ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/5278/22
провадження № 2-а/753/173/22
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
про залишення позовної заяви без руху
"04" липня 2022 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Якусика О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції в м. Києві 3 батальйону 5 роти сержанта поліції Колоди Миколи Васильовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
У червні 2022 року до Дарницького районного суду м. Києва надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції в м. Києві 3 батальйону 5 роти сержанта поліції Колоди Миколи Васильовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 3 червня 2022 року вказану позовну заяву передано для розгляду судді Якусику О.В.
Частиною 1 ст.25 КАС України встановлена територіальна юрисдикція (підсудність) для справ вказаної категорії, якою визначено, що адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом. Якщо така особа не має місця проживання (перебування) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача.
За відомостями електронного реєстру територіальної громади м. Києва «ГІОЦ/КМДА» станом на 1 липня 2022 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 2 листопада 2012 року по 25.09.2015 року був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що відноситься до Печерського району м. Києва, а відповідно до постанови місце проживання позивача - АДРЕСА_2 , що відноситься до Деснянського району м. Києва.
Місцезнаходженням відповідача - УПП у м. Києві є вулиця Святослава Хороброго, 9, м. Київ, що територіально відноситься до Солом'янського району м. Києва.
За приписами пункту 2 частини першої статті 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
У зв'язку з відсутністю у позовній заяві відомостей про адресу зареєстрованого місця проживання позивача суд позбавлений можливості виконати вимоги пункту 2 частини першої статті 29 КАС України.
Відповідно до пунктів 2-4, 8, 11 частини 5 статті 160 КАС України у позовній заяві зазначаються:
повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;
зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Позовна заява ОСОБА_1 вказаним вимогам не відповідає.
У поданій до суду позовній заяві не вказано повного найменування або ім'я відповідача, його місцезнаходження (для юридичних осіб); місця проживання позивача, поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків позивача; відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти відповідача; позовна заява не містить власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Як передбачено частиною 1 статті 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи.
До позовної заяви ОСОБА_1 не додав її копії.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
З висновків зроблених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 р. у справі № 543/775/17, вбачається наступне.
Частиною четвертою статті 288 КУпАП передбачено, що особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
Частина друга статті 3 Закону № 3674-VІ «Про судовий збір» містить перелік об'єктів, за які не справляється судовий збір, а стаття 5 цього Закону - перелік суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання до суду позовів, заяв, скарг тощо, а також підстави звільнення від сплати судового збору осіб, які звертаються із заявами про захист не власних прав, а охоронюваних законом прав та інтересів інших осіб.
Відповідно до положень статей 3, 5 Закону № 3674-VI серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об'єктів оплати судовим збором.
Також Законом України від 19 вересня 2013 року № 590-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» внесені зміни до положень КУпАП щодо сплати судового збору. Так статтею 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, а розмір та порядок сплати судового збору встановлюється законом. Згідно з приписами частини сьомої статті 283 КУпАП постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.
Розмір судового збору, який підлягає стягненню у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина п'ята статті 4 Закону № 3674-VI).
Отже, за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов'язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З матеріалів справи вбачається, що в порушення вимог ч. 3 ст. 161 КАС України позивачем не сплачено судовий збір.
Як вбачається із прохальної частини позовної заяви позивачем заявлено вимогу немайнового характеру, а саме: скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, за пред'явлення якої слід сплатити судовий збір, у відповідності до Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01 січня 2022 року складає 2481 грн.
Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір в сумі 496 грн. 20 коп. (0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Щодо належного відповідача.
Як свідчить зміст позовної заяви та заявлених вимог, позивач вказав лише особу, рішення якої оскаржується - інспектора 3 батальйону 5 роти, Колоди М.В.
Згідно із висновком Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеному у постанові від 17 вересня 2020 року у справі № 742/2298/17 (адміністративне провадження № К/9901/4436/17), при розгляді справ про адміністративні правопорушення посадові особи відповідного орану діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені органу, який уповноважений такі стягнення накладати. Отже, відповідні посадові особи не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративні правопорушення.
Суд звертає увагу, що згідно з ч.ч. 3 - 7 ст. 48 КАС України (у чинній редакції), якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави. Під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.
Враховуючи наведене, суд вважає за доцільне в порядку виправлення недоліків позовної заяви також витребувати від позивача письмові пояснення (згоду) щодо можливості заміни судом визначеного ним суб'єкта на належного - Департамент патрульної поліції.
Відповідно до частин 1, 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160 і 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи викладене, позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху для усунення недоліків, а саме: надати документи щодо зареєстрованого місяця проживання позивача, що надають право звернення до цього суду за правилом територіальної підсудності, подання у новій редакції позовної заяви, зміст якої повинен відповідати вимогам статей 46, 160, 286 КАС України з урахуванням викладеного у цій ухвалі, надання копій позовної заяви у новій редакції з доданими до неї документами відповідно до кількості учасників справи, сплати судового збору у розмірі 496,20 гривень.
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до частини 4 статті 169 КАС України заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.
Керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції в м. Києві 3 батальйону 5 роти сержанта поліції Колоди Миколи Васильовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення залишити без руху.
2. Встановити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Якусик