номер провадження справи 27/134/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.12.2023 Справа № 908/1049/23
м. Запоріжжя Запорізької області
Колегія суддів Господарського суду Запорізької області: головуючий суддя Дроздова С.С., судді: Корсун В.Л., Ярешко О.В., при секретарі судового засідання Вака В.С., розглянувши матеріали
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» (69063 м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 35, ідентифікаційний номер юридичної особи 42093239)
до відповідача: Комунального підприємства «Облводоканал» Запорізької обласної ради (69057 м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 129-А, ідентифікаційний номер юридичної особи 03327115)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» (69035 м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14, ідентифікаційний номер юридичної особи 00130926)
про стягнення 7537661 грн. 01 коп.
за участю
представника позивача: Аксарін Р.М., адвокат, довіреність № 1 від 01.01.2023
представника відповідача: Балховітіна В.Г., довіреність № 01 від 30.12.2022
представника третьої особи: не з'явився
СУТЬ СПОРУ:
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» про стягнення з Комунального підприємства «Облводоканал» Запорізької обласної ради 7537661 грн. 01 коп. основного боргу, 98637грн. 90 коп. 3 % річних, 338666 грн. 87 коп. інфляційних втрат.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.03.2023, справу № 908/1049/23 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.
Ухвалою суду від 05.04.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1049/23, присвоєно справі номер провадження 27/134/23, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального провадження, підготовче засідання призначено на 04.05.2023.
26.04.2023 на адресу суду від Комунального підприємства «Облводоканал» Запорізької обласної ради надійшов відзив на позовну заяву від 25.04.2023 № 12/0353.
02.05.2023 на електронну адресу суду від Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» надійшли пояснення по справі від 01.05.2023 № 33-33/44.
Ухвалою суду від 04.05.2023 відкладено підготовче провадження на 05.06.2023.
08.05.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» подана відповідь на відзив від 01.05.2023 № 6328.
08.05.2023 на електронну адресу суду від Комунального підприємства «Облводоканал» Запорізької обласної ради надійшли заперечення на відповідь на відзив від 08.05.2023 № 12/0399.
05.06.2023 на електронну адресу суду від Комунального підприємства «Облводоканал» Запорізької обласної ради надійшли додаткові пояснення від 05.06.2023 № 12/0531.
В засіданні суду 05.06.2023 продовжено строк підготовчого провадження, підготовче засідання призначено на 21.06.2023.
20.06.2023 на електронну адресу суду від Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» надійшли додаткові пояснення по справі від 20.06.2023 № 33-33/91.
Ухвалою суду від 21.06.2023 справу № 908/1049/23 передано на колегіальний розгляд у складі трьох суддів.
Розпорядженням в.о. керівника апарату Господарського суду Запорізької області № П-469/23 від 26.06.2023, на підставі ухвали Господарського суду Запорізької області від 21.06.2023 про призначення колегіального розгляду справи, справу № 908/1049/23 призначено до повторного автоматизованого розподілу.
Протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 26.06.2023 справу № 908/1049/23 розподілено на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Дроздова С.С., судді Левкут В.В., Корсун В.Л.
Ухвалою суду від 30.06.2023 прийнято справу до провадження колегією в складі трьох суддів: Головуючий суддя Дроздова С.С., судді: Левкут В.В., Корсун В.Л., призначено підготовче провадження на 02.08.2023.
26.07.2023 на електронну адресу суду від Комунального підприємства «Облводоканал» Запорізької обласної ради надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
В зв'язку з тим, що суддя учасник колегії Левкут В.В. з 01.08.2023 по 02.08.2023 включно знаходиться у відпустці, справу № 908/1049/23 передано на повторний автоматизований розподіл для визначення іншого складу колегії, для подальшого розгляду справи.
Розпорядженням щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ № П-543/23 від 02.08.2023, справу № 908/1049/23 призначено на повторний автоматизований розподіл, у зв'язку з перебуванням учасника колегії судді Левкут В.В. у відпустці.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 01.08.2023 для подальшого розгляду справи № 908/1049/23 призначено колегію у складі трьох суддів Господарського суду Запорізької області: Головуючий суддя Дроздова С.С., судді Давиденко І.В., Корсун В.Л.
Ухвалою суду від 02.08.2023 прийнято справу № 908/1049/23 до провадження колегією в складі трьох суддів: головуючий суддя Дроздова С.С., судді Давиденко І.В., Корсун В.Л. Підготовче судове засідання призначено на 30.08.2023.
В зв'язку з тим, що суддя учасник колегії Давиденко І.В. 30.08.2023 знаходиться у відпустці, справу № 908/1049/23 передано на повторний автоматизований розподіл для визначення іншого складу колегії, для подальшого розгляду справи.
Розпорядженням щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ № П-601/23 від 30.08.2023, справу № 908/1049/23 призначено на повторний автоматизований розподіл, у зв'язку з перебуванням учасника колегії судді Давиденко І.В. у відпустці.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 30.08.2023 для подальшого розгляду справи № 908/1049/23 призначено колегію у складі трьох суддів Господарського суду Запорізької області: Головуючий суддя Дроздова С.С., судді, Корсун В.Л., Ярешко О.В.
Ухвалою суду від 31.08.2023 прийнято справу № 908/1049/23 до провадження колегією в складі трьох суддів: головуючий суддя Дроздова С.С., судді Корсун В.Л., Ярешко О.В. Підготовче судове засідання призначено на 26.09.2023.
Ухвалою суду від 26.09.2023 продовжено строк підготовчого провадження в порядку статті 177 частина 3 ГПК України та відкладено підготовче засідання на 07.11.2023.
Ухвалою суду від 07.11.2023 підготовче провадження закрито. Призначено справу до розгляду по суті 05.12.2023.
05.12.2023 представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» адвокатом Аксаріним Р.М. подано до суду клопотання, у якому останній у зв'язку із неможливістю прибутти у судове засідання 05.12.2023 о 12 год. 00 хв., з поважних причин, просить суд у розгляді справи оголосити перерву до дати встановленої судом та повідомити про це учасників справи. Також. вказане клопотання представника позивача підтримано представником відповідача у справі Балховітіною В.Г.
Ухвалою суду від 05.12.2023 відкладено розгляд справи по суті, засідання суду призначено на 21.12.2023.
Судове засідання 21.12.2023 проводилось за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, за наявності заперечень з боку будь-кого з учасників судового процесу проти здійснення повного фіксування судового засідання за допомогою відеозаписувального технічного засобу - таке фіксування здійснюється лише за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
21.12.2023 третя особа у судове засідання не з'явилась, про час та місце проведення судового засідання була повідомлена належним чином.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» підтримав заявлені вимоги на підставах викладених у позовній заяві. Просив суд стягнути Комунального підприємства «Облводоканал» Запорізької обласної ради заборгованість за спожиту електричну енергію за період з липня по вересень 2022 року в сумі 7 100 356,24 грн. за договором № 10 про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 24.05.2022 та п. 4.12 Правил роздрібного ринку електричної енергії. Також, враховуючи несвоєчасну оплату вартості спожитої електричної енергії, позивачем в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України нараховані 338 666,87 грн інфляційних втрат та 98 637,90 грн 3% річних.
Також, у відповіді на відзив Товариство з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» зазначає, що відповідно до п. 12.4. Договору № 100 від 24.05.2022, сторони зобов'язані негайно повідомити про форс-мажорні обставини та протягом 14 днів з дати їх виникнення надати підтверджуючи документи щодо їх настання відповідно до чинного законодавства. Звертає увагу суду, на те що п. 12.4. Договору відповідачем виконаний не був та доказів його виконання не надано, а сам факт прийняття рішення ТПП України про дію форс-мажорних обставин від 24.02.2022 не є безумовною підставою для невиконання умов чинного договору та не є доказом неможливості його виконання. Зазначає, що позивач зобов'язаний проводити своєчасні розрахунки з іншими учасниками ринку електричної енергії, зокрема та не виключно з ПpAT HEK «Укренерго», ПАТ «Запоріжжяобленерго». Зауважує, що позивачем нараховані лише компенсаційні нарахування такі як 3% річних та інфляційні втрати, такі нарахування мають на меті компенсувати втрати ипозивача і не є по суті штрафними санкціями.
Представник Комунального підприємства «Облводоканал» Запорізької обласної ради позовні вимоги визнає частково. Зазначає, що відповідач визнає нарахування обсягів спожитої електроенергії здійснені позивачем за період липень - вересень 2022 року виключно на підконтрольних територіях, про що було зазначено у актах приймання-передачі товарної продукції за договором про постачання електричної енергії споживачу та листі Комунального підприємства «Облводоканал» Запорізької обласної ради від 27.12.2022 вих. №12/1548. Так, відповідача вважає, що за липень 2022 року йому нараховані 418 605,19 грн, за серпень 2022 року - 370 455,95 грн, за вересень 2022 року - 362 352,49 грн. Зазначає, що безспірні нарахування сплачені відповідачем в повному обсязі 31.10.2022. Оскільки Комунальним підприємством «Облводоканал» Запорізької обласної ради визнано лише обсяги спожитої електроенергії, яка була фактично використана на підконтрольних територіях, то відповідачем надано контррозрахунок 3% річних та інфляційних втрат, відповідно до якого 3% річних складають 4 789,08 грн. а інфляційні втрати - 41 747,13 грн. Також, відповідач, посилаючись на лист Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, заявляє про наявність форс-мажорних обставин пов'язаних із військовою агресією Російської Федерації проти України. Повідомляє, що свою діяльність Комунальне підприємство «Облводоканал» Запорізької обласної ради реалізує через свої структурні підрозділи: Експлуатаційний цех водопостачання Західного групового водоводу (ЕЦВ ЗГВ), Василівський експлуатаційний цех водопостачання та водовідведення (ВЕЦВВ), Степногірський експлуатаційний цех водопостачання та водовідведення (СЕЦВВ), Таврійський експлуатаційний цех водопостачання та водовідведення (ТЕЦВВ), Великобілозерський експлуатаційний цех водопостачання (ВЕЦВ), Куйбишевський експлуатаційний цех водопостачання та водовідведення (КЕЦВВ), Розівський експлуатаційний цех водопостачання (РЕЦВ), Вільнянський експлуатаційний цех водопостачання та водовідведення (ВіЕЦВВ). Зазначає, що наразі під контролем російських військ перебувають і шість з восьми структурних підрозділів підприємства, про що відповідач повідомив до органів СБУ листом від 05.09.2022 вих. №12/1194, на підставі якого вже відкрито кримінальне провадження №22022080000002489, отже фактичне користування електричної енергією саме відповідачем здійснюється лише Вільнянським ЕЦВВ та апаратом управління, що розташований у м. Запоріжжя, тому підстав для проведення оплати сум виставлених у рахунках позивача за спірний період в частині спожитих послуг на окупованих територіях відповідач не вбачає.
Також, у відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що Комунальне підприємство «Облводоканал» Запорізької обласної ради є підприємством-монополістом, що надає послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення у Запорізькій області. Зазначає, що єдиним джерелом доходів підприємства відповідача є здійснення споживачами оплати за надані послуги, проте відповідно до довідки про стан розрахунків споживачів за період з лютого 2022 року по грудень 2022 року рівень оплат щомісячно стрімко знижується. Вказує, що відповідно до довідки про стан дебіторської заборгованості за період з 01.01.2022 по 01.04.2023, рівень дебіторської заборгованості щомісячно зростає та станом на 01.04.2023 вже сягнув 245 062 128,06 грн. Зазначає, що відповідач на 21.04.2023 на рахунках підприємства обліковується лише 112 343,47 грн., що позбавляє відповідача можливості взагалі здійснювати будь-які значні фінансові операції. Вказує, що з фінансового результату відповідача за 2022 року вбачається, що прибутку Комунальне підприємство «Облводоканал» Запорізької обласної ради не отримав (рядок2350), а ось чистий збиток склав 60 222тис.грн (рядок2355). Зазначає, що згідно п. 12.1 договору сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов'язань за договором, якщо це невиконання є наслідком непереборної сили. Повідомляє, що 13.07.2022 листом вих. №12/0961 відповідач повідомив позивача про наявність обставин непереборної сили (форс-мажору), що унеможливлюють своєчасне проведення плати за договором, а листом від 08.08.2022 вих. №12/1053 обґрунтував позивачу реальну наявність негативного впливу на підприємство в усіх областях його діяльності збройної агресії.
Відповідач визнав позов частково : суму в розмірі 2 394,554 грн - 3% річних та суму в розмірі 41 747,13 грн - інфляційних втрат, в іншій частині позовних вимог, просить відмовити.
У додаткових поясненнях від 05.06.2023 Комунальне підприємство «Облводоканал» Запорізької обласної ради повідомляє, що 31.05.2023 листом за вих.. № 12/0513 відповідач вкотре звернувся до третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору стосовно припинення здійснення нарахувань обсягів спожитої електричної енергії, спожитої об'єктивними відповідача, які знаходяться на окупованих територіях та з вимогою здійснити перерахунок наданих послуг за період березень-грудень 2022 року та січень-травень 2023 року (виключивши нарахування по структурних підрозділах, які знаходяться на окупованих територіях).
Відповідач вказує, що відсотки річних по суті є компенсацією від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами. Однак, з огляду на надані відповідачем докази того, що внаслідок військової агресії він знаходився в тяжкому фінансовому становищі і не має у своєму розпорядженні необхідних коштів, а отже фактично не користувався та не користується грошовими коштами належними до сплати позивачу та не утримував їх. Враховуючи викладене відповідач просить суд зменшити розмір 3% річних як відповідальності за час прострочення виконання грошового зобов'язання, задовольнивши лише 50% від заявленої суми.
Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» у своїх поясненнях та додаткових поясненнях зазначило, що з 01.01.2019 ПАТ «Запоріжжяобленерго» здійснює господарську діяльності з розподілу електричної енергії на території Запорізької області на підставі отриманої ліцензії, що видана на підставі постанови НКРЕКП від 13.11.2018 №1415. Тобто з 01.01.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» є Оператором системи розподілу та надає послугу з розподілу. Вказує, що на виконання вимог законодавства в сфері електроенергетики, зокрема, постанови НКРЕКП від 13.11.2018 №1415 позивачем, для забезпечення публічності розміщено на офіційному веб-сайті ОСР: http//www.zoe.com.ua «Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії» та зразок Заяви-приєднання. Повідомляє, що 01.012019 Комунальне підприємство «Облводоканал» Запорізької обласної ради приєдналось до публічного Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії шляхом підписання заяви-приєднання. Зазначає, що ПАТ «Запоріжжяобленерго» як оператор системи підтверджує, що в період липень, серпень та вересень 2022 року Комунальне підприємство «Облводоканал» Запорізької обласної ради за Договором про надання послуг з розподілу № 100 було надано послуг з розподілу в обсязі 1 804 543 кВт/год. Повідомляє, що ПАТ «Запоріжжяобленерго» здійснює визначення обсягів спожитої електричної споживачам відповідно до вимог ПРРЕЕ, ККОЕЕ та Договору з урахуванням особливостей, встановлених Положенням про особливості постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану, затвердженого Наказом Міністерства енергетики України №148 від 13.04.2022.
Згідно до статті 210 ГПК України, колегія суддів дослідила оригінали документальних доказів, які надано представником позивача в залі судового засідання.
Заслухавши представників позивача, відповідача, дослідивши докази, колегія суду вийшла з нарадчої кімнати та згідно ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголосила вступну та резолютивну частини рішення, повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз'яснив порядок і строк його оскарження.
Розглянувши матеріали справи та оцінивши надані докази, вислухавши пояснення представників сторін, колегія суддів
УСТАНОВИЛА:
Згідно з ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України, далі ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Частиною 1 статті 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
24.05.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання», далі Постачальник, позивач у справі, та Комунальним підприємством «Облводоканал» Запорізької обласної ради, далі Споживач, відповідач у справі, укладено договір № 100 про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, шляхом підписання відповідачем заяви-приєднання до договору (додаток 1 до договору).
З огляду на статтю 509 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.
У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 1 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який право чин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.
У відповідності до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).
За умовами п. 2.1. Договору, Постачальник продає електричну енергію в кількості 5070270 кВт.год, найменування предмету закупівлі згідно ДК 021:2015-09310000-5 - Електрична енергія Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Пунктом 2.2. Договору сторони узгодили, що обов'язковою умовою для постачання електричної енергії Споживачу є наявність у Споживача укладеного в установленому порядку з оператором системи договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого Споживач набуває право отримувати послугу з розподілу/передачі електричної енергії.
Датою початку постачання електричної енергії, за умовами п. 3.4 договору та заяви-приєднання, є 25.05.2022.
Відповідно до п. 5.1, загальна вартість цього Договору становить 18 603 750, 18 грн, крім того ПДВ - 22 324 500,21 грн (двадцять два мільйона триста двадцять чотири тисячі п'ятсот гривень 21 коп). Споживач розраховується з Постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 3 до цього договору.
Ціна (тариф) на електричну енергію має зазначатися Постачальником у рахунках на оплату спожитої електричної енергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни (п. 5.7 Договору).
Згідно п.п. 5.8, 5.10 Договору, розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць. Оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.
Відповідно до п. 4 «спосіб та термін оплати», підписаної між сторонами комерційної пропозиції «Універсальна бюджет» про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» бюджетним установам на період з 25.05.2022 по 24.09.2022 (додаток 3 до Договору), розрахунковий період для обсягу спожитої електричної енергії становить один місяць, а саме: з 01 числа розрахункового місяця по останній день розрахункового місяця. Платежі за спожиту електричну енергію здійснюються у наступному порядку: 1 платіж до 20 числа розрахункового місяця у розмірі 50% вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії за відповідний розрахунковий період на підставі акту прийняття-передавання товарної продукції та рахунку за спожиту електричну енергію; 2 платіж за електричну енергію у розмірі різниці суми першого платежу та вартості спожитої в розрахунковому періоді електричної енергії в строк не більше 5 робочих днів після закінчення розрахункового періоду на підставі акту прийняття-передавання товарної продукції та рахунку за спожиту електричну енергію. Підставою для формування Постачальником рахунку на оплату спожитої електричної енергії за цим договором є підписаний сторонами акт прийняття-передавання товарної продукції. Оплата здійснюється на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника, зазначений у Договорі або розрахункових документах. Оплата може бути здійснена через: банківську платіжну систему; особовий кабінет на сайті Постачальника; поштовий переказ; в інший не заборонений чинним законодавством спосіб. Датою оплати є дата надходження коштів на спец рахунок Постачальника.
Згідно із п. 6.1 Договору, Споживач має право, зокрема, отримувати електричну енергію на умовах, визначених у цьому Договорі; звертатися до Постачальника для вирішення будь-яких питань, пов'язаних з виконанням цього Договору.
Приписами п. 6.2 Договору визначено, що Споживач зобов'язався забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору та пов'язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього Договору.
Відповідно до п.п. 12.1-12.5 Договору, Сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов'язань за цим Договором, якщо це невиконання є наслідком непереборної сили (форс-мажорних обставин). Під форс-мажорними обставинами розуміють надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами Договору. Строк виконання зобов'язань за цим Договором відкладається на строк дії форс-мажорних обставин. Сторони зобов'язані негайно повідомити про форс-мажорні обставини та протягом 14 днів з дати їх виникнення надати підтверджуючі документи щодо їх настання відповідно до чинного законодавства. Виникнення форс-мажорних обставин не є підставою для відмови Споживача від оплати Постачальнику послуг, які були надані до їх виникнення.
Згідно із п. 13.1 Договору та п. 11 «термін дії договору» комерційної пропозиції «Універсальна бюджет» про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» бюджетним установам на період з 25.05.2022 по 24.09.2022 (додаток 3 до Договору), цей Договір укладається на строк до 24.09.2022, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав Споживач, та набуває чинності з дати подання Споживачем заяви-приєднання. Умови цього Договору починають виконуватись з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної Споживачем у заяві-приєднанні. Сторони керуючись ст. 631 Цивільного кодексу України дійшли згоди, що умови цього Договору застосовуються до відносин між сторонами, які виникли до його укладання, починаючи з 25.05.2022.
При наявності розбіжностей в частині визначення обсягу спожитої електричної енергії вони підлягають врегулюванню відповідно до Кодексу комерційного обліку або в судовому порядку. До вирішення цього питання величина обсягу спожитої електричної енергії встановлюється відповідно до даних Оператора системи розподілу (передачі) (п. 13 «інші умови», комерційної пропозиції «Універсальна бюджет» про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» бюджетним установам на період з 25.05.2022 по 24.09.2022).
У додатку до заяви-приєднання зазначено перелік об'єктів споживача КП «Облводоканал» з зазначенням ЕІС-кодів точок комерційного обліку.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» та відповідачем у справі надано копії актів прийняття-передавання товарної продукції за договором, про спожиту протягом розрахункових періодів з липня по вересень 2022 року Комунальним підприємством «Облводоканал» Запорізької обласної ради електричної енергії, які підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств, а саме:
- від 31.07.2022 на суму 2 955 190,80 грн (за електроенергію за липень 2022 року, 643867 кВт.год.); акт підписано відповідачем з зауваженнями: погоджено 90667 кВт.год.;
- від 31.08.2022 на суму 2 886 286,56 грн (за електроенергію за серпень 2022 року, 642952 кВт.год.); акт підписано відповідачем з зауваженнями: погоджено 82018кВт.год.;
- від 30.09.2022 на суму 2 410 292,50 грн (за електроенергію за вересень 2022 року, 517724 кВт.год.); акт підписано відповідачем з зауваженнями: погоджено 77370 кВт.год.
Також, позивачем вручено відповідачу під розписку рахунки на оплату:
- № 45000100220719 від 31.07.2022 на суму 2 955 190,80 грн (за електроенергію за липень 2022 року, кінцевий термін оплати - 08.08.2022);
- № 45000100220819 від 12.09.2022 на суму 2 886 286,56 грн. (за електроенергію за серпень 2022 року, кінцевий термін оплати - 19.09.2022);
- № 45000100220919 від 30.09.2022 на суму 2 410 292,50 грн. (за електроенергію за вересень 2022 року, кінцевий термін оплати - 07.10.2022),
всього на загальну суму 8 251 769,86 грн.
Згідно платіжних доручень № 5592 від 31.10.2022 відповідачем перераховано на рахунок позивача 418 605,19 грн за липень 2022 року; № 5594 від 31.10.2022 відповідачем перераховано на рахунок позивача 370 455,94 грн за серпень 2022 року; № 5596 від 31.10.2022 відповідачем перераховано на рахунок позивача 362 352,49 грн. за вересень 2022 року, всього перераховано на загальну суму 1 151 413,62 грн.
Позивачем, згідно з позовною заявою, було заявлено до стягнення 7 100 356,24 грн основного боргу.
Листом від 21.09.2022 за вих. № 007-66/4642 Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» повідомило позивача про здійснення постачання електричної енергії споживачу Комунальному підприємству «Облводоканал» Запорізької обласної ради в обсягах: липень 2022 року - 643867 кВт.год., серпень 2022 року - 642952 кВт.год., всього - 1286819 кВт.год.
Також, листом від 29.12.2022 за вих. № 007-66/6500 Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» повідомило позивача про здійснення постачання електричної енергії споживачу Комунальному підприємству «Облводоканал» Запорізької обласної ради в обсягах у вересні 2022 року на 517724 кВт.год.
Зміст листа Комунального підприємства «Облводоканал» Запорізької обласної ради від 08.08.2022 вих. № 12/1053 на вимогу позивача від 27.07.2022 вих. № 3681, свідчить, що відповідач не заперечив наявність боргу та необхідність його погашення, та звернув увагу, що Торгово-промислова палата України листом від 28.02.2022 вих. № 2024/02.0-7.1 засвідчила наявність форс-мажорних обставин.
У листі від 27.12.2022 вих. № 12/1548 відповідач повідомив позивача, що не може погодитись з рахунками позивача, що виставляються останнім за спожиту електричну енергію згідно обсягів, наданих оператором систем розподілу, у зв'язку з окупацією російськими військами шести структурних підрозділів Комунального підприємства «Облводоканал» Запорізької обласної ради. Відтак, по усіх структурних підрозділах, окрім Вільнянського ЕЦВВ, споживання електроенергії здійснюється окупантами, а не Комунальним підприємством «Облводоканал» Запорізької обласної ради. У зв'язку з наведеним вважає, що у нього відсутні підстави для оплати послуг, наданих на окупованих територіях. Просив здійснити перерахунок наданих послуг за березень-листопад 2022, у подальшому не здійснювати нарахування наданих послуг по структурних підрозділах, які знаходяться на окупованих територіях.
Листом від 27.12.2022 за вих. № 12/1550 відповідач звернувся до Публічного акціонерного товариство «Запоріжжяобленерго» із проханням не здійснювати нарахування обсягів електричної енергії, спожитої об'єктами які знаходяться на окупованій території та наведених у переліку об'єктів, які знаходяться на окупованих територіях.
16.02.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» звернулось до Комунального підприємства «Облводоканал» Запорізької обласної ради з вимогою № 4950 про сплату в семиденний термін заборгованості за спожиту електричну енергію за липень, серпень, вересень, жовтень, листопад та грудень 2022 року в сумі 22 207 345,44 грн.
У листі від 31.05.2023 вих. № 12/0513 відповідач повідомив Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго», що не погоджується із визначеними обсягами спожитої електричної енергії об'єктами підприємства, у зв'язку з окупацією російськими військами шести структурних підрозділів Комунального підприємства «Облводоканал» Запорізької обласної ради. Зазначає, що по усіх структурних підрозділах, окрім Вільнянського ЕЦВВ, споживання електроенергії здійснюється окупантами, а не Комунальним підприємством «Облводоканал» Запорізької обласної ради. Відповідач просить Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» не здійснювати нарахування обсягів електричної енергії, спожитої об'єктами які знаходяться на окупованій території та наведених у переліку об'єктів, які знаходяться на окупованих територіях та здійснити перерахунок наданих послуг за березень-грудень 2022 року та січень-травень 2023 року.
Як слідує з Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань по кримінальному провадженню: 22022080000002489 щодо кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 438 КК України, у період часу з 24.02.2022 невстановлені особи з числа військовослужбовців збройних сил Російської Федерації в порушення законів та звичаїв війни, діючи умисно захопили будівлі та частково знищили майно об'єкту критичної інфраструктури КП «Облводоканал» ЗОР, а саме: Експлуатаційний цех по водопостачанню Західного групового водоводу (смт. Якимівка Мелітопольського району Запорізької області), Василівський експлуатаційний цех водопостачання та водовідведення (м. Василівка Василівського району Запорізької області), Таврійський експлуатаційний цех водопостачання та водовідведення (м. Дніпрорудне Василівського району Запорізької області), Великобілозерський експлуатаційний цех водопостачання та водовідведення (с. Велика Білозерка Василівського району Запорізької області), Куйбишевський експлуатаційний цех водопостачання та водовідведення (смт. Більмак Пологівського району Запорізької області), Розівський експлуатаційний цех водопостачання та водовідведення (с. Розівка Пологівського району Запорізької області), крім того, артилерійськими та ракетними обстрілами пошкодили споруди і майно Степногірського експлуатаційного цеху водопостачання та водовідведення (смт. Степногірськ Запорізької області) та Вільнянського експлуатаційного цеху водопостачання та водовідведення, тим самим завдали майнову шкоду, сума якої встановлюється.
Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, далі ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не допускається. Зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічний припис містить ст. 193 ГК України.
Приписами ст. 11 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов'язків є договір.
Нормами ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч. 7 ст. 56 Закону України «Про ринок електричної енергії», умови постачання електричної енергії, права та обов'язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу.
Частиною 1 стаття 275 ГК України визначено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України «Про ринок електричної енергії».
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Згідно п. 1.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312, далі Правил, договір про постачання електричної енергії споживачу - це домовленість двох сторін (електропостачальник і споживач), що є документом певної форми, яка передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником за вільними цінами; споживання електричної енергії - користування споживачем відповідно до укладених договорів електричною енергією за допомогою струмоприймача (струмоприймачів) для задоволення його потреб, у тому числі для здійснення діяльності з надання послуг із зарядки електромобілів на електрозарядних станціях.
Пунктом 4.3 Правил встановлено, що дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.
Згідно п.п. 4.12, 4.13 Правил, розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну. Для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.
Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Доказів оплати заборгованості в сумі 7 100 356,24 грн відповідачем суду не надано.
Заперечуючи проти позову в цій частині, відповідач зазначив, що електроенергію на суму 7 100 356,24 грн не споживав, оскільки вона постачалася в структурні підрозділи відповідача, що розташовані на тимчасово окупованих територіях Запорізької області.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває по теперішній час.
Наказом Міністерства енергетики України від 13.04.2022 № 148 «Про врегулювання питань щодо постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану» затверджено Положення про особливості постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану.
Згідно із п. 9 даного Положення, обсяги споживання електричної енергії на територіях, на яких ведуться бойові дії, або на тимчасово окупованих територіях визначаються: - з урахуванням фактичних показів лічильника(ів) у разі отримання таких показів за допомогою засобів дистанційної передачі даних (АСКОЕ) або переданих споживачем чи персоналом оператора системи, або постачальником послуг комерційного обліку (ППКО), або постачальником електричної енергії (для населення); - приймаються рівними нулю за період(и) відсутності електропостачання тривалістю більше ніж 24 години в розрахунковому періоді для споживачів, об'єкти яких заживлені від певного вузла/району/області електричних мереж оператора системи, з яких був відсутній відпуск електричної енергії споживачам; - приймаються рівними нулю - з дня пошкодження/руйнування електроустановки споживача до непридатного для споживання стану відповідно до підтвердженої оператором системи або Держенергонаглядом заяви споживача; - у порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку електричної енергії, для кожної категорії споживачів (побутові, малі непобутові, інші непобутові) за їх середньодобовим споживанням в аналогічному періоді попереднього року із застосуванням коефіцієнта приросту/зниження споживання електричної енергії, розрахованого для відповідного періоду та території ліцензованої діяльності оператора системи, що здійснюють розподіл електричної енергії відповідному споживачу. Коефіцієнт приросту/зниження споживання електричної енергії розраховується у відносних одиницях з точністю до чотирьох цифр після коми, як співвідношення величин обсягу відпуску електричної енергії споживачам у розрахунковому місяці за наявними у оператора системи фактичними даними станом на перше число календарного місяця, наступного за розрахунковим, до величини обсягу відпуску електричної енергії споживачам в аналогічному розрахунковому місяці попереднього року у відповідному вузлі/районі/області електричних мереж оператора системи.
Отже, чинним законодавством врегульовано порядок визначення обсягів споживання електричної енергії на тимчасово окупованих територіях, який застосовується судом при розгляді даної справи.
Доказів відсутності електропостачання тривалістю більше ніж 24 години в розрахункових періодах на об'єктах відповідача матеріали справи не містять та учасниками справи не надано доказів в обгрунтування.
В матеріалах справи відсутні докази пошкодження/руйнування електроустановки відповідача (споживача) до непридатного для споживання стану.
Матеріали справи містять листи Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго», як оператора системи, щодо обсягів споживання відповідачем електроенергії в спірних періодах.
Відповідно до п.п. 8.6.9, 8.6.11 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, у разі ненадання споживачем (крім індивідуальних побутових споживачів) звіту про покази лічильників за розрахунковий місяць протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця та за відсутності переданої (зчитаної) з них інформації засобами дистанційного зчитування та передачі даних, а також за відсутності контрольного огляду ЗКО протягом розрахункового місяця обсяг спожитої (розподіленої) електричної енергії за розрахунковий місяць визначається розрахунковим шляхом за значенням середньодобового обсягу споживання. Середньодобовий обсяг споживання електричної енергії електроустановками споживача для цілей розрахунків визначається у кВт·год з округленням до чотирьох цифр після коми на основі фактичного споживання в аналогічному періоді попереднього року, розрахованого з урахуванням знятих фактичних або (у разі їх відсутності) оціночних показів лічильника та коефіцієнта приросту/зниження споживання (для індивідуальних побутових споживачів). Коефіцієнт приросту/зниження споживання розраховується у відносних одиницях з точністю до чотирьох цифр після коми як співвідношення приросту/зниження величини усередненого середньодобового обсягу споживання всіх індивідуальних побутових споживачів, для яких в ОСР наявні фактичні (отримані з лічильників) дані на перше число календарного місяця, наступного за розрахунковим, щодо їх споживання у розрахунковому місяці, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. У разі сумніву споживача у правильності розрахунку величини середньодобового обсягу споживання електричної енергії він може звернутися до оператора системи або відповідного ППКО для здійснення контрольного зчитування та звірки показів або надання детальних пояснень щодо здійсненого розрахунку та/або ініціювати розгляд та вирішення суперечки згідно з цим Кодексом.
Згідно із п.п. 8.1.1, 8.1.2, 8.1.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, якщо між сторонами відповідного договору виникає спірне питання, сторони мають вжити усіх заходів, які застосовуються для врегулювання спірного питання, шляхом ініціювання проведення між сторонами переговорів щодо спірного питання, запропонувати можливі способи його вирішення. Під час проведення переговорів сторони мають спільно визначити найбільш прийнятне рішення для врегулювання спірного питання. Споживач у разі порушення його прав та законних інтересів першочергово має звернутись до учасника роздрібного ринку зі зверненням/скаргою/претензією щодо усунення таким учасником порушення та відновлення прав та законних інтересів споживача. Рішення Регулятора, енергетичного омбудсмена або учасника роздрібного ринку, який розглядав звернення/скаргу/претензію, у разі незгоди з ним може бути оскаржено споживачем або учасником роздрібного ринку (щодо рішення Регулятора, енергетичного омбудсмена) шляхом звернення до суду у строки, передбачені законодавством України.
Доказів звернення до Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго», як оператора системи, з приводу правильності розрахунку величини середньодобового обсягу споживання електричної енергії в спірних періодах, відповідачем суду не надано.
У судовому порядку, чи відповідно до Кодексу комерційного обліку, спір щодо визначення обсягу спожитої електричної енергії в спірному періоді не вирішувався.
Акти коригування обсягів оплати суду не надано.
Відповідно до ст. 615 ЦК України, у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.
Приписами ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Доказів порушення позивачем зобов'язання з постачання електроенергії в спірному періоді учасниками справи не подано та судом не встановлено.
Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у встановлений строк.
Суд зазначає, що відповідач не був позбавлений можливості звернутися до позивача з пропозицією зміни чи розірвання договору № 100 від 24.05.2022 щодо постачання електричної енергії, зокрема, щодо поставки електроенергії на об'єкти, які знаходяться на тимчасово окупованих територіях. Відповідних доказів суду не надано, у судовому порядку питання щодо розірвання чи зміни вказаного договору не вирішувалося.
Згідно матеріалів справи, відповідач не звертався до Регулятора та/чи енергетичного омбудсмена для ухвалення рішення щодо спірних питань, що виникли між сторонами.
Відповідно до статті 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Згідно ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідачем не доведено належними доказами відсутність електропостачання тривалістю більше ніж 24 години в розрахункових періодах, не надано доказів пошкодження/руйнування електроустановок споживача до непридатного для споживання стану. Договір № 100 від 24.05.2022 про постачання електроенергії, що покладений у підставу позову, діяв у спірний період, доказів його зміни чи розірвання суду не надано.
Відтак, суд приходить до висновку, що постачання та споживання відповідачем електроенергії в спірний період за договором № 100 від 24.05.2022 підтверджено матеріалами справи. Подані позивачем докази на підтвердження даної обставини суд вважає більш вірогідними, ніж заперечення відповідача. Доказів на спростування даної обставини відповідачем суду не надано. У даному випадку, відповідачем не доведено відсутності споживання ним електроенергії в спірному періоді.
Відповідно ч. 1 ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Згідно ч. 2 ст. 218 ГК України, у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Відтак, наявність форс-мажорних обставин є підставою для звільнення особи від відповідальності за порушення зобов'язання, а не від обов'язку виконання основного зобов'язання.
У постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі № 913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов'язання.
Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.
При настанні форс-мажорних обставин сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин та їх вплив для конкретного випадку виконання господарського зобов'язання.
Доказів того, що відповідачем у встановленому законодавством порядку підтверджено настання форс-мажорних обставин саме для спірного випадку невиконання зобов'язання матеріали справи не містять.
Доказів оплати основного боргу відповідачем суду не надано, у зв'язку з чим, з відповідача на користь позивача стягується 7 100 356,24 грн. заборгованості.
Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 7 100 356,24 грн. по договору № 100 від 24.05.2022 є обґрунтованими та доведеними.
Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 98637,90грн 3 % річних та 338666,87 грн. інфляційних втрат.
Відповідно до ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Тобто, у разі прострочення виконання грошового зобов'язання кредитор має право стягнути, а боржник повинен сплатити, крім основного боргу, також втрати від інфляційних процесів та річні відсотки за весь час прострочення виконання зобов'язання.
Таким чином, заявляючи вимогу щодо сплати інфляційних втрат та 3% річних, позивач правомірно скористався наданим йому законодавством правом.
Три відсотки річних - це спосіб захисту майнового права і інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому, в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Оскільки заборгованість за договором боржником у повному обсязі не сплачено, тому нарахування позивачем сум 3% річних та інфляційних втрат від знецінення грошових коштів є правомірним.
Такого ж висновку дійшов Верховний суд України в ухвалі від 12.03.2009 у справі № 6-9743сво08, в якій зазначено, що саме по собі ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора, виконання якого не здійснене, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Перевіривши розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, судом встановлено, що розрахунок позивача є правильним, складеним відповідно до вимог чинного законодавства, вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних задовольняються судом повністю.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).
Також у рішенні у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
З огляду на викладене, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Згідно зі ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 42, 46, 50, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
ВИРІШИЛА:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» до Комунального підприємства «Облводоканал» Запорізької обласної ради задовольнити.
Стягнути з Комунального підприємства «Облводоканал» Запорізької обласної ради (69057 м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 129-А, ідентифікаційний номер юридичної особи 03327115) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» (69063 м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 35, ідентифікаційний номер юридичної особи 42093239) 7 100 356 (сім мільйонів сто тисяч триста п'ятдесят шість) грн 24 коп. основного боргу, 338 666 (триста тридцять вісім тисяч шістсот шістдесят шість) грн 87 коп. інфляційних втрат, 98 637 (дев'яносто вісім тисяч шістсот тридцять сім) грн. 90 коп. трьох процентів річних, 113 064 (сто тринадцять тисяч шістдесят чотири) грн 92 коп. судового збору.
Рішення оформлено та підписано 27.12.2023.
Головуючий суддя С.С. Дроздова
Судді В.Л. Корсун
О.В. Ярешко
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення буде розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.