Номер провадження 1-кп/754/373/23
Справа№754/11099/20
Вирок
Іменем України
07 грудня 2023 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого: - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретарів: - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020100030004073 від 28.06.2020 року відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, із середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Києва, громадянина України, українця, із середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше судимого:
-
-18.12.2020 року Дарницьким районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ст. 70 КК України до покарання у виді 2 років обмеження волі;
- 01.06.2023 року Київським апеляційним судом за ч. 2 ст. 289, ст. 70 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна, -
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -
за участю сторони обвинувачення: - прокурора ОСОБА_6 ,
за участю сторони захисту: - обвинуваченого ОСОБА_4
та його захисника ОСОБА_7 ,
- обвинуваченого ОСОБА_5 ,
за участю потерпілого: - ОСОБА_8 ,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_4 27.06.2020 року приблизно о 23 годині 40 хвилин, перебуваючи разом із ОСОБА_5 біля під'їзду № 1 будинку АДРЕСА_4, побачили раніше незнайомого ОСОБА_8 , після чого у них виник злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, поєднане із застосуванням насильства, що не є небезпечним для здоров'я потерпілого.
Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_9 , діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_5 , діючи згідно із заздалегідь розподілених ролей, зайшли за потерпілим ОСОБА_8 до середини вищевказаного під'їзду, не разом із останнім зайшли до ліфту, після чого ОСОБА_5 кулаком лівої руки наніс декілька ударів у область обличчя потерпілому ОСОБА_8 , чим спричинив останньому легкі тілесні ушкодження за критерієм тривалості розладу здоров'я, у вигляді синця на нижній повіці правого ока, садна у проекції хвоста правої надбрівної дуги, тим самим ОСОБА_5 застосував насильство, що не є небезпечним для здоров'я потерпілого. Після цього, ОСОБА_5 висловив вимогу потерпілому ОСОБА_8 передати йому належний останньому мобільний телефон. В цей час ОСОБА_9 знаходився на порозі дверей ліфту та спостерігав за обстановкою навколо, з метою попередження ОСОБА_5 про викриття їх протиправних дій з боку сторонніх осіб та для перешкоджання потерпілому ОСОБА_8 втекти з місця вчинення кримінального правопорушення до досягнення їх протиправної мети.
Продовжуючи реалізацію свого протиправного умислу, ОСОБА_5 подолавши разом із ОСОБА_4 волю потерпілого до опору, відкрито викрав з рук потерпілого ОСОБА_8 мобільний телефон марки «Apple iphone 6 S 64 gb Gold», вартістю 4 190 грн., у чохлі сірого кольору, який матеріальної цінності для потерпілого не становить, з сім-картою мобільного оператора ТОВ «Лайфселл», яка матеріальної цінності для потерпілого не становить, без залишку грошових коштів на рахунку. Після цього ОСОБА_5 передав вищевказаний мобільний телефон ОСОБА_4 для його подальшого розблокування останнім.
В подальшому ОСОБА_4 , діючи умисно за попередньою змовою спільно з ОСОБА_5 , утримуючи при собі викрадене майно та не маючи наміру його повертати, з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, а викраденим майном розпорядилися на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_8 матеріальну шкоду в розмірі 4 190,00 грн.
ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, а саме: у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для здоров'я потерпілого, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
Судом також встановлено, що ОСОБА_5 27.06.2020 року приблизно о 23 годині 40 хвилин, перебуваючи разом із ОСОБА_4 біля під'їзду № 1 будинку АДРЕСА_4, побачили раніше незнайомого ОСОБА_8 , після чого у них виник злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, поєднане із застосуванням насильства, що не є небезпечним для здоров'я потерпілого.
Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_5 , діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_4 , діючи згідно із заздалегідь розподілених ролей, зайшли за потерпілим ОСОБА_8 до середини вищевказаного під'їзду, не разом із останнім зайшли до ліфту, після чого ОСОБА_5 кулаком лівої руки наніс декілька ударів у область обличчя потерпілому ОСОБА_8 , чим спричинив останньому легкі тілесні ушкодження за критерієм тривалості розладу здоров'я, у вигляді синця на нижній повіці правого ока, садна у проекції хвоста правої надбрівної дуги, тим самим ОСОБА_5 застосував насильство, що не є небезпечним для здоров'я потерпілого. Після цього, ОСОБА_5 висловив вимогу потерпілому ОСОБА_8 передати йому належний останньому мобільний телефон. В цей час ОСОБА_9 знаходився на порозі дверей ліфту та спостерігав за обстановкою навколо, з метою попередження ОСОБА_5 про викриття їх протиправних дій з боку сторонніх осіб та для перешкоджання потерпілому ОСОБА_8 втекти з місця вчинення кримінального правопорушення до досягнення їх протиправної мети.
Продовжуючи реалізацію свого протиправного умислу, ОСОБА_5 подолавши разом із ОСОБА_4 волю потерпілого до опору, відкрито викрав з рук потерпілого ОСОБА_8 мобільний телефон марки «Apple iphone 6 S 64 gb Gold», вартістю 4 190 грн., у чохлі сірого кольору, який матеріальної цінності для потерпілого не становить, з сім-картою мобільного оператора ТОВ «Лайфселл», яка матеріальної цінності для потерпілого не становить, без залишку грошових коштів на рахунку. Після цього ОСОБА_5 передав вищевказаний мобільний телефон ОСОБА_4 для його подальшого розблокування останнім.
В подальшому ОСОБА_5 , діючи умисно за попередньою змовою спільно з ОСОБА_4 , утримуючи при собі викрадене майно та не маючи наміру його повертати, з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, а викраденим майном розпорядилися на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_8 матеріальну шкоду в розмірі 4 190,00 грн.
ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, а саме: у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для здоров'я потерпілого, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
В судовому засіданні ОСОБА_4 повністю визнав себе винуватим у пред'явленому обвинуваченні, підтвердив викладені в обвинувальному акті обставини та показав суду, що 27.06.2020 року приблизно о 00 годин 00 хвилин, перебуваючи разом із ОСОБА_5 біля будинку АДРЕСА_4, побачили раніше незнайомого чоловіка та вирішили викрасти у останнього телефон. Домовившись про подальші дій, вони з ОСОБА_5 зайшли разом з потерпілим до будинку, де зайшовши з останнім до ліфту. Поки він знаходився на порозі дверей ліфту та спостерігав за обстановкою навколо, щоб їх дії ніхто не побачив, ОСОБА_5 ударив потерплого по обличчю та сказав, щоб той віддав йому мобільний телефон. Отримавши від потерпілого мобільний телефон, ОСОБА_5 передав даний телефон йому, щоб він його розблокував. Після цього вони разом з ОСОБА_5 , викравши у потерпілого телефон, звідти втекли. Розкаюється в скоєному.
В судовому засіданні ОСОБА_5 повністю визнав себе винуватим у пред'явленому обвинуваченні, підтвердив викладені в обвинувальному акті обставини та показав суду, що 27.06.2020 року приблизно о 00 годин 00 хвилин, перебуваючи разом із ОСОБА_4 біля під'їзду будинку АДРЕСА_4 , побачили раніше незнайомого чоловіка та вирішили викрасти у останнього телефон. Домовившись про подальші дій, вони з ОСОБА_4 зайшли разом з потерпілим до будинку, де зайшовши з останнім до ліфту. Поки ОСОБА_4 знаходився на порозі дверей ліфту та спостерігав за обстановкою навколо, щоб їх дії ніхто не побачив, він ударив потерплого по обличчю та сказав, щоб той віддав йому мобільний телефон. Отримавши від потерпілого мобільний телефон, він передав даний телефон ОСОБА_4 щоб він його розблокував. Після цього вони разом з ОСОБА_4 , утримуючи телефон при собі, звідти втекли. Розкаюється в скоєному.
Потерпілий ОСОБА_8 в судовому засіданні зазначив, що претензій до обвинувачених не має, покарання обвинуваченим просить призначити на розсуд суду.
Окрім повного визнання обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 своєї вини у скоєному злочині, їх винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, повністю підтверджується сукупністю доказів, наданих стороною обвинувачення та безпосередньо досліджених судом, а саме:
- показами потерпілого ОСОБА_8 , який суду показав, що 27.06.2020 року приблизно о 00 годин 00 хвилин, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_4, він зайшов до будинку, разом з ним зайшли двоє чоловіків, та потім разом вони зайшли до ліфту. Поки один з чоловіків стояв на порозі ліфту, інший вдарив його по обличчю та сказав, щоб віддав йому мобільний телефон. Отримавши мобільний телефон чоловіки втекли. У чоловіках, які викрали їх телефон потерпілий ОСОБА_8 вказав на обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Під час розгляду справи в суді обвинувачений ОСОБА_4 частково відшкодував йому завдану матеріальну шкоду в розмірі 2 500,00 грн.;
- даними протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 02.07.2020 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_8 за фотознімку № 3 впізнав особу чоловіка, який викрав у нього телефон. Згідно довідки до вказаного протоколу на фото № 3 зображений обвинувачений ОСОБА_5 ;
- даними протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 31.07.2020 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_8 за фотознімку № 2 впізнав особу чоловіка, який викрав у нього телефон. Згідно довідки до вказаного протоколу на фото № 2 зображений обвинувачений ОСОБА_4 ;
- даними проведення слідчого експерименту від 26.08.2020 року за участю обвинуваченого ОСОБА_4 , згідно якого останній відобразив спосіб та механізм вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 186 КК України;
- даними проведення слідчого експерименту від 27.08.2020 року за участю обвинуваченого ОСОБА_5 , згідно якого останній відобразив спосіб та механізм вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 186 КК України;
- даними висновку експерта № 13-1/1382 від 20.07.2020 року;
- даними висновку експерта № 042/1-714-2020 від 03.07.2020 року.
Під час розгляду справи прокурор відмовився від допиту свідка ОСОБА_10 у зв'язку з визнанням обвинуваченими фактичних обставин події кримінального правопорушення, яке мало місце 27.06.2020 року. При цьому, стороною захисту клопотань про виклик та допит зазначеного свідка у судовому засіданні не заявлялось.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року, «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дослідивши всі обставини кримінального провадження, які знайшли підтвердження належними та допустимими доказами, дослідженими під час судового розгляду, та які у своїй сукупності є достатніми та взаємопов'язаними, прийшов до висновку про доведеність поза розумним сумнівом вини обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , кожного, у вчиненні саме кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
Суд вважає, що дії ОСОБА_4 правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для здоров'я потерпілого, вчинене за попередньою змовою групою осіб, та визнає його винуватим у вчиненні даного кримінального правопорушення.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 суд, відповідно до ст. 66 КК України, визнає його щире каяття та добровільне часткове відшкодування потерпілому завданої матеріальної шкоди.
Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Дії ОСОБА_5 правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для здоров'я потерпілого, вчинене за попередньою змовою групою осіб, та визнає його винуватим у вчиненні даного кримінального правопорушення.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_5 суд, відповідно до ст. 66 КК України, визнає його щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, суспільну небезпеку скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, посередньо характеризується за місцем проживання, а також наведені пом'якшуючі покарання обставини та відсутність обставин, які обтяжують покарання. Враховую викладене, а також думку потерпілого, який просив призначити обвинуваченим покарання на розсуд суду та зазначив, що претензій до обвинувачених не має, суд вважає, що виправлення і перевиховання ОСОБА_4 можливі без ізоляції від суспільства, тому обирає йому покарання у вигляді позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України, тобто з випробуванням. При цьому суд вважає, що призначення обвинуваченому саме даного виду покарання є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення обвинуваченим нових кримінальних правопорушень.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, суспільну небезпеку скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, посередньо характеризується за місцем проживання, а також наведену пом'якшуючу покарання обставину та відсутність обставин, які обтяжують покарання. Враховую викладене, а також думку потерпілого, який просив призначити обвинуваченим покарання на розсуд суду та зазначив, що претензій до обвинувачених не має, суд вважає, що виправлення і перевиховання ОСОБА_5 неможливі без ізоляції від суспільства, тому обирає йому покарання у вигляді позбавлення волі. При цьому суд вважає, що призначення обвинуваченому саме даного виду покарання є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення обвинуваченим нових кримінальних правопорушень.
При цьому, суд встановлено, що вироком Дарницького районного суду м. Києва від 18.12.2020 року ОСОБА_5 засуджений за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді 2 років обмеження волі.
Крім того, вироком Київського апеляційного суду від 01.06.2023 року ОСОБА_5 засуджений за ч. 2 ст. 289 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.
Оскільки, після постановлення вищевказаних вироків було встановлено, що ОСОБА_5 винуватий ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення зазначених вироків, тому у строк покарання, яке призначається ОСОБА_5 , необхідно зарахувати невідбуте покарання за попередніми вироками та призначити йому остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.
Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлявся.
Питання щодо речових доказів слід вирішити згідно вимог ст. 100 КПК України.
На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України суд вважає за необхідне стягнути з обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , солідарно, на користь держави витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні: за висновком експерта № 13-1/1382 від 20.07.2020 року в розмірі 490,35 грн.; за висновком експерта № 042/1-714-2020 від 03.07.2020 року в розмірі 273,80 грн., всього - 764,15 грн., тобто, з кожного по 382,08 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 371, 373, 374 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання у виді позбавлення волі, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки, передбачені п.п. 1,2 ч. 1 ст. 76 КК України: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та навчання.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання за даним вироком більш суворим покаранням за вироком Київського апеляційного суду від 01.06.2023 року, призначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,остаточне покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі без конфіскації майна.
Строк відбування покарання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 обраховувати з дня його затримання з метою звернення вироку до виконання.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, згідно вироку Київського апеляційного суду від 01.06.2023 року, зарахувати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в строк відбуття покарання повністю відбуте покарання за вироком Дарницького районного суду м. Києва від 18.12.2020 року у виді 2 (двох) років обмеження волі, з розрахунком того, що одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі.
Речовий доказ: чек до мобільного телефону «Apple iphone», - зберігати у матеріалах кримінального провадження.
Стягнути з обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , солідарно, на користь держави витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні в розмірі 764,15 грн., тобто, з кожного по 382,08 грн.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.
Головуючий: ОСОБА_1