023 щодо виконання боргових зобов'язань, в якому повідомлено відповідача-2, що відповідач-1 свої зобов'язання щодо сплати лізингових платежів за договором лізингу не виконує, у зв'язку із чим станом на 11.04.2023 має прострочену заборгованість перед позивачем за договором лізингу в сумі 59 694,82 грн. З огляду на зазначене, позивач просив відповідача-2 відповідно до п. 4.4 договору поруки сплатити позивачу суму заборгованості за договором лізингу. На підтвердження направлення вказаної вимоги позивач долучив до матеріалів справи опис вкладення у цінний лист, поштову накладну та фіскальний чек за №0314212968077.

Відповіді відповідача-2 на вимогу позивача щодо виконання боргових зобов'язань матеріали справи не містять, як і не містять виконання вимог щодо сплати заборгованості за договором лізингу.

Згідно з пунктом 11.1 договору лізингу, цей договір може бути розірваний за письмовою згодою сторін та в односторонньому порядку, передбаченому договором. При цьому, лізингоодержувач зобов'язаний повернути предмет лізингу протягом 10 (десяти) робочих днів з дня припинення (розірвання) цього договору будь-яким чином та сплатити належні за договором платежі на дату припинення чи розірвання договору та на дату повернення предмету лізингу.

Відповідно до підпункту 11.2.2 пункту 11.2 договору лізингу, цей договір може бути достроково розірваний відповідачем в односторонньому порядку шляхом направлення відповідного письмового повідомлення позивачу у випадках, коли позивач не сплатив лізинговий платіж (частково або в повному обсязі) та прострочення сплати становить більше 30 (тридцяти) календарних днів з дня настання строку платежу, встановленого в договорі.

Пунктом 11.4 договору лізингу визначено, що у випадку одностороннього розірвання (дострокового припинення) цього договору, з причин, зазначених у цьому договорі та/або законодавстві України, раніше сплачені лізингоодержувачем лізингові платежі поверненню не підлягають. Документом, що підтверджує розірвання договору, є рекомендований або цінний лист лізингодавця. Договір вважається розірваним з дати, зазначеної в такому листі (повідомленні) лізингодавця, або розписка уповноваженої особи лізингоодержувача на примірнику листа лізингодавця. Лізингоодержувач зобов'язаний сплатити несплачені платежі за договором до дня розірвання договору (включно) або до дня фактичного вилучення або повернення предмета лізингу протягом 3 (трьох) робочих днів з дня такого розірвання договору або вилучення (повернення) предмета лізингу.

З матеріалів справи вбачається, що 17.05.2023 позивач, керуючись пп. 11.1-11.2, 11.4 договору лізингу, направив на адресу відповідача-1 повідомлення № 224/05/23-ю від 16.05.2023 про розірвання договору фінансового лізингу №5142-AR-FL від 26.07.2019. У вказаному повідомленні позивачем зазначено, що договір лізингу вважається розірваним з 26.05.2023 та вимагав протягом 10 (десяти) робочих днів з дня припинення (розірвання) договору повернути предмет лізингу лізингодавцю за адресою: 08130, Київська обл., Бучанський район, село Петропавлівська Борщагівка, вул. Озерна, 5. На підтвердження направлення на адресу відповідача-1 повідомлення про розірвання, позивачем долучено до позовної заяви копію опису вкладення у цінний лист, поштову накладну та опис вкладення за № 0813000575357.

Як вбачається з матеріалів справи, повідомлення № 225/05/23-ю від 16.05.2023 було направлено відповідачу-1 на його юридичну адресу, яка також зазначена у договорі лізингу як адреса місцезнаходження та адреса для листування, та було отримано відповідачем 23.05.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №08130000575357.

Проте, як зазначає позивач, відповідач-1 свої зобов'язання щодо сплати періодичних лізингових платежів за договором лізингу та графіком сплати не виконав належним чином, у зв'язку із чим за період з 26.07.2022 по 18.07.2023 року у відповідача-1 за договором лізингу утворилася заборгованість в сумі 22 609,96 грн.

З урахуванням зазначеного вище, враховуючи неналежне виконання відповідачем-1 зобов'язань за договором лізингу в частині повної та своєчасної оплати періодичних лізингових платежів, а також враховуючи укладений між позивачем та відповідачем-2 договір поруки, позивач звернувся до суду із даним позовом про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за договором лізингу в сумі 22 609,96 грн, яка виникла за період з 26.07.2022 до 18.07.2023.

У свою чергу відповідач-1 у відзиві на позовну заяву не заперечує, що згідно умов договору лізингу отримав від позивача спірний предмет лізингу, а також не заперечує, що між сторонами було укладено додаток № 2 до договору лізингу, яким відповідачу-1 встановлено графік платежів, що включав 36 щомісячних платежів кожного 25 числа відповідного місяця та згідно якого відповідач-1 повинен був сплатити загальну суму у розмірі 234 792,19 грн. В подальшому, як зазначив відповідач-1, між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 від 06.08.2019, якою затверджено інший графік платежів, що передбачав сплату суми в розмірі 236 166,04 грн. Надалі, 22.06.2022 сторони уклали додаткову угоду № 2 до договору, якою зафіксовано, що заборгованість станом на дату укладення угоди за лізинговими платежами становить суму 53 456,51 грн. Крім того, даною угодою було затверджено новий графік платежів, який охоплював період з 25.08.2019 по 25.12.2022, та згідно якого відповідач-1 повинен був сплатити за договором лізингу (включаючи вже проведені платежі) 41 періодичний лізинговий платіж в загальному розмірі 243 762,13 грн.

Отже, відповідач-1 не заперечує, що станом на 22.06.2022 у нього за договором лізингу була наявна заборгованість за простроченими лізинговими платежами в сумі 53 456,51 грн.

Відповідач-1 у відзиві на позовну заяву зазначає, що на предмет лізингу 02.06.2023 приватним нотаріусом Леонтьєвим Г.О. було видано виконавчий напис нотаріуса № 450, згідно якого предмет лізингу пропонується вилучити, у зв'язку із тим, що станом на 31.05.2023 заборгованість за договором лізингу складає 210 129,55 грн. (відповідає вартості предмету лізингу на дату укладення договору лізингу). Відповідач-1, з посиланням на суму вимоги № 148/04/23-ю від 11.04.2023 щодо виконання грошових зобов'язань за договором поруки № 5142-GA від 25.01.2022 та повідомлення № 224/05/23-ю від 16.05.2023, стверджує, що зазначена у виконавчому написі інформація не відповідає тій, що зазначена позивачем у позові та наданих ним документів.

Крім того, відповідач-1 не визнає отримання від позивача повідомлення № 224/05/23-ю від 16.05.2023 про розірвання договору лізингу, а також зазначає про оскарження в судовому порядку факт видання виконавчого напису нотаріуса.

За ствердженням відповідача-1, із долучених позивачем банківських виписок вбачається, що в рахунок спірного договору лізингу було здійснено оплати на загальну суму 226 401,54 грн. Відповідач-1 зазначає, що згідно графіку, що є додатком до додаткової угоди № 2 від 22.06.2022, відповідач-1 повинен був сплатити періодичні лізингові платежі по договору лізингу на загальну суму 243 762,13 грн. Таким чином, на думку відповідача-1, сума заборгованості останнього перед позивачем не могла складати 59 694,82 грн, оскільки така, враховуючи попередні оплати, має становити 17 360,59 грн (243 762,13 грн - 226 401,54 грн). Відповідач-1 також стверджує, що з наданого позивачем розрахунку не зрозуміло, яким чином сформована сума заборгованості в розмірі 22 609,96 грн, як і не зрозуміло у зв'язку із чим за період з 25.07.2022 по 25.12.2022 позивачем платіж від 12.08.2022 в сумі 1 652,97 грн, не зарахований в рахунок погашення лізингових платежів.

У відзиві на позовну заяву відповідач-1 також посилається на виникнення з 24.02.2022 для нього форс-мажорних обставин, про що відповідач повідомляв позивача відповідними листами. З урахуванням усього наведеного вище, відповідач-1 просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача в повному обсязі.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір фінансового лізингу № 5142-AR-FL від 26.07.2019, усі додаткові угоди та додатки до нього та договір поруки № 5142-GA від 25.01.2022, як належні підстави, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у сторін взаємних цивільних прав та обов'язків.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем-1 договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором фінансового лізингу.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів,договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Як встановлено ст. 292 Господарського кодексу України, лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця)майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. Залежно від особливостей здійснення лізингових операцій лізинг може бути двох видів - фінансовий чи оперативний. За формою здійснення лізинг може бути зворотним, пайовим,міжнародним тощо.

Відповідно до частин 1-3 ст. 806 Цивільного кодексу України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» фінансовий лізинг - вид правових відносин, за якими лізингодавець зобов'язується відповідно до договору фінансового лізингу на строк та за плату, визначені таким договором, передати лізингоодержувачу у володіння та користування як об'єкт фінансового лізингу майно, що належить лізингодавцю на праві власності та набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем, або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, а також які передбачають при цьому додержання принаймні однієї з ознак (умов) фінансового лізингу, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 5 цього Закону.

Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про фінансовий лізинг» передбачено, що відносини, що виникають між лізингодавцем та продавцем (постачальником) у зв'язку з набуттям лізингодавцем у власність об'єкта фінансового лізингу для подальшої передачі цього об'єкта лізингоодержувачу на підставі договору фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Таким чином, договір фінансового лізингу є змішаним договором, який поєднує в собі елементи договорів оренди та купівлі-продажу, а передбачені договором лізингові платежі включають як плату за надання майна у користування, так і частину покупної плати за надання майна у власність лізингоодержувачу по закінченню дії договору.

Пунктом 2 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про фінансовий лізинг» встановлено, що цей Закон застосовується до відносин, що виникли після дня набрання чинності цим Законом. Відносини, що виникли на підставі договорів фінансового лізингу, укладених до набрання чинності цим Законом (13.06.2021), регулюються відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 10 Закону України «Про фінансовий лізинг» від 16.12.1997 № 723/97-ВР (який регулював спірні правовідносини сторін на момент їх виникнення) лізингодавець зобов'язаний у передбачені договором строки надати лізингоодержувачу предмет лізингу у стані, що відповідає його призначенню та умовам договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як було встановлено судом раніше, позивач виконав свої зобов'язання за договором фінансового лізингу належним чином, передавши відповідачу-1 предмет лізингу - автомобіль вантажний, марка Peugeot, модель Partner, 2014 року виготовлення, номер шасі НОМЕР_1 , в кількості 1 (одна) одиниця. Загальна вартість предмета лізингу складає 210 129,55 грн, в т.ч. ПДВ. Фактичний курс продажу валюти кредиту 1 євро=28,776927 грн. Вказаний акт підписаний уповноваженими представниками ТОВ «ОТП ЛІЗИНГ» та ТОВ «АГРОСВІТ ФАРМ» та скріплений відтисками печаток сторін без будь-яких зауважень та заперечень.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами статті 651 ЦК зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно з приписами статті 653 ЦК у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Відповідно до приписів статті 785 ЦК у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Частинами 2, 3 статті 7 Закону України «Про фінансовий лізинг» від 16.12.1997 № 723/97-ВР передбачено, що лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів. Стягнення за виконавчим написом нотаріуса провадиться в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження». Відмова від договору лізингу є вчиненою з моменту, коли інша сторона довідалася або могла довідатися про таку відмову.

Як було встановлено судом раніше, сторони передбачили в розділі 11 договору лізингу, зокрема право лізингодавця на односторонню відмову від договору за певних обставин.

Так, згідно з пунктом 11.1 договору лізингу, цей договір може бути розірваний за письмовою згодою сторін та в односторонньому порядку, передбаченому договором. При цьому, лізингоодержувач зобов'язаний повернути предмет лізингу протягом 10 (десяти) робочих днів з дня припинення (розірвання) цього договору будь-яким чином та сплатити належні за договором платежі на дату припинення чи розірвання договору та на дату повернення предмету лізингу.

Відповідно до підпункту 11.2.2 пункту 11.2 договору лізингу, цей договір може бути достроково розірваний лізингодавцем в односторонньому порядку шляхом направлення відповідного письмового повідомлення лізингоодержувачу у випадках, коли лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж (частково або в повному обсязі) та прострочення сплати становить більше 30 (тридцяти) календарних днів з дня настання строку платежу, встановленого в договорі.

Судом було встановлено, що 17.05.2023 позивач, керуючись пп. 11.1-11.2, 11.4 договору лізингу, направив на адресу відповідача-1 повідомлення № 224/05/23-ю від 16.05.2023 про розірвання договору фінансового лізингу №5142-AR-FL від 26.07.2019. У вказаному повідомленні позивачем зазначено, що договір лізингу вважається розірваним з 26.05.2023 та вимагав протягом 10 (десяти) робочих днів з дня припинення (розірвання) договору повернути предмет лізингу лізингодавцю за адресою: 08130, Київська обл., Бучанський район, село Петропавлівська Борщагівка, вул. Озерна, 5. На підтвердження направлення на адресу відповідача-1 повідомлення про розірвання, позивачем долучено до позовної заяви копію опису вкладення у цінний лист, поштову накладну та опис вкладення за № 0813000575357.

Як вбачається з матеріалів справи, повідомлення № 225/05/23-ю від 16.05.2023 було направлено відповідачу-1 на його юридичну, яка також зазначена у договорі лізингу як адреса місцезнаходження та адреса для листування, та було отримано відповідачем 23.05.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №08130000575357.

Позиція відповідача-1 щодо неотримання вказаного повідомлення про розірвання судом відхиляються як необґрунтовані та такі, що не ґрунтуються на дійсних обставинах справи з огляду таке.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.

Суд зазначає, що в матеріалах справи наявні належні та допустимі докази (опис вкладення, поштова накладна та фіскальний чек), в розумінні ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, направлення позивачем повідомлення № 224/05/23-ю від 16.05.2023 на адресу-місцезнаходження відповідача, що відповідає як адресі-місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 08472, Київська обл., Переяслав-Хмельницький р-н, село Світанок, вул. Київська, будинок 5/4, так і адресі, яка зазначена в розділі 16 договору лізингу «Реквізити сторін».

Повідомлень позивача з боку відповідача-1 щодо зміни реквізитів ТОВ «АГРОФІРМА ФАРМ» матеріали справи не містять.

Відповідачем не доведено суду, що станом на момент направлення позивачем повідомлення № 224/05/23-ю від 16.05.2023, адреса-місцезнаходження відповідача-1 була іншою, ніж та, на яку було направлено повідомлення про розірвання.

Відповідачем також не спростовано факт несплати лізингових платежів (частково або в повному обсязі) та прострочення сплати більше 30 (тридцяти) календарних днів з дня настання строку платежу, встановленого в договорі. Протилежного суду не доведено.

З урахуванням зазначеного вище, враховуючи вищенаведені пункти договору та зміст повідомлення позивача № 224/05/23-ю від 16.05.2023 про розірвання договору фінансового лізингу №5142-AR-FL від 26.07.2019, суд дійшов висновку, що договір лізингу з 26.05.2023 є розірваним.

Як зазначено судом вище та передбачено в п. 11.4 договору лізингу, лізингоодержувач зобов'язаний сплатити несплачені платежі за договором до дня розірвання договору (включно) або до дня фактичного вилучення або повернення предмета лізингу протягом 3 (трьох) робочих днів з дня такого розірвання договору або вилучення (повернення) предмета лізингу.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Пунктом 2 частини 2 статті 11 Закону України «Про фінансовий лізинг» від 16.12.1997 № 723/97-ВР на лізингоодержувача покладено обов'язок відповідно до умов договору своєчасно та у повному обсязі виконувати зобов'язання щодо утримання предмета лізингу, підтримувати його у справному стані.

Статтею 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» від 16.12.1997 № 723/97-ВР передбачено, що лізингові платежі, належні до сплати за договором фінансового лізингу, здійснюються в порядку,встановленому договором фінансового лізингу.

За приписами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Судом було встановлено та узгоджено сторонами в пп. 6.1, 6.2 договору лізингу, лізингоодержувач сплачує лізингодавцю лізингові платежі відповідно до договору.

Лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу, який включає суму, яка відшкодовує (компенсує) частину вартості предмета лізингу, вартість послуг за організацію фінансування, яка зазначається в Додатку № 2 до Договору, який є його невід'ємною частиною, а також періодичних лізингових платежів, кожен з яких включає: суму, яка відшкодовує (компенсує) частину вартості предмета лізингу (підп. 6.2.1); винагороду лізингодавця у зв'язку з передачею у лізинг предмет лізингу (надалі - «винагорода») (підп. 6.2.2).

Відповідно до п. 6.5 договору лізингу, змінна частина винагороди кожного періодичного лізингового платежу, яка зазначена в графіку, змінюється пропорційно зміні ставки EURIBOR на період 1 місяць для Євро на перший робочий день місяця періодичного лізингового платежу по відношенню до ставки EURIBOR, зазначеної в додатку 2 до договору.

Згідно з п. 6.6 договору лізингу, кожний періодичний лізинговий платіж лізингоодержувач зобов'язаний сплачувати не пізніше дати, вказаної в додатку 2.

Як було встановлено судом раніше, 22.06.2022 між позивачем та відповідачем-1 укладено додаткову угоду № 2 до договору фінансового лізингу № 5142-AR-FL від 26.07.2019, в пункті 17 якої зазначено: лізингоодержувач визнає, що на дату укладання даної додаткової угоди має прострочену заборгованість за періодичними лізинговими платежами в розмірі 53 456,51 грн, яку зобов'язується сплатити в строки зазначені в таблиці №1 наведеній в додатковій угоді, а саме: 1) 25.10.2022 в сумі 17 818,84 грн; 2) 25.11.2022 в сумі 17 818,84 грн; 3) 25.12.2022 в сумі 17 818,84 грн. Разом 53 456,51 грн.

Відповідно до узгодженого сторонами графіку сплати періодичних лізингових платежів в редакції додаткової угоди № 2 від 22.06.2022 до договору лізингу, відповідач повинен був сплатити на користь позивача до 06.08.2019 вартість послуг за організацію фінансування в сумі 4 177,90 грн та перший (авансовий) лізинговий платіж в сумі 41 779,00 грн, а надалі періодичні лізингові платежі, зокрема, в такому порядку: 1) 25.08.2019 на суму 5 041,23 грн; 2) 25.09.2019 на суму 11 044,31 грн, 3) 25.10.2019 на суму 10 976,13 грн, 4) 25.11.2019 на суму 10 961,33 грн, 5) 25.12.2020 на суму 10 895,84 грн, 6) 25.01.2020 на суму 10 878,37 грн, 7) 25.02.2020 на суму 10 836,88 грн, 8) 25.03.2020 на суму 2 517,31 грн, 9) 25.04.2020 на суму 2 555,00 грн, 10) 25.05.2020 на суму 2 532,83 грн, 11) 25.06.2020 на суму 2 550,37 грн, 12) 25.07.2020 на суму 2 528,35 грн, 13) 25.08.2020 на суму 2 545,75 грн, 14) 25.09.2020 на суму 10 781,52 грн, 15) 25.10.2020 на суму 10 721,83 грн, 16) 25.11.2020 на суму 10 698,55 грн, 17) 25.12.2020 на суму 10 641,53 грн, 18) 25.01.2021 на суму 10 615,58 грн, 19) 25.02.2021 на суму 10 574,09 грн, 20) 25.03.2021 на суму 2 259,95 грн, 21) 25.04.2021 на суму 2 292,20 грн, 22) 25.05.2021 на суму 2 278,52 грн, 23) 25.06.2021 на суму 2 287,58 грн, 24) 25.07.2021 на суму 2 274,05 грн, 25) 25.08.2021 на суму 2 282,95 грн, 26) 25.09.2021 на суму 10 518,73 грн, 27) 25.10.2021 на суму 10 467,51 грн, 28) 25.11.2021 на суму 10 435,76 грн, 29) 25.12.2021 на суму 10 387,21 грн, 30) 25.01.2022 на суму 10 352,78 грн, 31) 25.02.2022 на суму 10 311,30 грн, 32) 25.03.2022 на суму 2 022,59 грн, 33) 25.04.2022 на суму 2 029,41 грн, 34) 25.05.2022 на суму 2 024,20 грн, 35) 25.06.2022 на суму 1 526,20 грн, 36) 25.07.2022 на суму 1 523,41 грн, 37) 25.08.2022 на суму 1 526,20 грн, 38) 25.09.2022 на суму 1 769,29 грн, 39) 25.10.2022 на суму 1 765,38 грн, 40) 25.11.2022 на суму 1 766,98 грн, 41) 25.12.2022 на суму 1 763,13 грн.

Змінна частина винагороди розрахована за ставкою EURIBOR на період 1 місяць для євро - -0,401% (мінус нуль цілих чотириста один тисячних).

При цьому як було зазначено судом вище, пунктом 6.7 договору лізингу на лізингоодержувача, у зв'язку із залученням лізингодавцем кредитних коштів у в Євро для придбання предмету лізингу, покладений обов'язок коригувати винагороду, на суму курсової різниці та витрат, що виникли за відповідним поточним лізинговим платежем. Сума курсової різниці визначається за формулою: Скр=(Флп/К1)*К2-Флп, де Скр - сума курсової різниці, грн.; Флп - лізинговий платіж згідно графіку (додаток № 2 до договору) у місяці, за який нараховується курсова різниця; К1 - курс гривні до в Євро, встановлений Національним банком України на дату здійснення платежу у зв'язку з придбанням предмету лізингу, який зазначається в акті приймання-передачі; К2 - курс продажу в Євро (ASK) за українські гривні, який використовується банком AT «ОТП Банк» на момент закриття торгів на день, що передує даті виставлення рахунку. Якщо курс продажу в Євро, який використовується банком AT «ОТП Банк» на момент закриття торгів на день, що передує даті сплати рахунку буде більше на 1,5% ніж курс гривні до в Євро, який використовується банком AT «ОТП Банк» на момент закриття торгів на день, що передує даті виставлення рахунку то, для цілей здійснення розрахунків за зазначеною вище формулою, у якості К2 застосовується курс продажу в Євро (ASK) за українські гривні, який використовується банком AT «ОТП Банк» на момент закриття торгів на день, що передує даті здійснення платежу. Лізингодавець публікуватиме цей курс на своєму сайті за адресою www.otpleasing.com.ua та на вимогу лізингоодержувача надасть останньому письмове підтвердження розміру курсу К 2 від AT «ОТП Банк». В будь-якому випадку, після здійснення коригування, розмір винагороди лізингодавця не може бути меншим за 1 (одну) гривню.

Отже, враховуючи вищенаведені норми законодавства, умови договору лізингу та погоджений сторонами графік сплати лізингових платежів в редакції додатку № 2 до договору лізингу, господарський суд встановив, що строк оплати вищезазначених періодичних лізингових платежів, є таким що настав.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач-1 певний час належним чином виконував зобов'язання за договором лізингу в частині сплати періодичних лізингових платежів та сплатив протягом дії договору на користь позивача грошові кошти в загальному розмірі 217 496,02 грн, а саме: 05.08.2019 авансовий платіж в сумі 36 938,75 грн, 25.09.2019 платіж на суму 10 475,94 грн, 24.10.2019 грн, платіж на суму 10 630,36 грн,21.11.2019 платіж на суму 10 214,82 грн, 27.12.2019 платіж на суму 9912,36 грн, 27.01.2020 платіж на суму 10 229,46 грн, 25.02.2020 платіж на суму 9 987,27 грн, 24.03.2020 платіж на суму 2 648,15 грн, 24.04.2020 платіж на суму 2 628,58 грн, 25.05.2020 платіж на суму 2 548,14 грн, 25.06.2020 платіж на суму 2 662,44 грн, 24.07.2020 платіж на суму 2 772,26 грн, 25.08.2020 платіж на суму 2877,02 грн, 25.09.2020 платіж на суму 12 513,00 грн, 21.10.2020 платіж на суму 12 465,73 грн, 24.11.2020 платіж на суму 12 519,74 грн, 12.03.2021 платіж на суму 37834,84 грн, 22.04.2021 платіж на суму 2839,44 грн, 05.07.2021 платіж на суму 8141,62 грн, 21.10.2021 платіж на суму 16 656,10 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками.

При цьому суд зазначає, що зі змісту долучених позивачем банківських виписок вбачається, що 18.05.2021 відповідачем-1 було здійснено на користь позивача платіж в сумі 252,52 грн із призначенням платежу «комп.платіж за порушення ПДР НОМЕР_2 . Зг рах.№23214 від 17.05.2021р.Дог.фін.ліз.№5142-AR-FL від 26.07.2019.За ТОВ АГРОСВІТ ФАРМ». Отже, оскільки платіж від 18.05.2021 на суму 252,52 грн був здійснений відповідачем-1 в рахунок компенсації за порушення правил дорожнього руху, останній не може бути зарахований в рахунок оплати періодичних лізингових платежів відповідно до графіку.

Водночас, після 21.10.2021 жодної сплати періодичного лізингового платежу відповідно до умов договору лізингу та графіку сплати відповідачем-1 здійснено не було.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем-2, як поручителем, також було частково сплачено заборгованість за договором лізингу на загальну суму 8 652,97 грн, що долученою позивачем копією банківської виписки за період з 01.08.2022 до 30.09.2022.

Отже, відповідачем-1 та поручителем на виконання та протягом дії договору лізингу, було сплачено грошові кошти (авансовий платежі та періодичні лізингові платежі) в загальному розмірі 226 148,99 грн.

Судом відхиляються посилання відповідача-1 на те, що згідно графіку в редакції додаткової угоди № 2 він повинен був сплатити періодичні лізингові платежі по договору лізингу на загальну суму 243 762,13 грн, у зв'язку із чим сума заборгованості відповідача-1 перед позивачем не могла складати 59 694,82 грн, оскільки, враховуючи попередні оплати, має становити 17 360,59 грн (243 762,13 грн - 226 401,54 грн), з огляду на той факт, що п. 17 додаткової угоди лізингоодержувач (відповідач) визнав, що на дату укладання додаткової угоди має прострочену заборгованість за періодичними лізинговими платежами в розмірі 53 456,51 грн, яку зобов'язується сплатити в строки зазначені в таблиці №1 наведеній в додатковій угоді.

При цьому п. 18 додаткової угоди № 2, сторони домовились внести зміни в додаток № 2 до договору та викласти його в редакції, згідно з додатком № 1 до цієї додаткової угоди, відповідно до якого збільшилася кількість періодичних лізингових платежів з попереднім графіком в редакції додаткової угоди № 1 та змінений кінцевий термін сплати періодичних лізингових платежів (в редакції додаткової угоди № 1 було узгоджено 36 періодичних лізинговий платежів, строк останнього підлягає сплаті 25.07.2022; в редакції додаткової угоди № 2 узгоджено 41 періодичний лізинговий платіж, строк останнього підлягає сплаті 25.12.2022).

Таким чином в п. 17 додаткової угоди № 2 до договору лізингу відповідач визнав суму простроченої заборгованості за періодичними лізинговими платежами в розмірі 53 456,51 грн та сторонами, у зв'язку із цим, узгоджено графік сплати вказаної заборгованості рівними платежами в розмірі 17 818,84 грн протягом періоду з 25.10.2022 до 25.12.2022.

Суд звертає увагу відповідача-1, що графік, викладений в таблиці № 1 додаткової угоди № 2 стосується сплати відповідачем вже простроченої заборгованості за періодичними лізинговими платежами в розмірі 53 456,51 грн, у той час як графік сплати лізингових платежів в редакції додатку № 1 до додаткової угоди № 2 стосується порядку сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів відповідно до умов договору лізингу.

Частина 1 статті 10 Закон України «Про фінансовий лізинг» передбачене права лізингодавця, серед іншого 1) відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса; 2) стягнути з лізингоодержувача прострочену заборгованість у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Так, підпунктом 7.1.1 пункту 7.1 договору лізингу, істотним порушенням умов договору лізингоодержувачем, зокрема вважається, що лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж або інші платежі (частково або в повному обсязі) за договором та прострочення сплати становить більше 30 (тридцяти) календарних днів з дня настання строку платежу згідно з договором.

За змістом пункту 7.2 договору, у випадку виникнення будь-якої події невиконання зобов'язань, передбаченої в пунктах 7.1.1-7.1.7 договору, лізингодавець має право на свій власний розсуд, зокрема: а) розірвати договір та вимагати погашення всієї заборгованості по будь-яким платежам за договором та повернення предмета лізингу; вилучити предмет лізингу, у порядку, передбаченому договором та/або законодавством України, в тому числі і на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Пунктом 7.4 договору лізингу визначено, що у випадку вилучення лізингодавцем предмета лізингу, зобов'язання лізингоодержувача по сплаті майбутніх лізингових платежів припиняються з дня вилучення предмету лізингу. Несплачені лізингові платежі, та інші платежі згідно з договором, підлягають сплаті лізингодавцю протягом трьох робочих днів з дня вилучення предмета лізингу. Вилучення предмета лізингу не звільняє лізингоодержувача від сплати всіх несплачених платежів до дати вилучення предмета лізингу, передбачених договором, в тому числі несплаченої суми комісій, штрафних санкцій і відшкодування заподіяної шкоди.

Отже, як умовами договору фінансового лізингу, так і ст. 10 Закону України «Про фінансовий лізинг» від 16.12.1997 №723/97-ВР передбачено право лізингодавця відмовитися від договору фінансового лізингу в односторонньому порядку та/або вимагати повернення об'єкта фінансового лізингу, у тому числі у безспірному порядку, на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Судом встановлено, що позивач на підставі зазначених положень законодавства та договору лізингу звернувся до приватного нотаріуса про вчинення виконавчого напису на вилучення та повернення відповідачу предмета лізингу.

02.06.2023 Приватним нотаріусом було вчинено виконавчий напис нотаріуса №452 для повернення предмету лізингу за договором через несплату позивачем на користь відповідача лізингових платежів та штрафів.

Водночас суд зазначає, що предметом розгляду даної справи є стягнення з відповідача прострочених лізингових платежів, строк яких станом на дату звернення позивачем до суду є таким, що настав.

Як стверджує позивач та не спростовано відповідачем-1, 06.06.2023 предмет лізингу був вилучений по вартості 37 084,86 грн, що є залишковою вартістю предмета лізингу.

Відповідно до розрахунку позивача, відшкодування вартості предмета лізингу за спірний період з 25.07.2022 до 25.12.2022 згідно графіку сплати лізингових платежів в редакції додаткової угоди № 2 до договору лізингу складає 729,26 грн (25.10.2022 підлягає сплаті вартість предмета лізингу в сумі 243,09 грн, 25.11.2022 підлягає сплаті вартість предмета лізингу в сумі 243,09 грн та 25.12.2022 підлягає сплаті вартість предмета лізингу в сумі 243,08 грн), а також відшкодування вартості предмета лізингу згідно п. 17 додаткової угоди № 2 від 22.06.2022 до договору лізингу складає 36 355,60 грн (26.10.2022 підлягає сплаті борг з відшкодування вартості об'єкта предмета лізингу в сумі 717,94 грн, 26.11.2022 підлягає сплаті борг з відшкодування вартості об'єкта предмета лізингу в сумі 17 818,83 грн та 26.12.2022 підлягає сплаті борг з відшкодування вартості об'єкта предмета лізингу в сумі 17 818,83 грн).

Здійснивши власний перерахунок залишкової вартості предмета лізингу, суд погоджується із твердженням позивача, що залишкова вартість предмета лізингу складає 37 084,86 грн.

У зв'язку із тим, що предмет лізингу було вилучено 06.06.2023 за вартістю предмета лізингу на суму 37 084,86 грн, позивачем здійснено коригування суми заборгованості з урахуванням залишкової вартості предмета лізингу

Таким чином, як зазначив позивач, вартість предмета лізингу в сумі 37 084,86 грн відрахована від загальної суми заборгованості. У зв'язку із чим загальна сума заборгованості згідно розрахунку суми простроченої заборгованості за договором лізингу складає 22 609,96 грн та складається з: - сум винагороди згідно графіку сплати платежів в редакції додаткової угоди № 2, що розрахована з урахуванням п. 6.7 договору лізингу (переплата в сумі 744,49 грн + платіж, що підлягає сплаті 25.10.2022 в сумі 1984,78 + платіж, що підлягає сплаті 25.11.2022 в сумі 2107,87 грн + платіж, що підлягає сплаті 25.12.2022 в сумі 2 160,89 грн); - сум винагороди згідно п. 17 додаткової угоди № 2 від 22.06.2022 (платіж, що підлягає сплаті 26.10.2022 в сумі 17 100,91 грн та платіж, що підлягає сплаті 26.11.2022 в сумі 0,01 грн).

Суд також бере до уваги, що відповідач-1 жодними належними та допустими доказами не спростовує факт наявності у нього заборгованості в сумі 22 609,96 грн за договором лізингу по сплаті вищенаведених платежів.

Доказів на підтвердження належного виконання умов договору за спірний період відповідачем-1 до суду також не надано.

Щодо посилань відповідача-1 на виникнення для нього з 24.02.2022 форс-мажорних обставин, які зумовили неналежне виконання умов договору фінансового лізингу, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 10.1 договору лізингу, сторони звільняються від відповідальності у разі затримки виконання своїх зобов'язань за договором, якщо вказані затримки виникли внаслідок обставин непереборної сили (форсмажорних обставин). До обставин непереборної сили належать: війна, страйки, пожежі, вибухи, повені чи інші стихійні лиха, дії чи бездіяльність органів влади та/або управління України чи інших країн, які безпосередньо впливають на виконання сторонами своїх зобов'язань за договором. По закінченні дії обставин непереборної сили сторони зобов'язані виконати свої зобов'язання за договором в повному обсязі.

Пунктом 10.2 договору лізингу передбачено, що сторони зобов'язані письмово, не пізніше 10 (десяти) днів з моменту настання обставин непереборної сили, повідомити одна одну про настання таких обставин, якщо вони перешкоджають належному виконанню цього договору. Підтвердженням настання обставин непереборної сили є офіційне підтвердження таких обставин Торгово-промисловою палатою України або іншим компетентним органом.

Приписами частини другої статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» обставини непереборної сили визначено як форс-мажорні обставини, що є надзвичайними та невідворотними обставинами, які об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами. Перелік обставин, які можуть вважатися форс-мажорними, визначено частиною другою статті 14-1 цього Закону, однак, такий перелік не є вичерпним.

Так, відповідно до частини другої статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

У постановах Верховного Суду від 15.06.2018 у справі № 915/531/17, від 26.05.2020 у справі № 918/289/19, від 17.12.2020 у справі № 913/785/17 зроблено висновок про те, що:

- статтею 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» визначено, що засвідчення дії непереборної сили шляхом видачі сертифікату про форс-мажорні обставини покладено на Торгово-промислову палату України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати;

- форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що такі обставини були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку виконання господарського зобов'язання;

- доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Саме лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання відповідних доказів в підтвердження своїх доводів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду, оскільки саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об'єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов'язку.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що форс-мажорні обставини мають індивідуальний персоніфікований характер щодо конкретного договору та його сторін. Таким чином, сертифікат видається заінтересованому суб'єкту господарювання на підставі його звернення, а іншого порядку засвідчення форс-мажорних обставин чинним законодавством України не визначено.

Отже, саме лише посилання відповідача-1 на лист Торгово-промислової палати № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 не є достатнім доказом виникнення у відповідача форс-мажорних обставин, які зумовили неналежне виконання відповідачем-1 умов рамкового договору фінансового лізингу в частині своєчасної сплати періодичних лізингових платежів.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази повідомлення позивача в порядку та строки, визначені п. 10.2 договору лізингу, про настання або можливість настання події невиконання зобов'язань за договором або про будь-які дані, що містять небезпеку знищення, втрати чи пошкодження предмета лізингу. Протилежного суду не доведено.

Суд звертає увагу відповідача-1, що долучений відповідачем до відзиву лист № 001 від 27.04.2023 направлений на адресу позивача 27.04.2023, тобто маже через 2 місяці після настання для відповідача-1 форс-мажорних обставин, що не відповідає узгодженим сторонами в п. 10.2 договору лізингу строкам.

Доказів неможливості повідомлення позивача у строки, передбачені умовами договору, про настання форс-мажорних обставин відповідачем-1 до суду також не надано.

Матеріали справи не містять сертифікату Торгово-промислової палати України чи уповноважених регіональних торгово-промислових палат, що засвідчив би наявність форс-мажорних обставин, які впливають на можливість виконання зобов'язань відповідача-1 за договором фінансового лізингу № 5142-AR-FL від 26.07.2019.

Наведений лист Торгово-промислової плати № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 не доводить суду причинно-наслідкового зв'язку між оголошенням на території України воєнного стану внаслідок збройної агресії Росії на території України та неможливістю належного виконання відповідачем-1 умов договору фінансового лізингу.

Долучені відповідачем-1 довідки № 10-148 від 20.06.2023, № 10-667 від 09.12.2022 та № 629 від 08.12.2022 також не підтверджують виникнення для відповідача-1 форс-мажорних обставин, як і не доводять суду неможливість належного виконання відповідачем-1 умов договору фінансового лізингу.

Варто також зазначити, що відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Суд вважає за необхідне також зазначити, що військова агресія Росії проти України є обставинами, в яких знаходяться всі учасники даної справи, однак не звільняють сторони від належного виконання умов укладеного договору фінансового лізингу, в тому числі, від обов'язку сплатити визначені договором періодичні лізингові платежі за спірний період.

З рахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що відповідачем-1 не доведено існування документально підтверджених обставин непереборної сили у даному конкретному випадку, які б перешкоджали йому виконувати належним чином умови договору лізингу та сплачувати періодичні лізингові платежі в порядку, розмірі та строки, узгоджені сторонами.

Станом на дату звернення позивачем до суду із даним позовом відповідачем-1 не виконано зобов'язання за договором лізингу, додатковою угодою № 2 від 22.06.2022 до нього та графіком сплати лізингових платежів в повному обсязі та не сплачено на користь позивача грошові кошти в загальній сумі 22 609,96 грн. У зв'язку із цим у відповідача-1 за договором фінансового лізингу утворилась заборгованість в загальній сумі 22 609,96 грн. Протилежного не доведено. Доказів сплати зазначеної заборгованості суду не надано.

Разом з тим, як встановлено судом вище, 25.01.2022, з метою забезпечення належного виконання зобов'язань відповідачем-1 за договором фінансового, між ТОВ «ОТП ЛІЗИНГ» (кредитор) та ТОВ «ФАВОРИТ АГРО 2021» (поручитель) було укладено договір поруки № 5142-GA, за яким поручитель зобов'язався відповідати за повне та своєчасне виконання відповідачем-1 його боргових зобов'язань перед кредитором за договір фінансового лізингу № 5142-AR-FL від 26.07.2019, в повному обсязі таких зобов'язань.

Судом було встановлено, що 11.04.2023 позивач, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем-1 зобов'язань за договором, звернувся до відповідача-2 з вимогою № 148/04/23-ю від 11.04.2023 щодо виконання боргових зобов'язань, в якому повідомлено відповідача-2, що станом на 11.04.2023 відповідач-1 за договором лізингу має прострочену заборгованість перед позивачем в сумі 59 694,82 грн. З огляду на зазначене, позивач просив відповідача-2 відповідно до п. 4.4 договору поруки сплатити позивачу суму заборгованості за договором лізингу. На підтвердження направлення вказаної вимоги позивач долучив до матеріалів справи опис вкладення у цінний лист, поштову накладну та фіскальний чек за №0314212968077. Відповіді відповідача-2 на вимогу позивача щодо виконання боргових зобов'язань матеріали справи не містять, як і не містять виконання вимог щодо сплати заборгованості за договором лізингу.

За змістом пунктів 5.1, 5.2 договору поруки, цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до повного виконання боргових зобов'язань за договором лізингу. Відповідальність поручителя припиняється лише після виконання боргових зобов'язань боржником в повному обсязі.

Судом було встановлено та не спростовано сторонами, що договір поруки в судовому порядку не був розірваний або припинений та станом на дату розгляду даної справи є чинним та обов'язком для його сторін.

Статтею 553 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Відповідно до статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

З огляду на викладене вище, враховуючи, що договір поруки є дійсним, та враховуючи вимоги пп. 4.1, 4.10, 5.1-5.2 договору поруки, суд доходить до висновку, що у даному випадку ТОВ «ФАВОРИТ АГРО 2021» повинно відповідати солідарно з ТОВ «АГРОСВІТ ФАРМ» за невиконання грошових зобов'язань перед ТОВ «ОТП ЛІЗИНГ» за договором фінансового лізингу № 5142-AR-FL від 26.07.2019.

Оскільки відповідач-1 та відповідач-2 не у повній мірі виконали взяті на себе зобов'язання, що ними не спростовано шляхом подання доказів, вони є такими, що порушили взяті на себе зобов'язання.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідачі в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростували та належних доказів на заперечення відомостей, повідомлених позивачем, не надали, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині солідарного стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 22 609,96 грн.

Суд також наголошує на тому, що заявлені суми до стягнення не спростували, контррозрахунку до суду не подали.

Всі інші клопотання, заяви, доводи та міркування учасників судового процесу судом досліджені, однак залишені без задоволення та не прийняті судом до уваги як необґрунтовані та безпідставні.

Крім того, відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 р. Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів відповідача та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

Приймаючи до уваги висновки суду про повне задоволення позовних вимог, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в рівних частинах по 1 342,00 грн.

Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОСВІТ ФАРМ» (місцезнаходження: вул. Київська, буд. 5/4, с. Світанок, Переяслав-Хмельницький р-н, Київська обл., 08472; код ЄДРПОУ 39217460) та Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАВОРИТ АГРО 2021» (місцезнаходження: вул. Київська, буд. 5/4, с. Світанок, Бориспільський р-н, Київська обл., 08472; код ЄДРПОУ 44016596) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП ЛІЗИНГ» (місцезнаходження: вул. Жилянська, буд. 43, м. Київ, 01033; код ЄДРПОУ 35912126) 22 609,96 грн заборгованості по сплаті лізингових платежів.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОСВІТ ФАРМ» (місцезнаходження: вул. Київська, буд. 5/4, с. Світанок, Переяслав-Хмельницький р-н, Київська обл., 08472; код ЄДРПОУ 39217460) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП ЛІЗИНГ» (місцезнаходження: вул. Жилянська, буд. 43, м. Київ, 01033; код ЄДРПОУ 35912126) 1 342,00 грн судового збору.

4. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАВОРИТ АГРО 2021» (місцезнаходження: вул. Київська, буд. 5/4, с. Світанок, Бориспільський р-н, Київська обл., 08472; код ЄДРПОУ 44016596) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП ЛІЗИНГ» (місцезнаходження: вул. Жилянська, буд. 43, м. Київ, 01033; код ЄДРПОУ 35912126) 1 342,00 грн судового збору.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно ч. 1 ст. 256, ст. 257 та підп. 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 29.12.2023.

Суддя Л.В. Сокуренко

Попередній документ

116042223

Наступний документ

116042225

Інформація про рішення:

№ рішення:	116042224
№ справи:	911/2843/23
Дата рішення:	19.12.2023
Дата публікації:	01.01.2024
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд Київської області
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; лізингу

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (16.04.2025)
Дата надходження:	01.04.2025
Предмет позову:	ЕС: заміна сторони виконавчого провадження

Розклад засідань:

Минулі засідання (2)

12.06.2025 14:15	Господарський суд Київської області
25.06.2025 16:20	Господарський суд Київської області

Запланованих засідань немає

Учасники справи:

суддя-доповідач:

СОКУРЕНКО Л В

відповідач (боржник):

ТОВ "АГРОСВІТ ФАРМ"

ТОВ "ФАВОРИТ АГРО 2021"

заявник:

ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС"

позивач (заявник):

ТОВ "ОТП ЛІЗИНГ"

представник відповідача:

Карасьов Олексій Сергійович

представник заявника:

Федоров Дмитро Андрійович