Справа № 521/5170/22
Номер провадження:1-кп/521/789/23
УХВАЛА
25 жовтня 2023 року м. Одеса
Малиновський районний суд міста Одеси в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
при судовому розгляді кримінального провадження №521/5170/22 відносно:
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Одесі, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України судимості не маючого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
Малиновським районним судом міста Одеси розглядається кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, при обставинах, викладених в обвинувальних актах.
Прокурором в судовому засіданні було заявлено клопотання про продовження застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з огляду на те, що є об'єктивні причини вважати, що у разі застосування більш м'якого запобіжного заходу останній матиме можливість вчинити дії, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Окрім цього, прокурор вважав за доцільне не визначити розмір застави як альтернативного запобіжного заходу.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_4 заперечувала проти задоволення клопотання прокурора, вказавши, що ризики зазначені прокурором є необґрунтованими та недоведеними, просила суд змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.
Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав думку свого захисника.
Розглянувши клопотання прокурора про продовження застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вислухавши думку обвинуваченого та його захисника, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора та продовжити застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. При цьому суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Строк перебування обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою, який встановлений ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 31.08.2023, спливає 29.10.2023, закінчити розгляд кримінального провадження з постановленням судового рішення до вказаної дати неможливо з об'єктивних причин.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
В обґрунтування вказаних ризиків прокурор зазначив, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Оцінюючи ризики, на які посилається прокурор у своєму клопотанні, суд вважає доведеними ризик переховування обвинуваченого ОСОБА_6 від органів досудового розслідування та суду, оскільки останній обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, покарання за який передбачено у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти.
На наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме запобігання спробі незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вказує те, що судом ще не допитано свідків, їх покази мають суттєве значення у кримінальному проваджені.
Слід зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України. Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
На наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України вказує той факт, що обвинувачений ОСОБА_6 в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, не має постійного місця роботи та міцних соціальних зв'язків, що свідчить про наявність ризику того, що обвинувачений, перебуваючи на свободі, може продовжити злочинну діяльність та вчинити нове кримінальне правопорушення.
Будь-яких підстав для зміни чи скасування обраного до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою під час розгляду клопотання прокурора судом не встановлено.
За змістом ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, при вирішенні питання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 суд також враховує наступні обставини: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; майновий стан обвинуваченого; наявність судимостей.
Оцінюючи доводи сторони захисту, у їх сукупності, суд не знаходить їх переважними та переконливими над доводами прокурора та вважає, що вони не спростовують ризиків вчинення обвинуваченим дій, передбачених ст. 177 КПК України.
Обставин, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, на думку суду, немає.
Враховуючи положення ч. 4 ст. 183 КПК України, суд вважає за необхідне не визначати розмір застави, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим його процесуальних обов'язків.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 183, 314-315, 334, 372 КПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Клопотання прокурора про продовження строку дії обраного відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - задовольнити.
Продовжити відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці (60 днів), тобто до 23.12.2023 включно.
Розмір застави як запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 - не визначати.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, захиснику та направити начальнику ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів.
Головуючий суддя ОСОБА_1