Справа № 686/27486/21
Провадження № 1-кс/686/10198/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2023 року м. Хмельницький
Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про відвід слідчого у кримінальному провадженні,
встановив:
01.12.2023 року на розгляд слідчому судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області надійшла заява адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про відвід слідчого першого слідчого відділу ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №62021240010000154 від 30.07.2021 року.
Як підстави для відводу слідчого заявник вказує, що прокурор проявляє упередженість у вищевказаному кримінальному провадженні.
Заявник подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі та вимоги заяви підтримав просить її задовольнити.
Слідчий в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про час, дату та місце судового засідання.
Дослідивши докази, подані учасниками справи, у сукупності та взаємозв'язку між собою, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
З матеріалів заяви вбачається, що першим слідчим відділом ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62021240010000154 від 30.07.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.286 КК України.
Зі змісту заяви про відвід слідчого вбачається, що 18.08.2021 року ОСОБА_4 подав старшому слідчому першого слідчого відділу ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому заяу про залучення його до кримінального провадження як потерпілого.
Під час здійснення досудового розслідування слідчі, які проводили досудове розслідуванняу цьому кримінальному провадженні постановами від 12.08.2021 року, від 04.11.2022 року слідчим ОСОБА_5 відмовлено ОСОБА_4 у задоволенні його заяви.
Слідчим суддею Хмельницького міськрайонного суду 31.10 2022 року винесено ухвалу про скасування постанови від 12.08.2022 року про відмову у визнанні ОСОБА_4 потерпілим у кримінальному провадженні №62021240010000154 від 30.07.2021 року.
Слідчим суддею Хмельницького міськрайонного суду 31.10 2022 року винесено ухвалу про скасування постанови від 04.1.2022 року про відмову у визнанні ОСОБА_4 потерпілим у кримінальному провадженні №62021240010000154 від 30.07.2021 року.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Формою процесуального реагування на прояви упередженого ставлення слідчого/прокурора до особи, яка бере участь в кримінальному провадженні, є подання такою особою заяви про відвід слідчого/прокурора в порядку ст.77 КПК України.
Рекомендація Rec (2004) 6 Комітету Міністрів Державам - членам СЕ, прийнята Комітетом Міністрів 12.05.2004 на 114-й сесії «Про підвищення ефективності внутрішніх засобів правового захисту» декларує, що кожен, чиї права і свободи, викладені в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, порушуються, має право на ефективний засіб правового захисту у відповідному національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинено особами, що діяли як офіційні особи.
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує існування у внутрішньому праві засобів, які надають можливість скористатися правами і свободами, закріпленими в Конвенції, незалежно від того, як вони подані в національній правовій системі. Це положення вимагає, щоб відповідний внутрішній орган вивчив зміст скарги, яка базується на Конвенції, та забезпечив необхідне виправлення порушеного права. (Рішення ЄСПЛ «Chahal v. UK, n. 145).
На національному рівні, у ч. 2 ст. 80 КПК України законодавчо закріплено право осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, заявляти відвід прокурору з підстав передбачених ст.77 КПК України.
Так ч. ч. 3, 4 ст. 80 КПК України, передбачають, зокрема, що заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження, а заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу.
Зміст п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України визначає одну з підстав для застосування відводу прокурору - існування обставин, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості. Своєю чергою, термін «неупередженість» є структурним елементом такого базового принципу кримінального провадження, як законність (ст. 9 КПК України).
Більше того, вимога щодо неупередженого дослідження обставин кримінального провадження є головним обов'язком слідчого, що зафіксовано в ч. 2 ст. 9 КПК України.
Як зазначав ЄСПЛ у своїх рішеннях «Тимошенко проти України», «Ходорковський проти Росії», структура Конвенції ґрунтується на презумпції добросовісності дій органів державної влади країн - учасниць. Дійсно, будь-яка державна політика чи окремий захід може мати «прихований мотив», а презумпція добросовісності є спростованою. Однак, заявник, який стверджує, що його права і свободи були обмежені з неналежних підстав, повинен переконливо довести, що справжня мета державних органів була не такою, як її було проголошено (або яка може обґрунтовано припускатись, виходячи з контексту). Простої підозри про те, що державні органи користувались своєю владою для іншої мети, ніж та, що передбачена Конвенцією, недостатньо, щоб довести порушення статті 18 Конвенції.
Вичерпний перелік підстав, за наявності яких прокурор безумовно підлягає відводу, визначений частиною 1 ст. 77 КПК України.
Між тим, згідно з ч. 3 ст. 77 КПК України, прокурор не може брати участь у кримінальному провадженні, якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження, а також за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Згідно з ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язанні всебічно, повно і неупереджено дослідити усі обставини кримінального провадження. Лише за такої умови можливе виконання завдань кримінального судочинства. Усебічність дослідження обставин кримінального провадження означає, по-перше, висунення і дослідження всіх можливих версій щодо характеру події, що має ознаки кримінального правопорушення, винуватість особи; а-по друге, однаково ретельне встановлення і перевірку як обставин, що викривають, так і тих, що виправдовують особу. Повнота дослідження кримінального провадження означає встановлення всього кола фактичних обставин, що можуть суттєво вплинути на рішення у кримінальному провадженні; використання такої сукупності доказів, яка обґрунтовує зроблені висновки як такі, що не залишають місця сумнівам.
Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини, компетентна особа у будь-якому випадку не має права брати участь в здійсненні кримінального провадження, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в її неупередженості та об'єктивності.
Окреслюючи загальні завдання кримінального провадження, законодавець в статті 2 чинного КПК України вважає необґрунтований процесуальний примус до особи, яка бере участь в кримінальному провадженні, несумісним із поняттям «неупереджене розслідування».
Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини, компетентна особа у будь-якому випадку не має права брати участь в здійсненні кримінального провадження, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в її неупередженості та об'єктивності.
У рішенні «Меріт проти України» ЄСПЛ зазначав, що норма про вичерпання всіх національних засобів правового захисту не є абсолютною, як і не є такою, що застосовується автоматично; встановлюючи, чи була норма дотримана, необхідно враховувати відповідні обставини конкретної справи.
Як встановлено в судовому засіданні,
Оцінюючи вищенаведену інформацію в контексті приписів п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України, слідчий суддя вважає, що процесуально поведінка слідчого не узгоджується з вимогами щодо неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, передбаченими ст. 2, 9 КПК України.
З огляду на зазначене, слідчий суддя, виконуючи функцію судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, вважає необхідним відвести старшого групи прокурорів від участі у здійсненні процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №62021240010000154 від 30.07.2021 року, оскільки вважає, що заявником було доведено обставини, які викликають сумніви в об'єктивності та неупередженості слідчого під час здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні, а протилежного слідчим доведено не було.
Керуючись ст. ст. 2, 26, 77, 80, 81, 83, 107, 309 КПК України,
ПОСТАНОВИВ:
Заяву адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про відвід слідчого у кримінальному провадженні №62021240010000154 від 30.07.2021 року задовольнити.
Відвести слідчого відділу ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №62021240010000154 від 30.07.2021 року.
Ухвала вступає в законну силу негайно.
Слідчий суддя Хмельницького
міськрайонного суду ОСОБА_1