МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
26 грудня 2023 р. № 400/15381/23
м. Миколаїв
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Птичкіна В.В., ознайомившись з
адміністративним позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача:Регіонального сервісногоцентру ГСЦ МВС в Миколаївській області, пров. Транспортний, 1А/1, м. Миколаїв, 54008,
про:визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом, що містив вимоги:
визнати тривалу бездіяльність Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Миколаївській області (далі - Центр або відповідач) по виконанню рішення та доручення Заводського суду з визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу від 06.09.2018 № 6726/18/020878, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «М.В.Л. ГРУП» від імені ОСОБА_2 продало ОСОБА_3 автомобіль Mitsubishi Pajero, 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 (набрало законної сили 30.06.2020 р.);
зобов'язати Центр вчинити певні дії (на підставі рішення суду по справі № 487/8497/19 про визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу від 06.09.2018 № 6726/18/020878, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «М.В.Л. ГРУП» від імені ОСОБА_2 продало ОСОБА_3 автомобіль Mitsubishi Pajero, 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 ), а саме: провести реєстраційну операцію по скасуванню перереєстрації відповідно до пункту 40 Порядку, яким це передбачено у разі визнання недійсним правочину, на підставі якого проводилася державна реєстрація (перереєстрація), зняття з обліку ТЗ, або на підставі рішення суду.
Виходячи зі змісту позову та доданих до нього доказів, ОСОБА_2 (колишній власник вказаного транспортного засобу) є боржником позивача. З метою стягнення боргу ОСОБА_1 звернувся до суду. Ухвалою від 03.09.2018 у справі № 487/3004/18 Заводський районний суд м. Миколаєва вжив заходи забезпечення позову ОСОБА_1 , зокрема, наклав арешт на транспортний засіб. 06.09.2018 ОСОБА_2 (відповідач у зазначеній справі) уклав з ТОВ «М.В.Л. ГРУП» договір комісії, яким доручив цьому Товариству здійснити від імені ОСОБА_2 продаж транспортного засобу, та в цей же день (06.09.2018) ТОВ «М.В.Л. ГРУП» від імені ОСОБА_2 , відповідно до договору купівлі-продажу транспортного засобу № 6726/18/020878 (далі - договір купівлі-продажу) продало транспортний засіб ОСОБА_3 .
На виконання рішення про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 боргу (справа № 487/3004/18) 1Заводський районний суд м. Миколаєва 16.01.2020 видав виконавчий лист; примусове виконання (в межах зведеного виконавчого провадження) здійснює Заводський відділ державної виконавчої служби України у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса).
За позовом ОСОБА_1 рішенням від 18.03.2020 у справі № 487/8497/19 Заводський районний суд м. Миколаєва визнав договір купівлі-продажу недійсним. Це рішення було залишено без змін постановою Миколаївського апеляційного суду від 30.06.2020.
На думку ОСОБА_1 , Центр, на виконання рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 18.03.2020 у справі № 487/8497/19, у 2020 році мав провести «реєстраційну дію по скасуванню перереєстрації», відповідно до пункту 40 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 № 1388 «Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів» (далі - Порядок). Метою такої дії, як вказав ОСОБА_1 , є поновлення державної реєстрації транспортного засобу за ОСОБА_2 .
Ці дії Центр не вчинив, навіть після того, як позивач, на виконання доручення Заводського районного суду м. Миколаєва від 03.09.2020 № 487/8497/19/16943/20 (про подання ОСОБА_1 до Центру копії рішення Заводського районного суду від 18.03.2020 і копії постанови Миколаївського апеляційного суду від 30.06.2020 у справі № 487/8497/19), подав ці документи до Центру.
Згідно з викладеним у позові, у жовтні 2023 року Заводський районний суд м. Миколаєва видав позивачу ще одне доручення аналогічного змісту, яке ОСОБА_1 , поряд з іншими документами, подав до Центру 26.10.2023.
Бездіяльність Центру стала підставою для звернення ОСОБА_1 до адміністративного суду. Згідно з позовом «… тривала бездіяльність ГСЦ МВС (з 2020 р.) по невиконанню рішень суду з перереєстрації ТЗ унеможливила виконання постанов Державного виконавця з розшуку та вилученню ТЗ, що зважаючи на їхню вартість нанесло мені, як стягувачу, матеріальну та моральну шкоду у великому розмірі …».
На думку суду, позов ОСОБА_1 не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Завданням адміністративного судочинства, як вказано у частині першій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, публічно-правовий спір - спір, у якому:
хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або
хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або
хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Докази існування між ОСОБА_1 і Центром публічно-правового спору відсутні, оскільки позивач не є і не був власником транспортного засобу (у пункті 40 Порядку йдеться про вчинення відповідних дій за заявою власника).
Звернення позивача до Центру спрямовано на захист приватного майнового інтересу, а саме інтересу у виконанні рішення суду про стягнення з ОСОБА_2 боргу, у тому числі за рахунок вартості транспортного засобу, на який був накладений арешт. Відповідно, захист цього інтересу здійснюється відповідно до норм Цивільного процесуального кодексу України та норм Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження».
Адміністративний суд здійснює судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах. Такий контроль здійснюється в порядку, встановленому статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України (і цей порядок не передбачає подання адміністративного позову), а також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу («Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби»).
Адміністративні суди не уповноважені контролювати та примушувати будь-яких осіб (суб'єктів владних повноважень) до виконання судових рішень у справах, що були розглянуті в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
На підставі вищезазначеного, керуючись пунктом 1 частини першої статті 170, статтями 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
1. Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі
2. Роз'яснити позивачу, що його законний інтерес, про порушення якого зазначено в позовній заяві, підлягає судовому захисту за правилами цивільного судочинства.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Суддя В.В. Птичкіна