нп 1-кп/490/413/2023 Справа № 489/4336/19
Центральний районний суд м. Миколаєва
__________________________________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 грудня 2023 року м.Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
за участю прокурора ОСОБА_5 ,
обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_6 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_8 ,
перекладача ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання прокурора Окружної прокуратури м. Миколаєва ОСОБА_5 щодо продовження обраного запобіжного заходу у кримінальному провадженні №12018150050002692, відомості про яке внесено 10.12.2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва, азербайджанця, громадянина України, непрацюючого, раніше судимого: 05.11.2016 року Центральним районним судом м. Миколаєва по ч.3 ст. 185, ч.3 ст.187 КК України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15 п.6 ч.2 ст.115, ч.3 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України;
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 уродженця м. Миколаєва, азербайджанця, громадянина України, непрацюючого, раніше судимого: 25.02.2013 Корабельним районним судом м. Миколаєва за ч.2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, зі звільненням від відбуття покарання строком 1 рік; 31.07.2013 Корабельним районним судом м. Миколаєва за ч.2 ст. 189, ч.1 ст. 125, ст. 70 ч.ч. 1,4 КК України до 4 років позбавлення волі; 26.05.2015 Корабельним районним судом м. Миколаєва за ч.2 ст. 187, ст.ст. 69, 71 КК України на строк 4 роки 3 місяці позбавлення волі; 18.11.2015 Корабельним районним судом м. Миколаєва по ст. 189 ч.2, ст. 70 ч.4 КК України до 4 років 5 місяців позбавлення волі, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 187, ч.1 ст. 263 КК України;
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Миколаєва, громадянина України, непрацюючого, раніше не судимого, який проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 396 КК України
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Центрального районного суду м. Миколаєва знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12018150050002692, відомості про яке внесено 10.12.2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15 п.6 ч.2 ст.115, ч.3 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України; ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 187, ч.1 ст. 263 КК України; ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 396 КК України.
Прокурор Окружної прокуратури міста Миколаєва ОСОБА_5 11.12.2023 року надала на адресу суду клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів, на думку прокурора, не зможе запобігти ризикам, передбаченим п. п. 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватись від суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення та ОСОБА_6 продовження обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів, на думку прокурора, не зможе запобігти ризикам, передбаченим п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки обидва обвинувачених вже вчиняли кримінальні правопорушення з корисливих мотивів, на шлях виправлення не ставали, не мають сталих соціальних зв'язків та місця роботи.
Прокурор Окружної прокуратури міста Миколаєва ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримала заявлене клопотання.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_8 заперечував з приводу задоволення клопотання прокурора з підстав його необгрунтованості та бездоказовості, звернув увагу суду на те, що прокурор зазначає протягом тривалого строку одні і ті самі ризики, які за сплином часу вже нівельовані, зазначив про непідтвердженості наявності ризиків, які є лише припущенням. Майже 5 років його підзахисний перебуває під вартою безпідставно , на підставі однієї лише підозри без наявності ризиків собоа не може перебувати під вартою - про що неодноразово зазначав у своїй практиці ЄСПЛ. Оскільки його підзахисний вже майже 5 років перебуває під вартою, проте його вина у скоєнні злочину так і не доведена в суді, просив змінити запобіжний захід на домашній арешт - тим більше власниця будинку, де зареєстрований ОСОБА_6 надавала суду свою згоду на те, щоб останній перебував за вказаною адресою.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 заперечувала з приводу задоволення клопотання прокурора та зазначила, що вказані ризики є нічим не підтверджені, необґрунтованим з боку прокурора є зазначення одних і тих самих ризиків протягом тривалого часу, нових доказів існування ризиків суду не надано, її підзахисний вже майже 5 років перебуває під вартою, проте його вина у скоєнні злочину так і не доведена в суді, підозра є необгрунтованою, у зв'язку із чим просила суд змінити запобіжний захід відносно її підзахисного на більш м'який, не пов'язаний із триманням під вартою.
Обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_6 просили відмовити у задоволенні клопотання прокурора, посилаючись на те, що вказані прокурором ризики необґрунтовані і їх вина в суді протягом майже 5 років так і не доведена, доказів прокурором не надано, а ті ризики, на які вказує прокурор, втратили свою актуальність, вони не збираються переховуватися від суду жодним чином.
Суд, вислухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали справи, приходить до таких висновків.
Відповідно до Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан. Указом Президента України від 06 лютого 2023 року №58/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.
Згідно пункту 5 роз'яснень, викладених у листі Верховного Суду від 03.03.2022 року №1/0/2-22 "Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану", у разі неможливості у визначений КПК України строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою його може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою ст.35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально.
Зі змісту ст. 199 КПК України слідує, що суд продовжує строк тримання обвинуваченого під вартою, якщо на момент розгляду клопотання про продовження цього строку ризики враховані при застосуванні такого запобіжного заходу не зменшилися.
Сулейманов ОСОБА_11 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років, або довічного позбавлення волі, та від семи до дванадцяти років із конфіскацією майна. Підставою для застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою є також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватись від суду та вчиняти інші кримінальні правопорушення. Наявність вищезазначених ризиків підтверджується тим, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення із застосуванням насильства до потерпілого, поєднане із проникненням до приміщення, за яке у разі визнання його винним йому загрожує до 15 років позбавлення волі із конфіскацією майна, не працює та не має стабільного джерела доходу, не має стійких соціальних зв'язків, що дає підстави стверджувати про можливість переховуватись обвинуваченого від суду.
Разом з тим, перебуваючи на свободі, ОСОБА_6 може продовжити свою злочинну діяльність, вчинити нові кримінальні правопорушення, оскільки останній будучи судимий за злочини проти власності, в тому числі за вчинення розбійного нападу, звільнившись з місць позбавлення волі, знову обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого, корисливого злочину із застосуванням насильства до потерпілого, поєднаного із проникненням до приміщення. Зазначене, з урахуванням особистості обвинуваченого, свідчить про його схильність до вчинення кримінальних правопорушень та підтверджує наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Також суду враховує, що обвинуваченйи раніше притягався до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проравопорушення проти власності, зокрема пов'язаного з насильством.
Стан здоров'я обвинуваченого не перешкоджає триманню його під вартою.
Вказані ризики були враховані слідчим суддею при обранні запобіжного заходу, і неодноразово продовжувався колегіями суддів Центрального районного суду м. Миколаєва та Херсонського апеляційного суду, та на день розгляду справи ці ризики не зменшились, а тому подальше тримання обвинуваченого під вартою є виправданим.
Застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не є доцільним, оскільки наявність місця проживання не є визначальною обставиною, яка б давала можливість обрати останньому запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, тому що тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому в разі визнання його вини, те що він притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів, однак належних висновків для себе не зробив, він офіційно не працевлаштований, неодружений, законних джерел для існування не має, обрав способом доходу злочинну діяльність, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв'язків, які можуть слугувати стримуючим фактором, та вказують на наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КК України.
Таким чином, під час розгляду клопотання вбачається існування ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу, менш суворого ніж тримання під вартою, що відповідно до ст.ст.183, 194, 199 КПК України є підставою для продовження строку тримання під вартою.
Сулейманов ОСОБА_12 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна, та у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за який законом передбачено покарання від трьох до семи років.
Підставою для застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: запобігання з боку обвинуваченого переховуватись від суду та вчиняти інші кримінальні правопорушення. Наявність вищезазначених ризиків підтверджується тим, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення із застосуванням насильства до потерпілого, поєднане із проникненням до приміщення, за яке у разі визнання його винним йому загрожує до 12 років позбавлення волі із конфіскацією майна, не працює та не має стабільного джерела доходу, не має стійких соціальних зв'язків, що дає підстави стверджувати про можливість переховуватись обвинуваченого від суду.
Разом з тим, перебуваючи на свободі, ОСОБА_6 може продовжити свою злочинну діяльність, вчинити нові кримінальні правопорушення, оскільки останній неодноразово судимий за злочини проти власності, в тому числі за вчинення розбійного нападу, звільнившись з місць позбавлення волі, обвинувачується у вчиненні нового аналогічного особливо тяжкого, корисливого злочину із застосуванням насильства до потерпілого, поєднаного із проникненням до приміщення. Зазначене, з урахуванням особистості обвинуваченого, свідчить про його схильність до вчинення кримінальних правопорушень та підтверджує наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Також суду враховує, що обвинуваченйи раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проравопорушення проти власності, зокрема пов'язаного з насильством.
Стан здоров'я обвинуваченого не перешкоджає триманню його під вартою.
Вказані ризики були враховані слідчим суддею при обранні запобіжного заходу, і неодноразово продовжувався колегіями суддів Центрального районного суду м. Миколаєва та Херсонського апеляційного суду, та на день розгляду справи ці ризики не зменшились, а тому подальше тримання обвинуваченого під вартою є виправданим.
Застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не є доцільним, оскільки наявність місця проживання не є визначальною обставиною, яка б давала можливість обрати останньому запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, тому що тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому в разі визнання його вини, його репутацію, те що він притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів, однак належних висновків для себе не зробив, він офіційно не працевлаштований, неодружений, законних джерел для існування не має, обрав способом доходу злочинну діяльність, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв'язків, які можуть слугувати стримуючим фактором, та вказують на наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КК України.
Застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді особистої поруки не є можливим у зв'язку з тим, що у ОСОБА_6 відсутні міцні соціальні зв'язки з особами, що заслуговують на довіру та можуть поручитись за виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування та суду.
Застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання ніяким чином не перешкоджає обвинуваченому ОСОБА_6 вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватись від органів досудового розслідування та суду і здійснювати незаконний вплив на іншого обвинуваченого та потерпілих, крім того ОСОБА_6 неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів, а тому у суду є сумніви щодо виконання останнім покладених на нього обов'язків.
Таким чином, під час розгляду клопотання вбачається існування ризиків, передбачених п.п. 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу, менш суворого ніж тримання під вартою, що відповідно до ст. ст.183, 194, 199 КПК України є підставою для продовження строку тримання під вартою.
Захисником обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокатом ОСОБА_7 та захисником обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокатом ОСОБА_8 не подано суду жодних належних доказів на підтвердження обґрунтованості заявлених клопотань про зміну запобіжного заходу - за такого, клопотання слід залишити без задоволення за необґрунтованістю.
За такого, суд вважає за необхідне, виходячи з положень ст. ст. 176, 177, 178,199, 331 КПК України, ст. ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та враховуючи наявність наведених вище ризиків та обставин, які свідчать про те, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час судового розгляду, та зважаючи на практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинувачуваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, суд приходить до висновку про доцільність продовження строку тримання ОСОБА_6 та ОСОБА_6 під вартою строком до 23 лютого 2024 року, включно.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 194, 199, 370-372, 376 КПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Клопотання прокурора Окружної прокуратури міста Миколаєва ОСОБА_5 щодо продовження обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12018150050002692, відомості про яке внесено 10.12.2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_6 - задовольнити.
Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 з раніше встановленим розміром застави продовжити до 23 лютого 2024 року, включно.
Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 з раніше встановленим розміром застави продовжити до 23 лютого 2024року, включно.
Клопотання адвоката ОСОБА_7 , заявлене в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 , про зміну запобіжного заходуна більш м'який - залишити без задоволення.
Клопотання адвоката ОСОБА_8 , подане в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 , про зміну запобіжного заходу на домашній арешт - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з моменту проголошення ухвали, а обвинуваченим в той же термін з моменту вручення йому копії ухвали.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_2