Справа № 930/1191/22
Провадження № 22-ц/801/2435/2023
Категорія: 21
Головуючий у суді 1-ї інстанції Царапора О. П.
Доповідач:Сало Т. Б.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 грудня 2023 рокуСправа № 930/1191/22м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сала Т.Б., суддів Ковальчука О.В., Якименко М.М., секретар Луцишин О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницяагропроектбуд» та апеляційну скаргу Фермерського господарства «Гріагро» на ухвалу Немирівського районного суду Вінницької області від 05 жовтня 2023 року про забезпечення позову, постановлену суддею Царапорою О.П., в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницяагропроектбуд», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фермерське господарство «Гріагро», про визнання договору оренди землі неукладеним, усунення перешкод у користуванні майном та скасування державної реєстрації права оренди,
встановив:
У липні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ТОВ «Вінницяагропроектбуд», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фермерське господарство «Гріагро», в якому просила:
- визнати неукладеним договір оренди землі від 05 червня 2015 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Вінницяагропроектбуд» земельної ділянки площею 2,2545 га, яка розташована на території Язвинківської сільської ради Немирівського району Вінницької області з кадастровим номером 0523089400:01:001:0247;
- скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, номер запису про інше речове право: 11802859, зареєстроване 29 жовтня 2015 року, яка здійснена державним реєстратором реєстраційної служби Немирівського районного управління юстиції Вінницької області Науменко О.М.;
- усунути перешкоди у користуванні вказаною земельною ділянкою.
Ухвалою Немирівського районного суду Вінницької області від 14 липня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито позовне провадження у даній справі.
04 жовтня 2023 року від представника ОСОБА_1 надійшла заява, в якій вона просила забезпечити позов та заборонити вчиняти певні дії ТОВ «Вінницяагропроектбуд» та ФГ «Гріагро», а саме заборонити проводити посів та вирощування сільськогосподарської продукції на земельній ділянці, належної ОСОБА_1 площею 2,2545 га, яка розташована на території Язвінської сільської ради Немирівського району Вінницької області та має кадастровий номер 0523089400:01:001:0247 на період до розгляду та прийняття остаточного рішення у справі, яке вступить в законну силу.
В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначила, що їй на праві власності належить земельна ділянка площею 2,2545 га, яка розташована на території Язвінської сільської ради Немирівського району Вінницької області з кадастровим номером 0523089400:01:001:0247. 01 червня 2009 року між нею та ТОВ «Вінницяагропроектбуд» було укладено договір оренди землі. У подальшому вона не укладала з товариством спірного договору оренди землі від 05 червня 2015 року, про який вона дізналася у 2020 році, тому вона звернулась до суду із даним позовом. З липня 2022 року і до цього часу триває розгляд даної цивільної справи. Вважає, що перебування в користуванні ФГ «Гріагро» земельної ділянки, який проводить посів та вирощує сільськогосподарську продукцію, ускладнить виконання судового рішення в передачі земельної ділянки власнику через наявність посіяної сільськогосподарської продукції та очікування врожаю, який буде в період його дозрівання влітку-восени 2024 року. Оскільки земельна ділянка була передана ТОВ «Вінницяагропроектбуд», яке в подальшому передало її у користування ФГ «Гріагро», то в якості забезпечення позову вважає за можливе обмежити використання зазначеними юридичними особами земельної ділянки за її цільовим призначенням.
Ухвалою Немирівського районного суду Вінницької області від 05 жовтня 2023 року заяву про забезпечення позову задоволено частково.
Застосовано заходи забезпечення позову, а саме заборонено вчиняти певні дії ТОВ «Вінницяагропроектбуд» та ФГ «Гріагро», а саме заборонено проводити посів та вирощування сільськогосподарської продукції на земельній ділянці, належній ОСОБА_1 площею 2,2545 га, яка розташована на території Язвінської сільської ради Немирівського району Вінницької області та має кадастровий номер 0523089400:01:001:0247.
Не погодившись із вказаною ухвалою, ТОВ «Вінницяагропроектбуд» та ФГ «Гріагро» подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати ухвалу суду першої інстанції.
У скаргах зазначають, що суд першої інстанції не навів мотивів та підстав для задоволення заяви про забезпечення позову. Клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову базувалося виключно на припущеннях. Судом постановлено ухвалу з порушенням прав та інтересів ТОВ «Вінницяагропроектбуд», як орендаря земельної ділянки, та ФГ «Гріагро», як суборендаря земельної ділянки, яким гарантується право на використання земельної ділянки на рівні із захистом права власності, та які здійснили виплату орендної плати ОСОБА_1 до 2030 року.
Від ОСОБА_1 надійшли заперечення на апеляційну скаргу ФГ «Гріагро», в яких вона просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги.
Апеляційний суд, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги дійшов до висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Забезпечуючи позов шляхом заборони ТОВ «Вінницяагропроектбуд» та ФГ «Гріагро» проводити посів та вирощувати сільськогосподарську продукцію на належній ОСОБА_1 земельній ділянці суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду.
Проте погодитися з таким висновком суду першої інстанції не можна.
Частиною другої статті 149 ЦПК України визначено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
Положеннями статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову. Одним із видів такого забезпечення є заборона вчиняти певні дії.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3 ст. 150 ЦПК України).
У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» судам роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову позивач посилалась на те, що невжиття вказаних заходів забезпечення позову ускладнить виконання судового рішення щодо передачі земельної ділянки власнику через наявність посіяної сільськогосподарської продукції та очікування врожаю.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не було взято до уваги, що наявність самого по собі позову про визнання неукладеним договору оренди землі та повернення земельної ділянки не є підставою для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом встановлення заборони проводити посів та вирощувати сільськогосподарську продукцію, тобто проводити сільськогосподарські роботи.
Обраний позивачем вид забезпечення позову може призвести до невиправданого обмеження майнових прав відповідача та третьої особи, оскільки заборона вчиняти певні дії обмежує правомочності орендаря та суборендаря на використання земельної ділянки.
Така заборона не тільки позбавляє товариство права на весь час вирішення спору використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору, але й перешкоджає здійсненню ним підприємницької діяльності як юридичної особи, з якою був укладений оскаржуваний договір оренди земельної ділянки, який на даний час є чинним і презумпція правомірності якого у встановленому законом порядку не спростована.
Такий висновок узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, висловлених у постановах від 06 травня 2020 року у справі №700/720/17 та від 11 травня 2021 року у справі №376/2984/19.
Крім цього, апеляційний суд звертає увагу на те, що суд першої інстанції забезпечив позов шляхом заборони вчиняти дії третій особі, що є неможливим, адже забезпечуються вимоги позову до відповідача, і позов забезпечується для подальшого належного виконання відповідачем судового рішення.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції порушив право відповідача та третьої особи на користування земельною ділянкою, та надав перевагу позиції позивача ще до моменту вирішення справи по суті, тому доводи апеляційних скарг заслуговують на увагу.
Також матеріали справи не містять доказів, якими обґрунтовувалася необхідність вжиття відповідних заходів забезпечення позову, а саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ускладнення виконання судового рішення в частині передачі земельної ділянки не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанцій постановляючи ухвалу про забезпечення позову, не здійснив оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, не з'ясував співмірність видів забезпечення позову, які просив застосувати позивач позовним вимогам, не дослідив, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, належним чином не обґрунтував необхідність вжиття таких заходів, пославшись лише на загальні норми процесуального права та доводи заявника.
Відповідно до п. 4 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є порушення норм процесуального права.
З огляду на зазначене, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Керуючись ст. 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України,
постановив:
Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницяагропроектбуд» та Фермерського господарства «Гріагро» задовольнити.
Ухвалу Немирівського районного суду Вінницької області від 05 жовтня 2023 року скасувати, постановити нову.
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у даній цивільній справі - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 27 грудня 2023 року.
Головуючий Т.Б. Сало
Судді О.В. Ковальчук
М.М. Якименко