Номер провадження: 22-ц/813/5426/23
Справа № 509/2686/19
Головуючий у першій інстанції Козирський Є. С.
Доповідач Лозко Ю. П.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.11.2023 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - Лозко Ю.П.,
суддів: Кострицького В.В., Назарової М.В.,
за участю секретаря судового засідання - Лупши В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного провадження
апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 27 лютого 2023 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири,
встановив:
У травні 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним вище позовом у якому просив стягнути з ОСОБА_3 завдану матеріальну шкоду у розмірі 288268 грн.
Позовна заява обґрунтована тим, що позивач є власником квартири АДРЕСА_1 , а відповідачка є власником квартири АДРЕСА_2 , що поверхом вище, того ж будинку.
02 лютого 2018 року квартиру позивача було затоплено.
Згідно з актом комісії у складі ОСОБА_4 (голови правління ЖСК «Кварт-сервіс»), ОСОБА_5 (майстра домоуправління ЖСК «Кварт-сервіс»), ОСОБА_6 (бухгалтера ЖСК«Кварт-сервіс»), власника квартири АДРЕСА_3 , ОСОБА_2 та жильця кв. АДРЕСА_2 , причиною затоплення визначено поломку водяного крану у ванній кімнаті в квартирі відповідачки.
Згідно з тим же актом йому завдано таку майнову шкоду: пошкодження паркетного полу, гіпсокартонові та натяжні стелі, стін, шпалер, люстри, дверного коробу, плінтусів, проводки електроприводів, шафи. Відповідачка відмовляється у добровільному порядку компенсувати позивачу спричинену шкоду внаслідок залиття.
10 серпня 2018 року експертом Скибінською Т.М. складено висновок №136/2018 про проведення будівельно-технічного експертного дослідження відповідно до якого експертом були виявлені ряд пошкодженнь квартири та встановлено вартість ремонтно-відновлюваних робіт, які необхідно виконати для усунення цих пошкоджень, спричинених залиттям приміщень квартири, на суму, яка складає 270 268 гривень.
Унаслідок залиття квартири, також було пошкоджено шафу, вартість ремонту якої відповідно до рахунку ФОП ОСОБА_7 складає 18000 грн.
Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 15 вересня 2022 року залучено ОСОБА_1 до участі у справі, як правонаступника відповідачки - ОСОБА_3 .
Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 27 лютого 2023 року позов ОСОБА_2 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 відшкодування завданої матеріальної шкоди в розмірі 288 268 гривень. Вирішено питання щодо судових витрат.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 27 лютого 2023 року та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що під час розгляду справи судом не було враховано, що в матеріалах справи не міститься жодного доказу, який би дав змогу встановити у якому стані квартира позивача була до затоплення 02 лютого 2018 року. В матеріалах справи не міститься жодних доказів того, що пошкодження внутрішнього оздоблення квартири позивача дійсно знаходиться у причинно-наслідковому зв'язку з подією, яка відбулася 02 лютого 2018 року. Позивачем не надано жодних графічних доказів (фото або відео) на яких би було відображено стан його квартири до затоплення, не надано доказів того, що оздоблення квартири не мало пошкоджень до 02 лютого 2018 року.
Поклавши в основу судового рішення Акт №1-2018 про наслідки залиття квартири від 02 лютого 2018 року, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що цей акт було складено комісією у складі ОСОБА_4 , яка є головою правління ЖСК «Кварт-сервіс» та майстра домоуправління ЖСК «Кварт-сервіс» ОСОБА_5 , при цьому документ не містить жодних згадок про присутність при огляді квартири та складенні акту головного бухгалтера ЖСК «Кварт-сервіс» ОСОБА_6 . Також при огляді квартири позивача, був присутній мешканець квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_8 , проте його підпис в акті відсутній, вказаний документ підписаний лише одним членом комісії - ОСОБА_5 .
Звертає увагу, що при складенні акту від 25 вересня 2017 року мешканець квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_8 не був присутнім та цей акт не підписував.
У скаржниці викликають сумніви щодо достовірності, належності та допустимості вказаних вище актів від 25 вересня 2017 року та від 02 лютого 2018 року.
Суд першої інстанції не звернув уваги на те, що у акті від 02 лютого 2018 року причиною затоплення квартири АДРЕСА_3 зазначено «можливо неправильно встановлений кран або не вчасне обслуговування крану, так як кран розламаний навпіл та має сліди іржі». На думку скаржниці, вказане твердження має характер припущення та не може бути покладене в основу судового рішення. Також зазначає, що встановлення крану та його обслуговуванням, слідкування за станом мережі водопостачання та водовідведення у будинку АДРЕСА_4 на момент події займалося ЖСК «Кварт-Сервіс», а тому неможливо покласти вину за невірно встановлений кран на неї, оскільки кран було встановлено в квартиру вже на момент передання будинку на баланс кооперативу.
На думку скаржниці суд ухвалюючи оскаржуване рішення не врахував покази свідка ОСОБА_5 , натомість обмежився лише висновком експерта №136/2018 про проведення будівельно-технічного експертного дослідження від 10 серпня 2018 року.
З приводу вказаного вище висновку експерта скаржниця зазначає, що із заяво про проведення експертизи позивач звернувся 27 липня 2018 року, сам висновок виготовлено 10 серпня 2018 року, тобто через пів року після затоплення квартири, вказані обставини свідчать про те, що неможливо достеменно встановити чи були пошкодження до затоплення, чи були вони завдані саме затопленням квартири у лютому 2018 року чи пошкодження зроблено навмисно та лише потім було покликано експерта для фіксування стану квартири.
Скаржниця також звертає увагу, що наданий позивачем висновок експерта містить чорно-білі роздруківки графічних зображень (фотознімки) квартири АДРЕСА_3 з яких неможливо встановити коли саме вказані фотознімки були зроблені та на роздруківках неможливо встановити чи наявні пошкодження в квартирі взагалі. На думку скаржниці, переглядаючи вказані фото, суд першої інстанції був позбавлений можливості пересвідчитися в наявності пошкоджень в квартирі, яка належить позивачу.
Висновок експерта не містить причин залиття квартири, експерт лише цитує акт про залиття від 02 лютого 2018 року та акт від 25 вересня 2017 року, таким чином, на думку скаржниці експерт у висновку робить припущення, що залиття можливо сталося через неправильно встановлений кран та ймовірно через розірвання фільтру води.
Скаржниця зауважує, що висновок експерта не містить будь-яких свідчень щодо моменту залиття, тобто чи дійсно пошкодження квартири позивача могли бути спричинені саме у лютому 2018 року або в інший період часу.
Під час розгляду справи, суд не викликав у судове засідання експерта з метою надання останнім пояснень стосовно наданого ним висновку.
Висновок експерта не містить зазначення про попередження експерта про відповідальність за завідомо неправдивий висновок та не містить зазначення, що експерт взагалі був обізнаний про те, що висновок експерта буде подано до суду у якості доказу.
На думку скаржниці, надана позивачем рахунок-фактура за ремонт шафи не містить ані підпису уповноваженої особи, ані печатки ФОП, а тому викликає сумніви щодо достовірності цього доказу.
Скаржниця звертає увагу апеляційного суду про те, що 28 жовтня 2022 року нею було подано клопотання про призначення судової будівельно-технічної (оціночно-будівельної) експертизи, яке хоча і отримане судом, однак всупереч приписам цивільного процесуального законодавства це клопотання розглянуте не було.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
В судовому засіданні представник скаржниці адвокат Грицюк О.О. підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, позивач та його представник адвокат Сулаков О.П. заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників справи за доводами апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вказаним вимогам оскаржуване рішення суду відповідає.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи убачається, що позивач ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1 ( т.1 а.с. 26,27).
25 вересня 2017 року комісією у складі голови правління ЖСК «Кварт-Сервіс» Сергієнко Т.К., бухгалтера ЖСК «Кварт-Сервіс» - ОСОБА_6 , майстра домоуправління ЖСК «Кварт-Сервіс» - ОСОБА_5 , власника квартири АДРЕСА_3 (позивача) - ОСОБА_2 , мешканця кв. 202 ОСОБА_8 складено акт про залиття квартири (затоплення житлового приміщення), розташованої за адресою: АДРЕСА_5 . Згідно із цим актом, причиною затоплення житлового приміщення є розрив фільтра питної води (а.с. 28).
За наслідками обстеження установлені такі пошкодження житлового приміщення: в залі після затоплення піднявся паркет, а також деформувалася гіпсокартона стеля і світлодіодна лампа, перегоріли і лампочки світлодіодні по периметру гіпсокартоної стелі. В кухні деформувалася гіпсокартона стеля і перегоріли світлодіодні лампочки. В коридорі деформувалася гіпсокартона стеля і перегоріли світлодіодні лампочки, а також піднявся паркет.
Вказаний вище акт підписаний усіма учасниками, які входили до складу комісії, що здійснювала огляд квартири.
02 лютого 2018 року комісією у складі голови правління ЖСК «Кварт-Сервіс» - Сергієнко Т.К., майстра домоуправління ЖСК «Кварт-Сервіс» - ОСОБА_5 складено акт №1-2018 про наслідки залиття квартири, які мали місце 02 лютого 2018 року за адресою: АДРЕСА_5 . Відповідно до цього акту, причиною затоплення квартири ймовірно є неправильно установлений кран, або не вчасно обслугований, так як кран розламаний навпіл і маються сліди іржі (а.с. 29-32).
Під час обстеження вказаної вище квартири, комісією зафіксовано, що унаслідок затоплення квартири було пошкоджено: паркетна підлога, гіпсокартонна натяжна стеля, стіни, шпалери, дверна коробка, плінтус. Також виявлено, що кран, який підключено до холодної води розірвало навпіл (лопнув) у ванній кімнаті. Зафіксовано, що у кімнаті №1, площею 18,9 кв.м. пошкоджені: стіни, стеля, паркетна підлога, проводка електричних приладів, люстра, світлодіодна лампа, дверна коробка. У кімнаті площею 10,6 кв.м. (спальня) пошкоджено стіну, стелю, паркетну підлогу, проводку електричних приладів, люстру, дверну коробку. Коридор площею 15,8 кв.м. містить такі пошкодження: стіни, стеля, паркетна підлога, електрична проводка приладів, світлодіодна лампа, шафа. Санвузол площею 4,9 кв.м. мав такі пошкодження: стеля, проводка електричних приладів, вентиляційна витяжка, дверна коробка. Кухня площею 12,2 кв.м. отримала пошкодження стіни, стелі, проводки електричних приладів, світлодіодної лампи. У кімнаті площею 16,1 кв.м. (спальня) зафіксовані такі пошкодження: стіни, стелі, паркетної підлоги, проводки електричних приладів, люстри, дверної коробки. Кімната площею 1,6 кв.м. (вбиральня) містила пошкодження стіни, стелі, паркетної підлоги, шафи. Також зафіксовано пошкодження на балконі, а саме проводки, стільників, стін.
Цей акт підписаний майстром домоуправління ЖСК «Кварт-Сервіс» - ОСОБА_5 та затверджений головою правління ЖСК «Кварт-Сервіс» - Сергієнко Т.К.
10 серпня 2018 року на замовлення позивача, експертом Скибінською Т.М. складено Висновок №136/2018 про проведення будівельно-технічного експертного дослідження у якому зазначено, що в результаті проведеного візуально-інструментального обстеження виявлені характерні сліди залиття у приміщеннях квартири АДРЕСА_3 , яка належить позивачу. Надаючи відповідь на питання щодо визначення причини залиття квартири, експерт виходила з того, що вона не була присутня під час залиття квартири приміщень квартири АДРЕСА_1 , відповідь на поставлене питання базується на даних, зазначених в копії актів про залиття квартири від 25 вересня 2017 року та від 02 лютого 2018 року №1-2018. Експерт зазначила, що вартість ремонтно-відновлювальних робіт (з урахуванням ринкової вартості будівельних матеріалів), які необхідно виконати для усунення пошкоджень визначено у розмірі 270268 грн.(т.1 а.с. 12-21).
Під час розгляду справи, ухвалою від 11 травня 2021 року судом було призначено комплексну судову будівельно-технічну експертизу та судову оціночну будівельну експертизу, на вирішення якої поставлено такі питання:
1. Чи відбувалась експлуатація ОСОБА_3 водопостачальних мереж з порушенням інтервалів технічного обслуговування її окремих елементів (кранів, фільтрів, лічильників) розташованих за адресою: АДРЕСА_6 ?
2. Яка вартість грошової компенсації відновлювального ремонту після залиття квартири ОСОБА_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_5 ?
3. Чи відбулось залиття квартири ОСОБА_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_5 , внаслідок винної або необережної поведінки ОСОБА_3 , або з інших обставин на які вона не могла впливати? (а.с. 159-160).
Згідно висновку експерта судової будівельно-технічної експертизи від 28 грудня 2021 року №20-4633 експертом ОСОБА_9 зазначено, що у зв'язку з тим, що експертиза проводиться із значним розривом у часі між залиттями, які відбулися 25 вересня 2017 року та 02 лютого 2018 року, а також відсутність явних ознак замокання поверхонь стель, стіни, протікань (течі) на момент обстеження квартири АДРЕСА_1 , відповідь на поставлені питання базуються на даних зазначених в копіях Актів про залиття. Вартість грошової компенсації відновлювального ремонту заподіяної власнику квартири АДРЕСА_7 , яка постраждала внаслідок залиття в нині діючих цінах на будівельні матеріали і послуги становить 276816,19 грн. (т.1 а.с.165-169).
Експертом установлено, що власнику квартири АДРЕСА_7 , внаслідок залиття з боку квартири АДРЕСА_2 , було завдано майнову (матеріальну) шкоду.
Висновок експерта містить додаток №1 у вигляді фототаблиці, зробленої під час обстеження (т.1 а.с. 180-183).
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив із того, що позивач на виконання свого процесуального обов'язку надав належні і неспростовні докази на підтвердження своєї позиції, зокрема, щодо обставин залиття його квартири АДРЕСА_1 . Враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу для задоволення позову знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а тому суд ухвалив рішення про задоволення позову за його доведеністю. Також суд зазначив, що на спростування факту заподіяння шкоди (залиття квартири) та визначення розміру матеріального збитку, стороною відповідача не було надано до суду жодного належного і допустимого доказу.
З такими висновками суду першої інстанції, погоджується і колегія суддів, з огляду на таке.
У частинах першій, другій статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов'язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.
Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв'язку з порушенням.
Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положень ЦК України з відшкодування шкоди, то саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності вини у завданні шкоди.
Факт залиття квартири, власником якої є позивач, підтверджується актами про залиття, складеними управителем будинку ЖСК «Кварт-Сервіс» 25 вересня 2017 року та 02 лютого 2018 року.
Причиною затоплення квартири, власником якої є позивач, стало розрив фільтру питної води (25 вересня 2017 року) та неправильно установлений кран або невчасно обслугований (кран), так як кран розламало навпіл і наявні сліди іржі (20 лютого 2018 року). Наведені обставини підтверджуються висновком експерта судової будівельно-технічної експертизи №20-4633 від 28 грудня 2021 року.
Розмір збитків, завданих внаслідок затоплення квартири позивача, визначений вказаними вище висновками експертів, та відповідачкою не спростований.
Вину у завданій позивачу шкоді відповідачкою не спростовано.
Таким чином, встановивши, що позивач довів розмір завданої шкоди, протиправність дій відповідачки, причинний зв'язок між ними, що призвело до залиття квартири позивача, суд першої інстанції дійшов правильних висновків, що завдана позивачу шкода підлягає відшкодуванню відповідачкою.
Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року №76, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року №927/11207 (далі - Правила), передбачено, що у разі залиття квартири складається відповідний акт (пункт 2.3.6 Правил). В додатку №4 до цих Правил зазначено, що факт залиття квартири та його наслідки фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньо-будинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов'язковою. В акті повинно бути відображено: дата складання акта (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та посади членів комісії; прізвище, ім'я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.
Доводи апеляційної скарги про те, що акти комісії працівників ЖСК «Кварт-Сервіс» є неналежним доказом наявності вини відповідачки у залитті квартири, не заслуговують на увагу, оскільки ці акти повністю відповідають формі, встановленій наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року №76 "Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій", в них наведені: дата та місце складання; члени комісії, що складають акт; місце, де трапилося залиття; подія, що трапилася; наслідки залиття, а також причини залиття.
Тобто надані позивачем акти відповідають встановленій формі, не суперечать іншим доказам у справі, а наведені в них дані відповідачкою не спростовані.
Аргументи апеляційної скарги про недоведеність факту залиття належної позивачу квартири є безпідставними, оскільки цей факт зафіксовано у вказаних вище актах та підтверджений висновком експерта №20-4633 від 28 грудня 2021 року.
Доводи апеляційної скарги про відсутність у акті від 25 вересня 2017 року підпису ОСОБА_8 спростовуються змістом акту від 25 вересня 2017 року з якого убачається, що ОСОБА_8 , як мешканець квартири АДРЕСА_2 приймав участь у огляді квартири позивача і за результатами проведеного огляду на предмет наявності пошкоджень приміщення, унаслідок його залиття, підписав цей документ.
Як убачається зі змісту акту №1-2018 його складено у комісією у складі ОСОБА_4 , яка є головою правління ЖСК «Кварт-сервіс» та майстра домоуправління ЖСК «Кварт-сервіс» ОСОБА_5 . Цей акт підписано ОСОБА_5 , як членом комісії та затверджено підписом ОСОБА_4 , як головою правління ЖСК «Кварт-сервіс» та скріплено печаткою юридичної особи. Зважаючи на те, що бухгалтер ЖСК «Кварт-сервіс» ОСОБА_6 не входила до складу комісії, відтак наявність її підпису у акті, складено 02 лютого 2018 року не вимагається.
Зважаючи на те, що ОСОБА_8 фактично приймав участь у огляді квартири позивача 02 лютого 2018 року, про що зазначає скаржниця в апеляційній скарзі, проте його дані не були внесені до акту №1-2018 та цей документ ним не підписано, не свідчить про недопустимість цього документа як доказу, оскільки серед іншого, дотримано вимогу щодо забезпечення обов'язкової присутності зацікавлених осіб з боку винної.
Посилання скаржниці на недоведеність її вини у заподіянні ОСОБА_2 шкоди внаслідок залиття квартири, є неспроможними, оскільки у деліктних зобов'язаннях діє презумпція вини, а відповідачка не довела свою невинуватість.
Відповідно до статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1)письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3)показаннями свідків.
Положеннями статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Висновок експерта це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством (частина перша статті102 ЦПК України).
Відповідно до частин шостої, сьомої статті 102 ЦПК України у висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (ім'я, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством.
У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
Згідно з частиною першою статті 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Відповідно до ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції залишив поза увагою те, що висновок про проведення будівельно-технічного експертного дослідження №136/2018 від 10 серпня 2018 року проведений на замовлення позивача без призначення експертизи й експерт не попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, що свідчить про недопустимість цього висновку, як джерела доказу, на чому слушно наголошує скаржниця, і з цими доводами погоджується колегія суддів.
Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 грудня 2019 року по справі №522/1029/18.
Водночас, сама по собі ця обставина (врахування вказаного вище висновку експерта) не вплинула на правильність висновків суду за результатами розгляду в цілому, оскільки у матеріалах справи наявний інший висновок експерта №20-4633 від 28 грудня 2021 року, складений на виконання ухвали суду, судовим експертом ОНДІСЕ Пушок О.Л., згідно якого установлено, що власнику квартири АДРЕСА_7 , внаслідок залиття з боку квартири АДРЕСА_2 , було завдано майнову (матеріальну) шкоду, вартість грошової компенсації відновлювального ремонту експертом визначена у розмірі 276816,19 грн. Цей висновок експерта, як свідчить його зміст, відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства щодо його форми, а також містить обсяг необхідної інформації, визначеної законом, а тому підставно врахований судом під час розгляду справи.
Аргументів щодо неналежності чи недопустимості висновку експерта №20-4633 від 28 грудня 2021 року, як джерела доказів, апеляційна скарга не містить.
Перевіряючи доводи скаржниці щодо не вирішення судом першої інстанції питання про призначення судової будівельно-технічної (оціночно-будівельної) експертизи за її клопотанням, датованим 28 жовтня 2022 року, яке зареєстроване у канцелярії суду 01 листопада 2022 року (т.1 а.с. 242).
У відповідності до ч.3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до приписів ст. 222 ЦПК України головуючий з'ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов'язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин у підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи. Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.
Як убачається з матеріалів справи з клопотанням про призначення судової будівельно-технічної (оціночно-будівельної) експертизи відповідачка ОСОБА_1 звернулася до суду 01 листопада 2022 року, у той час як про закінчення з'ясування обставин справи та перевірка їх доказами і перехід до судових дебатів судом було оголошено у судовому засіданні 25 жовтня 2022 року про що свідчить протокол судового засідання (т.1 а.с. 235-236).
Матеріали справи свідчать про те, що після ініціювання вказаного клопотання, а ні безпосередньо відповідачка ОСОБА_1 , а ні її представник адвокат Грицюк О.О. в судові засідання з метою обґрунтування строку подачі вказаного клопотання сторона відповідача не з'явилася. 27 лютого 2023 року представник відповідачки, адвокат Грицюк О.О. надіслав на адресу суду заяву у якій просив розглядати справу без його участі (т.2 а.с. 8). Як свідчить зміст клопотання, відповідачка не навела обґрунтувань на предмет поважності причин звернення з вказаним клопотанням вже після закінчення з'ясування обставин та перевірки їх доказами.
Сукупність наведених вище обставин свідчать про те, що подане відповідачкою клопотання за вказаних вище обставин підлягало залишенню без розгляду, а тому не підлягало вирішенню по суті.
За таких умов, саме по собі не прийняття судом першої інстанції процесуального рішення з приводу поданого відповідачкою клопотання не є підставною для скасування оскаржуваного рішення суду.
Посилання скаржниці на те, що надана позивачем рахунок-фактура №07/11/2018-1, датована 07 листопада 2018 року та видана ФОП ОСОБА_7 є сумнівною апеляційний суд відхиляє, оскільки відповідачкою не надано доказів на спростування іншої вартості ремонтних робіт з відновлення шафи, пошкодженої унаслідок залиття водою.
Інші доводи апеляційної скарги зводяться до суб'єктивного тлумачення скаржницею норм права, та незгоди з висновками суду стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки суду, також фактично зводяться до переоцінки доказів наданої судом першої інстанції без посилення на обставини, які не були враховані під час вирішення цієї справи.
Підсумовуючи наведене, колегія суддів вважає вірними та обґрунтованими зазначені вище висновки суду з якими не погоджується відповідачка.
Доказів які б спростували правильні висновки суду скаржницею не надано.
Порушень судом норм процесуального права колегією суддів не встановлено.
Отже доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
За таких обставин колегія суддів вважає, що відсутні підстави для скасування рішення суду в оскаржуваній частині, з мотивів наведених у апеляційній скарзі.
У відповідності ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду без змін, оскільки доводи апеляційної скарги правильних висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 381-384 ЦПК України
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 27 лютого 2023 року залишити без змін.
Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту.
Повний текст постанови складено - 13 листопада 2023 року.
Головуючий Ю.П. Лозко
Судді: В.В. Кострицький
М.В. Назарова