Дата документу 27.12.2023Справа № 554/8435/23
Провадження № 2/554/7861/2023
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 грудня 2023 року м. Полтава
Октябрський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого судді - Чуванової А.М.,
за участю секретаря - Єсліковської О.А.,
за участю учасників справи:
представник позивача: адвокат Іванова Т.Б.,
відповідач: ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,-
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2023 року позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, в якому просить розірвати шлюб з відповідачем, зареєстрований 09.08.1997 року. Зазначила, що від шлюбу неповнолітніх дітей не мають. Позивач посилається на те, що підставою для розірвання шлюбу є різні погляди на сімейне життя та обов'язки, відсутність взаєморозуміння, рукоприкладство та нецензурна лексика з боку відповідача. ОСОБА_2 боїться за власне життя через шантаж та погрози з боку відповідача. Подружжя втратило почуття любові та поваги один до одного, тому позивач просить розірвати шлюб.
Ухвалою суду від 10.10.2023 року було відкрито провадження за даною позовною заявою за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
Ухвалою суду від 27.12.2023 року відмовлено відповідачу ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про витребування доказів та заяви про вжиття заходів щодо примирення подружжя.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Іванова Т.Б. позов підтримала, просила вимоги задовольнити повністю. Зазначила, що з літа 2023 року сторони не підтримують сімейних відносин, позивач живе в іншій країні, працює там, не збирається повертатися в Україну і не планує в подальшому проживати однією сім'єю з відповідачем. Пояснила, що подружжя багато разів припиняли спільне проживання, лише неповнолітня дитина тримала позивача від розлучення. На теперішній час син досяг повноліття, вона не бачить підстав для збереження сім'ї.
Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечував з приводу задоволення позовних вимог. Зазначив, що до 06 вересня 2023 року вони з дружиною жодного разу не розлучалися. Дійсно в 2003 році поведінка дружини спровокувала його на негарні речі, він один раз підняв на неї руку, нецензурну лексику використовував лише в побуті. Позивач має психічні розлади, неодноразово лікувалася, тому вважає, що рішення нею прийняте в хворобливому стані. З дружиною разом не проживають з вересня 2023 року, оскільки вона проживає за кордоном, не спілкуються. Він продовжує кохати дружину, сподівається, що коли стан здоров'я дружини нормалізується, вона повернеться додому.
Суд, заслухавши представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню за такими підставами.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Із свідоцтва про шлюб, що було видане Центральним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Полтавського міського управління юстиції Полтавської області,вбачається, що сторони 09.08.1997 року зареєстрували шлюб, актовий запис №1242 (а.с.4).
В судовому засіданні було встановлено, що подружжя сімейно-шлюбних стосунків не підтримують. Судом, також, встановлено, що спір про майно між сторонами відсутній, неповнолітніх дітей у подружжя немає.
Відповідно до ст. 112 ч.2 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення. Відповідно до ч. 2 ст.114 Сімейного кодексу України - у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Обґрунтовуючи підстави для розірвання шлюбу позивач зазначила про формальне існування шлюбу, відсутність неповнолітніх дітей та тривалий період часу не спілкування і проживання сторін окремо.
Відповідач у справі заперечував проти розірвання шлюбу, просив строк для примирення, тоді як сторона позивача стверджувала про неможливість збереження сім'ї.
Суд, з'ясувавши фактичні обставини відносин між сторонами, дійсні підстави розірвання шлюбу, та, враховуючи що шлюбні відносини між сторонами фактично припинені, доходить висновку, що наявність шлюбу суперечить інтересам позивача.
Суд вважає, що позов заявлено обґрунтовано, його було підтверджено протягом судового розгляду, тому він підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 113 Сімейного кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Згідно з ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача. Тому, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати в сумі 1073,60гривень.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 110,111,112,114 Сімейного кодексу України, ст.ст.12, 81, 263,265,268 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу- задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрований 09.08.1997 року Центральним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Полтавського міського управління юстиції Полтавської області, актовий запис №1242.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , судовий збір в сумі 1073 гривень 60 копійок.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 залишити прізвище - ОСОБА_4 .
Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу, є рішення суду, яке набрало законної сили.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Повний текст судового рішення складено 29.12.2023 року.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Суддя А.М.Чуванова