ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" грудня 2023 р. м. Київ Справа № 911/2730/23
Господарський суд Київської області у складі судді Сокуренко Л.В., дослідивши в спрощеному позовному провадження матеріли справи
За позовом Фізичної особи-підприємця Савчука Володимира Анатолійовича
до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Новоселицький»
про стягнення 135 152,84 грн
Без виклику учасників судового процесу;
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Фізична особа-підприємець Савчук Володимир Анатолійович звернувся до Господарського суду Київської області із позовною заявою до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Новоселицький» про стягнення 135 152,84 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору надання послуг по перевезенню вантажу № 1 від 01.10.2022 в частині оплати за надані послуги. У зв'язку із чим позивачем подано зазначену позовну заяву до відповідача про стягнення 103 834,17 грн основного боргу, 2 210,39 грн 3% річних, 5 516,17 грн інфляційних втрат та 23 592,10 грн витрат на правову допомогу.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.09.2023 у справі № 911/2730/23 позовну заяву Фізичної особи підприємця Савчука Володимира Анатолійовича залишено без руху.
25.09.2023 від позивача надішли до суду документи на виконання вимог ухвали суду від 11.09.2023.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.10.2023 було відкрито провадження у справі № 911/2730/23. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.
За приписами частини 1 статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 03.10.2023 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Тарнавського, буд. 9, с. Вільшанська Новоселиця, Васильківський район, Київська обл., 08675, що підтверджується наявним у матеріалах справи списком згрупованих поштових відправлень «рекомендований лист».
Згідно інформації з офіційного вебпорталу АТ «Укрпошта», поштове відправлення за № 0600051831559 було вручено адресату особисто 26.10.2023.
Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи Господарським судом Київської області та про його право подати відзив на позовну заяву.
У даному випадку судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 03.10.2023 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Враховуючи те, що суддя Сокуренко Л.В, починаючи з 06.12.2023 до 08.12.2023 та з 20.12.2023 до 28.12.2023 включно перебувала у відпустці, тому повний текст рішення складено та підписано судом після виходу судді на роботу.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області
ВСТАНОВИВ:
01.10.2022 між Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Новоселицький» (далі - замовник, відповідач) та Фізичною особою-підприємцем Савчук Володимиром Анатолійовичем (далі - перевізник, позивач) укладено договір надання послуг по перевезенню вантажу № 1 (далі - договір), за змістом п. 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, перевізник зобов'язується по найкоротшому, вказаному замовником раціональному(-им) маршруту(-ам) доставляти автомобільним транспортом довірений йому замовником вантаж - сільськогосподарські культури, та/або будь-який інший вантаж (далі - вантаж) з місця відправлення до пункту призначення та передавати вантажоодержувачу, а замовник зобов'язується сплатити плату за перевезення вантажу.
Відповідно до п. 1.2 вказаного правочину, найменування та кількість вантажу, строк перевезення вантажу, місце відправлення, пункт призначення, відстань перевезення, вартість послуги визначаються за заявкою замовника, яка підписується сторонами та засвідчуються печатками. За узгодженням із перевізником заявка на перевезення вантажу може бути подана телефоном із повідомленням усіх потрібних відомостей.
За змістом пунктів 2.2.2, 2.2.5 та 2.2.7 договору, перевізник зобов'язаний в строки, визначені п. 1.2 цього договору, надати транспортний засіб, що за своїми технічними можливостями здатний здійснити перевезення визначеного заявкою до договору вантажу та обладнаний тентами (спеціальним накриттям), придатними для тросового пломбування, вогнегасником та іскрогасником в повністю справному технічному стані, заправлений паливно-мастильними матеріалами. За завданням замовника власними силами та засобами надавати останньому визначені розділом 1 цього договору послуги в строк, визначений у заявці до цього договору. Перевізник зобов'язаний передати замовнику на кожну партію вантажу товарно-транспортні накладні.
Згідно з п. 4.1 договору, при здійсненні перевезення сільськогосподарських культур перевізник готує транспортний засіб, а саме: забезпечує ущільнення в місцях з'єднання підлоги та бортів кузова, обладнує тентами (спеціальним накриттям), придатними для пломбування.
Забезпечення схоронності вантажу: при завантаженні транспортного засобу перевізника, уповноважений представник замовника може здійснювати пломбування вантажу власними спеціальними засобами. У цьому разі при розвантаженні транспортного засобу, зняття відповідних пломб здійснюється представником замовника. Під час перевезення вантажу відповідальність за пошкодження пломб несе перевізник. Під час перевезення вантажу відповідальність за ризик його втрати, пошкодження несе перевізник.
Пунктом 4.3 договору визначено, що факт прийняття перевізником вантажу для перевезення підтверджуються відповідними товарно-транспортними накладними.
Відповідно до п. 4.4 договору, надання послуг з перевезення підтверджується підписанням сторонами акту приймання-передачі наданих послуг з реєстром товарно-транспортних накладних та оригіналами ТТН (3-ій екземпляр).
Умовами п. 5.6 договору передбачено, що загальна сума (ціна) договору визначається сукупністю сум, визначених в актах приймання-виконання наданих послуг.
Судом встановлено, що 01.10.2022 між сторонами також було укладено Додаток № 1 до договору, яким узгодили тарифи на перевезення вантажів, а саме: розцінки на перевезення кукурудзи/соняшнику для ФОП 3 групи: від 0,1 до 30 км - 270 грн/т; від 30,1 до 50 км - 7,70 грн/ткм; від 50,1 до 70 км - 6,50 грн/ткм; від 70,1 до 100 км - 5,80 грн/ткм; від 100,1 до 155 км - 5,30 грн/ткм.
Додатком № 2 від 01.10.2022 до договору узгоджено автомобілі, яким перевізник зобов'язується надавати замовнику послуги згідно договору.
Позивач стверджує, що виконав зобов'язання за договором належним чином, надавши відповідачу послуги по перевезенню вантажу у період з жовтня 2022 року до листопада 2022 року на загальну суму 234 883,88 грн. На підтвердження вказаних відомостей позивачем долучено до матеріалів справи копії акта здачі-приймання робіт (надання послуг) № 5 від 28.10.2022 на суму 81 705,62 грн, акта здачі-приймання робіт (надання послуг) № 6 від 31.10.2022 на суму 66 174,42 грн та акта здачі-приймання робіт (надання послуг) № 7 від 30.11.2022 на суму 87 003,84 грн.
Також на підтвердження надання відповідачу послуг з перевезення вантажу позивач долучив до матеріалів справи копії товарно-транспортних накладних № 251 від 07.11.2022, № 240 від 07.11.2022, № 229 від 06.11.2022, № 218 від 06.11.2022, № 209 від 05.11.2022, № 198 від 04.11.2022, № 172 від 02.11.2022, № 161 від 02.11.2022, № 161 від 02.11.2022, № 144 від 31.10.2022, № 132 від 31.10.2022, № 119 від 30.10.2022, № 108 від 30.11.2022, № 96 від 29.10.2022, № 86 від 29.10.2022, № 86 від 29.10.2022, № 80 від 27.10.2022, № 56 від 27.10.2022, № 43а від 25.10.2022, № 40 від 24.10.2022, № 31 від 22.10.2022, № 23 від 22.10.2022, № 16 від 21.10.2022, № 8 від 21.10.2022.
Судом встановлено, що усі долучені позивачем до позовної заяви акти здачі-приймання та товарно-транспортні накладні підписані сторонами без будь-яких зауважень та заперечень, а також з боку відповідача скріплені відтиском печатки підприємства.
Відповідно до пп. 5.1-5.3 договору, вартість (ціна) послуг визначається в Додатку № 1 до цього договору. Ціна, що визначається у Додатку № 1 включає в себе всі витрати перевізника. Сторони встановлюють ціну послуг в гривнях, національній валюті України.
В пункті 5.5 договору сторони дійшли згоди про те, що замовник зобов'язується оплатити шляхом перерахування на поточний рахунок перевізника вартість послуг наступним чином: - 100 % вартості послуг сплачується не пізніше 10 (десяти) календарних днів від дати отримання рахунків-фактур від перевізника, які виставляються на підставі підписаного сторонами акту приймання-передачі наданих послуг з наданням оригіналів ТТН.
Рахунки фактури передаються перевізником замовнику шляхом особистого вручення представнику замовника під розписку із обов'язковим проставлянням посади, ПІБ, підпису, дати отримання, або шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення (п. 5.6 договору).
Згідно з п. 5.7 договору, зобов'язання замовника по сплаті послуг вважаються виконаним в момент списання коштів з банківського рахунку замовника та зарахуванням на банківський рахунок перевізника, відповідно до платіжних реквізитів, вказаних перевізником в цьому договорі.
З матеріалів справи вбачається, що позивач виставляв відповідачу рахунки на оплату наданих послуг № 2 від 28.10.2022 на суму 81 705,62 грн та № 3 від 31.10.2022 на суму 66 174,42 грн, № 1 від 30.11.2022 на суму 87 003,84 грн (копії рахунків наявні в матеріалах справи).
Проте, як зазначає позивач, відповідач неналежним чином виконав зобов'язання за договором та лише частково розрахувався за надані послуги, сплативши позивачу грошові кошти в загальні сумі 131 049,71 грн, на підтвердження чого долучив до позовної заяви копії банківських виписок за період з 01.10.2022 по 31.12.2022, за період з 01.01.2023 по 31.03.2023 та за період з 01.04.2023 по 30.06.2023.
У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором, 02.08.2023 позивач направив на адресу відповідача лист-вимогу № 28/07/23-1 від 28.07.2023, якою просив відповідача оплатити послуги, надані відповідно до договору по перевезенню вантажу № 1, в сумі 103 834,17 грн, протягом 10 днів з дня отримання листа. Додатками до листа-вимоги є копії актів здачі-приймання робіт (надання послуг) № 5 від 28.10.2022, № 6 від 31.10.2022 та № 7 від 30.11.2022; рахунки на оплату № 1 від 30.11.2022, № 2 від 28.10.2022, № 3 від 31.10.2022 та № 27.07.2023. На підтвердження направлення листа-вимоги разом з додатками позивачем долучено до матеріалів справи копію опису вкладення у цінний лист, поштової накладеної та фіскального чеку за № 0910712082603.
Проте, як зазначає позивач, станом на дату звернення позивачем до суду із даним позовом, відповідачем не виконано зобов'язання за договором належним чином та не сплачено в повному обсязі надані позивачем послуги. З урахуванням зазначеного, позивач звернувся до суду із даним позовом про стягнення з відповідача 103 834,17 грн основного боргу, 5 516,17 грн інфляційних втрат та 2 210,39 грн 3 % річних.
Відповідно до п. 8.4, 8.1 договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками сторін. Цей договір діє до 31.12.2022. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від його виконання.
З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір надання послуг по перевезенню вантажу № 1 від 01.10.2022, як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Дослідивши зміст укладено між сторонами правочину, господарський суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою договір є договором про надання послуг.
Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своїми основними ознаками є договором перевезення вантажу автомобільним транспортом.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Згідно із статтею 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.
Аналогічні приписи щодо особливостей договору перевезення вантажу містять ст. 306, 307 Господарського кодексу України.
Таким чином, приписами ст. 909 Цивільного кодексу України та ст. 307 Господарського кодексу України передбачено, що укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Взаємовідносини сторін, що виникли на підставі договору перевезення вантажу автомобільним транспортом також регулюються Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 (далі - Правила).
Згідно з пунктом 1 Правил, договір про перевезення вантажів - це двостороння угода між перевізником, вантажовідправником чи вантажоодержувачем, що є юридичним документом, яким регламентуються обсяг, термін та умови перевезення вантажів, права, обов'язки та відповідальність сторін щодо їх додержання. Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.
Пунктом 11.1 Правил передбачено, що основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил. Товарно-транспортна накладна може оформлюватись суб'єктом господарювання без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім'я, по батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які надають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.
Судом було встановлено та передбачено в п. 4.3 договору, що факт прийняття перевізником вантажу для перевезення підтверджуються відповідними товарно-транспортними накладними.
Відповідно до п. 4.4 договору, надання послуг з перевезення підтверджується підписанням сторонами акту приймання-передачі наданих послуг з реєстром товарно-транспортних накладних та оригіналами ТТН (3-ій екземпляр).
Умовами п. 5.6 договору передбачено, що загальна сума (ціна) договору визначається сукупністю сум, визначених в актах приймання-виконання наданих послуг.
З матеріалів справи вбачається, що позивач, на виконання умов договору, у період з жовтня 2022 року по листопад 2022 року надав відповідачу послуги з перевезення вантажу на загальну суму 234 883,88 грн, що підтверджується актами здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг) № 5 від 28.10.2022 на суму 81 705,62 грн, № 6 від 31.10.2022 на суму 66 174,42 грн, № 7 від 30.11.2022 на суму 87 003,84 грн та товарно-транспортними накладними, копії яких наявні в матеріалах справи. Усі долучені позивачем до позовної заяви акти здачі-приймання робіт (надання послуг) та товарно-транспортні накладні підписані з боку відповідача та скріплені відтиском печатки підприємства без будь-яких зауважень та заперечень.
Отже, позивачем виконані зобов'язання за договором належним чином.
Відповідно до частин 1, 2 статті 916 Цивільного кодексу України, за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.
Плата за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти, що здійснюється транспортом загального користування, визначається за домовленістю сторін, якщо вона не встановлена тарифами, затвердженими у встановленому порядку.
Відповідно до ст. 311 Господарського кодексу України, плата за перевезення вантажів та виконання інших робіт, пов'язаних з перевезенням, визначається за цінами, встановленими відповідно до законодавства.
Згідно з пунктами 14.1, 14.4 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, форма і порядок розрахунків, а також випадки зміни розміру оплати за перевезення вантажів і надання інших послуг, пов'язаних з цим, визначаються перевізником з вантажо-відправником або вантажоодержувачем - замовником при укладенні ними договору на перевезення вантажів. Остаточний розрахунок за перевезення вантажів провадиться замовником на підставі рахунку перевізника, який має бути виписаний не пізніше трьох днів після виконання перевезень з доданням товарно-транспортних накладних. Рахунок за виконані перевезення виписується на підставі належним чином оформлених товарно-транспортних накладних.
За умовами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Судом було встановлено, що сторони в п. 5.5 договору дійшли згоди про те, що замовник зобов'язується оплатити шляхом перерахування на поточний рахунок перевізника вартість послуг наступним чином: - 100 % вартості послуг сплачується не пізніше 10 (десяти) календарних днів від дати отримання рахунків-фактур від перевізника, які виставляються на підставі підписаного сторонами акту приймання-передачі наданих послуг з наданням оригіналів ТТН.
Рахунки фактури передаються перевізником замовнику шляхом особистого вручення представнику замовника під розписку із обов'язковим проставлянням посади, ПІБ, підпису, дати отримання, або шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення (п. 5.6 договору).
Згідно з п. 5.7 договору, зобов'язання замовника по сплаті послуг вважаються виконаним в момент списання коштів з банківського рахунку замовника та зарахуванням на банківський рахунок перевізника, відповідно до платіжних реквізитів, вказаних перевізником в цьому договорі.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач зобов'язання за договором в частині повної та своєчасної оплати наданих позивачем послуг з перевезення вантажу виконав лише частково, сплативши на користь позивача грошові кошти в загальному розмірі 131 049,71 грн, а сааме: 02.11.2022 в сумі 49 023,37 грн, 11.11.2022 в сумі 19 771,33 грн, 09.12.2022 в сумі 19 877,14 грн, 21.12.2022 в сумі 10 000,00 грн, 23.12.2022 в сумі 9 290,35 грн, 12.04.2023 в сумі 13 087,52 грн, 29.06.2023 в сумі 10 000,00 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями банківських виписок за період з 01.10.2022 по 31.12.2022, за період з 01.01.2023 по 31.03.2023 та за період з 01.04.2023 по 30.06.2023.
Проте, як зазначив позивач та не спростовано відповідачем, станом на дату звернення позивачем до суду із даним позовом, відповідачем не виконано зобов'язання за договором належним чином та не сплачено в повному обсязі надані позивачем послуги, чим заборгував позивачу грошові кошти в сумі 103 834,17 грн.
Судом було встановлено, що 02.08.2023 позивач, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором, направив на адресу відповідача лист-вимогу № 28/07/23-1 від 28.07.2023, якою просив відповідача оплатити послуги, надані відповідно до договору по перевезенню вантажу № 1, в сумі 103 834,17 грн протягом 10 днів з дня отримання листа. Додатками до листа-вимоги є копії актів здачі-приймання робіт (надання послуг) № 5 від 28.10.2022, № 6 від 31.10.2022 та № 7 від 30.11.2022; рахунки на оплату № 1 від 30.11.2022, № 2 від 28.10.2022, № 3 від 31.10.2022 та № 27.07.2023. На підтвердження направлення листа-вимоги разом з додатками позивачем долучено до матеріалів справи копію опису вкладення у цінний лист, поштової накладеної та фіскального чеку за №0910712082603. Згідно інформації з офіційного вебпорталу АТ «Укрпошта», зазначене поштове відправлення за №0910712082603 було вручено адресату особисто 01.09.2023.
Відповіді на лист-вимогу відповідач не направив та станом на дату звернення позивачем до суду із даним позовом, відповідачем не виконано зобов'язання за договором належним чином та не сплачено в повному обсязі надані позивачем послуги.
З урахуванням усього зазначеного вище, суд дійшов висновку, що строк здійснення відповідачем оплати за надані позивачем послуги з перевезення вантажу є таким, що настав.
Станом на день розгляду даної справи в матеріалах справи відсутні докази належного виконання відповідачем зобов'язань за договором в частині здійснення повної та своєчасної оплати за надані послуги за період з жовтня 2022 року по листопад 2022 року на загальну суму 103 834,17 грн. У зв'язку із цим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в загальній сумі 103 834,17 грн. Протилежного суду не доведено, доказів здійснення повної оплати за надані послуги до суду не надано.
Оскільки відповідач не у повній мірі виконав взяті на себе зобов'язання з оплати наданих послуг з перевезення вантажу, що ним не спростовано шляхом подання доказів, він є таким, що порушив взяті на себе зобов'язання.
Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 103 834,17 грн.
Відповідно зі ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього в силу закону виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3 % річних від простроченої суми.
У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 2 210,39 грн 3% річних та 5 516,17 грн інфляційних втрат, що розраховані за період з 10.12.2022 до 25.08.2023 на загальну суму заборгованості в розмірі 103 834,17 грн.
Проте, суд не погоджується із розрахунком відповідача 3% річних та інфляційних втрат за період з 10.12.2022 до 25.08.2023, що здійснений на загальну суму заборгованості в розмірі 103 834,17 грн з огляду на таке.
Як було зазначено судом вище та узгоджено сторонами в пункті 5.5 договору сторони дійшли згоди про те, що замовник зобов'язується оплатити шляхом перерахування на поточний рахунок перевізника вартість послуг наступним чином: - 100 % вартості послуг сплачується не пізніше 10 (десяти) календарних днів від дати отримання рахунків-фактур від перевізника, які виставляються на підставі підписаного сторонами акту приймання-передачі наданих послуг з наданням оригіналів ТТН.
Так, за актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 5 від 28.10.2022 на суму 81 705,62 грн строк оплати є таким, що настав 07.11.2022; за актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 6 від 30.10.2022 на суму 66 174,42 грн строк оплати є таким, що настав 10.11.2022; за актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 7 від 30.11.2022 на суму 87 003,84 грн строк оплати є таким, що настав 12.12.2022 (10 день сплати припадає на суботу - 10.12.2022, у зв'язку із цим, з огляду на приписи ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, кінцевим терміном сплати є перший за ним робочий день, тобто 12.12.2022). Отже прострочення за актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 7 від 30.11.2022 почалося 13.12.2022.
З урахуванням вищезазначеного, судом здійснено перерахунок 3% річних та інфляційних втрат наступним чином: заборгованість в сумі 16 830,33 грн (103 834,17 грн - 87 003,84 грн) перераховано в межах розрахунку позивача - з 10.12.2022 до 25.08.2023, а заборгованість за актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 7 від 30.11.2022 на суму 87 003,84 грн розраховано за період з 13.12.2022 до 25.08.2023.
Здійснивши власний перерахунок 3 % річних та інфляційних витрат, з урахуванням умов договору, порядку розрахунків погодженого сторонами, та дат виникнення прострочення, в межах розрахунку позивача, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних підлягають задоволенню частково в сумі 2 188,94 грн, а інфляційні втрати підлягають задоволенню частково в сумі 3 338,35 грн.
Приймаючи до уваги висновки суду про часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2 631,09 грн.
Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Новоселицький» (місцезнаходження: вул. Тарнавського, буд. 9, с. Вільшанська Новоселиця, Васильківський район, Київська обл., 08675; код ЄДРПОУ 32904374) на користь Фізичної особи-підприємця Савчука Володимира Анатолійовича (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) 103 834,17 грн основного боргу, 2 188,94 грн 3% річних, 3 338,35 грн інфляційних втрат та 2 631,09 грн судового збору.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно ч. 1 ст. 256, ст. 257 та п. п. 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 29.12.2023.
Суддя Л.В. Сокуренко