Справа № 522/23941/23
Провадження № 2/522/8146/23
УХВАЛА
27 грудня 2023 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду міста Одеси Ковтун Ю.І., дослідивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Одеської міської ради про встановлення факту родинних відносин, та визнання права власності в порядку спадкування за законом,
ВСТАНОВИВ:
До Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Одеської міської ради про встановлення факту родинних відносин, та визнання права власності в порядку спадкування за закономв якій просить:
1. Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 є рідною сестрою ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 та рідною тіткою ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 .
2. Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 51 кв.м, житловою площею 28,3 кв.м, в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Розглядаючи питання про відкриття провадження у справі, суд вважає, що вищевказаний позов слід направити за підсудністю за таких підстав.
Параграфом 3 глави 2 ЦПК України врегульовані питання територіальної юрисдикції (підсудності) позовів, що пред'являються в порядку цивільного судочинства.
Виходячи з правил загальної підсудності у відповідності до ч. 2 ст. 27 ЦПК України, позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Разом з цим, приписами ч. 1 ст. 30 ЦПК України визначено, зокрема, що позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини (виключна підсудність).
Таким чином, виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані із нерухомим майном.
Згідно з положеннями ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Відповідно до п. 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 01 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК). Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).
Верховний Суд в постанові від 10.10.2019 в справі №61-14226св19 вказав на те, що у разі конкуренції правил підсудності мають застосовуватись правила виключної підсудності.
Виключна підсудність є особливим видом територіальної підсудності, правила якої забороняють застосування при пред'явленні позову інших норм, що регулюють інші види територіальної підсудності, передбачені у статтях 27 - 29 ЦПК України.
Предметом позову у даній справі є, зокрема визнання за ОСОБА_1 право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 51 кв.м, житловою площею 28,3 кв.м.
З урахуванням наведеного, позовні вимоги безпосередньо стосуються нерухомого майна, а тому повинні розглядатися за правилами виключної підсудності.
Так, нерухоме майно знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що територіально відноситься до Суворовського району м.Одеси та знаходиться в межах територіальної юрисдикції Суворовського районного суду м.Одеси.
З огляду на викладене, вказана цивільна справа, з урахуванням правил виключної підсудності відноситься до територіальної юрисдикції Суворовського районного суду м.Одеси.
Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист (стаття 55) та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (стаття 124).
Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно із частиною 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; нормативно-правовий акт, Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини, інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Відповідно до частини 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Крім того, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ст.378 ч.1 ЦПК України).
Таким чином, дана справа не підсудна Приморському районному суду м. Одеси та з урахуванням положень п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, вказаний позов підлягає передачі на розгляд до суду за місцем знаходження нерухомого майна, тобто до Суворовського районного суду м.Одеси.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 27, 31 - 32 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Одеської міської ради про встановлення факту родинних відносин, та визнання права власності в порядку спадкування за законом передати на розгляд за підсудністюдо Суворовського районного суду міста Одеси (65033, м.Одеса, вул. Чорноморського Козацтва, 68).
Передача справи на розгляд іншого суду за підсудністю здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.
Суддя Ю.І. Ковтун