Справа № 569/8787/21
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2023 року м.Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в складі :
судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
представника потерпілого
адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду об'єднане кримінальне провадження внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 23 грудня 2020 року за №12020180010004459 по обвинуваченню:
ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Агдаш, Республіка Азербайджан, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , з середньою освітою, одруженого, приватного підприємця, не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.286 КК України,
ВСТАНОВИВ:
О 17 годині 10 хвилин, 22 грудня 2020 року, ОСОБА_4 , керуючи автомобілем “Citroen Jumper”, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який перебував у технічно справному стані, рухаючись по вул. Шухевича зі сторони вул. Богоявленської в напрямку вул. Князя Володимира в м. Рівне, навпроти будинку №2, в порушення вимог п.п. б) п. 2.3 та п. 18.4 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі по тексту - Правила дорожнього руху), проявив неуважність до дорожньої обстановки, з моменту виникнення небезпеки для руху, у вигляді зниження швидкості та зупинки автомобілів перед нерегульованим пішохідним переходом, які рухалися у сусідній смузі руху справа, негайно не вжив заходів для зменшення швидкості керованого ним автомобіля аж до повної його зупинки. У результаті чого, допустив наїзд на пішохода ОСОБА_6 , який перетинав проїзну частину по нерегульованому пішохідному переходу справа на ліво по ходу руху транспортного засобу, хоча мав технічну можливість зупинити керований ним транспортний засіб до лінії руху пішохода.
У результаті дорожньо-транспортної пригоди, пішохід ОСОБА_6 , отримав наступні тілесні ушкодження: поєднана краніо-скелетна травма: черепно-мозкова травма у вигляді забою головного мозку важкого ступеня з формуванням внутрішньомозкової гематоми лівої скроневої долі головного мозку, з наявністю перелому скроневої кістки зліва з переходом на основу черепа, поєднаної із зовнішніми ушкодженнями - забоєм м'яких тканин лівої скроневої ділянки голови та пара орбітальними гематомами обох очей, закритої травми грудної клітки у вигляді забою обох легень, які в своїй сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя.
Порушення ОСОБА_4 , пункту 18.4 Правил дорожнього руху, який передбачає, якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб, водії інших транспортних засобів, що рухаються по сусідніх смугах, повинні зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися і можуть продовжити (відновити) рух лише переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека, перебуває у прямому безпосередньому причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та суспільно-небезпечними наслідками, що настали.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , в інкримінованому кримінальному правопорушенні вину визнав повністю. Суду пояснив, що дійсно у вказаний вище час та день, ним було вчинено порушення правил безпеки дорожнього руху. Він керував транспортним засобом “Citroen Jumper”, по вул. Шухевича в м. Рівне, порушив вказані вище вимоги ПДР, в наслідок чого, допустив наїзд на пішохода (потерпілого) ОСОБА_6 , який перетинав проїзну частину по нерегульованому пішохідному переходу справа на ліво по ходу руху транспортного засобу. Погодився із прокурором, що саме він проявив неуважність до дорожньої обстановки та допустив наїзд на пішохода ОСОБА_6 .. З його вини, потерпілий отримав тілесні ушкодження. Повідомив суд, що в ході судового розгляду, ним було відшкодовано потерпілому матеріальну та моральну шкоду, спричинену злочином. Не погодився із позицією прокурора в судових дебатах, щодо призначення йому покарання із позбавленням волі та застосуванням ст.75 КК України. Просить суд, призначити йому покарання із застосуванням ст.69 КК України - у виді штрафу, який має можливість сплатити. При призначенні покарання просить суд, взяти до уваги, що на його утриманні перебувають - хвора дружина, двоє неповнолітніх та одна малолітня дитина. Його сім'я є внутрішньо переміщеними особами з 2014 року. З метою безпеки, він перевіз сім'ю до Німеччини, де на даний час разом проживають. Повідомив суд, що після прийняття судом рішення, має намір поїхати до дружини та дітей до Німеччини, з метою спільного проживання, догляду за вказаними особами.
Представник потерпілого - адвокат ОСОБА_5 , в судовому засіданні повідомив суд, що обвинувачений вірно розповів про обставини інкримінованого кримінального правопорушення. Підтвердив, щоОСОБА_4 , в ході судового розгляду, було в повному обсязі відшкодовано потерпілому ОСОБА_6 , матеріальну та моральну шкоду, спричинену злочином. Відповідно сторона потерпілого відмовилась від позовних вимог, що підтверджується поданим клопотанням до суду. З приводу призначення покарання обвинуваченомуОСОБА_4 , вважає, що наявні обставини які пом'якшують покарання останньому. Отже, обвинуваченому можливо призначити судом, більш м'якого покарання ніж передбачено законом - тобто штраф.
Сторони не заперечили проти проведення судового розгляду, у відповідності до ч.3 ст. 349 КПК України.
В зв'язку із не запереченням учасниками судового провадження, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано правильність розуміння зазначених обставин та їх зміст, відсутність сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.
Суд дійшов висновку, що інкриміноване кримінальне правопорушення ОСОБА_4 , вчинене саме ним.
Органом досудового розслідування дії обвинуваченого ОСОБА_4 , кваліфіковані вірно за ч.2 ст.286 КК України, які виразились в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.
Відповідно до ст.12 КК України вчинений обвинуваченим злочин відноситься до тяжкого.
Обставиною, що пом'якшує покарання для ОСОБА_4 , відповідно до ч.1 ст. 66 КК України, є активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставин які б обтяжували покарання обвинуваченому відповідно до ч.1 ст. 67 КК України, судом не встановлено.
ОСОБА_4 , до кримінальної відповідальності притягується в перше. У лікарів психіатра, нарколога під спостереженням не перебуває. За місцем проживання характеризується позитивно. Згідно Довідки №5612-530 від 27.11.2014 взятий на облік як внутрішньо переміщена особа. На утриманні має двох неповнолітніх дітей 2007 та 2008 року народження, та одну малолітню дитину 2014 року народження. Дружина обвинуваченого - ОСОБА_7 , страждає на депресію, панічні атаки, тривожний та біполярний розлад, відповідно потребує сторонньої допомоги, що підтверджується відповідними медичними довідками. (а.п.167-169)
Частиною 2 ст.65 КК України визначено, особі яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею кримінальних правопорушень.
Відповідно до ч.1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу або перейти до іншого, більш м'якого виду покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.
Суд, взявши до уваги встановлені обставини, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку, позицію сторони потерпілого, з урахуванням особи ОСОБА_4 , яка раніше не судимий, утримання двох неповнолітніх та однієї малолітньої дитини, хворої дружини, вважає можливим, призначити йому покарання необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень за ч.2 ст.286 КК України, на підставі ст.69 КК України - штраф (грошове стягнення), тобто перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення .
Штраф для обвинуваченого, суд визначає від тяжкості вчиненого з урахуванням його майнового стану, в розмірі - три тисячі сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, шо становить 52700 (п'ятдесят дві тисячі сімсот) гривень, неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
На думку суду, покарання у виді штрафу для ОСОБА_4 , буде достатнім заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до цієї особи.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 до ОСОБА_4 , про відшкодування моральної та матеріальної шкоди завданої кримінальним правопорушенням, необхідно залишити без розгляду у зв'язку з відмовою позивача від позовних вимог.
Долю речових доказів, суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.
Накладений арешт на речовий доказ - автомобіль марки «Citroen Jumper» реєстраційний номер НОМЕР_1 , підлягає скасуванню. Транспортний засіб необхідно залишити власнику - ОСОБА_4 ..
Письмові речові докази (документи), необхідно залишити в матеріалах кримінального провадження.
Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченогоОСОБА_4 , на користь держави, документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експертів для проведення судових експертиз у кримінальному провадженні, що становлять чотири тисячі двісті п'ятдесят гривень.
Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд,
УХВАЛИВ:
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання, із застосуванням ст.69 КК України, перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення, у виді штрафу - грошового стягнення в розмірі три тисячі сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, шо становить 52700 (п'ятдесят дві тисячі сімсот) гривень, без позбавлення права керувати транспортними засобами.
Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирався.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 до ОСОБА_4 , про відшкодування моральної та матеріальної шкоди завданої кримінальним правопорушенням, - залишити без розгляду у зв'язку з відмовою позивача від позовних вимог.
Стягнути з ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) на користь держави, процесуальні витрати на проведення судових експертиз у кримінальному провадженні, що становлять чотири тисячі двісті п'ятдесят гривень.
Письмові речові докази (документи), - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Скасувати арешт речового доказу - автомобіль марки «Citroen Jumper» реєстраційний номер НОМЕР_1 накладеного згідно ухвали слідчого судді Рівненського міського суду від 15 січня 2021 року, який залишити власнику - ОСОБА_4 ..
Вирок суду може бути оскаржений до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1