Справа №752/14603/22 Головуючий в суді І інстанції - Єсауленко М.В.
Провадження № 33/824/5003/2023 Доповідач в суді II інстанції - Свінціцька О.П.
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2023 року м. Київ
Київський апеляційний суд
в особі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Свінціцької О.П., в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Горобівського І.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 22 вересня 2023 року,
ВСТАНОВИВ:
Постановою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 22 вересня 2023 року,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 28 вересня 2022 року о 22 год 30 хв керував транспортним засобом «Daewoo Nexia», н.з. НОМЕР_1 , на вул. Васильківській, 38 у м. Києві у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п.2.9. а) ПДР України.
У апеляційній скарзі ОСОБА_1 указано на незаконність, необґрунтованість постанови судді та необхідність її скасування у зв'язку з грубим порушенням вимог процесуального права, неповнотою судового розгляду, невідповідністю висновків суду обставинам справи. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив про порушення норм процесуального права, що були допущені при розгляді справи. А саме, суд першої інстанції за наявності клопотання про відкладення розгляду справи, розглянув справу за відсутності ОСОБА_1 та його захисника, чим порушив право на захист та справедливий суд. Також зазначив про те, що суд першої інстанції не врахував та не надав належної правової оцінки поясненням ОСОБА_1 . Крім того, в той час коли в протоколі про адміністративне правопорушення відсутнє посилання на конкретний пункт ПДР України, суд першої інстанції при розгляді справи вийшов за межі своєї компетенції, вказавши на ознаки правопорушення, які не зазначались в протоколі про адміністративне правопорушення. Також суд першої інстанції самостійно направив запит для отримання копії висновку щодо результату медичного огляду особи без ініціювання здійснення такого запиту стороною захисту, а тому на думку апелянта вийшов за межі своєї компетенції, що порушило право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на захист та справедливий суд. Також зазначив щодо недопустимості доказів, які взяв до уваги суд, а саме акту огляду особи на стан сп'яніння, оскільки відповідно до вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції акт огляду є підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення у разі згоди особи з результатами проведеного огляду та при бажанні особи пройти в медичному закладі, проте такий акт складався на місці зупинки після огляду за допомогою технічного приладу «Drager», з яким ОСОБА_1 не погодився, відмовився підписувати та виявив бажання пройти огляд в медичній установі. Крім того вказав, що поліцейські не мали підстав складати протокол за порушення п.2.9А) ПДР України, оскільки не було фіксації стану сп'яніння в передбаченому законодавством порядку. Разом з цим, вказав на те, що при складанні протоколу поліцейський не використовував Висновок щодо результатів медичного огляду, не вказавши його в протоколі в графі «до протоколу додаються» та не долучивши до матеріалів справи. Зазначив, що матеріали справи містять лише копію висновку, з якої неможливо встановити чи підписувався висновок особою, щодо якої був проведений огляд, та чи дійсно записи з копії відповідають записам з оригінального примірника. Крім того, апелянт вказує на те, що висновок щодо результатів медичного огляду не був йому вручений, що підтверджується відеозаписом з нагрудної камери працівників поліції, чим було грубо порушено його право на оскарження висновку. Разом з цим, висновок щодо результатів медичного огляду був складений за відсутності працівників поліції і тому не був долучений ними до матеріалів справи. Також зазначив про те, що інспектор поліції не відсторонив ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, про що свідчить відсутність доказів цього в матеріалах справи, що є порушенням вимог ст. 266 КУпАП. За таких обставин, просив скасувати постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 22 вересня 2023 року, винести нову постанову, якою провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Вислухавши пояснення:
ОСОБА_1 та його захисника, які подану апеляційну скаргу підтримали, підтвердили її доводи та просили її задовольнити;
вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Висновки судді про доведеність події правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за обставин, наведених у постанові та доведеність вини ОСОБА_1 у його вчиненні стверджуються зібраними у справі доказами, на підставі яких суддя дійшов до обґрунтованого висновку про необхідність притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП із накладенням на нього стягнення за цією статтею.
Так, суддею правильно встановлено та наведено в постанові, що ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9 а ПДР, оскільки керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
При цьому адміністративне стягнення ОСОБА_1 призначено в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП та у відповідності до положень ст. ст. 23, 33 КУпАП. З вказаним видом адміністративного стягнення апеляційний суд погоджується, враховуючи характер вчиненого правопорушення та ступінь його суспільної небезпеки.
Доводи апеляційної скарги в частині неповноти з'ясування обставин адміністративного правопорушення не ґрунтуються на матеріалах справи, із яких вбачається, що розгляд справи проведений із належною повнотою, а висновки судді належним чином мотивовані.
Посилання апелянта на те, що суд першої інстанції вийшов за межі висунутого та сформульованого в протоколі про адміністративне правопорушення обвинувачення, суд вважає необґрунтованими, оскільки, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 28.09.2022р. ОСОБА_1 у вину поставлено те, що він 28 вересня 2022 року о 22 год. 30 хв. керував транспортним засобом «Daewoo Nexia», н.з. НОМЕР_1 , на вул. Васильківській, 38 у м. Києві у стані алкогольного сп'яніння, що було підтверджено за результатами огляду за допомогою приладу «Драгер» на місці зупинки транспортного засобу (результат 0,41%), та в подальшому також підтверджено висновком КНП «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія» від 28.09.2022р. (результат 0,32%). При цьому, як вбачається зі змісту п.2.9 Правил дорожнього руху, лише підпунктом «а» встановлено заборону водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, а тому посилання апелянта на те, що суд вийшов за межі обвинувачення вказавши на порушення ОСОБА_1 саме п.2.9А ПДР, є безпідставним.
Також не ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах законодавства доводи про порушення працівниками поліції процедури проведення огляду.
Відповідно до вимог ч.ч.2, 3 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Як вбачається з долученого до матеріалів справи відеозапису з нагрудної камери працівників поліції ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції, в ході спілкування з якими у нього були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, про що йому було повідомлено та запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки, на що ОСОБА_1 погодився. За результатами огляду за допомогою приладу «Drager» встановлено, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння (о,41%). Оскільки ОСОБА_1 не погодився з результатом огляду за допомогою спеціального технічного засобу, та виявив бажання пройти огляд в медичній установі, працівниками поліції його було доставлено до медичного закладу, де проведено його огляд. З наявного в матеріалах справи Висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 28.09.2022р. вбачається, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння (0,32% проміле).
Таким чином, огляд ОСОБА_1 було проведено відповідно до вимог чинного законодавства, за результатами такого огляду було встановлено, що останній перебував в стані алкогольного сп'яніння на момент керування ним транспортним засобом.
З долученого до матеріалів справи відеозапису з нагрудної камери працівників поліції також вбачається, що у зв'язку з незгодою ОСОБА_1 з результатами огляду на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер», працівники поліції доставили його до медичного закладу - КНП «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія», де у присутності працівників поліції лікарем також проведено огляд та підтверджено ту обставину, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння, що узгоджується з вимогами Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою КМУ від 17.12.2008р. №1103 з наступними змінами. Суд звертає увагу, що вказаним Порядком не передбачено вимоги щодо складання Висновку за результатами огляду особи у присутності працівників поліції, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині також є безпідставними.
Посилання ОСОБА_1 на те, що висновок щодо результатів медичного огляду не був йому вручений та що інспектор поліції не відсторонив його від керування транспортним засобом не є підставою для визнання незаконними дій поліцейських, пов'язаних із виявленням та фіксуванням адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та не свідчать про відсутність в діях ОСОБА_1 складу вказаного адміністративного правопорушення.
Також є безпідставними доводи захисника про порушення судом першої інстанції принципу права на справедливий суд. Як вбачається з матеріалів справи, дії судді і застосована ним процедура жодним чином не вплинули і не могли вплинути на формування сукупності доказів вчинення адміністративного правопорушення. Розглянувши справу і прийнявши рішення на основі повного, всебічного, об'єктивного й неупередженого дослідження й аналізу матеріалів, направлених правоохоронним органом, доводів та аргументів сторони захисту, суд діяв виключно у межах власної функції - відправлення правосуддя.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи, однак розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України»).
Суд першої інстанції задля забезпечення своєчасних та розумних строків розгляду справи правомірно розглянув справу за відсутності ОСОБА_1 та його захисника, зваживши на їх поведінку, яка виразилася в недобросовісному використанні своїх процесуальних прав (заявлення відводу, неодноразові оскарження дій суду до апеляційної інстанції, подання клопотань про відкладення розгляду справи) і яка може свідчити про навмисне затягування розгляду справи.
Отже, в цій справі позиція суду першої інстанції щодо розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 та його захисника є обґрунтованою, виправданою та цілком законною з огляду на вимоги вищезазначеної Конвенції та ст. 38 КУпАП, а також ст. 268 КУпАП, яка не вимагає обов'язкової присутності при розгляді вказаної категорії справ.
Крім того, право ОСОБА_1 на доступ до правосуддя не було порушене, оскільки незважаючи навіть на наявність клопотання захисника про відкладення розгляду справи, ОСОБА_1 не був позбавлений можливості бути особисто присутнім на розгляді справи і виступати в суді, чого ним зроблено не було, і заявляти клопотання, в тому числі про відкладення розгляду справи через неявку адвоката або надання часу для заміни адвоката.
Крім того, суд звертає увагу, що право ОСОБА_1 на участь у розгляді справи було поновлено в суді апеляційної інстанції, де ОСОБА_1 був присутнім у судовому засіданні, мав захисника і мав можливість надати доводи на доведення незаконності рішення судді місцевого суду. Однак, наведені ОСОБА_1 та його захисником доводи та надані докази не дають підстав для висновків про незаконність постанови судді місцевого суду та ухвалення рішення про скасування чи зміну цієї постанови.
Зазначене у своїй сукупності вказує на те, що справа про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП була розглянута повно, всебічно та об'єктивно. Постанова судді Голосіївського районного суду м. Києва від 22 вересня 2023 року щодо ОСОБА_1 відповідає вимогам закону, підстав для скасування чи зміни цієї постанови суд не вбачає, у зв'язку із чим залишає цю постанову без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення.
Керуючисьст. 294 КУпАП, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 22 вересня 2023 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя О.П. Свінціцька