УХВАЛА
27 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 531/4/22
провадження № 61-15898ск23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Сердюка В. В.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Жолонко Олександр Валерійович, на постанову Полтавського апеляційного суду від 03 жовтня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання будинку спільною сумісною власністю подружжя та визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку,
ВСТАНОВИВ:
У січні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання будинку спільною сумісною власністю подружжя та визнання за нею права власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 .
Рішенням Карлівського районного суду Полтавської області від 24 січня 2023 року позов задоволено.
Визнано будинок АДРЕСА_1 , спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину будинку АДРЕСА_1 .
Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину будинку АДРЕСА_1 .
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 03 жовтня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 24 січня 2023 року скасовано. Ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.
08 листопада 2023 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Жолонко О. В., через систему «Електронний суд» звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Полтавського апеляційного суду від 03 жовтня 2023 року.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення у справі, що не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Предметом спору у цій справі є вимоги про визнання будинку спільною сумісною власністю подружжя та визнання за позивачем права власності на 1/2 частину спірного будинку.
Предметом спору є нерухоме майно вартістю 72 000,00 грн.
Згідно з частиною дев'ятою статті 19 ЦПК України розмір прожиткового мінімуму дляпрацездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з 01 січня 2023 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 2 684,00 грн.
Отже, зазначена справа не є справою з ціною позову, яка перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684,00 грн*250=671 000,00 грн).
Тому відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України справа не підлягає касаційному оскарженню.
У касаційній скарзі заявника немає посилання на зазначені у пункті 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадки, як і на докази на їх підтвердження.
Верховний Суд дослідив та взяв до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановив випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, які б свідчили про необхідність перегляду судового рішення у цій справі у касаційному порядку.
Підстави, передбачені статтею 411 ЦПК України, для скасування судового рішення, що оскаржується, у касаційній скарзі не зазначені.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якою, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)).
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки оскаржуване заявником рішення суду апеляційної інстанції ухвалене у справі, яка не підлягає касаційному оскарженню, то у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
УХВАЛИВ:
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Жолонко Олександр Валерійович, на постанову Полтавського апеляційного суду від 03 жовтня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання будинку спільною сумісною власністю подружжя та визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку відмовити.
Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Ігнатенко
А. С. Олійник
В. В. Сердюк