Справа № 461/8745/23 Головуючий у 1 інстанції: Мироненко Л.Д.
Провадження № 33/811/1776/23 Доповідач: Маліновська-Микич О. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 грудня 2023 року суддя Львівського апеляційного суду Маліновська-Микич О.В., з участю представника ОСОБА_1 , - адвоката Чернянського Р.І., розглянувши апеляційну скаргу представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Чернянського Р.І. на постанову Галицького районного суду м. Львова від 15 листопада 2023 року про притягнення ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, -
встановив:
постановою Галицького районного суду м. Львова від 15 листопада 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ДСА України судовий збір в розмірі 536,80 грн.
Відповідно до постанови, 03 жовтня 2023 року о 22 год. 49 хв. у м. Львів на вул. Торгова, 11, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Volkswagen Passat HX7007XH ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Drager Alkotest та від медичного огляду у встановленому законом порядку відмовився, що підтверджується висновком лікаря нарколога №002311 від 04.10.2023 року.
На згадану постанову адвокат Чернянський Р.І. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, - закрити у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що оскаржувана постанова є незаконною, прийнята із порушенням норм процесуального та матеріального права, а викладені в постанові висновки суду, не відповідають фактичним обставинам справи.
Суд першої інстанції не взяв до уваги те, що факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння не доведений, відтак провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності підлягає закриттю.
Звертає увагу на те, що на відео із нагрудних камер поліцейських зафіксовано, як ОСОБА_1 декілька разів зазначає, що готовий пройти медичний огляд та декілька разів наполягав на заборі біологічного матеріалу для проведення відповідного дослідження, однак йому було відмовлено.
На думку апелянта, здійснюючи огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння медичним закладом не було забезпечено належне виконання Інструкції огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України №1425/735 від 09.11.2015 року, яка передбачає альтернативу здачі особою біологічного середовища для здійснення дослідження, відмінного від видихуваного повітря. Відтак, медичними працівниками було порушено вимоги законодавства щодо порядку проведення огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння, що в своїй сукупності ставить під обгрунтований сумнів законність наявного в матеріалах справи медичного висновку №002311 від 04.10.2023 року
Стверджує, що наявними у справі об'єктивними доказами підтверджується те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння та не заперечував проти проходження такого огляду у спосіб не заборонений законом. Cвідків при складенні протоколу працівниками поліції залучено не було, мали місце порушення щодо законодавчо визначеної часової норми огляду у медичному закладі, а саме: не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для здійснення такого огляду.
Наполягає, що висновки суду про наявність складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 , які викладені в оскаржуваній постанові, грунтуються на припущеннях.
Заслухавши доводи- адвоката Чернянського Р.І., на підтримку апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та мотиви апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Згідно із положеннями ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Отже, з огляду на положення ст. ст. 251, 252 КУпАП суддя в постанові повинен навести докази наявності чи відсутності адміністративного правопорушення, винності особи у його вчиненні, а також дати належну оцінку цим доказам у їх сукупності.
Проте, такі вимоги закону суддею місцевого суду дотримані не були і висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за обставин, наведених у постанові, не підтверджується доказами.
Приймаючи рішення про визнання винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накладення стягнення на ОСОБА_1 , суддя першої інстанції допустила неповноту і однобічність у дослідженні доказів по справі, не дала їм належної оцінки.
Так, порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння визначається ст.266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735. (далі Інструкція).
Статтею 266 КУпАП визначено порядок огляду водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції.
Зокрема, цією статтею визначено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Згідно із п.2 Розділу 2 Інструкції - поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Відповідно до п.7 Розділу 1 Інструкції - у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Також, відповідно до Розділу 3 згаданої Інструкції предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу.
Такі вимоги працівниками медичного закладу дотримані не були. Так, із оглянутого апеляційним судом відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово зазначав про готовність пройти медичний огляд та, перебуваючи у медичному закладі, декілька разів наполягав на заборі біологічного матеріалу, зокрема крові для проведення відповідного дослідження, на що йому було категорично відмовлено. Працівник медичного закладу на запитання ОСОБА_1 чи має він право здати кров, відповіла, що такого права він не має, а може пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння тільки за допомогою спеціального технічного засобу - газоаналізатора «Драгер».
Отже, апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 при огляді на стан сп'яніння у медичному закладі відмовили у заборі біологічного матеріалу, відтак дані, що містяться у висновку щодо результатів з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння №002311 від 04 жовтня 2023 року, не можуть вважатися належними та допустимими доказами, оскільки порушено визначену законом процедуру проходження такого огляду.
Крім того, відповідно до ч.4 ст. 266 КУпАП - огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Ця норма кореспондується з вимогами відомчого наказу МВС № 1395 від 07 листопада 2015 року, відповідно до якого направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на стан сп'яніння і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 року № 1103.
Відповідно до п. 7 цієї Постанови поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.
Із матеріалів справи вбачається, що о 23:08 год. 03 жовтня 2023 року інспектор поліції виявив підстави для скерування ОСОБА_1 для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, однак до 01:08 год. працівники поліції не змогли забезпечити проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння.
Отже, апеляційним судом встановлено, що мало місце порушення двохгодинного часового проміжку передбаченого законом для проведення огляду, зокрема на стан алкогольного сп'яніння.
Статтею 62 Конституції України передбачено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З огляду на те, що в матеріалах справи не міститься належних й допустимих доказів на підтвердження, поза розумним сумнівом, факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, всі сумніви щодо доведеності вини останнього тлумачаться на його користь.
Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку про необхідність скасування як незаконної постанови суду першої інстанції, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки судом першої інстанції під час розгляду справи були проігноровані встановлені апеляційним судом обставини, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, а провадження у справі слід закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
постановив:
апеляційну скаргу представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Чернянського Р.І. - задоволити.
Постанову Галицького районного суду м. Львова від 15 листопада 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - скасувати.
Провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Оксана МАЛІНОВСЬКА - МИКИЧ