ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/23845/21
провадження № 2-а/753/40/22
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
про залишення позовної заяви без руху
"10" липня 2023 р. Дарницький районний суд міста Києва у складі судді Якусика О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора 2 полку1 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в м. Києві молодшого лейтенанта поліції Прокопенка Миколи Сергійовича про скасування постанови №517734 від 21.11.2021 року,
ВСТАНОВИВ:
23 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Дарницького районного суду міста Києва з позовом до інспектора 2 полку1 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в м. Києві молодшого лейтенанта поліції Прокопенка Миколи Сергійовича, в якому просить скасувати постанову №517734 від 21.11.2021 року інспектора 2 полку1 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в м. Києві якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн. з ст.299 КУпАП.
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 20 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Вимоги до форми, змісту та додатків до позовної заяви передбачені статтями 160 - 161 КАС України.
Відповідно до пунктів 2, 8, 11 частини 5 статті 160 КАС України у позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;
Позовна заява ОСОБА_1 вказаним вимогам не відповідає.
Так, у позовній заяві не вказано місцезнаходження відповідача; поштовий індекс; відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти відповідача; позовна заява не містить зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви, а саме оскаржуваної постанови; в позовній заяві відсутній перелік доказів на які посилається позивач; позовна заява не містить власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Щодо судового збору.
Частиною 3 статті 161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
Згідно із статтями 1, 2 Закону судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Платниками судового збору є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Частина 2 статті 3 цього Закону містить перелік об'єктів, за які не справляється судовий збір, а стаття 5 - перелік суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання до суду позовів, заяв, скарг тощо, а також підстави звільнення від сплати судового збору осіб, які звертаються із заявами про захист не власних прав, а охоронюваних законом прав та інтересів інших осіб.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання, зокрема, до адміністративного суду позовних заяв розміри ставок судового збору диференційовано за характером спору (майновий/немайновий), а також за правовим статусом платника судового збору (фізична особа/фізична особа - підприємець/юридична особа/суб'єкт владних повноважень).
Водночас, згідно із частиною 4 статті 288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17 (режим доступу до ресурсу: http://reyestr.court.gov.ua/Review/88952415), шляхом системного, цільового та граматичного тлумачення до законодавчого регулювання відносин, пов'язаних зі сплатою судового збору, виклала висновок щодо застосування норм права, які регулюють ці відносини, та зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2 - 5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
З огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові констатувала, що він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Велика Палата Верховного Суду у цій постанові також відступила від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 13 грудня 2016 року (провадження № 21-1410а16).
Як передбачено частинами 5, 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 1 січня 2021 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць становить - 2 270,00 гривень.
Враховуючи позовні вимоги ОСОБА_1 , йому необхідно сплатити судовий збір з вимог немайнового характеру (скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення) у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454 грн.
Щодо належного відповідача.
Як свідчить зміст позовної заяви та заявлених вимог, позивач визначив відповідачем у справі інспектора 2 полку1 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в м. Києві молодшого лейтенанта поліції Прокопенка Миколи Сергійовича.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, іншого суб'єкта при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
Як передбачено статтею 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають, зокрема, справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, другою, третьою, п'ятою, шостою, восьмою, десятою і одинадцятою статті 121, частинами першою, другою і четвертою статті 126 КУпАП.
Частиною третьою статті 288 КУпАП, якою визначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення посадові особи відповідного орану діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені органу, який уповноважений такі стягнення накладати.
Отже, відповідні посадові особи не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративні правопорушення.
Наведений висновок викладений у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 742/2298/17 (адміністративне провадження № К/9901/4436/17).
Суд звертає увагу, що згідно з ч.ч. 3 - 7 ст. 48 КАС України (у чинній редакції), якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави. Під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.
Враховуючи наведене, суд вважає за доцільне в порядку виправлення недоліків позовної заяви також витребувати від позивача письмові пояснення (згоду) щодо можливості заміни судом визначеного ним відповідача інспектора 2 полку1 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в м. Києві молодшого лейтенанта поліції Прокопенка Миколи Сергійовича на належного - Департамент патрульної поліції.
Відповідно до частин 1, 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160 і 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи викладене, позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху для усунення недоліків, а саме: подання у новій редакції позовної заяви, зміст якої повинен відповідати вимогам статей 46, 160 КАС України з урахуванням викладеного у цій ухвалі; надання копій позовної заяви у новій редакції з доданими до неї документами відповідно до кількості учасників справи; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; сплати судового збору у розмірі 454,00 гривень; надання письмових пояснень (згоди) щодо можливості заміни судом визначеного ним відповідача на належного.
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до частини 4 статті 169 КАС України заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.
Керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора 2 полку1 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в м. Києві молодшого лейтенанта поліції Прокопенка Миколи Сергійовича про скасування постанови №517734 від 21.11.2021 року про притягнення до адміністративного правопорушення, залишити без руху.
2. Встановити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Якусик