Номер провадження 1-кп/754/1295/23
Справа№754/15425/23
Вирок
Іменем України
06 грудня 2023 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого: судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12023105160000012 від 31.08.2023 року відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, українця, із середньою освітою, маючого на утриманні малолітню дитину, офіційно працевлаштованого ФОП « ОСОБА_4 » на посаді судноводія, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , раніше не судимого, -
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, -
за участю сторони обвинувачення: - прокурора ОСОБА_5 ,
за участю сторони захисту: - обвинуваченого ОСОБА_3 , -
ВСТАНОВИВ:
У 2018 році, більш точної дата та часу не встановлено, для здійснення водного виду спорту, пов'язаного з тренуваннями, у ОСОБА_3 виникла необхідність в отриманні посвідчення судноводія на своє ім'я, що дозволяє законно рухатися на внутрішніх водних шляхах, зміст якого встановлений наказом Міністерства інфраструктури України від 07 травня 2013 № 283 «Про заствердження Положення про порядок видачі посвідчення судноводія малого/маломірного судна», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.05.2013 за № 831/23363.
В цей же час, у ОСОБА_3 , який не мав бажання на проходження встановленої законом процедури, для отримання посвідчення судноводія малого/маломірного судна на своє ім'я, з метою подальшого його використання, виник протиправний умисел, направленого на підроблення даного документу.
Реалізовуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_3 , приблизно всередині 2018 року, в ході листування, використовуючи мобільний додаток «Viber», домовився з невстановленою особою, про отримання посвідчення судноводія малого/маломірного судна на своє ім'я та надав невстанводеній особі свої анкетні дані, копію власного паспорту, ідентифікаційний код, сертифікат про закінчення школи та власне фотозображення для використання їх невстановленою особою у підробці офіційного документу, а саме виготовлення посвідчення судноводія на своє ім'я.
В подальшому, ОСОБА_3 у 2018 року, більш точно час та місце не встановлено, порушуючи процедуру підготовки та підтвердження кваліфікації судноводіїв малих суден і водних мотоциклів, а також видачі посвідчення на право управління прогулянковим судном, за грошову винагороду, отримав від невстановленої особи завідомо підроблене посвідчення судноводія № НОМЕР_2 на своє ім'я, видане Верхньо-Дніпровським міжрегіональним територіальним управлінням Укрморрінінспекцією, з відповідним відтиском печатки, тобто завідомо підроблений офіційний документ, який видається установою, яка має право видавати такий документ, та який надає право управляти моторним судном, за результатами успішного підтвердження кваліфікації судноводіїв з метою отримання посвідчення судноводія для управління малого/маломірного судна.
Також встановлено, що перевіркою журналу обліку видачі посвідчень судноводіїв малих/маломірних суден, виданих Верхньо-Дніпровським міжрегіональним територіальним управлінням Укрморрінінспекцією за 2015 рік, інформація щодо видачі посвідчення ОСОБА_3 , відсутня; посвідчення за № НОМЕР_2 видане іншій особі, а посвідчення за № НОМЕР_2 в період з 01.01.2015 по 30.10.2015 взагалі не видавались.
Крім того, ОСОБА_3 22.08.2023 року приблизно о 12 годині 00 хвилин,перебуваючи на території парку «Муромець», що в Деснянському районі м. Києва, річки Десенка, маючи при собі підроблене посвідчення судноводія № НОМЕР_2 від 22.01.2015, видане на власне ім'я, вирішив здійснити прогулянку по річці Десенка, на маломірному самохідному, моторному, прогулянковому судні, де в подальшому був зупинений працівниками відділу поліції в річковому порту Київ ГУНП в м. Києві, та на їх законну вимогу пред'явити документи, що посвідчують право керування маломірного, самохідного, моторного, прогулянкового судна, достовірно знаючи, що наявне у нього посвідчення судноводія є підробленим, оскільки таке посвідчення йому ніколи не видавалось у встановленому порядку, маючи умисел, спрямований на використання даного, завідомо підробленого посвідчення судноводія, надав його працівникам поліції, тобто в такий спосіб за вищевикладених фактичних обставин використав завідомо підроблений документ.
ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України, а саме: у пособництві в підробленні офіційного документу (посвідчення судноводія), який видається установою, яка має право видавати такі документи, і який надає права, з метою використання його підроблювачем, а також, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, а саме: у використанні завідомо підробленого документу - посвідчення судноводія.
В судовому засіданні ОСОБА_3 повністю визнав себе винуватим у пред'явленому обвинуваченні, підтвердив викладені в обвинувальному акті обставини та показав суду, що у 2015 році придбав у невідомої йому особи посвідчення судноводія через інтернет за гроші. Замовив посвідчення водія, через мобільний відправив свої паспортні дані. Після отримання виготовленого посвідчення, користувався ним до серпня 2023 року. 22.08.2023 року його зупинили працівники відділу поліції в річковому порту Київ ГУНП в м. Києві, яким надав підроблене посвідчення судноводія для перевірки. Розкаюється у скоєному.
За згодою сторін, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України судом було визнано недоцільним дослідження доказів, зібраних в ході досудового розслідування стосовно фактичних обставин справи, оскільки учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів в добровільності їх позицій, а також фактичні обставини справи ніким не оспорюються. При цьому судом сторонам було роз'яснено, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Тому суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують його особу.
Суд вважає, що дії ОСОБА_3 правильно кваліфіковані за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України, як пособництво в підробленні посвідчення, яке видається установою, яка має право видавати такі документи, яке надає права, з метою використання його іншою особою, а також, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, а саме: у використанні завідомо підробленого посвідчення, та визнає його винуватим у вчиненні даних кримінальних правопорушень.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 суд, відповідно до ст. 66 КК України, визнає його щире каяття.
Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання, судом не встановлено.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, не одруженого, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , посередньо характеризується за місцем проживання, наведену пом'якшуючу покарання обставину та відсутність обставин, що обтяжують покарання, і вважає, що його виправлення і перевиховання неможливі без ізоляції від суспільства, тому обирає йому покарання у виді штрафу. При цьому суд вважає, що призначення обвинуваченому даного виду покарання є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення обвинуваченим нових кримінальних правопорушень.
Разом з тим, згідно ч. 2 ст. 12 КК України у редакції Закону, яка діяла станом на час вчинення інкримінованих ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, злочином невеликої тяжкості є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, або інше, більш м'яке покарання за винятком основного покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 358 КК України, вчинення якого інкриміновано обвинуваченому ОСОБА_3 , є злочином невеликої тяжкості. Як вбачається з обвинувального акту, подія кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , мала місце у 2018 році.
Будь-яких даних про те, що перебіг давності зупинявся або переривався, судом не встановлено.
За таких обставин, строки давності притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 358 КК України, станом на 06.12.2023 року закінчились.
Згідно ч. 5 ст. 74 КК України особа може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених статтею 49 цього Кодексу.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі.
При таких обставинах, суд приходить до висновку про звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України, в зв'язку із закінчення строку давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Питання щодо речових доказів слід вирішити згідно вимог ст. 100 КПК України.
На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави витрати за залучення експерта у кримінальному провадженні, а саме: вартість проведення судово-технічної експертизи з висновком експерта № СЕ-19/111-23/47615-ДД від 22.09.2023 року в розмірі 1 912,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 371, 373, 374 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України та призначити йому покарання:
- за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень;
- за ч. 4 ст. 358 КК України у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
На підставі ст. 49 КК України звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України, у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 (вісімсот п'ятдесят) гривень, в зв'язку із закінчення строку давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Речовий доказ: посвідчення судноводія на ім'я ОСОБА_3 , № НОМЕР_2 , видане Верхньо-Дніпровським міжрегіональним територіальним управлінням Укрморрінінспекцією, після набрання вироком законної сили, - знищити.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні в розмірі 1 912,00 грн.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КК України.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуючий: ОСОБА_1