Справа №710/1784/23
Номер провадження 2-з/710/24/23
УХВАЛА
про забезпечення позову
29.12.2023 м. Шпола
Суддя Шполянського районного суду Черкаської області Побережна Н.П., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
ВСТАНОВИВ:
21.12.2023 до Шполянського районного суду Черкаської області надійшла позовна заява, в якій позивач просить визнати виконавчий напис від 05.10.2020 №63372, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем, яким стягнуто з позивача на користь відповідача заборгованість в розмірі 14507,82 грн., таким, що не підлягає виконанню.
Свою позовну заяву позивач мотивує тим, що за змістом виконавчого напису з позивача звернено стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», заборгованості за кредитним договором №014/0452/82/0296904 від 05.04.2016 укладеного позивачем з АТ «Райффайзен банк Аваль» у розмірі 14507,82 грн. На думку позивача, виконавчий напис №63372 від 05.10.2020 вчинений нотаріусом на підставі кредитного договору №014/0452/82/0296904 від 05.04.2016, який був поданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів, на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Разом з позовною заявою представник позивача надав заяву про забезпечення позову, в якій просив зупинити стягнення по виконавчому провадженню № 64036085 від 06.01.2021 відкритому на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. №63372 від 05.10.2020 про стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості в розмірі 14507,82 грн.
Заява про забезпечення позову подається у зв'язку з тим, що за спірним виконавчим написом вже відкрито виконавче провадження та виконавцем здійснюються дії передбачені Закону України «Про виконавче провадження», а саме дії спрямовані на примусове виконання виконавчого напису (звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника).
В разі якщо не зупинити стягнення на підставі виконавчого напису, то з позивача у примусовому порядку будуть стягуватися кошти та будуть вчинятися інші дії спрямовані на примусове виконання виконавчого напису, який фактично оскаржується. Також у подальшому у разі задоволення позову без його забезпечення виникне порушення змагальності і процессу рівноправності сторін
Даний вид забезпечення спрямований для зупинення стягнення на підставі виконавчого документа. Обраний вид забезпечення позову ніяким чином не спрямований на порушення прав стягувача, чи порушення прав третьої особи, а лише для збереження немайнових та майнових моїх прав на період розгляду спору.
Законодавець визначив, що саме по собі оскарження виконавчого документа свідчить про існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення про задоволення позову, а тому передбачив можливість зупинення стягнення за таким виконавчим документом, як вид забезпечення позову.
Оскільки між сторонами виник спір щодо правомірності виконавчого напису нотаріуса №63372 від 05.10.2020 про стягнення заборгованості за кредитним договором із позивача на користь відповідача, а тому, існує очевидна й реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову (в разі виконання виконавчого напису) та стягнення заборгованості до вирішення питання щодо правомірності вчинення виконавчого напису, та існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів. Відтак, є правові підстави для забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса №63372 від 05.10.2020.
Дослідивши матеріали заяви, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно з ч.2 ст.149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За змістом п.2 ч.1 ст.152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Вимогами п.6 ч.1 ст.150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
Отже, системний та логічний аналіз зазначених норм у їх сукупності свідчить про те, що зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа, застосовується судами, як захід забезпечення позову, при розгляді справ щодо оскарження виконавчих написів та про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Згідно з ч.1 ст. 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб)або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові-для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності; предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Згідно з п.п.1, 6 Постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі. Особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов'язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.
Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
У випадку одночасного подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову, розгляд заяви про забезпечення позову не залежить від вирішення питання про відкриття провадження у справі. Законодавець не покладає обов'язку на суд відкрити провадження у справі, а тільки потім вирішувати питання про забезпечення позову, такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 14.06.2021 у справі № 308/8567/20.
Отже, судом встановлено, що до суду надійшла позовна заява, в якій позивач просить визнати виконавчий напис від 05.10.2020 №63372, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем, яким стягнуто з позивача на користь відповідача заборгованість в розмірі 14507,82 грн., таким, що не підлягає виконанню Предметом цього позову є визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий написнотаріуса, який є виконавчим документом відповідно до ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження».
У випадку одночасного подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову, розгляд заяви про забезпечення позову не залежить від вирішення питання про відкриття провадження у справі. Законодавець не покладає обов'язку на суд відкрити провадження у справі, а тільки потім вирішувати питання про забезпечення позову, такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 14.06.2021 у справі № 308/8567/20.
Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».
У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.07.2020 року у справі № 909/835/18 зазначено, що «…повинен бути наявним зв'язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.».
Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, а також те, що майно може бути реалізоване на момент виконання рішення.
При цьому, загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду наявні тоді, коли у сторони спору до його вирішення є можливість розпорядитися об'єктом прав, що став предметом спору.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
За змістом ч.1 ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у випадках, передбачених пунктами 1, 4, 6, 8,11 частини першої статті 34 цього Закону, до закінчення строку дії зазначених обставин, а у випадках, передбачених пунктами 2, 3 і 5 частини першої статті 34 цього Закону, - до розгляду питання по суті.
Заявник пред'явив цивільний позов із немайновою позовною вимогою - про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, тобто судове рішення у разі задоволення цієї вимоги не вимагатиме примусового виконання, однак за цим написом відкрито виконавче провадження та винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника тобто ОСОБА_1 .
Отже не вжиття заходів забезпечення позову може призвести до ускладнення відновлення порушених прав позивача, оскільки під час виконання виконавчого напису нотаріуса здійснюється стягнення коштів, повернення яких, в разі задоволення позову може бути ускладнено.
Суд вважає, що в даному випадку наявним зв'язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Позивачем обрано належний, відповідно до предмета спору, захід до забезпечення позову.
Як уже зазначав суд відповідно до п. 6 ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
Аналіз вищезазначених норм свідчить про те, що зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа, застосовується судами як захід забезпечення позову при розгляді справ щодо оскарження виконавчих написів та про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
А, отже, на підставі викладеного вище, перевіривши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку про необхідність задоволення заяви представника позивача про забезпечення позову, оскільки, як з'ясовано із заяви про забезпечення позову, виконавчий напис є предметом судового розгляду, законність якого оспорюється позивачем, та невжиття таких заходів може істотно ускладнити поновлення оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
На підставі викладеного та керуючись нормами ст.ст. 34, 35 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст.149, 150 -153, 157, 258, 260, 353-355 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.
Зупинити стягнення по виконавчому провадженню №64036085 від 06.01.2021 відкритому на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С №63372 від 05.10.2020 про стягнення із ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» заборгованості за договором позики №014/0452/82/0296904 від 05.04.2016 в сумі 14507,82 грн, до набрання законної сили судовим рішення в цивільній справі.
Примірник ухвали направити на адресу приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Мельник Ю.А. (02904, м.Київ, вул. Гніздовського Якова, 1, офіс 308).
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду, через Шполянський районний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя Н. П. Побережна