УХВАЛА
27 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 631/88/20
провадження № 61-14533ск23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Сердюка В. В.,
розглянув касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення акціонерного товариства «ВТБ Банк» з ринку на рішення Нововодолазького районного суду Харківської області від 23 червня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 05 вересня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію акціонерного товариства «ВТБ Банк» Стрюкової Ірини Олександрівни, про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просив визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію акціонерного товариства «ВТБ Банк» (далі - АТ «ВТБ Банк») Стрюкової І. О. щодо невнесення до Реєстру акцептованих вимог кредиторів заявленої ним кредиторської вимоги, зобов'язати відповідача внести зміни до Реєстру акцептованих вимог кредиторів АТ «ВТБ Банк», а саме включити до Реєстру кредиторські вимоги ОСОБА_1 з віднесенням їх до четвертої черги задоволення вимог кредиторів.
Рішенням Нововодолазького районного суду Харківської області
від 23 червня 2021 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 05 вересня 2023 року, позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково.
Зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ВТБ Банк» Стрюкову І. О. внести зміни до Реєстру акцептованих вимог кредиторів АТ «ВТБ Банк», а саме включити до Реєстру акцептованих вимог кредиторів АТ «ВТБ Банк» кредиторські вимоги ОСОБА_1 з віднесенням їх до четвертої черги задоволення вимог кредиторів.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
09 жовтня 2023 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення АТ «ВТБ Банк» з ринку (далі - заявник) засобами поштового зв'язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Нововодолазького районного суду Харківської області від 23 червня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 05 вересня 2023 року, повний текст якої складено 11 вересня 2023 року.
У касаційній скарзі заявник просить суд касаційної інстанції скасувати рішення Нововодолазького районного суду Харківської області від 23 червня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 05 вересня 2023 року та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Ухвалою Верховного Суду від 23 жовтня 2023 року касаційну скаргу заявника на рішення Нововодолазького районного суду Харківської області
від 23 червня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду
від 05 вересня 2023 року залишено без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не міг перевищувати десяти днів з дня вручення копії ухвали.
На виконання вимог указаної вище ухвали заявник, у встановлений судом строк, надіслав нову редакцію касаційної скарги з клопотанням про відстрочення сплати судового збору.
Клопотання про відстрочення сплати судового збору не може бути вирішено, оскільки заявник сплатив судовий збір, що виключає необхідність його розгляду.
Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною першою статті 394 ЦПК України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
За частиною восьмою статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
Наведені в касаційній скарзі та заяві про усунення недоліків доводи містять підставу для відкриття касаційного провадження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Як на підставу касаційного оскарження рішення Нововодолазького районного суду Харківської області від 23 червня 2021 року та постанови Полтавського апеляційного суду від 05 вересня 2023 року заявник посилається на неврахування судами висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі № 910/8132/17, від 22 серпня 2018 року у справі № 559/1777/15, від 29 серпня 2018 року у справі № 755/17365/15-ц, від 20 березня 2019 року у справі № 456/450/16-ц, від 28 листопада 2018 року у справі № 383/2/17, від 12 грудня 2018 року у справі № 591/1272/18, у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19 серпня 2022 року у справі № 912/1941/21, у постанові Верховного Суду України від 20 січня 2016 року у справі № 6-2001ц15 та у постановах Верховного Суду від 27 вересня 2019 року у справі № 910/14465/17, від 03 квітня 2018 року у справі № 910/153/17, від 09 червня 2021 року у справі № 761/13839/19, від 15 березня 2018 року у справі № 910/8793/17.
Касаційна скарга подана у визначений законом строк та оформлена відповідно до вимог статті 392 ЦПК України.
З огляду на викладене, касаційний суд доходить висновку про відкриття касаційного провадження та витребування матеріалів справи.
Керуючись статтями 389, 390, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення акціонерного товариства «ВТБ Банк» з ринку на рішення Нововодолазького районного суду Харківської області від 23 червня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 05 вересня 2023 року.
Витребувати зНововодолазького районного суду Харківської області матеріали цивільної справи № 631/88/20 за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію акціонерного товариства «ВТБ Банк» Стрюкової Ірини Олександрівни, про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Надіслати учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, що не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Ігнатенко
А. С. Олійник
В. В. Сердюк