Номер провадження: 22-ц/813/5426/23
Справа № 509/2686/19
Головуючий у першій інстанції Козирський Є. С.
Доповідач Лозко Ю. П.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
07.11.2023 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - Лозко Ю.П.,
суддів: Кострицького В.В., Назарової М.В.,
за участю секретаря судового засідання - Лупши В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного провадження
клопотання ОСОБА_1 про призначення у справі судової,(повторної) будівельно-технічно (оціночно-будівельної) експертизи
у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 27 лютого 2023 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири,
встановив:
Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 27 лютого 2023 року позов ОСОБА_2 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 відшкодування завданої матеріальної шкоди в розмірі 288 268 гривень. Вирішено питання щодо судових витрат.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 27 лютого 2023 року та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
В апеляційній скарзі відповідачка порушує питання про призначення повторної судової будівельно-технічної (оціночно-будівельної) експертизи, посилаючись на те, що жодним висновком експерта не було встановлено ряд питань, зокрема не з'ясовано те чи дійсно пошкодження квартири позивача були спричинені відповідачкою, крім того, не було встановлено давність пошкоджень та чи не могли вони бути нанесені до затоплення квартири позивача 02 лютого 2018 року, не було встановлено чи можливо взагалі затопити трикімнатну квартиру площею 85,6 кв.м. водою з одного крану чи фільтру для води, в ході розгляду справи не надано відповіді на питання чи сталося затоплення квартири з вини відповідачки або розірвання крану трапилося через підвищення тиску в системі водопостачання будинку, в якому проживають сторони у справі.
З метою встановлення обставин події затоплення квартири позивача, яка сталася 02 лютого 2018 року та 25 вересня 2017 року, відповідачка просить призначити у справі повторну судову будівельно-технічну (оціночно-будівельну) експертизу, на вирішення якої поставити такі питання:
Чи відбувалась експлуатація ОСОБА_3 водопостачальних мереж з порушеннями інтервалів технічного обслуговування її окремих елементів (кранів, фільтрів, лічильників)?
Чи є ситуація, яка пов'язана із затопленням квартири АДРЕСА_1 такою, що виникла як наслідок винної або необережної поведінки ОСОБА_3 ,? Якщо так, то що саме вона була зобов'язана виконати, але не виконала, що потягнуло за собою наслідки у вигляді затоплення квартири?
Якщо залиття відбулось саме з винної або необережної поведінки ОСОБА_3 , то який орієнтований розмір становить грошова компенсація за завдане залиття (матеріальна шкода) завдана позивачу ОСОБА_2 .?
Чи пригідні для використання речі зазначені в експертизі, яку на підтвердження позову надав позивач ОСОБА_2 .?
Представник відповідачки ОСОБА_1 , адвокат Грицюк О.О. подав клопотання у якому просив проводити судове засідання без його участі.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 , адвокат Сулаков О.П. заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що вказане клопотання про призначення у справі повторної почеркознавчої експертизи не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Згідно із ч. 2 ст. 55 ЦПК України усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.
Відповідно до ч.1 ст. 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
Як убачається з матеріалів справи під час розгляду судом справи, представник відповідачки ОСОБА_3 , адвокат Грицюк О.О. ініціював питання про призначення судової будівельно-технічної експертизи у справі (т.1 а.с. 101) і це клопотання було частково задоволено судом про що свідчить ухвала Овідіопольського районного суду Одеської області від 20 березня 2020 року (т.1 а.с. 108), однак у зв'язку тим, що експерту не були надані додаткові матеріали та не сплачено рахунки вартості експертизи, вказана ухвала суду від 20 березня 2020 року була залишена без виконання (т.1 а.с. 112).
З часом, представник відповідачки повторно ініціював питання про призначення експертизи у справі (т.1 а.с.120), яке судом задоволено частково про що постановлено ухвалу Овідіпольського районного суду Одеської області від 06 липня 2020 року (т.1 а.с. 128-129), однак відповідачкою не було сплачено вартість проведення цієї експертизи (т.1 а.с. 135).
У подальшому представник позивача звернувся до суду з клопотанням у якому зазначив про готовність його довірителя понести витрати на проведення експертизи, у зв'язку з чим судом постановлено ухвалу від 11 травня 2021 року, якою призначено у справі комплексну судову будівельно-технічну експертизу та судову оціночну будівельну експертизу на вирішення якої постановлено такі питання:
1. Чи відбувалась експлуатація ОСОБА_3 водопостачальних мереж з порушенням інтервалів технічного обслуговування її окремих елементів (кранів, фільтрів, лічильників) розташованих за адресою: АДРЕСА_2 ?
2. Яка вартість грошової компенсації відновлювального ремонту після залиття квартири ОСОБА_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_3 ?
3. Чи відбулось залиття квартири ОСОБА_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_3 , внаслідок винної або необережної поведінки ОСОБА_3 , або з інших обставин на які вона не могла впливати? (а.с. 159-160).
Як свідчать матеріали справи, ухвала Овідіопольського районного суду Одеської області від 11 травня 2021 року, якою вирішено питання про призначення експертизи у справі, сторонами не оскаржувалася та була спрямована до виконання до експертної установи.
На підставі вказаної вище ухвали суду від 11 травня 2021 року, експертом складено висновок №20-4633 від 28 грудня 2021 року, який містить відповіді на поставлені питання, зокрема, висновком експерта серед іншого установлено, що власнику квартири АДРЕСА_4 , внаслідок залиття з боку квартири АДРЕСА_5 , було завдано майнову (матеріальну) шкоду, вартість грошової компенсації відновлювального ремонту експертом визначена у розмірі 276816,19 грн.
Відповідно до положень ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд зберігаючи об'єктивність і неупередженість: роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до п. 1, ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта (п. 4, 5,6 ч. 2 ст. 103 ЦПК України)
Згідно з ч. ч. 1, 3, 5 ст. 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. Ухвала про призначення експертизи направляється особам, яким доручено проведення експертизи, та учасникам справи. Об'єкти та матеріали, що підлягають дослідженню, направляються особі, якій доручено проведення експертизи (провідному експерту або експертній установі).
Отже експертиза призначається в тому випадку, коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи та поданих доказів, при цьому особа, яка заявляє клопотання про призначення експертизи, повинна обґрунтувати та довести необхідність її призначення.
Відповідно до ч. 1 ст. 102 ЦПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. (ч. 2 ст. 102 ЦПК). Вмотивованість судових рішень, до яких віднесені і ухвали суду, є загальною вимогою національного законодавства (статті 260 та 263 ЦПК України).
Виходячи з принципу змагальності цивільного процесу сторони повинні подати всі докази на підтвердження своєї позиції в суді першої інстанції.
Відповідно до частини 3 статті 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Наведені положення передбачають наявність таких критеріїв для вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів, як «винятковість випадку» та причини, що об'єктивно не залежать від особи» і тягар доведення покладений на учасника справи, який звертається з відповідним клопотанням (заявою).
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення клопотання відповідачки про призначення повторної судової будівельно-технічної (оціночно-будівельної) експертизи, оскільки скаржницею не наведено достатніх та вагомих обґрунтувань для її призначення, зважаючи на обставини справи та наявний у ній обсяг доказів.
Водночас, зважає колегія суддів і на ту обставину, що під час розгляду справи, стороною відповідача неналежно виконувалися процесуальні обов'язки, оскільки під час розгляду справи судом першої інстанції представником відповідачки неодноразово (двічі) ініціювалося питання про призначення експертизи і ці клопотання були предметом судового розгляду, за наслідками їх розгляду, судам приймалися ухвали про призначення експертиз у справі, проте внаслідок ухилення відповідачки від надання експертові додаткових матеріалів та оплати вартості експертизи, експертизи не булу проведені.
Апеляційний суд зауважує, що при призначенні експертизи за клопотанням однієї із сторін спору, саме така сторона має вживати своєчасні та належні дії щодо забезпечення проведення експертизи.
Крім того, з приводу ініціювання відповідачкою призначення у справі саме повторної експертизи, апеляційний суд зазначає про таке.
Якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам). Якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам) (ст. 113 ЦПК України).
Згідно п. 1.2.14 розділу I Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08.10.98 №53/5 (далі Інструкція) передбачено, що: повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об'єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз).
Порушуючи питання про призначення у справі саме повторної експертизи, відповідачка не навела доводів щодо неправильності висновку експерта №20-4633 від 28 грудня 2021 року, пов'язаних з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи.
Окрім того, як свідчить зміст апеляційної скарги в частині заявленого клопотання про призначення експертизи у справі, коло питань, з приводу яких відповідачка просить призначити повторну експертизу у справі, відрізняється від тих питань, що вирішувалися під час проведення первинної (попередньої) експертизи №20-4633 від 28 грудня 2021 року.
За таких обставин, колегія суддів враховуючи наведене вище, вважає, що в задоволенні клопотання про призначення у справі судової,(повторної) будівельно-технічно (оціночно-будівельної) експертизи, з вказаних підстав потрібно відмовити.
Керуючись ст.ст.381,113 ЦПК України
ухвалив:
Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про призначення у справі судової ( повторної) будівельно-технічно (оціночно-будівельної) експертизи.
Ухвала Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту.
Повний текст ухвали складено - 13 листопада 2023 року.
Головуючий Ю.П. Лозко
Судді: В.В. Кострицький
М.В. Назарова