ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"01" серпня 2023 р. Справа № 911/1573/22
Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., за участю секретаря судового засідання Андрух Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом ОСОБА_1
до 1. Громадської організації “Садівниче товариство “Тополька-1”
2. Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)
про визнання незаконним та скасування рішень, скасування реєстраційної дії
представники сторін не з'явились
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Через канцелярію Господарського суду Київської області від ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 /позивачка) надійшла позовна заява до Громадської організації “Садівниче товариство “Тополька-1” (далі - ГО «СТ «Тополька-1»/відповідач 1) та Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі -відповідач 2) про:
- визнання незаконним та скасування рішення правління Громадської організації “Садівниче товариство “Тополька-1”, оформленого протоколом б/н від 07.11.2021;
- визнання незаконним та скасування рішення загальних зборів Громадської організації “Садівниче товариство “Тополька-1”, оформленого протоколом №1/2021 від 12.12.2021;
- скасування реєстраційної дії Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), здійсненої 08.02.2022 щодо Громадської організації “Садівниче товариство “Тополька-1” за №1003541070024004664 (зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи), інформація щодо якої міститься в Єдиному держаному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.09.2022 у справі №911/1573/22 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, виявлені недоліки постановлено усунути протягом десяти днів з дня вручення зазначеної ухвали.
13.10.2022 через канцелярію Господарського суду Київської області від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви разом з доданими до неї документами, відповідно до змісту якої позивачка, з-поміж доводів та пояснень щодо виявлених судом недоліків, зауважила на поважності підстав для поновлення строків для усунення недоліків, оскільки ухвалу суду про залишення позову без руху не було отримано та про її наявність стало відомо 10.10.2022 у результаті моніторингу Єдиного державного реєстру судових рішень.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.10.2022 у справі №911/1573/22 прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 , призначено на 14.11.2022 підготовче засідання, викликано у підготовче засідання представників учасників справи, а також встановлено сторонам строк до 14.11.2022 - для подання додаткових доказів по справі (за наявності) разом з доказами направлення копій вказаних доказів іншій стороні; заяв та клопотань, які відповідно до ст. 182 ГПК України мають бути вирішені у підготовчому засіданні, а відповідачам надано строк для подання відзиву на позов - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
01.11.2022 через канцелярію Господарського суду Київської області від ОСОБА_2 надійшло клопотання про залучення його до розгляду даної справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.
04.11.2022 через канцелярію Господарського суду Київської області від Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач 2 просив відмовити у задовленні позову в частині вимог до нього.
10.11.2022 через канцелярію Господарського суду Київської області від Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшло клопотання про долучення доказів направлення відзиву іншим учасникам справи.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.11.2022, занесеною до протоколу судового засідання від 14.11.2022, у справі №911/1573/22 відкладено підготовче засідання на 05.12.2022.
22.11.2022 та 01.12.2022 через канцелярію Господарського суду Київської області від ОСОБА_2 надійшли доповнення до клопотання про залучення третьої особи.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.12.2022 у справі №911/1573/22 залучено до участі в справі №911/1573/22 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, ОСОБА_2 (дентифікаційний номер 2845707239) (далі - ОСОБА_2 /третя особа) та відкладено підготовче засідання на 27.12.2022.
20.12.2022 через канцелярію Господарського суду Київської області від ОСОБА_1 надійшло клопотання про розгляд справи без участі позивача та її представника.
23.12.2022 через канцелярію Господарського суду Київської області відГО «СТ «Тополька-1» надійшов відзив, згідно якого відповідач 1 просив поновити строк на подання вказаного відзиву та у позовних вимогах відмовити повністю.
27.12.2022 через канцелярію Господарського суду Київської області від Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
За результатами оголошеного представником відповідача 1 у підготовчому засіданні 27.12.2022 клопотання про поважність причин пропуску строку для подачі відзиву судом визнано такі причини поважними та прийнято відзив до розгляду.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.12.2022 у справі № 911/1573/22 відкладено підготовче засідання на 31.01.2023.
13.01.2023 через канцелярію Господарського суду Київської області від ОСОБА_2 надійшла заява про розподіл судових витрат.
24.01.2023 через канцелярію Господарського суду Київської області надійшли:
- від позивачки- відповідь на відзивГО «СТ «Тополька-1»;
- від третьої особи - пояснення щодо відзиву ГО «СТ «Тополька-1».
30.01.2023 через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача 2 надійшло клопотання про зменшення судових витрат.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 31.01.2023у справі №911/1573/22 відкладено підготовче засідання на 13.02.2023.
У підготовчому засіданні 13.02.2023 судом прийнято до розгляду подану позивачкою відповідь на відзив та пояснення третьої особи.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.02.2023, занесеною до протоколу судового засідання від 13.02.2023, у справі №911/1573/22 відкладено підготовче засідання на 13.03.2023.
20.02.2023 через канцелярію Господарського суду Київської області відГО «СТ «Тополька-1» надійшли заперечення на відповідь позивачки на відзив. Вказані заперечення судом прийнято до розгляду.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.03.2023 у справі № 911/1573/22 закрито підготовче провадження у справі № 911/1573/22 та призначено справу до судового розгляду по суті на 03.04.2023.
03.04.2023 через канцелярію Господарського суду Київської області від ОСОБА_2 надійшла заява про розподіл судових витрат.
Також 03.04.2023 через канцелярію Господарського суду Київської області від позивачки надійшла заява про розподіл судових витрат.
03.04.2023 через канцелярію Господарського суду Київської області від ГО «СТ «Тополька-1»надійшла заява про відвід судді у справі №911/1573/22.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.04.2023 у справі № 911/1573/22 заяву ГО «СТ «Тополька-1» про відвід судді Яреми В.А. залишено без розгляду.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.04.2023, занесеною допроколу судового засідання від 13.03.2023, у справі № 911/1573/22 оголошено перерву в судовому засіданні до 02.05.2023.
13.04.2023 через канцелярію Господарського суду Київської області від Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшли клопотання про залишення без задоволення заяв позивачки та третьої особи про розподіл витрат.
24.04.2023 через канцелярію Господарського суду Київської області від позивачки надійшла уточнююча заява до заяви про розподіл судових витрат.
01.05.2023 на електронну адресу Господарського суду Київської області від Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.05.2023,у справі №911/1573/22 оголошено перерву в судовому засіданні до 22.05.2023.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.05.2023, занесеною до прокололу судового засідання від 22.05.2023, у справі № 911/1573/22 оголошено перерву в судовому засіданні до 30.05.2023.
30.05.2023 через канцелярію Господарського суду Київської області від позивачкинадійшли пояснення всправі № 911/1573/22, а від третьої особи - клопотання про розгляд справи безйого участі та участі його представника.
Ухвалою від 30.05.2023 у справі №911/1573/22 господарський суд Київської області зокрема, залишив без розгляду подані представником позивача пояснення в справі №911/1573/22 від 30.05.2023 та оголосив перерву в судовому засіданні до 27.06.2023.
27.06.2023 на електронну адресу Господарського суду Київської області від відповідача 2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалами від 27.06.2023 та 11.07.2023 у справі №911/1573/22Господарський суд Київської області оголосив у судовому засіданні перерву до 11.07.2023 та 01.08.2023 відповідно.
01.08.2023 через канцелярію Господарського суду Київської області від третьої особи надійшло клопотання про розгляд справи без його участі та участі його представника.
Також 01.08.2023 через канцелярію Господарського суду Київської області від позивачки надійшли додаткові пояснення в справі №911/1573/22.
Приписами ст. 207 ГПК України унормовано, що головуючий з'ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов'язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.
Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.
Водночас частини 1-3 ст. 161 ГПК України презюмують, що при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.
Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Як слідує зі змісту протоколу судового засідання від 03.04.2022, судом за участю представників сторін, зокрема представника позивача, після з'ясування наявності заяв чи клопотань, які не були заявлені в поважних причин у підготовчому засіданні, та отримання відповіді про відсутність таких заяв/клопотань, розпочато розгляд справи по суті, про що відповідно повідомлено усіх присутніх у судовому засіданні.
Зважаючи на викладене, оскільки позивачкою не наведено та не обґрунтовано поважність причин пропуску процесуального строку та подання після початку розгляду справи по суті вказаних вище пояснень, що фактично є заявою по суті справи, суд дійшов висновку про залишення їх без розгляду у порядку ч. 2 ст. 207 ГПК України.
Крім того 01.08.2023 через канцелярію Господарського суду Київської області від Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з огляду на об'єктивну неможливість представника управління прибути у судове засідання.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 202 ГПК Українинеявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:
1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання;
2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;
3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;
4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
Водночас, згідно приписів ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
З огляду на викладені процесуальні приписи, оскільки про дату і час судового засідання відповідача 2 повідомлено належним чином, а присутність представника останнього у судовому засіданні 01.08.2023 не визнавалась обов'язковою, тоді як інші підстави для відкладення розгляду справи у розумінні відповідних процесуальних приписів відсутні, суд дійшов висновку про необґрунтованість клопотання відповідача 2 про відкладення судового засідання, відтак продовження її розгляду по суті у судовому засіданні 01.08.2023 за відсутності учасників справи.
У судовому засіданні 01.08.2023, після закінчення з'ясування обставин та перевірки їх доказами, суд вийшов до нарадчої кімнати, після виходу з якої
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до викладених у позовній заяві доводів ОСОБА_1 01.03.2005 є учасником Громадської організації “Садівниче товариство “Тополька-1” (далі - ГО “СТ “Тополька-1”/товариство/організація), в підтвердження чого до матеріалів справи долучено лист вказаного товариства б/н від 01.07.2020 за підписом його голови Дубінського Я.М.
Так, за доводами ОСОБА_1 , 07.11.2021проведено засідання правління ГО “СТ “Тополька-1”, прийняті рішення на якому оформлено протоколом засідання правління б/н від 07.11.2021 (далі - протокол засідання правління б/н від 07.11.2021), копію якого додано до позовної заяви.
Надалі, як зауважила позивачка, 12.12.2021 проведено загальні збори ГО “СТ “Тополька-1”, а рішення за результатами цих зборів оформлено протоколом загальних зборів товариства №1/2021 від 12.12.2021 (далі - протокол загальних зборів№1/2021 від 12.12.2021), а 08.02.2022 посадовою особою Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу запис №1003541070024004664 стосовно зміни керівника або відомостей про керівника юридичної особи.
В підтвердження вказаного позивачем надано копію протоколу зборів №1/2021 від 12.12.2021 та витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 31.08.2022 станом на 31.08.2022.
В основу мотивів звернення до суду із відповідним позовом ОСОБА_1 покладено власну незгоду із вказаними вище рішеннями правління та загальних зборів як такими, що прийнято з недотриманням вимог законодавства та статуту товариства, внаслідок чого порушено права позивачки на здійснення управління діяльністю громадського об'єднання та визначення напрямів його діяльності.
Так, позивачка зауважила, що Громадська організація “Садівниче товариство “Тополька-1” здійснює свою діяльність на підставі статуту, затвердженого протоколом №2 від 21.06.2017 (далі - статут товариства), та, враховуючи мету його створення, у своїй діяльності має керуватись, окрім Закону України «Про громадські об'єднання», також і Законом України «Про кооперацію» і норми такого нормативно-правового акту мають бути застосовані до спірних у даній справі правовідносин.
До позовної заяви ОСОБА_1 додано копію статуту товариства, затвердженого протоколом №2 від 21.06.2017.
На думку позивачки, із посиланням на підстави застосування аналогії закону, висновок про застосування Закону України «Про кооперацію» до громадських організацій, у випадку якщо це кореспондує з метою створення такої організації, міститься в постанові Одеського апеляційного суду від 04.03.2020 у справі №500/3455/17.
До того ж позивачка зауважила, що з огляду листа Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 21.02.2006 №1339 «Про організаційно-правові форми садівничого товариства» приналежність садівничих товариства до обслуговуючих кооперативівдосліджено Верховним Судом у справі №552/6639/16-ц, а у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.10.2020 у справі №695/2665/16-ц вказано, зокрема, про те, що садівничі товариства є обслуговуючими кооперативами і саме ця організаційно-правова форма більше відповідає меті створення садівничого товариства.
Отже, позивачка презюмує, що спірні правовідносини врегульовано Законом України «Про кооперацію» та Законом України «Про споживчу кооперацію».
Викладаючи детально доводи щодо порушень під час прийняття спірних рішень зборами правління та загальними зборами товариства, ОСОБА_1 зауважила, що засідання правління 07.11.2021 проведено за участю 4 осіб: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Однак, враховуючи, що такий склад правління товариства діяв на підставі рішення позачергових загальних зборів товариства №2/2020 від 05.09.2020, яке вподальшому визнано незаконним та скасовано у судовому порядку, позивачка вважає, що у зборах правління як легітимний член правління приймав лише ОСОБА_7 , що складає від кількісного складу правління та свідчить про неправомочність відповідних зборів для прийняття рішень, у тому числі і для скликання загальних зборів, визначення їх порядку денного та дати проведення.
З огляду на вказане позивачка вважає порушеним порядок скликання загальних зборів товариства на 12.12.2021, а посилаючись, зокрема, на ст. 167 Господарського кодексу України, ст.ст. 4, 12, 15 Закону України «Про кооперацію», приписи Закону України «Про споживчу кооперацію», ст.ст. 63, 93, 94 Господарського кодексу України, пп. 2.1., 4.1. статуту товариства, позивачка зазначила, що про проведення зборів її повідомлено не було, як і не повідомлено її про порядок денний таких зборів та не надано необхідні для їх проведення документи, що позбавило ОСОБА_1 можливості підготуватись до зборів та сформувати думку стосовно таких питань, висловити власні аргументи «за» чи «проти».
Позивачкою зауважено, що недотримання порядку скликання і проведення зборів товариства може бути визнано порушенням прав та інтересів позивача, якщо він не зміг взяти участь у таких зборах та належними чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, а відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.03.20018 у справі №904/9431/15, від 19.12.2018 у справі №922/3946/16, від 14.05.2020 у справі №910/37722/18.
Також позивачка вважає, що вказаним було порушено основні принципи діяльності громадських організацій, зокрема прозорість, відкритість, вільний доступ до інформації про діяльність організації.
Отже, за доводами ОСОБА_1 , спірним рішенням загальних зборів порушено її корпоративні права на участь в управлінні товариством, у тому числі щодо права формувати керівні органи товариства, а тому позивачка і звернулась до суду із відповідним позовом, зокрема зі спрямованими до відповідача 1 вимогами про:
- визнання незаконним та скасування рішення правління Громадської організації “Садівниче товариство “Тополька-1”, оформленого протоколом б/н від 07.11.2021;
- визнання незаконним та скасування рішення загальних зборів Громадської організації “Садівниче товариство “Тополька-1”, оформленого протоколом №1/2021 від 12.12.2021;
Усуваючи недоліки позовної заяви, зокрема щодо обраного способу захисту, ОСОБА_1 зазначила, що заявлені нею вимоги можуть відповідати абзацу 3 ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України та з метою ефективного захисту прав викладена у прохальній частині редакція вимог відповідає передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 16 ЦК України способу - відновлення становища, яке існувало до порушення.
Також у заяві про усунення недоліків позову позивачка зауважила, що вона не отримувала жодного повідомлення та/або інформації про скликання загальних зборів, а підставою для позбавлення її права бути присутньою на загальних зборах 12.12.2021 слугувало передусім проведення 07.11.2021 засідання правління, на якому було вирішено провести 12.12.2021 загальні збори, а тому відповідні рішення правління безпосередньо порушують права позивачки.
Своєю чергою, заперечуючи проти відповідно зазначених вище доводів позивачки і заявлених нею вимог, ГО “СТ “Тополька-1”, з посиланням на ст. 241 ГПК України, зауважено на тому, що рішення суду у справі №911/1779/21 про скасування загальних зборів товариства від 05.09.2020 набрало чинності 29.06.2022, через 1 рік 8 місяців і 23 дні після прийняття 07.11.2021 правлінням рішень, у тому числі про скликання загальних зборів на 12.12.2021.
З огляду на вказане та те, що рішення суду не поширюється на правовідносини, які виникли і закінчились до його ухвалення, відповідач 1 вважає, що збори правління 07.11.2021 були правомочними та діяли відповідно до закону, відтак і державна реєстрація змін керівника товариства здійснена на підставі законного рішення.
Щодо можливості застосування до спірних правовідносин приписів Закону України «Про кооперацію», то, оперуючи положеннями статуту товариства та приписами Закону України «Про громадські об'єднання» у порівнянні з нормами Закону України «Про кооперацію», відповідач 1 зазначив, що товариство не є кооперативом у розумінні Закону України «Про кооперацію», дія якого не поширюється на спірні у даній справі правовідносини, зокрема з огляду на те, що:
- членами товариства, як громадськоїорганізації, можуть бути лише фізичні особи, тоді як кооперативи створюються внаслідок об'єднання фізичних та/або юридичних осіб для спільної господарської діяльності;
- передбачені п. 2.2. статуту товариства напрями діяльності є відмінними від визначених ч. 2 ст. 3 Закону України «Про кооперацію» основних завдань кооперації;
- доходи та прибутки товариства не підлягають розподілу між членами, що суперечить ст. 26 Закону України «Про кооперацію», яка презюмує можливість розподілу між членами кооперативу частини доходу за результатами фінансового року;
- ст. 27 Закону України «Про кооперацію» передбачено відповідальність членів кооперативу за зобов'язаннями останнього в межах внесеного ними паю, тоді як згідно п. 9.7. статуту товариства, який кореспондує з ч. 6 ст. 3 ЗУ «Про громадські об'єднання», члени громадського об'єднання не мають права на частку його майна та не відповідають за зобов'язаннями такого об'єднання.
З огляду на вказане вище відповідач 1 вважає безпідставним звернення позивачки до суду за захистом нібито порушених її прав та законних інтересів, визначних Законом України «Про кооперацію», який, на переконання відповідача 1, не може бути застосовано до спірних правовідносин і за аналогією закону, оскільки для її застосування відсутні підстави.
Крім того, посилаючись на статтю 3 Закону України «Про громадські об'єднання» та передбачені нею принципи, на яких діють громадські об'єднання, зокрема щодо добровільності особи на вільну участь або неучасть в об'єднанні, припинення членства в ньому, відповідач 1 зауважив, що пунктком 3.9. статуту товариства передбачено втрату/позбавленнячленом такого звання внаслідок несплати членських внесків за півроку.
В розрізі наведеного відповідач 1 вказав, що станом на 01.11.2021 ОСОБА_1 мала заборгованість перед товариством у розмірі 61 935,56 грн, з яких членські внески - 14 400,00 грн, що підтверджується протоколом правління б/н від 07.11.2021, зокрема, по першому питанню порядку денного, тоді як у третьому питанні порядку денного визначено перелік членів товариства у кількості 35 осіб, серез яких ОСОБА_1 відсутня.
Отже, відповідач 1 вважає, що ОСОБА_1 своєю бездіяльністю по сплаті внесків створила обставини, які призвели до втрати нею членства у товаристві, а тому зобов'язання щодо повідомлення позивачки про проведення загальних зборів у товариства відсутні.
Стосовно вказаного відповідач 1 зазначив, що пункт 3.9. статуту направлений на захист добросовісних членів товариства, оскільки більшість недобросовісних членів товариства можуть своєю більшістю блокувати питання виключення їх з членів товариства, відтак у випадку несплати членських внесків особа втрачає статус члена і, відповідно, всі права, а правління товариства у такому випадку оновлює реєстр (список) членів товариства.
Підсумовуючи наведене та те, що станом на час проведення зборів правління 07.11.2021 та загальних зборів товариства 12.12.2021 ОСОБА_1 не була членом ГО “СТ “Тополька-1” та її права не порушено, відповідач 1 додатково зауважив, що:
- позивачка ніколи не брала участі у діяльності товариства та не надавала щодо цього жодних пропозицій;
- на загальних зборах 12.12.2021 були присутні 23 члени із 35-ти, а питання порядку денного щодо обрання голови товариства підтримано 21 членом, а тому пристуність позивачки на зборах, як і її голос, вирішальної впливу не мали б, відтак відповідач 1 просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 повністю.
Не погодившись із наведеними вище запереченнями та аргументами відповідача 1, ОСОБА_1 зауважила, що скликання загальних зборів садівницих товариств у формі громадських об'єднань, за умови відсутності встановленого порядку скликання зборів у статуті такої організації, має здійснюватись у визначеному Законом України «Про кооперацію» порядку, а вказане мотивовано доводами, тотожними викладеним у позовній заяві.
Отже, на переконання позивачки, загальні збори 12.12.2021 проведено з порушенням ст. 15 Закону України «Про кооперацію», які і не відповідає статті 13 вказаного закону позиція відповідача 1 про те, що положення п. 3.9. статуту товариства не узгоджується з нормами закону та п. 3.8. статуту товариства, згідно яких членство у товаристві може бути припнено лише у зв'язку з виключенням зі складу товариства рішенням загальних зборів або у разі добровільного виходу.
Посилаючись на вказане та те, що рішення про виключення ОСОБА_1 зі складу товариства не надано, позивачка вважає неспроможними посилання відповідача 1 на відсутність у неї прав члена товариства станом на момент проведення спірних зборів.
До того ж позивачка вважає сумнівними доводи про наявність у неї заборгованості зі сплати членських внесків та, власне відображені у протоколі правління б/н від 07.11.2021 відомості про її борг та відсутність таких відомостей щодо ОСОБА_2 , що свідчить про штучне створення правлінням товариства заборгованості у ОСОБА_1 та спотворює зміст права ОСОБА_2 .
Попри вказані обставини, за доводами позивачки, 09.12.2021 вона та ОСОБА_2 сплатили по 7 200,00 грн членських внесків з метою уникнення ситуації щодо невизначення термінів статутних документів. В підтвердження вказаного позивачка надала суду копії платіжних доручень від 09.12.2021.
Стосовно ж доводів відповідача 1 про легітимність зборів правління 07.11.2021 ОСОБА_1 зазначила, що збори товариства, на яких було обрано членів правління, були проведені 05.09.2020 з порушенням закону, що власне і підтверджено рішенням Господарського суду Київської області від 14.02.2022 у справі №911/1779/21, а ухвалення його після проведення таких зборів правління не свідчить про необізнаність таких членів із обставинами спору та оскарження у суді законності рішень товариства від 05.09.2020.
У поясненнях стосовно відзиву ГО “СТ “Тополька-1” третьою особою, ОСОБА_2 викладено доводи та аргументи, що є тотожними вказаній вище позиції позивачки, зокрема щодо правосуб'єктності складу правління товариства та членства позивачки у товаристві і обставин обліковування у неї заборгованості зі сплати членських внесків.
У запереченнях на відповідь на відзив відповідач 1, з-поміж викладених раніше доводів, щодо позиції позивачки зазначив таке:
- станом на день проведення засідання правління товариства (05.09.2020) жодного рішення суду, яке б обмежувало ГО “СТ “Тополька-1” та/або його органи управління судом прийнято не було;
- ухвалою від 24.11.2021 у справі №911/1779/21 Господарський суд Київської області відмовив у задоволенні заяви про забезпечення позову, згідно якої позивачка просила заборонити як проводити загальні збори товариства щодо обрання його голови, так і проводити реєстраційні дії в реєстрі щодо зміни керівника ГО “СТ “Тополька-1”;
- рішення суду у справі №911/1779/21 ніякого відношення до спору у справі №911/1573/22 не має, а лише наявність спору у суді не породжує жодних прав та обов'язків у діяльності ГО “СТ “Тополька-1” та його керівних органів;
- оскільки норми Закону України «Про кооперацію» не можуть бути застосовані до спору у даній справі, доводи позивачки про наявність у неї прав члена товариства не мають свого правового підґрунтя;
- бездіяльність позивачки щодо несплати членських внесків можна розцінювати як добровільний вихід з членів ГО “СТ “Тополька-1”, а закріплені у пп. 3.8.1., 3.8.2 статуту положення не виключають положення пункту 3.9. статуту;
- позивачка не оскаржувала свою заборгованість зі сплати членських внесків та не зверталась до товариства з цього приводу, тоді як сплата 09.12.2021 лише частини боргу не віднолює членство позивача у товаристві.
Під час розгляду справи по суті у судовому засіданні 11.07.2023 представниця позивачки зазначила, що права останньої порушено рішенням правління товариства від 07.11.2021 в частині призначення загальних зборів та, власне, яке і оскаржує позивачка за поданим у зазначеній справі позовом.
Також представниця позивачки зауважила, що остання просить скасувати не окреме рішення загальних зборів, а протокол загальних зборів в цілому, оскільки внаслідок неповідомлення про проведення загальних зборів ОСОБА_1 була позбавлена можливості обирати склад керівних органів та бути обраною до нього, голосувати по питаннях порядку денного та викладати свої пропозиції і зауваження щодо нього.
Заперечуючи загалом проти поданого ОСОБА_1 позову, Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) зазначило, зокрема, про його неналежність у статусі відповідача 2 за даним позовом, оскільки позивачем не наведено, якими саме діями управління порушило права та законні інтереси ОСОБА_1 .
На переконання Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) мало приймати участь у зазначеній справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
З'ясувавши обставини справи та дослідивши подані докази, суд дійшов таких висновків.
Статтею 15 Цивільного кодексу України уноромовано, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Право кожної особи на звернення досуду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено статтею 16 цього Кодексу.
Шляхом вчинення провадження у справах суд здійснює захист їх прав і охоронюваних законом інтересів, які порушені або оспорюються, а тому, вирішуючи спір по суті, господарський суд має встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, для захисту якого звернувся позивач.
Поряд з тим позов, який у процесуальному сенсі є зверненням особи до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, складається з двох елементів: предмета і підстави позову.
Підставами заявленого позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги та які складають юридичні факти, що тягнуть за собою певні правові наслідки. При цьому позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів.
Оцінка ж предмету заявленого позову, відтак наявності підстав для захисту порушеного права позивача або охоронюваного законом інтересу, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.
Так, в основу обгрунтування позову ОСОБА_1 покладено обставини порушення її прав та інтересів, як члена Громадської організації садівничого товариства «Тополька-1», щодо участі в управлінні таким товариством, зокрема шляхом участі у зборах товариства із відповідними правом голосу, правом обирати та бути обраною до керівних органів товариства, внаслідок прийняття 07.11.2021 правлінням товариства рішення про скликання загальних зборів та, власне, проведення 12.12.2021 таких зборів і прийняття на них рішень (далі - момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Громадську організацію садівничетовариство «Тополька-1»зареєстровано в реєстрі як юридичну особу з організаційно-правовою формою: громадська організація.
Водночас учасниками даної справи не заперечено, що станом на момент прийняття спірних у даній справі рішень правління та загальних зборів діяв статут Громадської організації СТ «Тополька-1», затверджений зборами уповноважених (протокол №2 від 21.06.2017) (далі - статут СТ «Тополька-1» в редакції 2017 року), згідно пунктів пп. 1.1., 1.5., 1.6., 1.9., 2.1., 9.1., 9.4., 9.7. та 11.5. якого передбачено відповідно, що:
- Громадська організація садівничетовариство «Тополька-1» створено відповідно до Конституції України та Закону України «Про громадські об'єднання», керується Земельним кодексом України, Податковим кодексом України другими актами чинного законодавства та цим статутом, здійснює свою діяльність на принципах добровільності, самоврядності, вільного вибору території діяльності, рівності перед законом, відсутності майнового інтересу її членів, прозорості, відкритості та публічності;
- організаційно-правовова форма товариства: громадська організація;
- товариство здійснює свою діяльність зі статусом юридичної особи;
- товариство є неприбутковою організацією, його фонди формуються за рахунок вступних, членських і цільових внесків членів товариства та інших надходжень, згідно з існуючим законодавством;
- основною метою (цілями) товариства є здійснення та захист прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних та інших інтересів членів товариства, сприяння створенню умов для використання ділянок для вирощування фруктів, ягід, овочів та іншої сільськогосподарської продукції та для відпочинку членів товариства та їх сімей;
- товариство може мати у власності кошти та інше майно, необхідне для здійснення її статутної діяльності. Товариство набуває права власності на кошти та інше майно, передане йому членами товариства або державою, набуте від вступних та членських внесків, пожертувавне громадянами, підприємствами, установами та організаціями, а також на майно, придбане за рахунок власних коштів чи на інших підставах не заборонених законом;
- доходи (прибутки) товариства або їх частини, майно товариства або його частина не підлягають розподілу між його засновниками (учасниками), членами товариства, працівниками (окрім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членами органів управління та іншими та іншими пов'язаними з ними особами;
- товариство несе відповідальність за своїми зобов'язаннями усім належним йому на праві власності майном. Члени товариства не несуть відповідальності за зобов'язаннями товариства;
- у разі припинення товариства (у результаті його ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення) його майно та кошти не можуть перерозподілятися між членами товариства і повинні бути передані одній або кільком неприбутковим організаціям відповдіного виду або зараховані до доходу бюджету, якщо інше не передбачено законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації.
В розрізі наведеного судом враховано, що:
- на час заснування та реєстрації ГО “СТ “Тополька-1” як юридичної особи був чинним Закон України «Про об'єднання громадян», статтею 1 якого було встановлено, зокрема, що: об'єднанням громадян є добровільне громадське формування, створене на основі єдності інтересів для спільної реалізації громадянами своїх прав і свобод; об'єднання громадян, незалежно від назви (рух, конгрес, асоціація, фонд, спілка тощо) відповідно до цього Закону визнається політичною партією або громадською організацією;
- станом на момент прийняття спірних у даній справі рішень Закон України «Про об'єднання громадян» втратив чинність у зв'язку з набранням чинності та введенням в дію з 01.01.2013 Закону України «Про громадські об'єднання», статтею 1 якого встановлено, зокрема, що: громадське об'єднання - це добровільне об'єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних та інших інтересів; громадське об'єднання за організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація або громадська спілка; громадська організація - це громадське об'єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи; громадське об'єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку;
- статтею 3 Закону України «Про громадські об'єднання» передбачено, що громадські об'єднання утворюються і діють, зокрема, на принципі відсутності майнового інтересу їх членів (учасників); відсутність майнового інтересу передбачає, що члени (учасники) громадського об'єднання не мають права на частку майна громадського об'єднання та не відповідають за його зобов'язаннями. Доходи або майно (активи) громадського об'єднання не підлягають розподілу між його членами (учасниками) і не можуть використовуватися для вигоди будь-якого окремого члена (учасника) громадського об'єднання, його посадових осіб (крім оплати їх праці та відрахувань на соціальні заходи).
Водночас згідно частин 1, 2 ст. 11, частин 1, 3 ст. 24 Закону України «Про громадські об'єднання» статут громадського об'єднання має містити, зокрема, відомості про: порядок набуття і припинення членства (участі) у громадському об'єднанні, права та обов'язки його членів (учасників); повноваження керівника, вищого органу управління, інших органів управління (далі - керівні органи) громадського об'єднання, порядок їх формування та зміни складу, термін повноважень, а також порядок визначення особи, уповноваженої представляти громадське об'єднання, та її заміни (для громадських об'єднань, що не мають статусу юридичної особи); періодичність засідань і процедуру прийняття рішень керівними органами громадського об'єднання, у тому числі шляхом використання засобів зв'язку.
У статуті громадського об'єднання можуть бути передбачені додаткові положення щодо утворення, діяльності і саморозпуску чи реорганізації громадського об'єднання, що не суперечать закону.
Громадське об'єднання зі статусом юридичної особи для виконання своєї статутної мети (цілей) має право володіти, користуватися і розпоряджатися коштами та іншим майном, яке відповідно до закону передане такому громадському об'єднанню його членами (учасниками) або державою, набуте як членські внески, пожертвуване громадянами, підприємствами, установами та організаціями, набуте в результаті підприємницької діяльності такого об'єднання, підприємницької діяльності створених ним юридичних осіб (товариств, підприємств), а також майном, придбаним за рахунок власних коштів, тимчасово наданим у користування (крім розпорядження) чи на інших підставах, не заборонених законом.
У разі саморозпуску громадського об'єднання його майно та кошти після задоволення вимог кредиторів передаються за рішенням такого об'єднання на статутні або благодійні цілі іншому (кільком іншим) громадському об'єднанню, а в разі неприйняття такого рішення - зараховуються відповідно до закону до державного або місцевого бюджету.
З огляду на вказане вище суд дійшов висновку, що Громадська організація “Садівниче товариство “Тополька-1” є юридичною особою, некомерційна господарська діяльність якої відповідно до статуту безпосередньо спрямована на впорядкування та організацію користування членами товариства належними їм земельними ділянками для вирощування на них продукції та відпочинку, невід'ємною частиною чого є право участі членів у діяльності вказаного товариства та управління ним, як наслідок до спірних відносин у зазначеній справі підлягає застосуванню Закон України «Про громадські об'єднання» та статут статут СТ «Тополька-1» в редакції 2017 року, як основний правовий документ, що регулює діяльність такого товариства.
Посилання позивачки на необхідність застосування спірних у даній справі відносин приписів Закону України «Про кооперацію» відхиляються з огляду на зазначене вище та, відповідно, зроблений судом висновок, а також з огляду на позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 20.06.2018 у справі №617/1432/16 (провадження №61-17024св18), згідно якої садове товариство може створюватися у двох організаційно-правових формах: як кооператив і як громадська організація, тоді як від обраної організаційно-правової форми для садового товариства залежать порядок його державної реєстрації, а також порядок здійснення ним діяльності та основним правовим документом, що регулює діяльність кооперативу, є його статут.
В розрізі зроблених висновків суд вважає за необхідне вказати, що згідно ст. ст. 3, 10, 26, 29 Закону України "Про кооперацію" (в чинній на часвиникнення спірних правовідносин редакції), відповідно:
- метою кооперації є задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів кооперативних організацій на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат і доходів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю;
- членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу;
- кооперативні виплати - частина доходу, що розподіляється за результатами фінансового року між членами кооперативу пропорційно їх участі в господарській діяльності кооперативу у порядку, визначеному рішенням вищого органу управління кооперативу;
- майно кооперативу, що залишилося після задоволення вимог кредиторів кооперативу, здійснення виплат членам кооперативу паїв та виплат на паї, кооперативних виплат, оплати праці, розрахунків з кооперативним об'єднанням, членом якого він є, розподіляється між членами кооперативу у порядку, визначеному статутом.
Отже, зміст статуту “Тополька-1” і визначені ним порядок здійснення товариством діяльності та її мета не передбачають ані майнового інтересу кожного з членів товариства, ані поділу між ними ризиків, витрат і доходів товариства, що притаманно кооперативам, як наслідок і спірні у даній справі правовідносини не можуть врегульовуватись Законом України «Про кооперацію».
Згідно пп. 3.2., 3.6., 3.8., 3.9.статуту СТ «Тополька-1» в редакції 2017 року членами товариства можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставх, які досягли 18 років та підтримують мету мату (цілі) і завдання товариства і визнають його статут.
Питання щодо прийняття та вибуття членів товариства вирішується загальними зборами (зборами уповноважених) за пропозицією або поданням правління товариства.
Членство у товаристві припиняється у випадках: виходу із товариства за власним бажанням; виключення із товариства за рішенням загальних зборів (зборів уповноважених представників) у зв'язку із порушенням вимог цього статуту, або якщо діяльність члена суперечить меті (цілям) та завданням товариства, або якщо член втратив зв'язок із товариством без поважних причин чи за систематичну несплату членських внесків, якщо член товариства своїми діями або бездіяльністю завдає шкоди репутації товариства, його фінансовому стану.
Член товариства, який не сплатив членських внесків за півроку, вважається особою, яка добровільно позбавила себе цього звання. Така особа може знову бути зарахована до складу членів товариства, без подачі заяви, за умови сплати членських внесків за поточний рік. При цьому вона звільняється від сплати вступного внеску.
Згідно приписів ч.ч. 1, 2 ст. 73, ч. 1 ст. 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Приписи статтей 76, 77, 78, 86 ГПК України презюмують, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
В розрізі зазначених вище норм процесуального права суд вважає за необхідне вказати що:
- судове пізнання завжди опосередковане, оскільки спрямоване на вивчення події, що мала місце в минулому, тоді як належність доказів - спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, які входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини, тобто під належністю доказу розуміється наявність об'єктивного зв'язку між змістом судових доказів (відомості, що містяться в засобах доказування) і самими фактами, що є об'єктом судового пізнання;
-обов'язокдоказування в силу вимогпроцесуального закону покладенобезпосередньо на сторони, тоді як передбачений ст. 79 ГПК України стандарт доказування “вірогідність доказів” підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач, та презюмує, що ним покладено на суд обов'язок оцінювати докази та обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були;
- надання оцінки доказам є виключною компетенцією суду, а принцип оцінки доказів “поза розумним сумнівом” полягає в тому, що розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.
З наявної в матеріалах справи копії листа СТ «Тополька-1» б/н від 01.07.2020 слідує, що станом на 01.07.2020 учасниками (членами) ГО «СТ «Тополька-1» є громадяни України: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; відповідно до ситуаційного плану СТ, згадані учасники використовують ділянки №42 та №43 відповідно.
Своєю чергою вказаних обставин наявності у ОСОБА_1 прав члена ГО «СТ «Тополька-1»відповідач 1 не спростував, як і не надав належних та допустимих доказів на підтвердження обставин виключення позивачки із товариства, у тому числі і станом на момент виникнення спірних правовідносин, за рішенням загальних зборів (зборів уповноважених представників), зокрема суду не надано відповідного рішення загальних зборів товариства (зборів уповноважених представників), яке б змістовно виражало волю вищого органу управління товариства на припинення членства ОСОБА_1 , зокрема і з підстав систематичної несплати членських внесків, як того вимагають пункти 3.6., 3.8. статуту.
Доводи відповідача 1 про те, що ОСОБА_1 вибула із членів товариства згідно п. 3.9. статуту внаслідок втрати нею звання члена товариства з підстав наявної заборгованості по внескам судом визнаються неспроможними, позаяк використане у вказаному пункті формулювання «член товариства, який не сплатив членських внесків за півроку, вважається особою, яка добровільно позбавила себе цього звання», як і «така особа може знову бути зарахована до складу членів товариства» в системному аналізі з положеннями пунктів 3.6., 3.8. статуту жодним чином не нівелює порядок прийняття загальними зборами рішення про виключення особи із членів товариства та не свідчить про автоматичну втрату особою членства, у тому числі із ототожненням її з добровільним виходом.
Так, воля особи на вчинення юридично значимих дій, зокрема щодо виходу із товариства не може ототожнюватись із поняттям «втрата звання члена товариства» та відбуватись опосередковано у будь-який, незалежний від особи час та/або випливати із дій інших, не уповноважених на те осіб.
В розрізі вказаного судом визнаються нормативно необґрунтованими і такими, що не ґрунтуються на положеннях статуту товариства, суб'єктивні судження відповідача 1 про те, що у випадку несплати членських внесків особа втрачає статус члена і, відповідно, всі права, а правління товариства у такому випадку оновлює реєстр (список) членів товариства, оскільки жодних повноважень правління стосовно прийняття рішень про виключення особи з членів товариства статут СТ «Тополька-1» в редакції 2017 не передбачає.
Суд звертає увагу відповідача 1 на те, що згідно п. 3.6. статуту компетенція правління обмежується виключно внесенням на вирішення загальних зборів пропозицій/подання щодо прийняття/вибуття членів товариства.
Такими ж суб'єктивними та побудовними на неправильному тлумаченні положень статуту визнає суд аргументи відповідача 1 про те, що пункт 3.9. статуту направлений на захист добросовісних членів товариства, оскільки більшість недобросовісних членів товариства можуть своєю більшістю блокувати питання виключення їх з членів товариства.
Вказані вище, відхилені судом твердження відповідача 1 не спростовують встановленого статутомСТ «Тополька-1» в редакції 2017 порядку вибуття особи із товариства - на підставі прийнятого загальними зборами (зборів уповноважених представників) рішення, як і не спростовують обставин наявності у позивачки прав члена товариства у розумінні принципів доказування «допустимість»/«більша вірогідність» посилання відповідача 1 на наявність у позивачки заборгованості по членським внескам.
За таких обставин суд дійшов висновку про доведеність обставин наявності у ОСОБА_1 статусу членаСТ «Тополька-1», у тому числі і станом на момент виникнення спірних правовідносин.
Згідно пп. 4.1., 5.1.-5.4., 5.7., 5.9. статуту СТ «Тополька-1» в редакції 2017 року члени товариства мають право, зокрема: обирати і бути обраними до складу керівних органів товариства; брати участь у роботі органів товариства в порядку, визначеному цим статутом; висловлювати свої думки та робити пропозиції щодо діяльності товариства.
Органами управління товариства є: загальні збори членів товариства, правління, голова товариства, виконавчий директор.
Загальні збори членів товариства (далі - загальні збори) є вищим органом товариства, який вправі приймати рішення з будь-яких питань його діяльності, в тому числі і з тих, що передані загальним зборами до компетенції правління.
У загальних зборах беруть участь члени товариства.
Чергові загальні збори скликаються правлінням щорічно. Загальні збори розглядають питання, винесені на їх розгляд правлінням, головою товариства, ревізійною комісією товариства, а також членами товариства.
До компетенції загальних зборів належить вирішення, зокрема: питань з визначення основних напрямів діяльності товариства; внесення і затвердження змін та доповнень до статуту товариства; обрання правління товариствата відкликання правління, або окремих членів правління, обрання та відкликання голови товариства.
Рішення, прийняті загальними зборами з дотриманням вимог даного статуту, внутрішніх документів та законодавства України, обов'язкові для всіх інших органів управління та членів товариства.
Поряд з тим згідно пп. 5.14., 5.16., 5.17, 5.18, 5.19, 5.20., 5.22, 5.24., 5.25. статуту СТ «Тополька-1» в редакції 2017 року правління товариства є керівним органом товариства на період між загальними зборами.
Головою правління є голова товариства.
Структура правління, його кількісний та персональний склад та адміністративні функції кожного члена затверджується загальними зборами.
До компетенції правління відноситься, зокрема скликання загальних зборів та формування їх порядку денного, підготовка матеріалів з питань порядку денного, попередній розгляд всіх питань, що належать до компетенції зборів та підготовка проектів рішень з цих питань до зборів.
Головує на засіданнях правління голова товариства.
Засідання правління товариства вважається правомочним, якщо у ньому беруть участь більшість членів правління.
Рішення правління вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більшість із складу правління.
Голова товариства призначається та звільняється загальними зборами раз на три роки.
Голова товариства, зокрема: діє від імені товариства без довіреності та представляє інтереси товариства у його стосунках з іншими особами; виступає розпорядником коштів та майна товариства, укладає та підписує від імені товариства господарські та інші договори, контракти, видає довіреності на право вчинення дій з представництва від імені товариства.
Як слідує зі змісту наявної в матеріалах справи копії протоколу засідання правління б/н від 07.11.2021, на відповідному засіданні були присутні 4 особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , які розглянули чотири питання та, зокрема, згідно останнього вирішили: визначити 12.12.2021 датою чергових загальних зборів ГО СТ Тополька-1; забезпечити відповідне інформування членів ГО СТ Тополька-1 щодо дати зборів.
Водночас сторонами спору не заперечено та неспростовано, що вказані особи діяли у складі правління із 6 осіб, обраного та затвердженого рішеннями позачергових загальних зборів товариства, оформлених протоколом №2/2020 від 05.09.2020, із наявної в матеріалах справи копії якого слідує таке:
- по четвертому питанню порядку денного зборами прийнято,зокрема, рішення про звільнення голови товариства ОСОБА_8 з посади голови товариства СТ «Тополька-1», обрання головою товариства ОСОБА_6 ;
- по питанню п'ятому порядку денного зборами прийнято, зокрема, рішення про обрання членами правління ОСОБА_9 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 додатково до діючих членів правління у складі ОСОБА_10 , ОСОБА_7 .
Під час розгляду спору у зазначеній справі по суті, зокрема у судовому засіданні 11.07.2023 представником відповідача 1 підтверджено та пояснено суду, що згідно вказаного вище протоколу обиралися додатково, до існуючого складу із трьох осіб, три члени правління та новий голова.
Так, за своєю правовою природою рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів, засновників) є актом ненормативного характеру (індивідуальним актом), тобто офіційно письмовим документом, що породжує певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин, а підставами для визнання правових актів індивідуальної дії (ненормативних актів) незаконними/недійснимиє невідповідність їх вимогам чинного на час їх видання (затвердження) законодавства.
Рішенням Господарського суду Київської області від 14.02.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2022 та поставною Верховного Суду від 19.01.2023 у справі №911/1779/21, зокрема, визнано незаконним та скасовано рішення позачергових загальних зборів Громадської організації «Садівниче товариство «Тополька-1», оформлене протоколом №2/2020 від 05.09.2020, з огляду на те, що ці рішеннябули прийняті на позачергових загальних зборах Громадської організації «Садівниче товариство «Тополька-1», проведених з порушенням порядку їх скликання.
Отже, враховуючи спростовану презумпцію легітимності рішень загальних зборів товариства (зазначені рішення вважаються такими, що відповідають закону, якщо судом не буде встановлено інше) та визнання у судовому порядку незаконним, тобто таким, що не породжує правових наслідків із дня його вчинення, рішення позачергових загальних зборів ГО «СТ «Тополька-1», оформленого протоколом №2/2020 від 05.09.2020, суд дійшов висновку, що відповідно обраний та затвержений таким актом індивідуальної дії додатковий склад правління - ОСОБА_9 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , на чолі з головою товариства ОСОБА_6 не був легітимним як з 05.09.2020, так і на момент виникнення спірних правовідносин.
В розрізі наведеного доводи відповідача 1 про те, що на момент виникнення спірних правовідносин у даній справі не було жодних рішень суду, у тому числі і в порядку забзпечення позову, які б обмежували правління ГО «СТ «Тополька-1», а рішення суду у справі №911/1779/21 було ухвалено після настання відповідно спірних обставин, судом визнаються неспроможними оскільки:
- визнаний в судовому порядку "незаконним" або "таким, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили" акт втрачає свою силу (не породжує юридичних наслідків)з моменту його прийняття;
- відмінність між встановленою судом незаконністю (протиправністю) актів індивідуальних та нормативно-правових є істотною і полягає, зокрема, у моменті втрати чинності такими актами: у разі визнання незаконним (протиправним) індивідуальний акт є таким, що не діє з моменту його прийняття, а нормативно-правовий, якщо інше не встановлено законом або не зазначено судом, втрачає чинність після набрання законної сили судовим рішенням. Схожі висновки виккладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2019 у справі № 520/12022/17.
Отже, визнання незаконним у судовому порядку рішення загальних зборів товариства щодо брання голови товариства, який є і головою правління, та членів правління унеможливлює застосування такого рішення саме з моменту його прийняття.
Враховуючи наведене, суд дішов висновку, що станом на дату засідання правління ГО «СТ «Тополька-1» - 07.11.2021, із легітимного складу правління присутнім на такому засіданні був тільки ОСОБА_3 , що є меншим від необхідної кількості членів правління (більшість) для правомочності відповідного засідання правління та прийняття на ньому рішень, зокрема щодо визначення 12.12.2021 датою чергових загальних зборів ГО СТ Тополька-1.
За таких обставин суд дійшов висновку, що рішення правління Громадської організації “Садівниче товариство “Тополька-1”, оформлене протоколом б/н від 07.11.2021 є незаконним, що свідчить про порушення порядку скликання загальних зборів товариства.
З наявної в матеріалах справи копії протоколу загальних зборів №1/2021 від 12.12.2021 слідує, що на відповідних загальних зборах були присутні 23 особи згідно доданого до протоколу реєстру та (дослівно) ОСОБА_5 запропонувала затвердити заздалегідь анонсований у загальному чаті порядок денний у такій редакції:
1. Звіт голови ГО «СТ «Тополька-1» щодо фінансово-господарської діяльності товариства за період з 01.09.2020 по 01.12.2021;
2. Обрання голови ГО «СТ «Тополька-1»;
3. Обрання членів правління ГО «СТ «Тополька-1»;
4. Обрання членів ревізійної комісіїГО «СТ «Тополька-1»;
5. Різне.
Зміст протоколу №1/2021 від 12.12.2021 містить таку інформацію щодо прийнятих загальними зборами рішень по порядку денному:
- по першому питанню -погодити звіт голови ГО «СТ «Тополька-1» щодо фінансово-господарської діяльності товариства за період з 01.09.2020 по 01.12.2021;
- по другому питанню - обрати головою правління та головою товариства ОСОБА_11 та доручити їй звернутися до державного реєстратора та подати документи з правом підпису з метою внесення змін щодо відомостей про керівні органи організації згідно чинного законодавства;
- ро третьому питанню - обрати членом правління ГО «СТ «Тополька-1» ОСОБА_12 , затвердити правління у наступному складі: ОСОБА_11 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_12 ;
- по четвертому питанню - затвердити склад ревізійної комісії у складі трьох осіб: ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ;
- по питанню п'ятому - затвердити нову редакцію статуту ГО «СТ «Тополька-1», доручити головуючій та секретарю загальних зборів підписати нову редакцію статуту ГО «СТ «Тополька-1»;доручити правлінню доопрацювати проект правил користування електричною енергією, договору про споживання електроенергії та договору про користування електричною енергією та інфраструктурою товариства для осіб, які не є членами, але мають ділянки в межах органазації; надати правлінню право самостійно без узгодження з членами витрачати фінанси організації для забезпечення супроводу судових процесів в межах 50 тис грн; призупинити вимоги щодо сплати ОСОБА_16 членських внесків до вирішення питання права власності на ділянки 50, 51 у товаристві суді.
Водночас ані зміст протоколу №1/2021 від 12.12.2021, ані зміст доданого до протоколу реєстру не містять відомостей про присутність на таких зборах члена товариства - ОСОБА_1 , а вказані обставини, як і обставини неповідомлення позивачки про проведення зборів не заперечено та не спростовановідповідачем 1 під час розгляду даної справи, зокрема представником ГО «СТ «Тополька-1» у судових засіданнях визнано те, що позивачку не повідомлялиані про проведення спірних зборів, ані їх порядок денний.
З урахуванням наведених вище обставин незаконності рішення правління та, відповідно, порушення порядку скликання зборів, а також обставин неповідомлення позивачки про збори та її відсутність на цих зборах, суд дійшов висновку про невідповідність вимогам статуту проведення 12.12.2021 загальних зборів ГО «СТ «Тополька-1», у тому числі прийняття такими зборами рішень, оформлених протоколом №1/2021 від 12.12.2021.
Суд зазначає, що відсутність у статуті товариства та Законі України «Про громадські об'єднання» строків та порядку повідомлення про проведення позачергових зборів членів товариства (шляхом визначення певного способу повідомлення) не нівелює наявність у ініціюючого збори суб'єкта та/або товарства обов'язку завчасно повідомити члена організації про скликання/проведення зборів взагалі у будь-який можливий спосіб та строк, що є важливим для формування волі при прийнятті рішень зборами, аби кожен з його членів міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні.
З огляду на вказане вище, суд дійшов висновку про обгрунтованість доводів позивачки стосовно порушення її прав як члена товариства вказаними вище рішеннями, які за своїм змістом стосуються питань управління товариством та відносяться до встановлених статутом прав члена товариствана управління справами громадської організації, у тому числі:затвердження статуту у новій редакції; розпорядження коштами організації; право голосу на загальних зборах, право обирати та бути обраним до органу управління, право впливу на прийняття рішення загальними зборами громадської організації, право на висловлення своєї думки щодо питань порядку денного, внесення своїх питань до порядку денного.
Стосовно ж аргументів позивачки щодо можливості застосування до спірних правовідносинза аналогією закону приписів Закону України «Про кооперацію», зокрема ст. ст. 15, 16 вказаного законув частині порядку та строків повідомлення про проведення зборів, у тому числі позачергових, суд не знаходить матеріально-правових підстав для застосування норм відповідного закону, оскільки застосування інституту аналогії закону для регулювання спірних відносин можливе лише у випадку, якщо їх не врегульовано нормами права, які безпосередньо регулюють ці відносини, зокрема, актами законодавства або статутом чи договором.
Так, застосуваня аналогії закону допускається, якщо: відносини, щодо яких виник спір, за своїм характером потребують цивільно-правового регулювання; ці відносини не регулюються будь-якими конкретними нормами права; вирішити спір, що виник, неможливо, ґрунтуючись на засадах і змісті законодавства; є закон, який регулює подібні відносини і який може бути застосований за аналогією закону. Такі висновки наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі №909/337/19.
В розрізі зазначеного суд звертає увагу на те, що:
- відсутність у статуті товариства порядку (шляхом визначення певного способу повідомлення) та строків повідомлення членів товариства про проведення позачергових загальних зборів не перешкоджає вирішенню спору у даній справі з огляду на встановлені вище судом обставини та відповідно зроблені вище висновки;
- Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.10.2020 у справі №695/2665/16-ц роз'яснила, що садове товариство згідно з чинним законодавством України може створюватись у двох організаційно-правових формах: як кооператив і як громадська організація, пропри те висновку щодо можливості застосування за аналогією Закону України “Про кооперацію” до правовідносин з повідомлення про проведення загальних зборів, у тому числі позачергових, громадської організації вказана постанова не містить.
Зазначене ж вище не спростовує встановлених судом обставин неповідомлення позивачки про проведення 12.12.2021 загальних зборів її відсутність на цих зборах, як наслідок порушення її прав як члена товариства.
Судом відхиляються доводи відповідача 1 про те, що ОСОБА_1 не брала участі у діяльності товариства, а її голос не мав би вирішального впливу, оскільки передбачений статутом порядок скликання загальних зборів та його дотримання, у тому числі щодо повідомлення/інформування членів про проведення зборів не ставиться в залежність від використання членом товариства власних прав на управління товариством у активний спосіб.
Так, враховуючи передбачену статутом ГО «СТ «Тополька-1»мету та спрямованість господарської діяльності товариства, суд дійшов висновку про обгрунтованість доводів позивачки про порушення вказаними вище рішеннями її прав як члена товариства, зокрема, на участь в управлінні діяльністю товариства та її правову визначеність, позаяк рішення загальних зборів за своїм змістом формують волю і волевиявлення членів товариства стосовно його діяльності, які стосується, у тому числі, і покладення на членів товариства певних обов'язків та наслідків їх невиконання, опосередковано пов'язаних із користуванням членами належними ім земельними ділянками.
З огляду на зроблені вище висновки та порушене право позивачки судом враховано, що дослідженню у даній ситуації не підлягає баланс інтересів позивачкт та товариства і інших його членів, позаяк не може існувати баланс між законними очікуваннями члена товариства на правову визначеність у діях такого товариства, у тому числі діях його органу правління по скликанню та проведенню загальних зборів та, власне, відповідними діями нелегітимногоправліннязі скликання зборів і надалі їх проведення без запрошення та участі позивачки.
За таких обставин, враховуючи встановлені судом обставини порушення права позивачки під час скликання 07.11.2021 та проведення 12.12.2021 загальних зборів товариства та наявність підстав для захисту відповідно порушеного права, суд дійшов висновку про задоволення ОСОБА_17 про:
- визнання незаконним та скасування рішення правління Громадської організації “Садівниче товариство “Тополька-1” (ідентифікаційний код 26146847), оформленого протоколом б/н від 07.11.2021;
- визнання незаконним та скасування рішення загальних зборів Громадської організації “Садівниче товариство “Тополька-1” (ідентифікаційний код 26146847), оформленого протоколом №1/2021 від 12.12.2021.
Що ж до заявленої позивачкою як похідної вимоги про скасування реєстраційної дії Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), здійсненої08.02.2022 щодо Громадської організації “Садівниче товариство “Тополька-1” (сільрада Вороньківська, Бориспільський р-н, Київська обл., 08352, ідентифікаційний код 26146847) за №1003541070024004664 (зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи), інформація щодо якої міститься в Єдиному держаному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань,слід зазначити таке.
У змісті позовної заяви ОСОБА_1 зауважила, що таку вимогу заявлено до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на підставі ч. 2 ст. 9 та п. 2 ч. 1 ст. 25Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", оскільки позивачка намагається відновити становище, яке існувало до порушення права, скасувавши реєстраційну дію, проведену на підставі спірного рішення загальних зборів.
Усуваючи недоліки позовної заяви, ОСОБА_1 зазначила, що вимога про скасування запису за №1003541070024004664є наслідком порушення вимог законодавства у зв'язку з прийняттям рішень загальними зборами, що спричинило неправомірне внесення Центральним міжрегіональним управління Міністерства юстиції (м. Київ) змін до відомостей про юридичну особу, а внесення таких відомостей без погодження позивачки безпосередньо порушує її права на управління громадською організацією.
Заперечуючи проти вказаної вимоги, Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ), додатково до аргументів про неналежність його статусу відповідача 2 у даній справі, вказало на відсутність передбачених законом підстав для відмови у державній реєстрації під час проведення спірної реєстраційної дії, тоді як Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" не передбачено обов'язку та можливостей державного реєстратора визначати законність поданих на реєстрацію документів.З огляде на вказане відповідач 2 вважає, що реєстраційна дія №1003541070024004664 проведена відповідно до вимог законодавства.
До відзиву на позовну заяву Центральним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Київ) надано копії документів щодо проведення реєстраційної дії за №1003541070024004664.
Відповідно до статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" відомості про юридичну особу, громадське формування, що не має статусу юридичної особи, та фізичну особу-підприємця вносяться до Єдиного державного реєстру на підставі: 1) відповідних заяв про державну реєстрацію; 2) документів, що подаються для проведення інших реєстраційних дій; 3) відомостей, отриманих у результаті інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами державних органів.
Пунктом 2 частини першої статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" встановлено, що державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі, зокрема, судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу, визнання повністю або частково недійсними зміни до установчих документів юридичної особи.
З наявних в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей слідує, що 08.02.2022 Центральним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Київ) за номером запису 1003541070024004664 (зміна проведено державну реєстрацію змін про юридичну особу, зокрема зміну керівника або відомостей про керівника юридичної особи.
З наданих Центральним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Київ) надано копії документів щодо проведення реєстраційної дії за №1003541070024004664 слідує, що вказану вище реєстраційну дію проведено на підставі рішень загальних зборів Громадської організації “Садівниче товариство “Тополька-1”, оформлених протоколом №1/2021 від 12.12.2021.
З огляду на вказане вище, оскільки реєстраційну дію стосовно юридичною особи - Громадської організації “Садівниче товариство “Тополька-1”, проведено на підставі незаконних рішень загальних зборів товариства, оформлених протоколом №1/2021 від 12.12.2021, суд дійшов висновку про обгрунтованість та задоволення вимоги позивачки про скасування реєстраційної дії Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), здійсненої08.02.2022 щодо Громадської організації “Садівниче товариство “Тополька-1” (сільрада Вороньківська, Бориспільський р-н, Київська обл., 08352, ідентифікаційний код 26146847) за №1003541070024004664 (зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи), інформація щодо якої міститься в Єдиному держаному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Доводи ж відповідача 2 стосовно законності проведеної державної реєстрації та того, що прав позивачки жодними діями Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) не порушило, а тому не може бути відповідачем у даній справі визнаються судом неспроможними з огляду на те, що:
- у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі №904/5857/17 викладено правову позицію, згідно з якою особа, яка вважає своє право чи інтерес порушеними через подання та внесення до ЄДР недостовірних відомостей може вимагати їх захисту через корегування відомостей ЄДР та відображенні в ЄДР відповідних дійсних відомостей у спосіб, що забезпечить ефективне відновлення та захист її порушених прав та інтересів, зокрема, шляхом скасування запису в ЄДР (пункт 2 частини першої статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань"). У такому випадку, якщо суд встановить, що суб'єкт державної реєстрації вчинив запис в ЄДР за зверненням належного заявника, на підставі всіх необхідних для реєстрації документів відповідно до закону та відсутності встановлених законом підстав для відмови в державній реєстрації, це не є перешкодою для скасування в судовому порядку недостовірного запису в ЄДР, наявність якого порушує корпоративні права чи законні інтереси позивача;
- вимога про скасування запису в реєстрі є наслідком порушення вимог законодавства у зв'язку із прийняттям рішень загальними зборами товариства, а, отже, є зверненою до товариства похідною вимогою від вимоги про недійсність вказаних рішень загальних зборів;
- орієнтуючись на суть спору, а не виключно на визначений позивачем суб'єктний склад учасників справи, слід враховувати, що спір у даній справі виник між юридичною особою та учасником такої особи, а тому участь державного реєстраторау даному споріу якості співвідповідача не змінює суті спору, за яким саме товариство є тією особою, яка порушила право позивача.
Так, у спірних правовідносинах спірна реєстраційна дія була вчинена саме Центральним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Київ), з огляду на що саме Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) як суб'єкт державної реєстрації, територіальний орган Міністерства юстиції України є особою, відповідальною за позовною вимогою про скасування проведеної ним спірної реєстраційної дії, є належним відповідачем у цій справі за зазначеною позовною вимогою.
Аналогічна позиція викладана у поставною Верховного Суду від 19.01.2023 у справі № 911/1779/21.
Попри вказане суд зауважує, що особою, яка порушила у відповідному спорі право позивача за обома вимогами є саме Громадська організація “Садівниче товариство “Тополька-1”.
Враховуючи вказане вище та приписи ст. 129 ГПК України, суд дійшов висновку про покладення судового збору за подання позову на відповідача 1 - Громадську організацію “Садівниче товариство “Тополька-1”, як особу, яка порушила право позивача.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 12, 129, 233, 236, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) задовольнити.
2. Визнати незаконним та скасувати рішення правління Громадської організації “Садівниче товариство “Тополька-1” (сільрада Вороньківська, Бориспільський р-н, Київська обл., 08352, ідентифікаційний код 26146847), оформлене протоколом б/н від 07.11.2021.
3. Визнати незаконним та скасувати рішення загальних зборів Громадської організації “Садівниче товариство “Тополька-1” (сільрада Вороньківська, Бориспільський р-н, Київська обл., 08352, ідентифікаційний код 26146847), оформлене протоколом №1/2021 від 12.12.2021.
4. Скасувати реєстраційну дію Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (01001, місто Київ, ПРОВУЛОК МУЗЕЙНИЙ, будинок 2-Д, ідентифікаційний код 43315602), здійснену 08.02.2022 щодо Громадської організації “Садівниче товариство “Тополька-1” (сільрада Вороньківська, Бориспільський р-н, Київська обл., 08352, ідентифікаційний код 26146847) за №1003541070024004664 (зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи), інформація щодо якої міститься в Єдиному держаному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
5. Стягнути з Громадської організації “Садівниче товариство “Тополька-1” (сільрада Вороньківська, Бориспільський р-н, Київська обл., 08352, ідентифікаційний код 26146847) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) 7 443 (сім тисяч чотириста сорок три) грн. 00 коп. судового збору.
6. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене у апеляційному порядку - до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 27.12.2023.
Суддя В.А. Ярема