ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649
_____________________________________________________________________________
УХВАЛА
28.12.2023 Справа № 905/1562/23
Господарський суд Донецької області у складі:
судді Фурсової С.М.
за участю помічника (за дорученням судді) Степанян К.Р.
розглянувши у відкритому судового засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Руно» (51401, місто Павлоград, вулиця Полтавська, будинок №44; адреса для листування: 01024, місто Київ, вулиця Пилипа Орлика, будинок №129, кімната №409; код ЄДРПОУ 35457147)
до Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» (86065, Донецька область, місто Авдіївка, проїзд Індустріальний, будинок №1; код ЄДРПОУ 00191075)
про стягнення 36 634,67 гривень
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
ВСТАНОВИВ
До Господарського суду Донецької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Руно» до Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» про стягнення 36 634,67 гривень.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №55/20К від 27.01.2020 в частині проведення оплати за поставлений товар.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 06.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1562/23; вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження; судове засідання призначено на 28.12.2023 об 11:00 год.; вчинено інші процесуальні дії.
Через підсистему «Електронний суд» 19.12.2023 надійшла заява Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» з посиланням на пункт 9.2 договору №55/20К від 27.01.2020, в якій просить суд залишити позов без розгляду на підставі пункту 7 частини першої статті 226 ГПК України та покласти судові витрати на позивача.
У судове засідання 28.12.2023 представники сторін не з'явились, які про час та місце розгляду справи повідомлялись своєчасно та належним чином.
Представником Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» через підсистему «Електронний суд» 28.12.2023 подано клопотання про проведення судового засідання без участі представника.
Розглянувши заяву відповідача про залишення позову без розгляду, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
27.01.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД «Руно» та Приватним акціонерним товариством «Авдіївський коксохімічний завод» укладено договір №55/20К (на придбання сировинних, паливно-енергетичних або матеріально-технічних ресурсів) (далі - Договір).
За умовами пунктів 9.1, 9.2 Договору якщо спори та розбіжності, які виникли за даним Договором чи стосуються його укладання, зміни, виконання, порушення, розірвання, недійсності, не будуть врегульовані шляхом переговорів, їх вирішення здійснюється відповідно до норм матеріального права України наступним чином:
- спори, майнові вимоги за якими перевищують еквівалент 10 000,00 доларів США (з урахуванням курсу НБУ на дату виникнення вимоги) по основній сумі зобов'язань, розглядаються в господарських судах України (відповідно до діючого законодавства України);
- спори, майнові вимоги за якими не перевищують еквівалент 10 000,00 доларів США (з урахуванням курсу НБУ на дату виникнення вимог) по основній сумі зобов'язань вирішуються в Постійно діючому Регіональному Третейському суді України при Асоціації «Регіональна правова група» (у відповідності з регламентом зазначеного суду), рішення якого є обов'язковим для сторін і підлягає виконанню сторонами в строки, зазначені в рішенні суду.
Закінчення строку дії Договору не призводить до припинення, викладеної у ньому згоди сторін щодо порядку вирішення спорів (пункт 9.3 Договору).
Тобто, за умовами Договору передбачено, що розмір майнової вимоги, в залежності від якого спір підлягає розгляду в господарському суді чи в третейському суді, залежить від розміру майнових вимог.
Суд констатує, що до початку розгляду справи по суті, відповідач звернувся із запереченням проти розгляду спору в Господарському суді Донецької області (що викладені ним у заяві від 19.12.2023) та просив залишити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Руно» без розгляду на підставі пункту 7 частини першої статті 226 ГПК України.
За змістом статей 1, 2, 5 Закону України «Про третейські суди» та частини п'ятої статті 4 ГПК України до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Третейською угодою є угода сторін про передачу спору на вирішення третейським судом. Юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Угода сторін про передачу спору на розгляд третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу) допускається. До третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.
Будь-які неточності в тексті угоди про передачу спору на вирішення до третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу та (або) сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності повинні тлумачитися судом на користь її дійсності, чинності та виконуваності (частина третя статті 22 ГПК України).
Статтею 12 Закону України «Про третейські суди» встановлено, що третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Недійсність окремих положень договору, контракту, що містить третейське застереження, не тягне за собою недійсність такого третейського застереження. Третейська угода може містити як вказівку про конкретно визначений третейський суд, так і просте посилання на вирішення відповідних спорів між сторонами третейським судом.
Укладений Договір містить у собі застереження щодо розгляду спорів, які виникають з правовідносин, встановлених цим Договором, третейським судом.
Відповідно до частини першої статті 13 Закону України «Про третейські суди» якщо третейська угода укладена у вигляді третейського застереження, то вона вважається невід'ємною частиною угоди і щодо неї діють такі самі правила правонаступництва, що й до угоди в цілому.
Отже, отримання додаткової письмової згоди сторін за наявності третейської угоди в договорі (контракті) Закон України «Про третейські суди» не передбачає.
За правовими висновками Великої Палати Верховного Суду в постанові від 28.08.2018 у справі № 906/493/16 суд, до якого подано позов у питанні, що є предметом третейської угоди, саме при розгляді клопотання про залишення позову без розгляду і направлення сторін до третейського суду повинен вирішити питання дійсності, чинності та виконуваності третейської угоди.
У разі наявності третейської угоди між сторонами спору та поданого стороною відповідно до вимог ГПК України клопотання про залишення позову без розгляду господарський суд може продовжити розгляд справи за умови встановлення в передбаченому законом порядку недійсності, втрати чинності або неможливості виконання вказаної угоди не пізніше початку розгляду справи по суті.
Господарський суд має тлумачити будь-які неточності третейської угоди та розглядати сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності на користь її дійсності, чинності та виконуваності, забезпечуючи принцип автономності третейського суду.
Передача спору на розгляд третейського суду є визначеним законом правом відповідних юридичних та/або фізичних осіб, яке реалізується шляхом укладення угоди між цими сторонами про передачу спору на вирішення третейським судом, а угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.
Суд зазначає, що спірне третейське застереження є окремою угодою, включеною сторонами у Договір, яка не містить жодних обмежень щодо строку її дії, є чинною та недійсною не визнавалась. Проаналізувавши умови третейського застереження, суд наголошує, що третейське застереження у пункті 9.2 Договору є чинним та виконуваним, з огляду на відсутність доказів визнання його недійсним в судовому порядку, яке, в свою чергу, відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про третейські суди».
Поряд з цим, третейська угода про передання спору на розгляд третейського суду не є відмовою від права на звернення до суду, а є угодою про обрання одного із способів вирішення спору.
У даному випадку йдеться не про «делегування функцій судів» (яке забороняється статтею 124 Конституції України), а про третейський розгляд з метою захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та юридичних осіб (частина перша статті 1 названого Закону).
Аналогічна правова позиція викладене у постанові Верховного Суду від 11.10.2018 у справі № 915/109/18.
Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Отже, проявляючи волевиявлення щодо укладення договорів та погоджуючи їх умови, які не суперечать вимогам законодавства, сторона договору погоджується із обов'язковістю їх виконання в силу положень статей 525, 526, 629 ЦК України.
При цьому, слід зазначити, що наявність дійсного третейського застереження та обов'язковість звернення до третейського суду за наявності волі на розгляд справи третейським судом, що її виявив відповідач, не є обмеженням прав позивача, гарантованих статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статтею 55 Конституції України.
Положення Закону України «Про третейські суди» гарантують, у даному випадку, учасникам господарських відносин права розраховувати на швидкий та ефективний спосіб вирішення господарського спору альтернативним шляхом.
Зазначена правова позиція також викладена в постановах Верховного Суду від 21.12.2018 року у справі № 913/17/18, від 22.05.2019 року у справі № 756/3550/18 та від 25.06.2019 року у справі № 911/1696/18.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.
За таких обставин, враховуючи чинність третейської угоди сторін, розмір позовних вимог (майнові вимоги позивача), приймаючи до уваги наполягання представника відповідача щодо розгляду спору між сторонами саме третейським судом, визначеним умовами Договору, позов підлягає залишенню без розгляду на підставі пункту 7 частини першої статті 226 ГПК України.
Згідно з частиною другою статті 226 ГПК України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.
Пунктом 4 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Суд роз'яснює позивачу, що сплачена ним сума судового збору може бути повернута йому з Державного бюджету України за його клопотанням на підставі положень статті 7 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись статтями 226, 233-234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
УХВАЛИВ
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Руно» до Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» про стягнення 36 634,67 гривень - залишити без розгляду на підставі пункту 7 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набрала законної сили з дня її постановлення - 28.12.2023.
Апеляційна скарга на ухвалу суду відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом десяти днів з дня її підписання.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Донецької області.
Суддя С.М. Фурсова