Рішення від 27.12.2023 по справі 127/31370/23

Справа № 127/31370/23

Провадження 2/127/4048/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2023 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі головуючого судді Борисюк І.Е., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області звернулось Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 24.09.2021 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 0805-8757, відповідно до умов якого відповідачу було видано кредит в сумі 13 500, 00 гривень строком на 14 календарних днів з можливістю пролонгації строку кредитування. За кожен день користування кредитом відповідач зобов'язаний сплачувати 3 % від неповернутої суми кредиту. Відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка станом на 21.09.2023 становить 68 223, 20 гривень, з яких: 12 518, 10 гривень - прострочена заборгованість за кредитом; 55 705, 10 гривень - прострочена заборгованість за процентами.

Вищевикладене й стало підставою для звернення до суду позивача із вимогою про стягнення на його користь з відповідача заборгованості за кредитним договором № 0805-8757 від 24.09.2021 в розмірі 68 223, 20 гривень. Також, представник позивача просив суд стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

Ухвалою суду від 17.10.2023 вищевказану заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Також, даною ухвалою запропоновано учасникам справи надати суду заяви по суті справи та докази у строк, встановлений судом.

На виконання вимог абз. 2 ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивачем надано разом із позовом, поданим до суду в електронній формі, докази надсилання відповідачу за адресою його місця проживання (перебування), зареєстрованою у встановленому законом порядку, листом з описом копії позовної заяви із доданими до неї документами (трекінг відправлення 0505112199211). (а.с. 12-12зв.)

З матеріалів справи вбачається, що копію ухвали суду від 17.10.2023 відповідач особисто одержав 26.10.2023. 27.10.2023 відповідач ознайомився з матеріалами справи.

У строк, визначений судом ухвалою суду від 17.10.2023, від адвоката відповідача надійшов відзив із зазначенням про часткове визнання відповідачем позовних вимог, а саме в сумі 1 709, 89 гривень. Так, адвокат відповідача зазначив, що ОСОБА_1 систематично здійснював погашення заборгованості за кредитним договором. У разі сумлінної сплати відповідачем процентів, він має знижену процентну ставку, фіксовану - у розмірі 3 780, 00 гривень. Отже, тіло кредиту і фіксована процентна ставка разом становлять суму в розмірі 17 280, 00 гривень. Відповідач сплатив позивачу 15 570, 11 гривень, а тому заборгованість становить 1 709, 89 гривень (17 280, 00 гривень - 15 570, 11 гривень). Також адвокат відповідача зазначив, що реальна річна процентна ставка, зазначена у договорі, а також орієнтовна загальна вартість кредиту, не відповідають дійсності та іншим умовам договору. Крім того, адвокат відповідача просив суд визнати неналежним доказом довідку про укладений договір, надану позивачем в обґрунтування своїх вимог.

З офіційного веб-сайту Укрпошти, доступ до якого є публічним, вбачається, що вищевказаний відзив позивачем було одержано 06.11.2023 (трекінг відправлення 2230001336110).

У строк, визначений судом ухвалою суду від 17.10.2023, від позивача відповідь на відзив не надійшла.

Будь-які інші докази по справі, крім тих, що надані позивачем разом із позовною заявою та адвокатом відповідача разом із відзивом, чи клопотання від учасників справи на адресу суду не надходили.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін від учасників справи до суду не надходили.

Враховуючи вищевикладене та положення ст. 279 ЦПК, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

При розгляді справи судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

24.09.2021 ОСОБА_1 до укладення договору про споживчий кредит ознайомився із паспортом споживчого кредиту, затвердженим наказом ТОВ «Укр Кредит Фінанс» № 194-П від 11.08.2021. (а.с. 27зв. - 28)

24.09.2021 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 0805-8757. (а.с. 22-23)

За умовами вищевказаного кредитного договору позивач зобов'язався відкрити відповідачу невідновлювану кредитну лінію для задоволення його особистих потреб. Загальний розмір кредиту - 13 500, 00 гривень; заявлений строк користування кредитом - 14 календарних днів; строк кредитування - 300 календарних днів (до 20.07.2022); тип процентної ставки за користування кредитом - фіксована; реальна річна процентна ставка на дату укладення договору - 1 139 966 %.

Невід'ємною частиною вищевказаного кредитного договору є додатки: Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), Паспорт споживчого кредиту, Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором відповідно до Методики Національного банку України (п. 7.7). (а.с. 24-29)

У відповідності до п. 7.1. кредитного договору № 0805-8757 від 24.09.2021, цей договір та Правила разом складають єдиний договір та визначають усі істотні умови договору та надання кредиту. Укладаючи цей договір, позичальник підтвердив, що він попередньо уважно ознайомився із Правилами на веб-сайті кредитодавця (https://creditkasa.ua), повністю розуміє всі їх умови, зобов'язується та погоджується неухильно дотримуватись договору, а тому свідомо укладає договір та бажає настання правових наслідків, обумовлених ним.

Також відповідач підтвердив, що до укладення договору уважно ознайомився з текстом цього договору та Правилами, а також отримав від кредитодавця інформацію, надання якої передбачено чинним законодавством України, зокрема ч. 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та ст.ст. 9, 25 Закону України «Про споживче кредитування» на сайті https://creditkasa.ua, що забезпечує вірне розуміння позичальником суті фінансової послуги без нав'язування її придбання (п. 7.2 кредитного договору).

На виконання умов вищевказаного договору позивачем 24.09.2021 було видано відповідачу кредит в сумі 13 500, 00 гривень, що підтверджується довідкою про перерахування суми кредиту, довідкою від 25.09.2023 (інформацією за укладеним договором) та довідкою № 3286 від 02.10.2023, а також визнається й відповідачем, що вбачається із змісту відзиву. (а.с. 7, 13-14, 16)

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором № 0805-8757 від 24.09.2021, остання станом на 25.09.2023 становить 68 223, 20 гривень, з яких: 12 518, 10 гривень - прострочена заборгованість за кредитом; 55 705, 10 гривень - прострочена заборгованість за процентами. (а.с. 16-21)

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Як свідчить тлумачення ст. 526 ЦК України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов'язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов'язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов'язання.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами (ч. 1 і ч. 2 ст. 207 ЦК України).

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Законом України «Про електронну комерцію» визначено організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлено порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначено права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Так, згідно із ст. 3 вищевказаного Закону, електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7, ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно із ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису ( факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису ) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Норми ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»)

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.

За правилами ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом встановлено, що кредитний договір № 0805-8757 від 24.09.2021 укладено між позивачем та відповідачем в електронній формі.

Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором № 0805-8757 від 24.09.2021, посилався на Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), Паспорт споживчого кредиту, Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором відповідно до Методики Національного банку України, які згідно п. 7.7. цього кредитного договору є його невід'ємною частиною. (а.с. 24-29)

Матеріали справи містять підтвердження із зазначенням дати та часу одержання відповідачем у електронному вигляді вищевказаних документів.

Відтак, слід дійти висновку, що при укладенні кредитного договору № 0805-8757 від 24.09.2021, між позивачем та відповідачем, останнім було погоджено усі істотні умови договору.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною; тип процентної ставки визначається кредитним договором; розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору; фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору; встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку; умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною; якщо інше не встановлено законом, у разі застосування змінюваної процентної ставки кредитодавець самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором; кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, а в разі збільшення процентної ставки - поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки протягом 15 календарних днів, що настають за днем, з якого застосовується нова ставка; у разі незгоди позичальника із збільшенням процентної ставки позичальник зобов'язаний погасити заборгованість за договором у повному обсязі протягом 30 календарних днів з дня отримання повідомлення про збільшення процентної ставки; з дня погашення заборгованості за кредитним договором у повному обсязі зобов'язання сторін за таким договором припиняються; при цьому до моменту повного погашення заборгованості, але не більше 30 календарних днів з дати отримання повідомлення про збільшення процентної ставки, застосовується попередній розмір процентної ставки; у кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу; порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен забезпечувати точне визначення розміру процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору; кредитодавець не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Укладаючи кредитний договір № 0805-8757 від 24.09.2021 сторони чітко узгодили порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом (розділ 3 кредитного договору).

Згідно з ч. 1 ст. 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вольного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.

Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У ч. 1 та ч. 3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

В обґрунтування розміру заборгованості відповідача перед позивачем, останнім, зокрема, надано інформацію за укладеним договором. (а.с. 16-21) Згідно з даною інформацією станом на 25.09.2023 за кредитним договором № 0805-8757 від 24.09.2021 наявна заборгованість в розмірі 68 223, 20 гривень, з яких: 12 518, 10 гривень - прострочена заборгованість за кредитом; 55 705, 10 гривень - прострочена заборгованість за процентами.

Твердження відповідача про те, що довідка про укладений договір (інформація за укладеним договором) є неналежним доказом у даній справі, не заслуговують на увагу, адже даний доказ містить інформацію щодо предмета доказування. Відповідно до ст. 77 ЦПК України докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, є належними. Водночас, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. У відповідності до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що відповідачем за період з 06.10.2021 до 20.11.2021 сплачено позивачу 15 570, 11 гривень.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач скористався правом на знижену процентну ставку в розмірі 2 %, виконавши умови, визначені п. 3.4. кредитного договору, що зокрема відображену у вищевказаній інформації за укладеним договором.

У відповідності до п. 3.7. кредитного договору, якщо позичальник сплачує проценти за користування кредитом протягом заявленого строку в останній календарний день заявленого строку, тобто 07.10.2021, то такі проценти нараховуються на неповернену суму кредиту за ставкою, вказаною у п. 3.4. цього договору. Саме в такому порядку й здійснено нарахування процентів за користування кредитом позивачем.

В подальшому якщо позичальник, як сумлінний позичальник, сплачує проценти за користування кредитом не пізніше ніж кожний черговий день сплати процентів, то проценти нараховуються на неповернену суму кредиту за зниженою ставкою, зазначеною у п. 2.6. цього договору та (на дату укладення цього договору) складають 3 780, 00 гривень (п. 3.7. кредитного договору).

Так, на виконання вищевказаних умов кредитного договору № 0805-8757 від 24.09.2021, а саме п. 2.6., позивачем в розрахунках з 06.11.2021 застосована процентна ставка - 3 %.

Якщо позичальник не скористався правом користування кредитом за зниженою процентною ставкою при виконанні умов, передбачених п. 3.7. цього договору, то сплата процентів за користування кредитом після останнього календарного дня заявленого строку та/або після відповідного дня сплати процентів здійснюється за стандартною ставкою (п. 3.8. кредитного договору).

Право користування кредитом за заниженою процентною ставкою може бути відновлено, якщо позичальник у наступний день сплати процентів здійснить сплату всієї суми процентів за фактичний строк користування кредитом за стандартною ставкою та подальшого дотримання порядку сплати процентів, визначеного п. 3.5. договору. Знижена процентна ставка застосовується знову, починаючи з наступного дня за днем сплати всієї суми процентів нарахованих за відповідний час користування кредитом (п. 3.9. кредитного договору).

Твердження адвоката відповідача про те, що відповідач сумлінно виконував умови кредитного договору не відповідають дійсності і спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

У відповідності до п. 3.5. кредитного договору № 0805-8757 від 24.09.2021 позичальник зобов'язався здійснити першу сплату процентів за користування кредитом протягом заявленого строку в останній календарний день заявленого строку, тобто 07.10.2021, а в подальшому сплата процентів відбувається на 14 календарний день після закінчення заявленого строку та кожний наступний 14 календарний день користування кредитом.

Так, відповідач до 07.10.2021 виконав умови кредитного договору; станом на 21.10.2021 відповідач був зобов'язаний погасити нараховані відсотки за користування кредитом, однак допустив прострочення, сплативши нараховані відсотки 22.10.2021; станом на 04.11.2021, як і станом на 18.11.2021, нараховані проценти за користування кредитними коштами сплачено не було тощо.

Стороною відповідача не спростовано розмір заборгованості, завлений стороною позивача.

Судом перевірено розрахунок заборгованості відповідача перед позивачем і встановлено його відповідність вимогам чинного законодавства України та умовам кредитного договору № 0805-8757 від 24.09.2021.

У відповідності до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позивач має право на одержання від позичальника процентів від суми позики у відповідності до умов кредитного договору

Судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконував умови кредитного договору № 0805-8757 від 24.09.2021, у зв'язку із чим перед позивачем виникла заборгованість, яка наразі не погашена.

Згідно із ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), відповідно до ст. 610 ЦК України.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, відповідно до ст. 611 ЦК України.

Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Отже, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, кредитор має право вимагати захисту своїх прав шляхом зобов'язання боржника виконати обов'язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів та сплати відсотків за користування такими коштами.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно із ч. 1 та ч. 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 і ч. 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно ч. 1 - ч. 3 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви, а відповідач - разом з поданням відзиву.

Сторонами по справі у відповідності до ч. 4 ст. 83 ЦПК України не було повідомлено про неможливість подання доказів у встановлений законом строк. Крім того, будь-які інші докази, ніж ті, що були надані з позовом та відзивом, до суду сторонами по справі подані не були. Заяви про те, що доданий до справи або поданий до суду учасником справи для ознайомлення документ викликає сумнів з приводу його достовірності або є підробленим, до суду не надходили.

Будь-які клопотання про витребування доказів по справі в зв'язку з неможливістю їх самостійного надання та заяви про забезпечення доказів до суду сторонами по справі не подавалися.

Суд вважає, що кожна із сторін по даній справі була належним чином поінформована про право надати суду будь-які докази для встановлення наявності або відсутності обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, а також прокоментувати їх. Крім того, сторони по справі не були позбавлені можливості повідомити суду й інші обставини, що мають значення для справи.

Також, судом в ухвалі від 17.10.2023 було роз'яснено сторонам по справі наслідки ненадання суду доказів по справі, дії в разі неможливості надання доказів, а також право і порядок звернення до суду із заявами та клопотаннями.

Отже, кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЦК України особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд.

Згідно із ч. 2 ст. 13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

В даному випадку, суд позбавлений права на збирання доказів по справі з власної ініціативи, що було б порушенням рівності прав учасників судового процесу.

Відповідно до ч. 2 і ч. 3 ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 2, п. 4, п. 6 - п. 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно із ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та положення ч. 8 ст. 279 ЦПК України, судом досліджуються докази і письмові пояснення, викладені в заявах по суті, в даному випадку - пояснення, викладені в позовній заяві та відзиві, а також докази, надані разом із ними.

Суд, дослідивши письмові пояснення, викладені позивачем у позові і відповідачем у відзиві, та оцінивши, відповідно до ст. 89 ЦПК України, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів, наявних в справі, у їх сукупності, враховуючи вищевикладене, прийшов до переконання в тому, що позов підлягає задоволенню.

Кредитний договір № 0805-8757 від 24.09.2021 є домовленістю сторін даного договору, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України. Предметом виконання як невід'ємним елементом виконання договору є ті конкретні суб'єктивні права і конкретні юридичні обов'язки для набуття, здійснення і виконання яких конкретні суб'єкти права вступають в конкретні правовідносини і, відповідно, до вимог норми права, що реалізується, вчиняються належні правомірні дії.

Суд вважає, що ОСОБА_1 порушено вимоги ст. 526 ЦК України, згідно з якими зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, а також вимоги ст. 1049 ЦК України, яка вказує, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику в строк та в порядку, встановленому договором. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Добровільно відповідач не провів розрахунок за договором в строки, визначені його умовами, тому сума боргу підлягає примусовому стягненню.

Враховуючи вищевикладене, а також ст. 16 ЦК України, згідно з якою суд може захистити цивільне право або інтерес у спосіб, що встановлений договором або законом, суд приходить до висновку, що в даному випадку існують підстави та необхідність для захисту прав позивача шляхом стягнення на його користь з відповідача заборгованості за кредитним договором № 0805-8757 від 24.09.2021 в сумі 68 223, 20 гривень, з яких: 12 518, 10 гривень - прострочена заборгованість за кредитом; 55 705, 10 гривень - прострочена заборгованість за процентами.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено сплату позивачем судового збору за подачу позову в сумі 2 147, 20 гривень (із застосуванням коефіцієнту 0,8 відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»), що підтверджується платіжною інструкцією від 02.10.2023. (а.с. 8)

Враховуючи положення ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2 147, 20 гривень.

Доказів понесення сторонами по справі інших судових витрат суду не надано.

Враховуючи вищенаведене та керуючись Конституцією України, Законом України «Про електронну комерцію», Законом України «Про електронний цифровий підпис», Законом України «Про електронні довірчі послуги», ч. 1 ст. 1, п. 3 і п. 6 ч. 1 ст. 3, ст.ст. 12, 15, 16, 204, 207, 509, 526, 527, 530, 610, 611, 625, ч. 1 ст. 626, ст.ст. 627, 628, 633, 638, 639, ч. 1 ст. 1048, ст. 1049, ч. 1 і ч. 2 ст. 1054, ч. 1 ст. 1055, ст. 10561 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 10-13, 76-83, 89, 133, 141, 206, 229, 258, 259, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 0805-8757 від 24.09.2021 в сумі 68 223, 20 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» судовий збір в сумі 2 147, 20 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

ОСОБА_1 : ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; місце проживання зареєстроване у встановленому законом порядку: АДРЕСА_1 .

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс»: ЄДРПОУ 38548598; місцезнаходження: м. Київ, бульвар Л.Українки, буд. 26, оф. 407.

Рішення суду складено 27.12.2023.

Суддя:

Попередній документ
115949552
Наступний документ
115949554
Інформація про рішення:
№ рішення: 115949553
№ справи: 127/31370/23
Дата рішення: 27.12.2023
Дата публікації: 28.12.2023
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Вінницький міський суд Вінницької області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відкрито провадження (17.10.2023)
Дата надходження: 09.10.2023
Предмет позову: про стягнення заборгованості за кредитним договором
Учасники справи:
головуючий суддя:
БОРИСЮК ІННА ЕДУАРДІВНА
суддя-доповідач:
БОРИСЮК ІННА ЕДУАРДІВНА
відповідач:
Бабенко Сергій Іванович
позивач:
ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС"
представник позивача:
Горшкодер Валентин Олегович