ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 грудня 2023 рокусправа № 380/20469/23
Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Желік О.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними і скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
ВСТАНОВИВ:
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області із вимогами:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області від 11.08.2023 № 336о/с “По особовому складу” про звільнення відповідно до Закону України “Про Національну поліцію” зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) капітана поліції ОСОБА_1 , інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 3 Стрийського районного управління поліції ГУНП у Львівській області.
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області від 26.07.2023 № 2601 “Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників Стрийського РУП ГУНП” в частині застосування до інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 3 Стрийського районного управління поліції ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби в поліції.
- поновити капітана поліції ОСОБА_1 на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 3 Стрийського районного управління поліції ГУНП у Львівській області з 11 серпня 2023 року.
- стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області (79007, м. Львів, пл. Генерала Григоренка, 3, код ЄДРПОУ 40108833) на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 11.08.2023 року по день ухвалення судом рішення у справі, без урахування податків та зборів.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12.07.2023 до ГУНП за вх. № РП-310 надійшов рапорт старшого інспектора з ОД ВСР УГІ ГУНП Ковальчука В. про ініціювання проведення службового розслідування, в якому він вказав про те, що 09.07.2023 до ГУНП у Львівській області надійшла інформація про те, що цього ж дня, близько 22:05 у смт. Верхнє Синьовидне по вул. Січових Стрільців Стрийського району Львівської області, на автодорозі “Київ-Чоп”, водій, керуючи приватним автомобілем марки “Toyota Land Cruser” д.н.з. НОМЕР_1 , як у подальшому встановлено, що можливо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (котрий являється рідним братом начальника ВП № 3 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області майора поліції Віктора Марочканича), здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка від отриманих травм загинула на місці події.
Під час опрацювання вказаної інформації встановлено, що окремими працівниками ВП № 3 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області, які 09.07.2023 перебували в наряді в складі екіпажу поліції з позивним “Котлован-1”, а саме: інспектором СРПП ВП № 3 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області капітаном поліції ОСОБА_1 та поліцейським СРПП ВП № 3 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області старшим сержантом поліції ОСОБА_4 , можливо допущено порушення службової дисципліни. На підставі вказаного рапорту 12.07.2023 ГУНП у Львівській області виданий наказ “Про призначення службового розслідування, створення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов'язків”. За результатами проведеного службового розслідування встановлено неналежне виконання службових обов'язків інспектором сектору реагування патрульної поліції ВП № 3 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_1 та прийнято рішення про звільнення його зі служби в поліції.
Вказує, що під час проведення службового розслідування він надав пояснення. Будь-якої нещирості не проявляв і не намагався ввести дисциплінарну комісію в оману. На пропозицію пройти тестування за допомогою поліграфу він відмовився, оскільки це його право проходити поліграф чи не проходити, і він скористався своїм правом. Вважає своє звільнення зі служби в поліції помстою керівництва поліції.
Зазначив, що у висновку службового розслідування переписані пояснення надані опитаними особами, зокрема: майстром ТБУ “Техно-Буд-центр” ОСОБА_5 , службовими особами ВП №3 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , після чого зазначені положення низки нормативно-правових актів, вказано про наявність конфлікту інтересів в працівників ВП № 3 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області та усунення їх від участі в реагуванні на дорожньо-транспортну подію, що мала місце 09.07.2023 у смт. Верхнє Синьовидне Стрийського району Львівської області, а також зазначено, що вказана подія викликала суспільний резонанс.
При цьому, у висновку службового розслідування, як і в самих матеріалах службового розслідування, всупереч вимогам Дисциплінарного статуту Національної поліції України та Порядку проведення службових розслідувань, не з'ясовані та не вказані обставини вчинення дисциплінарного проступку поліцейським ОСОБА_1 , взагалі не зазначено який дисциплінарний проступок чи дисциплінарні проступки вчинив поліцейський ОСОБА_1 , не зазначено час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку (дисциплінарних проступків), його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим. Також у висновку службового розслідування не зазначені жодні мотиви, якими комісія керувалась під час прийняття рішення про наявність в діяннях працівника поліції ОСОБА_1 ознак дисциплінарного проступку.
В кінці описової частини висновку службового розслідування зазначено: “Крім цього, слід зазначити, що капітан поліції ОСОБА_1 та старший сержант поліції ОСОБА_4 під час опитування проявили нещирість, цим самим намагалися ввести дисциплінарну комісію в оману. На пропозицію пройти тестування за допомогою поліграфу - відмовились, тобто останні в повній мірі не сприяли об'єктивному та всебічному дослідженню усіх обставин події, оскільки усвідомлювали наслідки вчиненого ними дисциплінарного проступку, тому дисциплінарна комісія приходить до висновку про недоцільність подальшого проходження служби та виконання функціональних обов'язків капітаном поліції ОСОБА_1 та старшим сержантом поліції ОСОБА_4 ”.
З самого висновку службового розслідування, матеріалів службового розслідування та пояснень працівника поліції ОСОБА_1 не зрозуміло, яку саме нещирість, і в чому вона проявлялася, проявив працівник поліції ОСОБА_1 , і яким чином намагався ввести дисциплінарну комісію в оману. У висновку службового розслідування не наведені конкретні факти, начебто, проявленої працівником поліції ОСОБА_1 нещирості і яким чином він намагався ввести в оману дисциплінарну комісію. Тому твердження про проявлену нещирість та намагання ввести в оману є надуманими і нічим не підтверджені.
Що стосується відмови пройти тестування за допомогою поліграфу, то процедура перевірки на поліграфі, яка здійснюється за принципом добровільної згоди, визначена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 13 листопада 2017 року № 920 “Про затвердження Інструкції про порядок використання поліграфів у Національній поліції України”. Комісією по проведенню службового розслідування факт відмови ОСОБА_1 від проведення тестування (опитування) за допомогою поліграфу безпідставно та всупереч вказаної Інструкції про порядок використання поліграфів у Національній поліції України використано у якості доказу (аргументу), на підставі якого зроблено висновок що він в повній мірі не сприяв об'єктивному та всебічному дослідженню усіх обставин події, оскільки усвідомлював наслідки вчиненого ним дисциплінарного проступку. При цьому, ні у висновку службового розслідуванні, ні в самих матеріалах службового розслідування комісія не вказала суть та конкретний зміст, начебто, вчиненого працівником поліції ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, обставини цього проступку. А відтак незрозумілим є, яку саме інформацію хотіли перевірити члени дисциплінарної комісії, про вчинення ОСОБА_1 саме якого дисциплінарного проступку. Крім цього, опитування із застосуванням спеціального технічного засобу комп'ютерного поліграфа - це різновид психологічної експертизи, яка проводиться у вигляді дослідження експертом-поліграфологом на основі спеціальних знань з використанням комп'ютерного поліграфа психофізіологічних реакцій людини у відповідь на пред'явлені в ході дослідження стимули з метою перевірки достовірності інформації, що надається досліджуваною особою. При цьому, така експертиза не є точною, а в основу висновків покладено лише наявність фізичних реакцій на певну інформацію. Результати перевірок на поліграфі мають орієнтовне значення, а висновки мають ознаки вірогідності. В України жодним нормативно-правовим актом не передбачена можливість перевірки правдивості показань (пояснень) учасників справи із застосуванням поліграфа.
З урахуванням викладеного позивач просить задовольнити поданий ним адміністративний позов повністю.
Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву, у якому представник щодо задоволення позову заперечив та вказав, що 12 липня 2023 року до ГУНП за вх. № Рп-310 надійшов рапорт старшого інспектора з ОД ВСР УГІ ГУНП підполковника поліції Володимира Ковальчука про те, що 09.07.2023 о 22:14 на лінію « 102» звернувся гр. ОСОБА_16 , який повідомив про дорожньо-транспортну пригоду (далі - ДТП) з потерпілими, що мала місце близько 22:05 по вул. Січових Стрільців, 18 у смт. Верхнє Синьовидне, Стрийського району, Львівської області, де водій автомобіля марки «Toyota-Land-Cruser» білого кольору із н.з. НОМЕР_2 -Хмельницької реєстрації, вчинив наїзд на дівчину та втік з місця події у напрямку м. Сколе. Дана подія зареєстрована в ІКС ІПНП ІП «Єдиний облік» від 09.07.2023 за №2786 ВнП №3 Стрийського РУП ГУНП.
В ході опрацювання вказаної інформації та виїздом на місце ДТП працівниками УГІ ГУНП встановлено, що 09.07.2023 на лінію « 102» о 23:37 гр. ОСОБА_2 повідомив про те, що він може бути причетним до ДТП, оскільки на його автомобілі марки «Toyota-Land-Cruser» д.н.з. НОМЕР_1 наявні механічні пошкодження (ЄО від 09.07.2023 №2792 ВнП №3 Стрийського РУП ГУНП). В подальшому, при з'ясуванні усіх обставин вказаної ДТП, працівниками ВнП №3 Стрийського РУП ГУНП відповідно до повідомлення гр. ОСОБА_2 установлено, що останній керуючи приватним автомобілем марки «Toyota-Land-Cruser-200» д.н.з. НОМЕР_1 у смт. Верхнє Синьовидне, Стрийського району, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_3 , 2007 р.н., жительку АДРЕСА_1 , яка від отриманих травм загинула на місці події.
Надалі, встановлено й те, що ОСОБА_2 являється рідним братом начальника ВнП №3 Стрийського РУП ГУНП майора поліції Віктора Марочканича по лінії батька. Водночас, працівниками УГІ ГУНП виявлено можливі порушення службової дисципліни зі сторони окремих працівників ВнП №3 Стрийського РУП ГУНП, які 09.07.2023 перебували в складі екіпажу «Котлован-1», а саме: інспектором СРПП ВнП № 3 Стрийського РУП ГУНП капітаном поліції Білинцем Р.Б. та поліцейським СРПП ВнП № 3 Стрийського РУП ГУНП старшим сержантом поліції Паленичкою С.Я.
В ході проведення службового розслідування опитаний майстер ТБУ «Техно-Буд-Центр» ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який пояснив, що працює на вищевказаній посаді та відповідає за справність устаткування за напрямком автодороги «Київ-Чоп М-06» на 672+702 км. Так, з 12.05.2023 на відрізку дороги між 613-644 км проводиться ремонт мостів, у зв'язку з чим рух на даному відрізку дороги регулюється світлофорами і відбувається в реверсному русі. У зв'язку із чим 09.07.2023 на відрізку дороги між 643-654 км через значний потік автомобілів протяжністю біля 13 кілометрів із сторони м. Чоп в сторону м. Стрия, з дозволу керівництва підрядної фірми з 19:30 було організовано пропускний режим автомобілів у реверсному русі. В подальшому близько 20:15 рух автомобілів було відновлено за допомогою світлофорів, внаслідок чого потік автомобілів зменшився до 400 метрів. В цей час коли на світлофорах було увімкнене червоне світло, що забороняло будь який рух у дві сторони, ОСОБА_5 побачив автомобіль марки «Toyota-Prado-Cruser», білого кольору з номерним знаком « НОМЕР_2 », (детальніше не пригадує), який рухався по зустрічній полосі руху, об'їжджаючи чергу автомобілів. Після чого, ОСОБА_5 жестами рук почав пояснювати, що водій даного автомобіля не зможе проїхати, бо на той час здійснювався запуск зустрічного транспортну, нащо водій відреагував та зупинився неподалік службового автомобіля майстра на відстані біля 5-6 метрів на самому узбіччі дороги. У свою чергу водій вказаного автомобіля відкрив вікно, ним виявився місцевий житель ОСОБА_17 , якого одразу впізнав ОСОБА_5 . В салоні вказаного автомобіля на передньому сидінні перебував ще один пасажир, а саме чоловік віку 25-30 років, проте хто саме не пригадує. В цей час, до вказаного водія підійшов працівник поліції ОСОБА_18 , який зупинився перед автомобілем на відстані біля 2-3 метрів. В ході спілкування працівника поліції із водієм та пасажиром, ОСОБА_5 почув, що водій та пасажир спілкуються з поліцейським на підвищених тонах. Дана розмова тривала біля 20 секунд, в ході якої працівник поліції вказав водієві, з'їхати із зустрічної полоси руху на «острівець безпеки».
На запитання поставлене ОСОБА_5 , чи перебував на його думку з огляду на поведінку, висловлювання та зовнішній вигляд водій автомобіля марки «Toyota-Prado-Cruser», ОСОБА_19 з ознаками алкогольного/наркотичного сп'яніння, відповів, що йому не відомо чи перебував вищевказаний водій в стані сп'яніння, проте вказав на те, що останній перебував у розслабленому стані та поводився агресивно та зухвало по відношенню до працівника поліції. Також, на запитання чи працівник поліції ОСОБА_18 вживав заходів реагування за порушення ПДР із сторони ОСОБА_20 , на що ОСОБА_5 повідомив, що на момент зупинки автомобіля, працівник поліції жестом руки вказав водію на напрямок руху, для того, щоб він з'їхав із зустрічної полоси на «острівець безпеки», після чого вони почали між собою спілкуватись.
На запитання чи складалися в подальшому, працівником поліції адміністративні матеріали за порушення вимог ПДР ОСОБА_21 , ОСОБА_5 не відомо, оскільки через деякий час, він залишив відрізок дороги між 613-644 км.
Оскільки у діях інспектора СРПП ВнП № 3 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_1 наявні ознаки порушення службової дисципліни, виникла необхідність у призначенні службового розслідування.
Наказом № 2454 від 12.07.2023 року за фактом можливого порушення службової дисципліни зі сторони інспектора СРПП ВнП № 3 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_1 призначено службове розслідування у формі письмового провадження. 25.07.2023 року затверджено Висновок службового розслідування за фактом грубого порушення службової дисципліни інспектором СРПП ВнП № 3 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області капітаном поліції ОСОБА_1 (далі - Висновок службового розслідування).
На підставі зібраних у ході проведення службового розслідування матеріалів дисциплінарна комісія дійшла до висновку, що інспектор сектору реагування патрульної поліції ВнП № 3 Стрийського РУП ГУНП капітан поліції ОСОБА_1 , який будучи зобов'язаний як поліцейський професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків не здійснив превентивні заходи відносно водія автомобіля марки «Toyota-Land-Cruser-200» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_22 , який в подальшому вчинив ДТП з летальними наслідками, про що не доповів керівництву у формі рапорту, чим допустив порушення службової дисципліни, а саме вимоги пункту 2 частини 1 статті 18, пунктів 1, 4, 9 частини 1 статті 31, пунктів 2,3 частини 1 статті 32, пунктів 1,3 частини 1 статті 35 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 2 частини 1, підпунктів 2, 3, 5 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VІІІ, пунктів 5,6 Розділу ІІ «Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису», затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026, підпункту 1.1, 1.4. пункту 1 наказу ГУНП у Львівській області «Про покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування» від 27.04.2023 №1470, а також пункту 12 Розділу ІІ «Про затвердження порядку організації і тактики проведення поліцейської операції «Перехват», затвердженої наказом МВС України від 23.11.2018 №946 ДСК, оскільки не забезпечив блокування автомобільних шляхів, а також виїздів за межі населеного пункту.
Вказаними своїми діями капітан поліції ОСОБА_1 грубо порушив службову дисципліну, зокрема вимоги пункту 2 частини 1 статті 18, пунктів 1, 4, 9 частини 1 статті 31, пунктів 2,3 частини 1 статті 32, пунктів 1,3 частини 1 статті 35 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 2 частини 1, підпунктів 2, 3, 5 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VІІІ, пунктів 5, 6 Розділу ІІ «Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису», затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026, пункту 12 Розділу ІІ «Про затвердження порядку організації і тактики проведення поліцейської операції «Перехват», затвердженої наказом МВС України від 23.11.2018 №946 ДСК, підпункту 1.1, 1.4. пункту 1 наказу ГУНП у Львівській області «Про покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування» від 27.04.2023 №1470, а також вчинення дій, що дискредитує його, як поліцейського та підриває авторитет поліції, з огляду на що вбачається за необхідне застосувати до капітана поліції ОСОБА_1 найсуворіший захід дисциплінарного впливу, передбачений статтею 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII.
Наказом № 2601 від 26.07.2023 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників Стрийського РУП ГУНП» за грубе порушення службової дисципліни, на підставі пункту 7 частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, до капітана поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення - звільнення зі служби в поліції.
Наказом № 336 о/с від 11.08.2023 капітана поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби з поліції відповідно до Закону «Про Національну поліцію» за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).
Ухвалою суду від 04.09.2023 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення її недоліків.
07.09.2023 від представника позивача надійшла заява, якою він усунув недоліки позовної заяви.
Ухвалою від 11.09.2023 року відкрито загальне позовне провадження.
Ухвалою від 06.11.2023 року клопотання про витребування доказів задоволено та витребувано у відповідача ряд документів та інформації.
Ухвалою суду, без виходу до нарадчої кімнати від 12.12.2023 закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду по суті в судовому засіданні, призначеному на 20.12.2023.
В судовому засіданні 20.12.2023 судом з'ясовано обставини справи, досліджено докази у справі та протокольною ухвалою суду, за згодою представників сторін, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та надав їм правову оцінку.
Позивач ОСОБА_1 проходив службу на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 3 Стрийського районного управління поліції ГУНП у Львівській області.
Наказом № 2454 від 12.07.2023 року за фактом можливого порушення службової дисципліни зі сторони інспектора СРПП ВнП № 3 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_1 призначено службове розслідування у формі письмового провадження.
Підставою для видання вказаного наказу був рапорт старшого інспектора з ОД ВСР УГІ ГУНП підполковника поліції Володимира Ковальчука про те, що 09.07.2023 о 22:14 на лінію « 102» звернувся гр. ОСОБА_16 , який повідомив про дорожньо-транспортну пригоду (далі - ДТП) з потерпілими, що мала місце близько 22:05 по АДРЕСА_2 , де водій автомобіля марки «Toyota-Land-Cruser» білого кольору із н.з. НОМЕР_2 -Хмельницької реєстрації, вчинив наїзд на дівчину та втік з місця події у напрямку м. Сколе. В ході опрацювання вказаної інформації та виїздом на місце ДТП працівниками УГІ ГУНП встановлено, що 09.07.2023 на лінію « 102» о 23:37 гр. ОСОБА_2 повідомив про те, що він може бути причетним до ДТП, оскільки на його автомобілі марки «Toyota-Land-Cruser» д.н.з. НОМЕР_1 наявні механічні пошкодження.
За результатами проведеного службового розслідування, дисциплінарною комісією складено висновок від 25.07.2023. У ході проведення службового розслідування, дисциплінарною комісією встановлено наступне: “факти, які стали підставою для призначення та проведення службового розслідування з приводу порушення службової дисципліни окремими працівниками ВнП № 3 Стрийського РУП ГУНП, знайшли своє підтвердження та стали можливими унаслідок: неналежного виконання службових обов'язків зі сторони інспектора сектору реагування патрульної поліції ВнП № 3 Стрийського РУП ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 , який будучи зобов'язаний як поліцейський професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків не здійснив превентивні заходи відносно водія автомобіля марки «Toyota-Land-Cruser-200» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_22 , який в подальшому вчинив ДТП з летальними наслідками, про що не доповів керівництву у формі рапорту, чим допустив порушення службової дисципліни, а саме вимоги пункту 2 частини 1 статті 18, пунктів 1, 4, 9 частини 1 статті 31, пунктів 2,3 частини 1 статті 32, пунктів 1,3 частини 1 статті 35 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 2 частини 1, підпунктів 2, 3, 5 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VІІІ, пунктів 5,6 Розділу ІІ «Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису», затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026, підпункту 1.1, 1.4. пункту 1 наказу ГУНП у Львівській області «Про покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування» від 27.04.2023 №1470, а також пункту 12 Розділу ІІ «Про затвердження порядку організації і тактики проведення поліцейської операції «Перехват», затвердженої наказом МВС України від 23.11.2018 №946 ДСК, оскільки не забезпечив блокування автомобільних шляхів, а також виїздів за межі населеного пункту”.
Службовим розслідуванням також встановлено, що ОСОБА_1 діючих дисциплінарних стягнень немає.
Наказом № 2601 від 26.07.2023 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників Стрийського РУП ГУНП» за грубе порушення службової дисципліни, на підставі пункту 7 частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, до капітана поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення - звільнення зі служби в поліції.
Наказом № 336 о/с від 11.08.2023 капітана поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби з поліції відповідно до Закону «Про Національну поліцію» за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).
Не погоджуючись із оскаржуваними наказами та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду із даним позовом.
При вирішенні спору суд керувався наступним.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII) визначено правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.
Частиною 1 ст. 18 Закону №580-VIII передбачено, що поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема до медичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Згідно з частиною першою статті 59 Закону № 580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Проходження служби в поліції регулюється Законом України «Про Національну поліцію» та іншими нормативно-правовими актами (стаття 60 Закону №580-VІІІ).
Статтею 64 Закону № 580-VIII визначена Присяга працівника поліції.
Згідно з п.1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 року №1179 (далі Правила етичної поведінки), під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен, з-поміж іншого: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов'язаний дотримуватися норм професійної етики.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 19 Закону №580-VІІІ у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозицій Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 на території України введено воєнний стан. Строк дії Указу в подальшому продовжено відповідними Указами Президента України (№ 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, №58/2023 від 06.02.2023, №254/2023 від 01.05.2023, №451/2023 від 26.07.2023) з 18 серпня 2023 року строком на 90 діб.
За визначенням, наведеним у ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» у період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність.
Згідно з ст. 16 цього ж Закону за рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію в установленому порядку указом Президента України, утворені відповідно до законів України військові формування залучаються разом із правоохоронними органами до вирішення завдань, пов'язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану, згідно з їх призначенням та специфікою діяльності.
Відповідно до п. 13 ч. 4 ст. 9 Закону України «Про критичну інфраструктуру» від 16.11.2021 №1882-IX, до життєво важливих функцій та/або послуг, порушення яких призводить до негативних наслідків для національної безпеки України, належать, зокрема: правопорядок, здійснення правосуддя, тримання під вартою.
При цьому, Законом від 15.03.2022 №2123-IX статтю 8 Закону України «Про Національну поліцію» доповнено частиною четвертою такого змісту: «Під час дії воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Зокрема, стаття 24 Закону України «Про Національну поліцію» у редакції Закону №1702-IX від 16.07.2021 «Про основи національного спротиву» передбачає додаткові повноваження поліції.
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 24 Закону №580-VІІІ у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.
У ході забезпечення та здійснення заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості, виконання завдань територіальної оборони органи та підрозділи, що входять до системи поліції та дислокуються в межах Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, області, міста Києва, підпорядковуються відповідному начальнику Головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, області, місті Києві.
Аналіз наведених норм права доводить, що працівники поліції мають спеціальний статус, і приймаючи присягу працівника поліції, погоджуються на підвищені вимоги, які пред'являються до працівників поліції при проходженні служби і яких вони повинні дотримуватися.
Приписами частини першої статті 77 Закону №580-VIII визначено чіткий перелік підстав коли поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється.
Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут).
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Статтею 12 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
За змістом ч.ч. 1-3 ст. 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1)зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
З метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування.
Статтею 14 Дисциплінарного статуту встановлено, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
Процедура проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування визначається Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 року №893 (далі Порядок №893).
Відповідно до п.1 Розділу ІІ Порядку №,893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Згідно з п.1 розділу V Порядку №893, проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
За приписами п.4 вказаного Розділу цього Порядку, службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Відповідно до п.2 розділу VI цього Порядку, підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
Згідно п.1 Розділу VII Порядку №893, у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.
Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19-22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Пунктом 4 Розділу VII цього Порядку визначено, що поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення в порядку та строки, визначені статтею 24 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
На підставі ч.ч. 1, 2, 3, 7, 8, 9, 10 статті 18 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.
Аналіз наведених правових норм доводить, що підставою для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні службової дисципліни та означає недотримання Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів, інших нормативно-правових актів та Присяги.
Тобто, підставою для накладення дисциплінарного стягнення є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.
Обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.
Відповідно до ст. 26 Дисциплінарного статуту у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Відповідно до ст. 29 Дисциплінарного статуту передбачено особливості застосування дисциплінарних стягнень у період дії воєнного стану. У разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.
Із матеріалів справи судом встановлено, що підставою для призначення відповідачем службового розслідування відносно позивача стало надходження рапорту старшого інспектора з ОД ВСР УГІ ГУНП підполковника поліції Володимира Ковальчука про те, що 09.07.2023 о 22:14 на лінію « 102» звернувся гр. ОСОБА_16 , який повідомив про дорожньо-транспортну пригоду (далі - ДТП) з потерпілими, що мала місце близько 22:05 по вул. Січових Стрільців, 18 у смт. Верхнє Синьовидне, Стрийського району, Львівської області, де водій автомобіля марки «Toyota-Land-Cruser» білого кольору із н.з. НОМЕР_2 - Хмельницької реєстрації, вчинив наїзд на дівчину та втік з місця події у напрямку м.Сколе.
Дисциплінарна комісія відповідача зробила наступні висновки щодо позивача:
- неналежного виконання службових обов'язків, яке полягає у нездійсненні превентивних заходів відносно водія автомобіля марки «Toyota-Land-Cruser-200» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_22 , який в подальшому вчинив ДТП з летальними наслідками, про що не доповів керівництву у формі рапорту;
- порушення службової дисципліни, а саме вимоги пункту 2 частини 1 статті 18, пунктів 1, 4, 9 частини 1 статті 31, пунктів 2,3 частини 1 статті 32, пунктів 1,3 частини 1 статті 35 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 2 частини 1, підпунктів 2, 3, 5 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VІІІ, пунктів 5,6 Розділу ІІ «Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026, підпункту 1.1, 1.4. пункту 1 наказу ГУНП у Львівській області «Про покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування» від 27.04.2023 №1470;
- порушенні пункту 12 Розділу ІІ «Про затвердження порядку організації і тактики проведення поліцейської операції «Перехват», затвердженої наказом МВС України від 23.11.2018 №946 ДСК, оскільки не забезпечив блокування автомобільних шляхів, а також виїздів за межі населеного пункту.
Обмежуючись констатацією зазначених обставин, відповідач не зазначає правових норм, на підставі яких він дійшов висновку про неналежне здійснення позивачем превентивних заходів відносно водія автомобіля марки «Toyota-Land-Cruser-200», що в подальшому спричинило ДТП з летальними наслідками, не наводить причинно-наслідкового зв'язку між цими подіями, як і не зазначає які саме превентивні заходи мали бути застосовані та як саме вони унеможливили б вчинення ДТП.
У висновку службового розслідування, як і в самих матеріалах службового розслідування, всупереч вказаним вище вимогам Дисциплінарного статуту Національної поліції України та Порядку проведення службових розслідувань, не з'ясовані та не вказані обставини вчинення дисциплінарного проступку позивачем ОСОБА_1 , не зазначено який дисциплінарний проступок чи дисциплінарні проступки вчинив ОСОБА_1 , не зазначено час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку (дисциплінарних проступків), його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим.
Також у висновку службового розслідування не зазначені мотиви, якими комісія керувалась під час прийняття рішення про наявність в діяннях працівника поліції ОСОБА_1 ознак дисциплінарного проступку.
З висновку службового розслідування, матеріалів службового розслідування та пояснень працівника поліції ОСОБА_1 не зрозуміло, яку саме нещирість, і в чому вона проявлялася, проявив ОСОБА_1 , і яким чином намагався ввести дисциплінарну комісію в оману. У висновку службового розслідування не наведені конкретні факти, начебто, проявленої ОСОБА_1 нещирості і яким чином він намагався ввести в оману дисциплінарну комісію. Тому твердження про проявлену нещирість та намагання ввести в оману є надуманими і нічим не підтверджені.
Суд погоджується з доводами позивача про те, що опитування із застосуванням спеціального технічного засобу комп'ютерного поліграфа - це різновид психологічної експертизи, яка проводиться у вигляді дослідження експертом-поліграфологом на основі спеціальних знань з використанням комп'ютерного поліграфа психофізіологічних реакцій людини у відповідь на пред'явлені в ході дослідження стимули з метою перевірки достовірності інформації, що надається досліджуваною особою. При цьому, така експертиза не є точною, а в основу висновків покладено лише наявність фізичних реакцій на певну інформацію. Результати перевірок на поліграфі мають орієнтовне значення, а висновки мають ознаки вірогідності. В України жодним нормативно-правовим актом не передбачена можливість перевірки правдивості показань (пояснень) учасників справи із застосуванням поліграфа.
Таким чином, висновок відповідача про неналежне виконання позивачем службових обов'язків є необґрунтований та безпідставний.
Щодо правомірності застосування до позивача такого виду стягнення як звільнення із служби в поліції, суд зазначає таке.
За правилами ч.3 ст.13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
У силу ч. 3 ст. 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Таким чином, усі юридичні фактори, котрі мають юридичне значення для вирішення питання про дисциплінарне покарання поліцейського повинні бути викладені дисциплінарною комісією у висновку службового розслідування.
Відповідно до ст. 26 Дисциплінарного статуту у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених розділом V Статуту.
Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 29 Дисциплінарного статуту у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції. Дисциплінарне стягнення у виді пониження у спеціальному званні на один ступінь не застосовується до поліцейських, які мають первинне спеціальне звання рядовий поліції. У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення у виді пониження у спеціальному званні на один ступінь і вчинив новий дисциплінарний проступок, до нього знову може бути застосовано дисциплінарне стягнення у виді пониження у спеціальному званні на один ступінь.
Отже, в умовах воєнного стану законодавцем оптимізований порядок проведення службового розслідування та притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.
Суд зауважує, що поняття службова дисципліна містить в собі не лише обов'язок особи належним чином виконувати свої службові обов'язки, а і обов'язок дотримуватися положень чинного законодавства України та Присяги працівника поліції.
В основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушення Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Таким чином, застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.09.2019 у справі № 815/2527/15, від 13.08.2020 у справі № 817/3305/15, від 24.11.2020 у справі №2140/1341/18, від 21.09.2018 у справі №824/227/17-а.
Суд зазначає, що Верховний Суд у своїй практиці, аналізуючи норми законодавства, які регулюють особливості проходження служби в поліції, неодноразово зазначав, що однією з підстав для звільнення зі служби в поліції є реалізація дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту. Іншою підставою звільнення є набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, або кримінального правопорушення.
Своєю чергою, притягнення особи до кримінальної відповідальності або до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією або кримінального правопорушення, на підставі судового рішення, що набрало законної сили, є підставами для звільнення зі служби в поліції. Проте, ці підстави не слід ототожнювати із підставами для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності за наслідками службового розслідування, яким встановлено склад дисциплінарного проступку у виді порушення службової дисципліни та порушення Присяги поліцейського.
Водночас вчинення працівником поліції діяння, за яке передбачено одночасно різні види юридичної відповідальності, зокрема дисциплінарну, кримінальну та/або адміністративну, не у всіх випадках ставить їх у залежність одне від одного.
Притягнення до різних видів юридичної відповідальності передбачає виконання/дотримання відмінних і самостійних (окремих) процедур, які передують ухваленню рішення про накладення певного виду стягнення.
Суд зазначає, що питання про наявність підстав для накладення на працівника поліції дисциплінарного стягнення з'ясовується під час службового розслідування. Правова оцінка правильності рішення про притягнення працівника поліції до дисциплінарної відповідальності повинна фокусуватися насамперед на тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією України та законами України, чи дійсно в діях працівника поліції є встановлені законом підстави для застосування до нього дисциплінарного стягнення.
Адміністративний суд в силу вимог ч.3 ст.2 КАС України в порядку судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єктів владних повноважень повинен дослідити, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, пропорційно тощо.
У свою чергу, суб'єкт владних повноважень повинен довести суду правомірність свого рішення належними, допустимими та достовірними доказами, зокрема, матеріалами службового розслідування тощо. Обставини подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, мають бути підтверджені й оцінені в сукупності з іншими зібраними під час службового розслідування поясненнями й документами.
Суд враховує, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки.
Необхідно зазначити, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожного працівника поліції, зокрема, дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.
З тексту Присяги поліцейського, неухильне дотримання якої визначено законом, слідує, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.
Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Присяга поліцейського передбачає зобов'язання виконувати обов'язки сумлінно.
Тобто, порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов'язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов'язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.
Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.
Обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб'єкта його накладення, який, приймаючи рішення про обрання конкретного виду дисциплінарного стягнення, повинен врахувати, зокрема, тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, попередню поведінку особи, її ставлення до виконання посадових обов'язків тощо. Одночасно з цим, застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в Національній поліції України є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Стосовно правової оцінки правильності й обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, то вона повинна фокусуватися насамперед на такому:
- чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України;
- чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного порушення;
- чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення;
- чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим діянням.
В аспекті спірних правовідносин необхідно зазначити, що вирішення питання про правомірність притягнення працівника органів поліції до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з'ясовувати склад саме дисциплінарного проступку в його діях.
Між тим сутність дисциплінарного проступку полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни. Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.
Під вчинками, що підривають авторитет працівника Національної поліції, розуміються протиправні, винні діяння, які здійснені посадовою особою, у зв'язку з виконанням службових обов'язків або не пов'язані з їх виконанням, але за своїм характером здатні принизити в очах громадськості гідність та авторитет працівника, що мають бути доведені у визначеному порядку.
Самого лише посилання на загальні вимоги Дисциплінарного статуту, Присяги працівника поліції та Правил етичної поведінки поліцейських недостатньо для належного обґрунтування рішення про застосування такого найсуворішого виду дисциплінарного стягнення як звільнення зі служби. Необхідно конкретизувати кваліфікацію установленого порушення поліцейським вказаних вимог шляхом чіткого визначення у чому саме полягає таке порушення.
Верховний Суд в постанові від 09.02.2022 у справі №160/12290/20 наголосив на тому, що будь-які фактори, у тому числі суспільний резонанс навколо відповідних подій, не звільняють суб'єкта владних повноважень від обов'язку під час прийняття рішення діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією й законами України та не виключає необхідність з'ясувати і встановлювати саме наявність складу дисциплінарного проступку в діяннях поліцейського.
До того ж, в адміністративному судочинстві діє презумпція винуватості суб'єкта владних повноважень, згідно з якою на останнього покладається обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності.
Водночас, виявлені в ході службового розслідування дисциплінарні проступки позивача, які виразились у порушенні ним вимог відомчих нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України не є такими, за які відповідачем слід застосовувати до позивача найсуворіше дисциплінарне стягнення - звільнення зі служби.
На переконання суду відповідач обрав позивачу такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення зі служби в поліції неправомірно, оскільки вчинені позивачем дисциплінарні проступки не є такими, що дискредитують звання поліцейського і негативно впливають на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства. Такий захід дисциплінарного впливу застосовано відповідачем необґрунтовано та непропорційно, тобто без урахування балансу між несприятливими наслідками та цілями, на досягнення яких він спрямований.
Таким чином, спірні накази відповідача № 2601 від 26.07.2023 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників Стрийського РУП ГУНП» в частині накладення дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби в поліції відносно ОСОБА_1 та наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області від 11.08.2023 № 336о/с “По особовому складу” про звільнення відповідно до Закону України “Про Національну поліцію” зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) капітана поліції ОСОБА_1 , інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 3 Стрийського районного управління поліції ГУНП у Львівській області - є протиправними та підлягають скасуванню.
Щодо позовної вимоги про поновлення позивача на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 3 Стрийського районного управління поліції ГУНП у Львівській області з 11 серпня 2023 року, суд зазначає наступне.
Згідно із ч. 1 ст. 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Враховуючи те, що суд визнав спірні накази відповідача про звільнення позивача зі служби в поліції протиправними та такими, що підлягають скасуванню, суд висновує, що належним способом поновлення порушеного права позивача є поновлення його на раніше займаній посаді, а тому дана позовна вимога є обґрунтованою та підлягає до задоволення.
Щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Відповідно до п. 4 Розділу І Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 за № 669/28799 (далі - Порядок №260), грошове забезпечення виплачується поліцейським, які призначені на штатні посади (зарахованих у розпорядження) в Національній поліції, та здобувачам ЗВО.
Відповідно до п. 9 Розділу І Порядку №260 при виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.
Згідно з п. 6 Розділу ІІІ Порядку №260 поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв'язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення. Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.
Зі змісту Порядку №260, який є специфічним для вирішення даних спірних відносин, вбачається, що грошове забезпечення поліцейських обраховується та виплачується з розрахунку календарних днів відповідного місяця їх служби.
Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі - Порядок №100).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Пунктом 8 Порядку №100 встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Із наявної в матеріалах справи довідки відповідача від 24.08.2023 року №95 про грошове забезпечення позивача, судом встановлено, що загальна сума доходу позивача за період з червня 2023 по липень 2023 становить 39800,20 грн.
Як встановлено п. 5 розділу III Порядку №260, за поліцейським, відстороненим від виконання службових обов'язків (посади) у зв'язку з проведенням щодо нього службового розслідування в порядку, визначеному Дисциплінарним статутом Національної поліції України, прийняттям відповідною місцевою радою резолюції недовіри, здійсненням щодо нього кримінального провадження, зберігаються всі види грошового забезпечення, які були йому встановлені до відсторонення, крім премії.
З огляду на викладене суд висновує, що середньоденний заробіток позивача складає 652,46 грн. = 39800,20 грн. / 61 календарний день (червень 2023 - 30 к.д., липень 2023 - 31 к.д.).
Час вимушеного прогулу позивача за період з 12.08.2023 (наступний день після звільнення) по 26.12.2023 (день ухвалення рішення у справі) становить 137 календарних днів.
Отже, середній заробіток за час вимушеного прогулу позивача, який підлягає стягненню на його корить, складає 89387,02 грн. (652,46 грн./день х 137 календарних днів).
Середній заробіток позивача за один місяць становить 19573,8 грн. (652,46 грн./день х 30 календарних дні).
Суд зауважує, що адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб'єктами, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.
Слід зазначити, що право не виникає внаслідок неправомірних дій (ex iniuria ius non oritur) або бездіяльності; держава не може відмовитися від виконання свого зобов'язання, посилаючись на підстави, які визнано незаконними; те, що право виникає з факту (ex facto ius oritus), не означає, що право може виникати з несправедливості (ex iniuria ius non oritur). Зазначені підходи застосовані ЄСПЛ, зокрема, у рішенні Paradiso and Campanelli v Italy (№ 25358/12), Sidabras and Others v. Lithuania (№ 50421/08), Ioannou v Turkey (№ 18364/91), Schenk v. Switzerland (№ 10862/84), Stromblad v. Sweden (№ 3684/07).
Отже, рішення в частині виплати грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць слід допустити до негайного виконання, оскільки відповідно до п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 371 КАС України, рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та про поновлення на посаді у відносинах публічної служби підлягають негайному виконанню.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із нормами частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до положень статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд висновує про необхідність задоволення позову повністю.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд зазначає, що згідно ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За таких обставин, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір.
Що стосується витрат на копіювання то суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 3 ст. 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду;
3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;
4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Оскільки витрати на копіювання документів не відносяться до витрат, які пов'язані із розглядом справи, такі не підлягають стягненню на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 14, 73-78, 90, 132, 139, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області від 26.07.2023 № 2601 “Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників Стрийського РУП ГУНП” в частині застосування до інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 3 Стрийського районного управління поліції ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби в поліції.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області від 11.08.2023 № 336о/с “По особовому складу” про звільнення відповідно до Закону України “Про Національну поліцію” зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) капітана поліції ОСОБА_1 , інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 3 Стрийського районного управління поліції ГУНП у Львівській області.
Поновити капітана поліції ОСОБА_1 на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 3 Стрийського районного управління поліції ГУНП у Львівській області з 11 серпня 2023.
Стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області (79007, м. Львів, пл. Генерала Григоренка, 3, код ЄДРПОУ 40108833) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 12.08.2023 по 26.12.2023 у сумі 89387 (вісімдесят дев'ять тисяч триста вісімдесят сім) гривень 02 коп. (без урахування податків та обов'язкових платежів).
Рішення суду в частині поновлення на посаді ОСОБА_1 та стягнення на його користь середнього заробітку за один місяць в розмірі 19573 (дев'ятнадцять тисяч п'ятсот сімдесят три) грн. 08 коп. допустити до негайного виконання.
Стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області (79007, м. Львів, пл. Генерала Григоренка, 3, код ЄДРПОУ 40108833) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 20 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Желік О.М.