Дата документу 25.12.2023 Справа № 333/10100/23
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Єдиний унікальний № 333/10100/23 Головуючий в 1 інст. ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/807/1452/23 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2
Категорія ст. 199 КПК України
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 грудня 2023 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду в складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участю обвинуваченого ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 21 листопада 2023 року, якою у відношенні
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, маючого середню освіту, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України,
продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 20 січня 2024 року включно, -
ВСТАНОВИЛА:
Як вбачається з матеріалів справи, в провадженні Комунарського районного суду м. Запоріжжя перебуває на розгляді кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України.
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 21 листопада 2023 року продовжено термін запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_6 на строк до 20 січня 2024 року включно з можливістю внесення застави у розмірах та умовах, визначених в ухвалі судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 26 вересня 2023 року.
Своє рішення суд першої інстанції мотивував тим, що на даний час строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 закінчується, однак завершити кримінальне провадження неможливо, а також вказав, що прокурором доведено, що обвинуваченому обґрунтовано оголошено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, обвинувачений не має постійного місця роботи та джерела доходу та усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого ним злочину та невідворотності покарання за його вчинення, існує ризик того, що ОСОБА_6 перебуваючи на волі буде переховуватися від суду, що свідчить про те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України не припинили свого існування.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_6 просить змінити йому запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.
У судовому засіданні апеляційного суду обвинувачений ОСОБА_6 підтримав подану апеляційну скаргу та вказав, що має житло, має брата, який йому допомагає та він не переховувався.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_7 у судовому засіданні апеляційного суду підтримав подану апеляційну скаргу та вказав, що обвинувачений не перебував у розшуку, а тому до нього можливо застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Повідомлений належним чином прокурор до судового засідання апеляційного суду не з'явився, клопотань та заяв про відкладення розгляду апеляційної скарги не подавав.
Заслухавши доповідь судді, обвинуваченого та його захисника, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи, наведені в апеляційній скарзі і провівши судові дебати, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Статтею 331 КПК України передбачено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення судом питання щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.
З огляду на статті 131, 132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а підставою - наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення чи вчинити інше.
За положенням ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв'язків, наявність у нього постійного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше, наявність повідомлень особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення тощо.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.
Порядок продовження строку тримання під вартою визначений ст. 199 КПК України.
Зокрема, частиною 3 статті 199 КПК України передбачено, що клопотання прокурора повинно містити виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
На переконання колегії суддів, в даному випадку суд першої інстанції вищевказаних вимог закону дотримався, перевірив доводи прокурора про доцільність продовження строку тримання під вартою, правильно встановив як наявність певних ризиків, так і неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Так, враховуючи тяжкість інкримінованих обвинуваченому ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, які відносяться в тому числі до категорії умисних корисливих тяжких злочинів, суворість можливого покарання у виді позбавлення волі до 8 років, що загрожує обвинуваченому в разі визнання його винним, факт неодноразового відбування ним покарання в місцях позбавлення волі в минулому, а також відсутність стійких соціальних зв'язків, продовжує й надалі існувати ризик переховування від суду.
Відтак, апеляційний суд вважає доведеним та обґрунтованим ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, який не зменшився та продовжує існувати.
Встановлений ризик є надзвичайно високим, що в сукупності з тяжкістю можливого покарання, яке відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків, свідчать про недостатність застосування іншого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, адже більш м'який запобіжний захід, не здатні забезпечити виконання ОСОБА_6 процесуальних обов'язків, а також запобігти спробам переховуватись від суду.
Крім того, про недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою відносно ОСОБА_6 свідчить і те, що обвинувачений будучі раніше судимий за вчинення умисних корисливих злочинів, належних висновків для себе не зробив та звільнившись 25 травня 2022 року умовно - достроково (невідбутий строк покарання становить 11 місяців 2 дні) вчинив дії за які на цей час обвинувачується у вчиненні нових умисних злочинів та вчинив 15 адміністративних правопорушень, під час перебування під адміністративним наглядом, у зв'язку із чим йому було збільшено обсяг обмежень та правил адміністративного нагляду.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, обґрунтованим та ухваленим на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, у зв'язку з чим, апеляційна скарга обвинуваченого підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - залишенню без змін.
На підставі зазначеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 199, 407, 422-1 КПК України, колегія суддів Запорізького апеляційного суду, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 21 листопада 2023 року, якою у відношенні ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України, продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 20 січня 2024 року включно, залишити без змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4